ЖАР — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

чужи́ми рука́ми жар загріба́ти (вигорта́ти).

Використовувати працю, зусилля інших у своїх інтересах, часто там, де небезпечно. Приклади

— А ти [Василь] розумний? — уїдливо, гірко спитала Галя.— Ти розумний свою вину на чужих складати, чужими руками жар загрібати (Панас Мирний)
Я зостаюсь при моїй думці про Громадський голос, себто, що дати на нього гроші, то все одно, що кинути їх у піч, сі панове, очевидно, хотять чужими руками жар загрібати, та ще щоб ті руки їм же платили (Леся Українка)
Розумні люди завжди чужими руками жар вигортають, а дурні поперед батька в пекло лізуть… (М. Стельмах)

ки́дає / ки́нуло в жар (в пал) кого.

Кого-небудь охоплює жах, комусь стає страшно. Приклади

Тут [в шинку] в одну ніч… миналися такі гроші, що хлібороба в жар кинуло б при одному їх називанні (Г. Хоткевич)

У кого-небудь піднялась температура. Приклади

Мабуть, прохопило [Максима] в поїздці, бо на ранок у жар кинуло, руками-ногами не ворушить, а язик і зовсім одняло (Є. Гуцало)

Хто-небудь червоніє від ніяковості, сором'язливості і т.ін. Приклади

— А чи споминає її Роман, як вона його? — враз кинуло дівчину в жар (М. Стельмах)
Підходили [дівчата] до Черниша і Брянського,. .ласкаво поляпували юнаків-офіцерів по щоках. Йов! Усі приязно сміялись, старі і молоді, не осуджуючи дівчат за їх вільність, від якої обох офіцерів кидало в жар (О. Гончар)

Хто-небудь неприємно вражений, дуже хвилюється, переживає, вболіває і т.ін. Приклади

Те, що Оленка на власні очі побачить його самого за штурвалом, кинуло його просто в жар (Д. Бедзик)
Розпухле вухо Тимка, на якому засохла кров, кинуло Орисю в жар (Григорій Тютюнник)

ки́дає / ки́нуло то в жар, то в холод кого, безос.

Хто-небудь приходить у стан сильного хвилювання, великого нервового напруження, збудження і т.ін. Приклади

ки́нути в жар і хо́лод. В обітелі ця звістка [приїзд Саїда] просто в жар і холод кинула ішанів (Іван Ле)
Серце її бралося невгамовними ревнощами, розпалювався розум, малювалися в уяві такі подробиці, від яких Віру кидало то в жар, то в холод (А. Шиян)

докида́ти / доки́нути хми́зу в жар.

Підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т.ін. Приклади

Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, [Марія Африканівна] теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання (Ю. Збанацький)

як (мов, на́че і т.ін.) жа́ром (кип'ятко́м, при́ском і т.ін.) обдало́ кого, безос.

Хтось раптом відчув збентеження, хвилювання, переляк і т.ін., дуже вражений чимсь. Приклади

нена́че хто жа́ром обда́в. — А се що за вечірня пташка? — пита він [панич], уставивши очі на Христю. Христю неначе хто жаром обдав… (Панас Мирний)
Помітив своє прізвище. Мене враз обдало жаром і холодом. Побачив фатальне слово — звільнити (Ю. Збанацький)
обдало́ хо́лодом (жа́ром і хо́лодом). Македониху обдало холодом, стисло від ущімливого болю серце (А. Шиян)
— Не повернеться? Мене як жаром обдало (З журналу)
так жа́ром і обдало́. При згадці… усього так жаром і обдало (А. Дімаров)
Ваш лист нагадав мені, що сьогодні уже і той день, котрий Ви виставили у нашій умові. Як приском мене обдало (Панас Мирний)
Слова батькові сплили їй на думку, і наче її кип'ятком обдало… (Панас Мирний)

підкида́ти (підсипа́ти) / підки́нути (підси́пати) жа́ру.

Говорити про кого-, що-небудь з іронією, глумом, осудом і т.ін. аби ускладнювати стосунки з кимсь, сприяти посиленню неприємних емоцій. Приклади

Довгенько мовчали по тому. Іронічний Василь Сіромаха немов не хотів підкидати жару. А воно само собою склалося (В. Большак)

Викликати, посилювати запал у кого-небудь, спонукати когось до інтенсивнішої дії. Приклади

піддава́ти жа́ру. Вирує весілля… А музиканти сиплють приповідками, піддають жару — до найдальших околиць луна йде (З газети)
Кривий мій дибає Пегас. А як підкинуть жару, Сюди-туди сіпне — і враз Підскочить аж під хмару! (Переклад М. Лукаша і В. Мисика)
Коли скрипка починала підсипати жару й лоскотати танцюристці жили, молодиця не витримувала… і кидалась в танець (М. Коцюбинський)

обсипа́є (осипа́є) / обси́пало (оси́пало) жа́ром ([гаря́чим] при́ском) кого, безос.

перев. док. Хтось раптово відчуває сильне хвилювання, збентеження і т.ін. від чогось; хвилюється хтось. Приклади

жа́ром так і обси́пало. Нахилилась [Тоня] до Віталика і в темряві раптом хап його за руку. Жаром його так і обсипало! І фільму вже не бачив, і не чув нічого… (О. Гончар)
— Мамо, а хто мій тато? —.. ждала цього запитання. Ждала, й боялась,.. застало воно її зненацька, жаром обсипало всю (О. Гончар)
Марту аж приском осипало: невже-таки прийшов за її приданим? (М. Стельмах)
Від цих думок враз обсипало [Данила] жаром (Ю. Смолич)
В її очах світилися сині вогники, і коли він уловлював їх, його обсипало жаром (Ю. Мушкетик)

перев. недок. Хтось відчуває значне підвищення температури тіла; когось палить (у зв'язку з хворобою). Приклади

Лікар спитав: — Морозить? — То морозить, то обсипає жаром. Серце ніби зупиняється,— скаржився Григорій (П. Автомонов)
Настунею тіпала пропасниця, її то жаром обсипало, то проймало холодом, а чому, вона й сама не знала (Ю. Збанацький)

як (мов, на́че і т.ін.) при́ском (жа́ром) обси́пати (оси́пати) / обсипа́ти (осипа́ти) кого.

Викликати відчуття жару у кого-небудь. Приклади

аж на́че жа́ром сипону́ло по спині́, безос. Повірте, аж наче жаром сипонуло по спині (О. Довженко)
Опівдня [опівдні] сонячний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу трепечущу [тремтливу]… наче мене жаром обсипле. Душно мені, дрімота, а сну немає (Марко Вовчок)

Раптово вразити, схвилювати, засоромити, розсердити і т.ін. кого-небудь. Приклади

мов обси́паний при́ском. Я весь тремтів, стояв, мов обсипаний приском (І. Франко)
на́че жа́ром вси́пало, безос. Мене наче жаром всипало (Марко Вовчок)
Мене тривожить рокіт літаків. Він серце наче обсипає приском (О. Коломієць)
ні́би хто жа́ром обси́пав. І раптом Платона ніби хто жаром обсипав (З газети)
Соломія підвела голову, вдруге блиснула очима на Романа.. Той блиск гарячих очей неначе обсипав його жаром (І. Нечуй-Левицький)
Мов приском старостів та молодого вража дівка обсипала, стало їм і соромно, і сердито на гаспидську дівку за таку одповідь (Укр. казки)

налива́тися / нали́тися жа́ром (фа́рбою).

Червоніти від сорому, збудження і т.ін. Приклади

— Я думала, ти хотів мені щось сказати.. — І скажу,— наливається фарбою Омелько (І. Цюпа)
Оторопіло помітив [Лісовський], як мінився, наливаючись жаром, тонкий вид молодиці (М. Стельмах)

си́пати / сипну́ти (сипону́ти) жа́ру за халя́ви (під хвіст) кому, жарт.

Дуже дошкуляти кому-небудь чимсь; провчати кого-небудь за щось. Приклади

Есесівців рубонули чорноморські матроси в Криму, сипонули їм жару під хвіст під Севастополем, під Москвою й Сталінградом (О. Сизоненко)
Най [нехай] тобі сиплють [опришки] жару за халяви (І. Франко)

дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) жа́ру кому і без додатка.

Дуже лаяти, сварити кого-небудь. Приклади

Чутно голоси з народу: Ага! піймалися! Задасть тепер вам гуменя жару (Панас Мирний)
Дружина дала жару [чоловікові], запідозривши його в амурних стосунках із сусідкою (З газети)

Бити, громити кого-небудь. Приклади

Билися [білогрудівці], як личить червоним воякам: не раз і німцеві задавали жару, не раз і самі з тяжкими втратами виривалися з оточення (Ю. Бедзик)
Бився [полк] ..по-простому, по-донбасівському, слюсарі слюсарили з гармат, шахтарі довбали шабельками.., газівники давали жару з гвинтівок (Ю. Яновський)
Гидливо обмина уламки броневі, й ворожі трупи, їх обличчя почорнілі, не трупи — гній їдкий… Катюші добре тут давали жару їм… (В. Сосюра)

як (мов, ні́би і т.ін.) на жари́нах (на жари́ні, на жару́).

Неспокійний, схвильований, нетерплячий. Приклади

Смутний та нетерплячий, та неспокійний ту рідку хвилину, як посидить [Чайченко] дома. Куди він усе поспішається? Чого він як на жарині? (Марко Вовчок)
— Брешуть, брешуть, що не буває так на світі: раз подивився — вже й закохався. Сиджу як на жаринах біля нього, відсунулась би, так плаття жалко, а доторкнусь його плеча — голова йде обертом (І. Муратов)

перев. зі сл. сиді́ти і под. Неспокійно, тривожно, нетерпляче. Приклади

Сидить, як на жару (М. Номис)
Він і сідає похапцем, не дуже-то пережовуючи, і за столом сидить мов на жаринах — крутиться, вертиться (І. Рябокляч)

приклада́ти / прикла́сти вогню́ до жа́ру, перев. чим.

Дошкуляти чим-небудь комусь, посилювати біль, переживання тощо. Приклади

Якби Василь знав, що в ці роки коїлося в серці Лукії, то співанкою не прикладав би до жару вогню (С. Чорнобривець)

додава́ти / дода́ти жа́ру (па́лу) кому, чому.

Посилювати враження від чого-небудь, розпалювати якісь почуття. Приклади

Не раз йому [Гаві] лучались і страти в його ґешефтах, але ті страти додавали палу його голові (І. Франко)
А тут іще хтось із молодих і додав дядькові Йванові жару. — Е, що ж це ви, дядьку Йване, сьогодні здали! (А. Головко)

піддава́ти / підда́ти жа́ру у вого́нь.

Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь яку-небудь суперечку чи певне почуття, переживання і т.ін. Приклади

— Володимире, я прошу тебе! — морщилась шокована тітка Ніна і цим тільки піддавала жару в вогонь (А. Дімаров)

піддава́ти / підда́ти жа́ру (вогню́, ду́ху і т.ін.) кому і без додатка.

Спонукати кого-небудь до інтенсивнішої дії, викликати, посилювати запал у когось і т.ін. Приклади

А тут ще піддала жару й Педоря; з грюкотом відчинивши двері, вона… кинулась до самовару [самовара] (Панас Мирний)
Поспішають [прочани], щоб до клечальної суботи прибуть на прощу. Тарасик налягає на ноги і духу піддає усім (Д. Косарик)
У нашім повіті надто люди запалюються до кожної спільної роботи, але як нема кому далі піддавати вогню, то ціла робота поволі затихає (В. Стефаник)
Бідкалися тільки жінки, а чоловіки навіть піддавали жару: — Нехай горить. Отак би всіх панів за димом пустить (П. Панч)

з вогню́ (рідше із жа́ру) [та] в по́лум'я.

З однієї неприємності в іншу, ще гіршу. Приклади

Недавно на другій женився, Та, бач, в рахунку помилився. Із жару в полум'я попав (І. Котляревський)
З вогню він потрапив у полум'я. Втікав з баржі, щоб не бути розстріляним у Ванні, і ось примандрував сам до цього проклятого Ванну (П. Загребельний)
— Ой, гляди! Коли б ти не попала з огню та в полум'я!.. (Панас Мирний)
— Випаде ж людині така доля — вічно стрибати з вогню та в полум'я. Правда, досі Андрієві щастило (Я. Стецюк)

обдава́ти / обда́ти жа́ром (моро́зом, хо́лодом і т.ін.) кого.

Викликати у когось стан сильного хвилювання, збентеження, переляку і т.ін. Приклади

І ця посмішка морозом обдає все тіло Марії (М. Стельмах)
На редуті зробилося тихо. І ця зловісна тиша холодом обдала Назара (П. Кочура)
обдава́ти моро́зом спи́ни (все ті́ло) чиї (чиє). І тільки думка про те, що знайдуть їх [утікачів] і силоміць повернуть до колишніх панів, обдавала морозом їх спини (З. Тулуб)
Мене острах бере, морозом обдає (Ганна Барвінок)
Настя вдячно глянула на хлопця, і Омелько знітився від погляду темнокарих очей, що обдали його жаром (І. Цюпа)