ДОПОТОПНИЙ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

Всесвітній потоп. Допотопний.

Вислів походить з біблійної оповіді про те, як Бог, розгнівавшись на людей за їхні гріхи, затопив землю небувалою зливою, що тривала сорок діб. У цьому всесвітньому потопі загинуло все людство, крім праведника Ноя і його родини (Буття, 7).
У переносному вживанні вислів означає величезну катастрофу, стихійне лихо, іноді — великий дощ (з іронічним забарвленням). Допотопний — дуже давній, віджилий, анахронічний. Приклади

«Назустріч», наприклад, в спеціальному числі, присвяченому жінці (ч. 12, 1934 р.) надзвичайно легковажним, кокетерійно-фальшивим тоном, повторює під маскою модернізму nepeдпотопові погляди на жінку — куховарку («мати») і «любку»… (О. Теліга, Якими нас прагнете?)
Бачу: шлях мій на Схід кривизною в долоню уївсь…
Це повітря в'язке хай хоч як там фільтрує Європа —
Пахне кров'ю, і хіттю, і мускусом, пахне всесвітнім потопом,
І повзе напівсутінь походою найманих вбивць!..
(О. Забужко, Запах Сходу — як крові…)

Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання

Дивіться також