ЗАКИНУТЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
закида́ти / заки́нути о́ком на кого.
Поглядати, звертати увагу на кого-небудь, залицятися на когось.
Приклади
- Хоть [хоч] хто на неї ненароком Закине молодецьким оком, То так її і вподоба (І. Котляревський)
- Лише зараз усвідомив [Філько], що Клара не від сьогодні закидала оком на нього (Ірина Вільде)
заки́нути перо́.
Перестати писати, займатися письменницькою чи журналістською діяльністю.
Приклади
- Нових творів поки що не маю, та й не сподіваюся до зими мати, бо, поставлений в неможливі для літературної праці умови, мушу закинути перо на ціле літо (М. Коцюбинський)
заки́нути га́дку про кого--що.
Перестати думати про кого-, що-небудь; забути.
Приклади
- Та цур йому, власному лихові, я про нього давно гадку закинула (Леся Українка)
замо́вити (заки́нути) [до́бре (прихи́льне і т.ін.)] сло́во кому, за кого.
Звернутися до когось із клопотанням про кого-небудь.
Приклади
- замо́вити слове́чко. Перед виконробом та кухарками замовив [батько] за неї словечко, Ліні аж незручно було за цю його непотрібну протекцію (О. Гончар)
- заки́нути слівце́. — Хочеш, я за тебе [матері] слівце закину? — Не треба. Хочу бути вдома (Ю. Збанацький)
- Моє прохання до Вас: замовте за мене д. Уманцеві прихильне слово (М. Коцюбинський)
закида́ти / заки́нути ву́дочку (гачо́к, га́ка і т.ін.).
на кого--що, для чого. Домагатися кого-, чого-небудь, намагатися заволодіти чимсь.
Приклади
- [Степан:] Недарма на магазин закидаєш гака, недарма! Руки погріти хочеш? Не вдасться (М. Старицький)
- Едвінові грозила руїна, і він, очевидно, закинув гачок на Ніну, котру вважав великою багачкою (І. Франко)
- Як і інші, комишанець нетерпляче жде цього табору, вже наперед закидав вудочку, щоб його призначили організатором вогнища (О. Гончар)
Обережно, натяками розвідувати, з'ясовувати щось.
Приклади
- — І давно ви тут живете? — обережно закинула вудочку Інеса (Ю. Збанацький)
- Здалека почала [Уляна]: Хоч би з батьками познайомив мене. Якось незручно. Знала, що батьки його [Тараса] чомусь проти мене; отож і закинула вудочку (І. Муратов)
закида́ти (пуска́ти) / заки́нути (пусти́ти) гадю́чку на кого і без додатка.
Ображати кого-небудь, говорити або робити неприємності комусь.
Приклади
- Здається і дружить, а гадючку пустив (Укр. присл.)
- Се так на мене закидала [Одарка] гадючку, а я… наче мені невтямки (Марко Вовчок)
Дивіться також