ДУРНОГО — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

під дурно́го ха́ту.

Невідомо куди (про адресу). Приклади

— Куди посилати? Під дурного хату (Сл. В. Утченка)
— Писати листа під дурного хату не хочеться (З газети)

як у дурно́го на ха́ті, зневажл.

Неохайний (про зачіску). Приклади

Нещадно сварила вихователька за дівчачі як у дурного на хаті зачіски, за немиті руки, за нестрижені чуби у хлопців, за пом'ятий одяг (З журналу)

не з дурно́го деся́тка.

Розумний, кмітливий. Приклади

— Ви, Іполіте Савичу, не відвертайтеся, я не з дурного десятка. В керівництво не обирався, але добре бачу, як не по-хазяйськи розтринькуємо народну копійку (В. Логвиненко)

підвести́ / підво́дити під дурно́го ха́ту кого.

Вводити кого-небудь в оману діями чи словами, обдурювати; ошукати когось. Приклади

Поліцаї бігцем рушили в напрямі до райцентру. Дідові очі молодо сміялись. Другого дня поліція повернулась у село.., всі знали, що то дід Макар підвів їх під дурного хату (Ю. Збанацький)

з дурно́го ро́зуму.

Легковажно, не подумавши і т.ін. Приклади

Вона з дурного розуму вдарилася в лірику… Владислав оцінить її натяки як чергове захоплення легковажної жінки (Л. Дмитерко)
[Лизя:] Хай краще Пантелеймон Петрович поможе в печі розпалити. [Гиря:] Ще що скажи з дурного розуму! (М. Куліш)

Не неусвідомлюючи чого-небудь через молодість, недосвідченість і т.ін. Приклади

— Авжеж, яка я для них мати? Сиротами позалишала з дурного розуму, то немає мені прощення, їхня правда (Є. Гуцало)
[Сиклета:] ..Своєї землі ні борозни, ні ступня! Вийшла я з дурного розуму за безземельного (Грицько Григоренко)

опинИ́тися / опинЯ́тися в дурни́х (у ду́рнях).

Виявитися в становищі одуреного, ошуканого і т.ін.; допустити помилки, промахи. Приклади

Швидко біг: боявсь спізнитись, Щоб в дурних не опинитись (Олександр Олесь)

дурни́й піп хрести́в кого.

Хто-небудь нерозумний, нерозторопний. Приклади

— Дурний тебе, Левку, піп хрестив, — обурювався Лесь Якубенко (М. Стельмах)

як (мов, ні́би і т.ін.) Марти́н (дурни́й і т.ін.) до ми́ла, зі сл. допа́стися, припа́сти і т.ін., зневажл.

Без почуття міри; жадібно. Приклади

Припав пастух до приватної власності, як дурний до мила (В. Бабляк)
До смачного борщу допався, як Мартин до мила (С. Чорнобривець)

як (мов, ні́би і т.ін.) Марти́н (дурни́й і т.ін.) ми́ла, зі сл. набра́тися, наї́стися, налига́тися і т.ін., зневажл.

Без почуття міри; дуже багато, більше, ніж треба. Приклади

мов той дурни́й Марти́н, що ми́ла об'ї́вся. [Марко:] Бігає, метушиться, мов той дурний Мартин, що мила об'ївся (З. Мороз)
Розсердивсь я, плюнув і пішов до торби з харчами — не міг більше терпіти…Наївся як дурень мила (В. Нестайко)
як Марти́н ми́ло, зі сл. лига́є і под. Отже, все поїсть: там і пелька, мов прірва… Бач, лигає, як Мартин мило… (М. Старицький)
Налигався, як Мартин мила (Укр. присл.)

як ду́рень (дурни́й) з ду́ба (з пе́чі), перев. зі сл. ля́пнути і под., зневажл.

Недоречно. Приклади

[Юрко:] Оце вже ти ляпнув як дурень з дуба! (М. Кропивницький)
Яків мій зрадів та як дурень з печі— в ноги їй геп! Дякує, бач, що його ж салом та по його шкурі! (Марко Вовчок)
[Ліна:] Я так і думала, що ви бовкнете щось як дурний з печі (Я. Мамонтов)

нема́ (нема́є) дурни́х.

Уживається для вираження відмови, незгоди кого-небудь щось робити; хто-небудь не такий наївний, некмітливий і т.ін., як можна було б сподіватися. Приклади

Впустить в Полтаву військо його мосці? Е, ні, даруйте, тут нема дурних (Л. Костенко)
нема́ ду́рнів. Макар Іванович осміхнувся. Нема дурнів! На сей гачок його не зловиш! (М. Коцюбинський)
— Хто ж признається? Це ж треба, щоб людина сама на себе донесла. Тепер дурних, Килино, нема! (Є. Гуцало)
Артилеристи випускали приділену норму снарядів, але піхота — нема дурних! — тепер вже не виходила з шанців (Ю. Смолич)

поши́ти В ду́рні кого, грубо.

чим. Одурити за допомогою чого-небудь. Приклади

— Ви мене вважатимете за простачка, якого можна пошити в дурні баєчкою (В. Шевчук)

Продемонструвати свою перевагу, показати себе розумнішим від інших. Приклади

Тарас приліг. Стомив його цей дружній диспут. Кожен себе вважає мудрим, прагне пошити в дурні іншого… (В. Шевчук)

Поставити когось у дуже незручне, комічне становище; обдурити когось. Приклади

в ду́рні ши́ти. Вчора йому на ковзанці Левку, миленький співала, а сьогодні вже в дурні шиє (М. Стельмах)
у ду́рні обу́ти. У дурні німчики обули Великомудрого гетьмана (Т. Шевченко)
Тупий навряд чи зумів би отаке витіяти, а цей, бач, усіх нас у дурні пошив (О. Гончар)
—. .Тепер він буде мститися за те, що ви його пошили в дурні (В. Шевчук)
— Не минеться тобі, що пошив нас у дурні. Це факт (М. Стельмах)
Став [Писар] її пильно прохати, щоб як би того пана Микиту зовсім у дурні пошити (Г. Квітка-Основ'яненко)

дурне́ са́ло без хлі́ба, лайл.

Нерозумна, обмежена, ні до чого не здатна людина. Приклади

— Дурне ти сало без хліба,— говорить жінка в свитині,— погань отака (М. Стельмах)
Кинувши трубку, він… вилаявся цього разу по-домашньому: — Ех ти… халепа! Дурне сало без хліба! (В. Козаченко)

як [дурно́му] з гори́ бі́гти / побі́гти (збі́гти і т.ін.).

Дуже просто, легко, без зусиль і т.ін. Приклади

Тобі туди йти, як з гори бігти (Укр. присл.)
— Була весела,— одкаже [Катря], — бо перше було жити легко у світі, як дурному з гори бігти… (Марко Вовчок)
[Віктор (регоче):] Ти, батьку, просто скарб. Я колись фейлетон про тебе напишу, їй-богу напишу. [Заболотний:] А чого ж, тобі це — як дурному з гори побігти (О. Левада)

дурна́ голова́, лайл.

Нерозумна, нетямуща людина. Приклади

Дурна голова не полисіє (М. Номис)

не ба́чили дурни́х, ірон.

Уживається для вираження відмови від чогось. Приклади

А тії, шовком вбрані Квіти, Сміються з них: — Кому-кому — ще й вам годити,— Не бачили дурних (Л. Глібов)

дурни́х у ре́шето лови́ти, фам.

Нічого не робити; байдикувати. Приклади

[Максим:] Е, ні! Коли їхать, то всім разом. Що я там без вас робитиму? Дурних у решето ловитиму, чи що? (Я. Мамонтов)

поши́тися в ду́рні, несхв.

Дати себе обманути; бути ошуканим. Приклади

Розум — це уміння не пошитися в дурні (З журналу)
у ду́рні записа́тися. Може, інший сподобався, Той тобі любішим став? Я ж у дурні записався, Що тебе одну бажав! (Пісні та романси)
Хотів був замовкнути, щоб не пошитися у дурні й не стати посміховищем, та притаманна впертість взяла гору (О. Довженко)
І хоча справді щось святешне обізвалося в ньому, одначе насторожився, щоб не пошитися у дурні (М. Стельмах)
— Дозвольте, дозвольте, — заспішив Фрей, почервонівши… від того, що так пошився в дурні (І. Багряний)
Пани постерегли, що вони пошилися в дурні (І. Нечуй-Левицький)
[Кукса:] Пошилися в дурні обоє, треба вже мовчать. [Дранко:] Перемудрували (М. Кропивницький)
Аж тепер зрозуміли всі, що пошилися у дурні, але було вже пізно (Народні оповідання)