ДОМОВИНАМИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

кла́сти (вклада́ти і т.ін.) / покла́сти (вкла́сти і т.ін.) в домови́ну (у моги́лу і т.ін.) кого.

Призводити кого-небудь до смерті. Приклади

пха́ти в домови́ну. Трагедія Харитини виникла на соціальному ґрунті. Ми бачимо невидиму руку Цокуля, яка пхає наймичку в домовину (Життя К.-Карого)
— Ти хочеш, щоб рана й тебе в гроб положила? — сердито сказав Потреба (І. Микитенко)
— Приятелю мій, Кондрате Іванович! Роби, що знаєш, тільки не погуби мого дитяти! не положи мене живого у яму! (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Коли ти… ще покладеш мені дитя в нецьки, то я тебе в домовину вкладу! (М. Стельмах)
Жаль і батька, жаль і матір, І вірну дружину, Молодую, веселую, класти в домовину (Т. Шевченко)
Голод та холод та ще важкі хвороби безсердечно клали людей у могилу (Ю. Збанацький)

хоч [живце́м (живи́м)] у домови́ну (у я́му, у моги́лу і т.ін.) ляга́й.

Уживається для вираження дуже скрутного, безвихідного становища; надто тяжко. Приклади

Ні шага за душею нема: хоч в домовину лягай,— дріботів дід Грицай (І. Нечуй-Левицький)
Ні з ким порадитись, ні з ким словом перекинутися,— таке, що хоч живцем лягай у домовину (Д. Бедзик)
— На цього [коня] вже як і трудно стягалися, не дай Бог, заведуть, хоч тоді у яму лягай (А. Головко)
Про одне тільки мова — про своє убозтво, свою нужду, що їсти дома нічого, що з дітьми хоч у могилу лягай (І. Цюпа)
хоч у я́му. Хоч в яму, гірше не буде.— Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть (М. Коцюбинський)

до [са́мої] домови́ни.

До тру́ни. Приклади

Поробляй, поробляй, поробляй! До труни не спочити сіромі (П. Грабовський)

До кінця життя, до смерті. Приклади

Побрались: І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні, Аж до самої домовини (Т. Шевченко)
Все буде, як було: довіку буде убогий на чужім марнувати свою силу, до домовини не зазнає Маланка кращої долі (М. Коцюбинський)

лягти́ в моги́лу (в домови́ну, в я́му і т.ін.).

Померти, загинути. Приклади

ляга́ти в труну́. Образно. Нехай ще раз усміхнеться Серце на чужині, Поки ляже в чужу землю. В чужій домовині (Т. Шевченко)
Лягала молодь у труну.. з одважним успіхом, немов байдужа (Леся Українка)
— Як ляжу у ямі, тоді вже згадають,— я знаю,— Й мене словом теплим та щирим! (М. Старицький)
— Уб'ють тебе, вона [мати] в гріб ляже; живи для неї, я прошу (І. Котляревський)
Недалеко моя яма, Та я в яму ще не ліг (С. Руданський)
Чи я знайду спочинок за життя, А чи тоді, як ляжу в домовину..? (М. Вороний)
Грабовський… залишився до кінця незламним, хоча й передчасно ліг у могилу! (З журналу)
Ніяк не збагну, що воно за людина. Коли отак про себе турбуватиметься та дбатиме — ляже в домовину… (Ю. Збанацький)

Бути знищеним, розгромленим ( перев. про ворогів). Приклади

В могилу ляже проклята звірота. І смерть її — нам золоті ворота (П. Тичина)

як у домови́ні.

Тихо, сумно, мертво і т.ін. Приклади

А в Чигирині як у домовині, Сумно-сумно. Людей не чуть (Т. Шевченко)

живи́м у я́му (в домови́ну і т.ін.) ляга́ти.

Не маючи виходу із якогось становища, бути у відчаї; помирати, гинути. Приклади

Коли мені їхати звідсіля, то краще живою в домовину лягати (С. Васильченко)
жива́ б у зе́млю пішла́. — Як згадаю про матіночку мою, жива б у землю пішла… (Г. Квітка-Основ'яненко)
Живим у яму лягати не хочеться, а не придумають нічого, що робити, щоб пропитатись [прохарчуватися] (Г. Квітка-Основ'яненко)

[і] ме́ртвий уста́в би з домови́ни (проки́нувся б і т.ін.).

перев. зі словосп. таки́й, що, жарт. Уживається для підкреслення позитивних якостей чого-небудь; дуже хороший, приємний, надзвичайний і т.ін. Приклади

— Се, бгатці [братці], — каже,— така в мене настойка, що мертвий устав би з домовини, якби випив добру чарку (П. Куліш)

перев. із словосп. так, що. Дуже сильно, голосно і т.ін. Приклади

Закалатав у четверте вікно так, що й мертвий проснувся б (Є. Гуцало)