ДІДЬКО — ФРАЗЕОЛОГІЯ

оди́н чорт (біс, ді́дько); одна́ сатана́, грубо.

Все одно, однаково; те ж саме. Приклади
  • — Колего, можу вас запевнити, все це дарма.. Звертайтеся до них по-янгольськи чи по-бісовськи — один дідько. Це — банда (Переклад С. Масляка)
  • Один біс, що пан, що багатий мужик (М. Коцюбинський)
  • Вовтузився [Іван Пісня] й далі; видно, в нього ніяк не в'язалась петля. — Іване, що ти робиш? Пісня, не перериваючи роботи, заговорив гнівно, уривчасто: — Один чорт! Досить! Несила моя… Хай вони прокляті будуть! (Ю. Збанацький)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт (ді́дько) ла́дану (свяче́ної води́), зі сл. боя́тися і под., грубо.

Дуже сильно. Приклади
  • Прийде [Параска] раз на рік до церкви… та й заглядає.. через поріг — як той дідько боїться ладану (І. Нечуй-Левицький)
  • — Та він же, як чорт ладану, мабуть, боїться партизанів! — раптом здогадався Кирило (О. Головченко і І. Мусієнко)

ді́дько но́гу звихне́ в чому.

Уживається для підкреслення надзвичайної складності, важкої доступності або заплутаності, незрозумілості чого-небудь. Приклади
  • — Скільки цифр, що їм і електронна машина ладу не дасть — дідько в них ногу звихне (О. Гончар)

ді́дько б тебе́ (його́, її́ і т.ін.) взяв, лайл.

Уживається для висловлення невдоволення, обурення, досади чи захоплення, здивування і т.ін. ким-, чим-небудь. Приклади
  • аби́ тебе́ ді́дько сколо́в.Аби тебе дідько сколов! — лаявся він [Прокопчук], вибираючи з голови пір'я (Григорій Тютюнник)
  • неха́й його́ ді́дько ві́зьме. — Відтягніть його [Йойну] від ями! Живо! А нехай його дідько візьме! — буркнув, не рушаючись з місця, той [ріпник], що дістав… ляпаса (І. Франко)
  • — Нема роботи отій багатирці, то вона вигадала собі розвагу — оту романтичну поему, само по собі для себе, але на мій кошт… Дідько б її взяв (І. Нечуй-Левицький)

сам ді́дько.

Ніхто, ніщо. Приклади
  • Хорунжий ще по-справжньому не нюхав пороху, але намагався триматися з гідністю бувалого запорожця, якому сам дідько не страшний (С. Добровольський)
  • Неждано Христину шпигонув здогад, що, може, чоловік навмисне лізе на небезпеку, бо ж він такий, що сам дідько не розбереться в ньому (М. Стельмах)

ді́дько взяв (забра́в, вхопи́в і т.ін.) кого, грубе.

Хто-небудь раптово помер, загинув. Приклади
  • — Напчихати мені на все! Завтра або позавтру [позавтра], може, дідько вхопить мене. Гуляймо, хлопці, поки час, поки наше! (І. Франко)
  • Ніхто тебе не проводжав, Не плакав над труною: Якусь старчиху дідько взяв… що ж? Менше хоч одною! (П. Грабовський)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт (ді́дько) за грі́шну ду́шу, перев. зі сл. вхопи́тися, трима́тися і т.ін., грубо.

Дуже міцно. Приклади
  • — Думаєте, дарма Гітлер за цю Австрію тримається, як дідько за грішну душу? (О. Гончар)
  • Наліг я на вила.., руки мої вхопилися за держак, як чорт за грішну душу (Є Гуцало)

чорт (ді́дько, нечи́стий, нечи́ста [си́ла] і т.ін.) несе́ / прині́с (поні́с); нечи́ста [си́ла] принесла́ (понесла́) кого, грубо.

Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-, чого-небудь або чийогось небажаного відправляння кудись. Приклади
  • — І понаносив дідько на нашу голову всяку… шваль (Переклад С. Масляка)
  • чортя́ка понесла́. [Сербин:] Понесла мене чортяка так зарані — і набрів замість Мар'яни старого диявола (С. Васильченко)
  • — Я тобі казала: не гукай! — корила його Марія.. — А я знав, що їх там чорт позносив (Панас Мирний)
  • чорт (ді́дько┌30081) нані́с (позно́сив, понано́сив) (про всіх або багатьох). [Храпко:] А чорт їх [дітей] наніс сюди (Панас Мирний)
  • чорти́ притаска́ли. — Так от кого чорти притаскали до нього. Так от хто щосили тарабанить у двері (М. Тельмах)
  • — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може й сьогодні вночі. Не лежати ж йому отут у хаті? Ще когось чорти принесуть (В. Кучер)
  • чо́рти несу́ть / прине́сли. — Сафрон Варчук! — здивовано промовив Тимофій. — Тьху! Куди його чорти несуть проти ночі? Чи не на відрізану землю подивитися? — аж підвівся Мірошниченко (М. Стельмах)
  • — І звідкіль принесла його нечиста сила! — казали другі. — Тільки де два-три чоловіки зійдуться, то вже й його чортяка хоч-нехоч внесе туди! Не дав начитатися уволю (С. Васильченко)
  • Нечистий поніс мене восени в гості до куми на перець (І. Нечуй-Левицький)
  • — Я не бачу тут нічого незвичайного, крім пороху і вибоїн. Чорт мене поніс у цю діру (О. Довженко)
  • — Німців чорт приніс — і ті нас не минули. Двоє курей були — постріляли (Ю. Збанацький)
  • — Та хто іде? — Максим! Який Максим?.. Ой горе… Дідько знов несе (М. Стельмах)
  • Яєць… нанесла [качка]. За дітей помовка. Аж нечистая несе Голодного вовка (С. Руданський)
  • Стукіт у двері. Всі обертаються. [Шалімов:] Ще когось чорт несе (І. Кочерга)

чорт (ді́дько) ли́сий, грубо.

Ніхто, ніщо. Приклади
  • — Показились десь діти, чи який хрін… Межи нами й дідько лисий не розбере справи! (М. Коцюбинський)
  • Вчитель вичитав Кадошці за біганину по огірках та грядках, на яких лисий чорт виросте, коли кожний тобі здурілий пес буде там товктися (Ю.Яновський)

ді́дько (дия́вол) [його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є що і без додатка, лайл.

Невідомо, незрозуміло. Приклади
  • Коли ведмедя четверо гайдуків водили по вулицях, люди… дітей на горища ховали: диявол його знає, чого йому заманеться (Н. Рибак)
  • Еней Сивіллі говорив: — Диявол знає, хто з вас бреше (І. Котляревський)
  • — Хто ж винен?..— дивувався Петрюк.— Дідько його знає (В. Бабляк)
  • Дідько їх знає, що вони там ґелґочуть своїм волам! — сердилися гармаші.— Може, тпрукають… (О. Гончар)

яко́го ді́дька.

вульг. Чому, з якої причини. Приклади
  • Якого дідька журить! (Укр. присл.)
  • [Маша:] Чого ви стали над душею? Водоп'яне! Майнуй бетон,.. якого дідька будемо мокнути без діла? (І. Микитенко)
  • В Дрощуковій бригаді велися журливі розмови: — Шкода часу на таку роботу.. — А якого дідька поспішати? Не втече ж нікуди… (М. Ю. Тарновський)
  • — І якого ти дідька, розумнику, все лізеш… на рожен (М. Стельмах)
кому, лайл. , зі сл. тре́ба, потрі́бний. Чого, що. Приклади
  • — Люди живуть ще й гірше нас. Нам ще дякувати та ще раз дякувати Богові треба.. Їсти-пити є що і в чім сходити — якого ж їй ще.. дідька треба? (Г. Хоткевич)

ді́дька ли́сого, грубе.

Уживається як категоричне заперечення чого-небудь; нізащо, ніколи. Приклади
  • — Хай людина створить отаке яблуко. Без землі, без повітря, без сонця. В лабораторії.. Створить? Дідька лисого! (Л. Дмитерко)
  • — До чого ж вигадливі капосні пани,— міркував [Архип] уголос.— Звісно, маючи таке зручне ліжко, дідька лисого захочеш вставати (С. Добровольський)
Нічого, зовсім, абсолютно нічого. Приклади
  • ді́да ли́сого. [Карпо:] От іще й він нехай прочита! Дайте йому! Він там розбере діда лисого (М. Костомаров)
  • — Климе, зривай скоріше оці кругляки! — Для чого тату? — остовпів син. — Зривай, кажу. Нечиста попа несе. Як він зробить почин, то дідька лисого заробимо тут! (М. Стельмах)

іди́ [собі́] до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т.ін. ), лайл.

Уживається для вираження зла, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. Приклади
  • іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський)
  • — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський)
  • Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах)

до ді́дька [ли́сого] кого, що, грубе.

Геть. Приклади
  • — Ану, враз всі думки до дідька! Беріть у зуби люльки, та закуримо та полетимо так, щоб і птиця не здогнала (О. Довженко)
  • Як же хтось скаже,— думав він [Дументій], що це коза — не льоха, віддам її до дідька запівдурно. Най люди не сміються (Казки Буковини..)
Дуже багато. Приклади
  • Тебе змалечку хвалять: талант… стоси книжок перечитав, до лисого дідька різних п'єс та опер передивився (І. Муратов)
Уживається для висловлення невдоволення чиєю-небудь поведінкою, чиїмись діями, вчинками і т.ін.; бажання позбутися кого-, чого-небудь. Приклади
  • — Ну тебе, Тимофію, до дідька! — сердиться Мірошниченко.— Ти… можеш забити голову всяким зіллям, що про головне забудеш (М. Стельмах)

на ді́дька ли́сого, грубе.

Навіщо, нащо, для чого. Приклади
  • на яко́го ді́дька ли́сого. — Що ж пропити?.. О, знайшов,— постоли! На якого дідька лисого вони мені? (С. Добровольський)
  • на яко́го ді́дька. На якого дідька ми живемо?.. Розтлумач мені, для чого ми живемо? (О. Довженко)
  • На дідька лисого, люди, нам здалася ця Америка?! — вилаявся Лесь Якубенко (М. Стельмах)
  • На дідька б лисого сидів я тут? (М. Коцюбинський)

до ді́дька в зу́би, грубе.

зі сл. іти, ї́хати і т.ін. У найвіддаленіше і найнебезпечніше місце; будь-куди. Приклади
  • — Я не можу тобі заборонити їхати куди ти захочеш,—. .люто вигукнув Петро,— не тільки в бухту Хрестову, але навіть до дідька в зуби! (В. Собко)
зі сл. потра́пити і под. У небезпеку, в халепу. Приклади
  • По всьому було видно, що ми потрапили до дідька в зуби (З усної мови)

відда́ти чо́ртові (ді́дькові) ду́шу, зневажл.

за що і без додатка. Продатися кому-небудь. Приклади
  • Був собі чоловік, та такий скупий на ті гроші!.. За гроші ладен був і душу дідькові віддати (Укр. казки)
  • — Це місце закляв старий князь, і ніхто його посісти не зможе, а хіба тілько [тільки] оддасть чортові душу, то тоді посяде (Панас Мирний)
Померти. Приклади
  • — Наше діло, брат, таке: то на коні, то під конем. Я сам торік ледве чортові душу не віддав під Білою Церквою (О. Гончар)

леті́ти / полеті́ти до ді́дька (к бі́су і т.ін.).

Зазнавати краху, переставати існувати, діяти; рушитися. Приклади
  • При помочі [за допомогою] двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов)
  • Ці настанови мають силу лише до певних меж, досить створитись у дорозі гострій ситуації, як одразу всі вони летять до дідька (О. Гончар)