ДУРІСТЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

вибива́ти / ви́бити (ви́гнати) дур (ду́рощі, ду́рість) з кого-чого.

Суворими заходами впливати на кого-небудь, відучуючи від чогось ( перев. поганого, осудливого). Приклади
  • Не ви мені, а я собі виберу пару, — затялася [Орина] на своєму, і ні прохання, ні погрози, ні лупцювання не вибили дурощів з упертої голови (М. Стельмах)
  • Хоч би хто женився на ній та дурощі з голови трохи вибив (Ю. Збанацький)
  • вибива́ти / ви́бити (дур, ду́рощі) з голови́, без додатка. Після того випадку Максим наче трохи вгамувався. А тут армія, де вибивають дур з голови (інші просилися, щоб додому поближче, Максим же на запитання, де бажає служити, сказав, що на Курилах, — дальшого місця просто не знав) (А. Дімаров)
  • Виб'ємо з тебе дур! — крикнув Кузьменко і, ковтнувши міцної горілки, взявся за канчук (З. Tулуб)
  • — Повірте мені, любий прапорщику, всі вони одним миром мазані: і злодії та бунтівники, і різні там вольтер'янці та автори пашквільних [пасквільних] віршиків. Але ми з них швидко дурість вибиваємо (З. Тулуб)