ЖИВЦІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

[живце́м] відрива́ти / відірва́ти від се́рця (від се́бе) кого, що.

Дуже тяжко розлучатися з ким-небудь близьким або покидати, віддавати що-небудь особливо дороге. Приклади

Хоч серце боліло іншим, але прощався і з кабінетом. Відчував [Василь], як відриває щось від серця (Ю. Мушкетик)
Мусить вона [Яресьчиха] розлучатися з сином, з дочкою, живцем відриваючи їх від серця (О. Гончар)

[хоч] живце́м ги́нути (помира́ти).

Бути у надзвичайно скрутному становищі. Приклади

[Тіберій:] Так, нещасні, потомились!.. [Всі:] Що хоч живцем тут помирати! (М. Кропивницький)

хоч живи́м (живце́м і т.ін.) у зе́млю (у моги́лу і т.ін.) лізь.

Уживається для вираження відчаю, зовсім безвихідне становище; безвихідь. Приклади

— А тут, Омеляне, така біда, що хоч живим у землю лізь (М. Стельмах)
— Тут живому хоч у могилу лізь (П. Колесник)
хоч бери́ та лізь живце́м у зе́млю. — Так мені остогидла хата-пустка,.. що хоч бери, старий діду, та лізь живцем у землю… (М. Коцюбинський)
хоч живи́м до Бо́га лізь. Що було грошенят з дому, з'їли, а тепер хоч живим до Бога лізь (В. Винниченко)

закопа́ти / зако́пувати живце́м (живо́го і т.ін.) у зе́млю кого.

Довести до загибелі, нещадно покарати кого-небудь. Приклади

Важко мені жити. Нащо мені жити? Дивитися роками, як закопують мене живого в землю? (О. Довженко)
— Ти ладен, мабуть, мене живою в землю закопати! — говорила Кайдашиха (І. Нечуй-Левицький)
— А Кульбабина Мотря так сказала: Хай пан хоч живцем закопає нас у землю, а ми не подвоїм свого слова (М. Стельмах)

хоч [живце́м (живи́м)] у домови́ну (у я́му, у моги́лу і т.ін.) ляга́й.

Уживається для вираження дуже скрутного, безвихідного становища; надто тяжко. Приклади

Ні шага за душею нема: хоч в домовину лягай,— дріботів дід Грицай (І. Нечуй-Левицький)
Ні з ким порадитись, ні з ким словом перекинутися,— таке, що хоч живцем лягай у домовину (Д. Бедзик)
— На цього [коня] вже як і трудно стягалися, не дай Бог, заведуть, хоч тоді у яму лягай (А. Головко)
Про одне тільки мова — про своє убозтво, свою нужду, що їсти дома нічого, що з дітьми хоч у могилу лягай (І. Цюпа)
хоч у я́му. Хоч в яму, гірше не буде.— Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть (М. Коцюбинський)

полі́зти (рідко лі́зти) живце́м (живи́м) у моги́лу (в я́му).

Призвести себе до смерті, позбавити себе життя, померти. Приклади

Якби не Яковець, то, може, сама б, жива, за ним [Петрусем] у могилу полізла (Грицько Григоренко)
живи́й у я́му (у моги́лу┌64254) полі́зеш. Було б здоров'я, а то вийшов од пана й од вітру хилюсь. Блідий, очі запали: нічого не зробиш, не полізеш у яму живий (А.Тесленко)
— Лишалось одне — або живцем у могилу лізти, або протестувати, битись за життя (З журналу)
Молоде, одважне, В бою як буде необачне, То може згинуть неборак; Тогді [тоді] не буду жить чрез силу, Живцем полізу я в могилу, Ізгину (І. Котляревський)

живце́м у зе́млю вложи́ти.

Передчасно згубити кого-небудь. Приклади

— Вони [поліцейські] ж мою дитину на смерть перелякають, вони ж її живцем в землю вложать (Панас Мирний)

ї́сти / з'ї́сти живце́м кого і без додатка.

Не давати спокою, настирливими доріканнями, лайкою допікати когось. Приклади

— В кінці вересня маю платити до банку. Як не заплачу, то з'їдять мене живцем! (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт ли́ко (ли́ка) дере́ з кого, зі сл. крича́ти.

Дуже сильно, голосно. Приклади

мов чорти́ ли́ко живце́м видира́ють. Дядько ступить до неї, а вона вчепилася тонкими рученятами в ріжок скрині і заголосила. — Дурне дівчисько, кричить, мов з неї чорти лико живцем видирають (М. Стельмах)
Циганчата танцюють халяндри та кричать не своїм голосом, мов з них чорт лика дере (Г. Квітка-Основ'яненко)
Кричить, мов з його чорт лико дере (Укр. присл.)

похова́ти живце́м (живи́м) кого.

зі сл. себе. Відмовитися від звичайного способу життя, вести аскетичне життя. Приклади

Треба в широкий світ, там, може, знов у люди вийду. А ні, то хоч знатиму, що не засниділа я у Ведмежому Куті (от іще назва!), не поховала себе живою (Леся Українка)

Позбавити радощів життя, чогось важливого, необхідного і т.ін.; довести до смерті. Приклади

на́че похо́вана живце́м. Найважче було те, що не було… з ким перекинутися звичайнісіньким словом. У Сифара хоч бранки-козачки. А тут лежи, мовчи, наче похована живцем (З. Тулуб)
— Ти чого до мене прийшов? — закричав, багровіючи від люті, Шумейко.— Вчити, як моїм добром розпоряджатись, кому що підписувати? Чи ти хочеш мене живцем поховати? (А. Шиян)

пройма́ти до живця́.

Дуже хвилювати, турбувати, дошкуляти. Приклади

До самого живця тими словами проймає (Панас Мирний)

живце́м облупи́ти кого і без додатка.

Безжалісно розорити кого-небудь, завдати величезних збитків комусь; обібрати. Приклади

Добрий ти чоловік, Йосипе, тільки не попадайся тобі в руки,— живцем облупиш! Та допомагав мені… Доки не скрутив мене, мов налигачем, твоєю позикою!.. (М. Кропивницький)

як (мов, на́че і т.ін.) живце́м пекти́ся на рожні́.

Хвилюватися, переживати, почувати себе дуже ніяково, тривожно від сорому, ганьби і т.ін. Приклади

— Еге, хай постоїть собі з краденою довбнею,— почулося звідусіль.. Кавун слухав і наче живцем пікся на рожні. Він люто зиркав спідлоба на людей і не знав, що з ним діється (П. Козланюк)