ЖИВИТЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

хоч живи́м (живце́м і т.ін.) у зе́млю (у моги́лу і т.ін.) лізь.

Уживається для вираження відчаю, зовсім безвихідне становище; безвихідь. Приклади
  • — А тут, Омеляне, така біда, що хоч живим у землю лізь (М. Стельмах)
  • — Тут живому хоч у могилу лізь (П. Колесник)
  • хоч бери́ та лізь живце́м у зе́млю. — Так мені остогидла хата-пустка,.. що хоч бери, старий діду, та лізь живцем у землю (М. Коцюбинський)
  • хоч живи́м до Бо́га лізь. Що було грошенят з дому, з'їли, а тепер хоч живим до Бога лізь (В. Винниченко)

хоч [живце́м (живи́м)] у домови́ну (у я́му, у моги́лу і т.ін.) ляга́й.

Уживається для вираження дуже скрутного, безвихідного становища; надто тяжко. Приклади
  • Ні шага за душею нема: хоч в домовину лягай,— дріботів дід Грицай (І. Нечуй-Левицький)
  • Ні з ким порадитись, ні з ким словом перекинутися,— таке, що хоч живцем лягай у домовину (Д. Бедзик)
  • — На цього [коня] вже як і трудно стягалися, не дай Бог, заведуть, хоч тоді у яму лягай (А. Головко)
  • Про одне тільки мова — про своє убозтво, свою нужду, що їсти дома нічого, що з дітьми хоч у могилу лягай (І. Цюпа)
  • хоч у я́му. Хоч в яму, гірше не буде.— Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть (М. Коцюбинський)

полі́зти (рідко лі́зти) живце́м (живи́м) у моги́лу (в я́му).

Призвести себе до смерті, позбавити себе життя, померти. Приклади
  • Якби не Яковець, то, може, сама б, жива, за ним [Петрусем] у могилу полізла (Грицько Григоренко)
  • живи́й у я́му (у моги́лу┌64254) полі́зеш. Було б здоров'я, а то вийшов од пана й од вітру хилюсь. Блідий, очі запали: нічого не зробиш, не полізеш у яму живий (А.Тесленко)
  • — Лишалось одне — або живцем у могилу лізти, або протестувати, битись за життя (З журналу)
  • Молоде, одважне, В бою як буде необачне, То може згинуть неборак; Тогді [тоді] не буду жить чрез силу, Живцем полізу я в могилу, Ізгину (І. Котляревський)

живи́м до бо́га (на не́бо) лі́зти / полі́зти.

Часто згадувати Бога (і навіть прикриваючи так свої недобрі наміри або вчинки). Приклади
  • Агресор, їй-бо,— чистої води християнська душа. Живим до Бога лізе та все клятви дає (О. Ковінька)
Дуже погано себе почувати, страждаючи від болю; ледве витримувати, ледь не вмирати. Приклади
  • — Ніколи в мене не боліли зуби, а тут на тобі.. Зробіть щось,— прошу [лікаря], — а то живим на небо полізу (Ф. Маківчук)

похова́ти живце́м (живи́м) кого.

зі сл. себе. Відмовитися від звичайного способу життя, вести аскетичне життя. Приклади
  • Треба в широкий світ, там, може, знов у люди вийду. А ні, то хоч знатиму, що не засниділа я у Ведмежому Куті (от іще назва!), не поховала себе живою (Леся Українка)
Позбавити радощів життя, чогось важливого, необхідного і т.ін.; довести до смерті. Приклади
  • на́че похо́вана живце́м. Найважче було те, що не було… з ким перекинутися звичайнісіньким словом. У Сифара хоч бранки-козачки. А тут лежи, мовчи, наче похована живцем (З. Тулуб)
  • — Ти чого до мене прийшов? — закричав, багровіючи від люті, Шумейко.— Вчити, як моїм добром розпоряджатись, кому що підписувати? Чи ти хочеш мене живцем поховати? (А. Шиян)

живи́м у я́му (в домови́ну і т.ін.) ляга́ти.

Не маючи виходу із якогось становища, бути у відчаї; помирати, гинути. Приклади
  • Коли мені їхати звідсіля, то краще живою в домовину лягати (С. Васильченко)
  • жива́ б у зе́млю пішла́. — Як згадаю про матіночку мою, жива б у землю пішла (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Живим у яму лягати не хочеться, а не придумають нічого, що робити, щоб пропитатись [прохарчуватися] (Г. Квітка-Основ'яненко)

Живіть, як птахи небесні.

Вислів походить з Нагірної проповіді Ісуса Христа (Матв., 6, 26): «Погляньте на птаство небесне. Птахи не сіють і не жнуть, і не збирають у клуню; а Отець небесний годує їх». У сучасній мові цей вислів часом набуває іронічного забарвлення. Приклади
  • Вони не знали, що таке робота, жили, як птахі небесні, не орали й не сіяли, не знали ніяких обов'язків, не думали про будь-які права, зате їм відома була найвища пристрасть, відкрилося найбільше щастя, заполонила душі найясніша радість, і звалося все те одним словом: Любов. (П. Загребельний, Думки нарозхрист)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання