ДОБРИТЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

наставля́ти (направля́ти) / наста́вити (напра́вити) на [до́брий] ро́зум кого.

Навчати кого-небудь дотримуватися певних норм, традицій у поведінці, діях та вчинках; скеровувати в істинному напрямку. Приклади
  • Падала Мотря перед пречистою на коліна й молила її тихим гарячим словом, щоб вона берегла її дитину од лихої години, щоб направила його на добрий розум (Панас Мирний)
  • Хто собою керувать не вміє, той і другого на розум не наставить (Укр. присл.)
  • Вони [дочки] ходили на роботу в колгосп, а мати поралася дома й на добрий розум їх наставляла (І. Вирган)
  • Тихий був Василько, розсудливий.— Хто його на розум наставляв, Господь його знає (Марко Вовчок)

до́брий тон.

Вишукані норми поведінки, що служать зразком для наслідування. Приклади
  • Все було, як добрий тон велить (М. Рильський)
  • Те, що в селах нашої Херсонщини сільські молодиці вважали б за повну відсутність смаку,— щоб біле убрання виглядало з-під темного, верхнього,— те саме в гірських українців є ознакою доброго тону (Т. Масенко)
  • Цей сам Славко, що так боявся за добрий тон, тепер не завагався натякнути на нешлюбне походження її чоловіка (Л. Мартович)

сказа́ти в до́брий час.

Уживається для запобігання зурочення кого-, чого-небудь. Приклади
  • — Не красувався б тут і явір цей високий. Сказати в добрий час, Такий рясний, хороший та широкий: І силу, і красу він має через нас [коріння] (Л. Глібов)

о́чі гра́ють / загра́ли у кого, чиї, рідко кому, які.

Чий-небудь погляд, вигляд виражає хороший настрій, доброзичливе ставлення до когось і т.ін. Приклади
  • ка́рі о́чі гра́ють до́брим бли́ском. Він виходить з гурту і зустрічається з Олександром Палійчуком.— Чого, Євдокиме, зажурився? — посміхаються смаглі уста, а карі очі грають добрим блиском (М. Стельмах)
Хтось перебуває у радісному настрої, збудженому стані і т.ін.; веселий. Приклади
  • — Ти вже встав, проснувся? — спитала вона таким любим голосом, що у хлопчика очиці заграли (Панас Мирний)
  • очи́ці так і гра́ють (загра́ли). То закриє [татарочка] личко, то відкриє,— А очиці.. Так і грають з-попід брівок темних! (Леся Українка)
  • о́чі як гра́ють. — Чого се ти так розшарілася? І очі як грають, щоки аж пашать (Панас Мирний)
  • І що ж? Юнак як юнак, але справжній Стенька: очі йому, як невиїждженому коникові, грають (М. Хвильовий)
  • В Дарки щоки спалахнули й очі заграли (Леся Українка)
  • Вернувся Тимофій уже другим чоловіком: вирівнявся-випрямився, очі грають (Панас Мирний)

наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т.ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т.ін.) на [до́бру (пра́ведну)] путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка.

Корисними порадами. доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в істинному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Приклади
  • наста́вити на пуття́ кого. [Чирва:] Усіх хазяїв, усе село, кожну хату ми повинні врозумити, наставити на пуття (І. Микитенко)
  • спрямува́ти на чи́сту л́ю́д́с́ь́ќу́ доро́гу кого. Судитимуть її, що не зуміла бути йому наступником і порадником, не спрямувала його на чисту людську дорогу (П. Дорошко)
  • напра́вити на до́брий шлях кого. От мати Ричардова чесна жінка, богобоязна, чей [може] направить сина на добрий шлях (Леся Українка)
  • направля́ти на путь і́стини кого. — От лаяв мене [панотець], їй-бо, славно, все направляв на путь істини і, головне, злості не таїв (М. Стельмах)
  • Сьогодні він прийшов, щоб спрямувати свого колегу.. на праведну путь і настановити його на добрий розум (Переклад С. Масляка)
  • Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (І. Нечуй-Левицький)
  • Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру стежку (Панас Мирний)
  • Не набув її батько не майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі.. Зате… на добру дорогу наставив синів (І. Муратов)
  • Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував (Панас Мирний)
  • Тітки та дядини силкувались направляти її на добру путь (І. Нечуй-Левицький)
  • — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников)
  • Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запитують гості поради (С. Олійник)

ма́ти до́брого язи́ка (до́брий язи́к), жарт.

Уміти доладно, влучно, переконливо і т.ін. говорити; а також багато говорити. Приклади
  • — Намолов сім мішків… — пробурчав нарешті кооператор.— Язика доброго має,— сказав Дмитро (В. Підмогильний)
  • — Або ми з тобою в голодний край, а не поміж людей йдемо? — не втрачав надії Прокопчук.— Говоріть. Гаразд, що язика маєте доброго (Григорій Тютюнник)

до́брий ге́ній чий, кого, чого, книжн.

Людина, яка благотворно впливає на кого-небудь, приносить користь комусь. Приклади
  • Із хвилюванням узяли ми до рук перший том вибраних творів Володимира Сосюри, доброго генія молодості наших батьків, нашої молодості (З газети). *У порівн. Як добрий геній, Ганя здержувала шкодливий вплив Хоцінського (І. Нечуй-Левицький)
  • [Ірина:] Спасибі вам.. Ви добрий геній наш! (Л. Дмитерко)
  • — Повірте, Ірен… Ви зробились моїм добрим генієм.., якого я нізащо не хочу втратити (І. Підмогильний)

навча́ти (вчи́ти) / навчи́ти розуму ([до́брому] ро́зумові, уму́-ро́зуму) кого.

Виховувати когось відповідно до усталених норм, правил, звичаїв і т.ін. Приклади
  • навча́ти добру́ і ро́зуму. Доглядала ж [мати] сама його, сама й навчала Добру і розуму (Т. Шевченко)
  • навчи́ти на до́брий ро́зум. — А дитина наша,— каже,— ще молоденька, нехай ми ще самі її покохаємо та навчимо на розум добрий (Марко Вовчок)
  • — Хівря з серця почала Наталцю бити — уму-розуму вчити (Грицько Григоренко)
  • Подумав, подумав [горобчик] та й почав просити курку: — Навчіть мене розуму, пані матусю! (Леся Українка)
  • Хіба ж я її не гляділа, хіба не ростила, доброму розумові не навчала? (Панас Мирний)
  • І книжки читатимеш, скільки захочеться, і людських дітей розуму будеш навчати (М. Стельмах)

помина́ти / пом'яну́ти до́брим (незли́м і т.ін.) сло́вом кого.

Говорити про когось з повагою, шанобливо згадувати когось. Приклади
  • Щоб там [на могилах загиблих воїнів] і клумби були, і квіти були, і лавочки, щоб можна було посидіти та добрим словом героїв пом'янути (Остап Вишня)
  • І мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути незлим, тихим словом (Т. Шевченко)
  • Хто вік по-божому прожив, Ніколи зла і кривди не чинив, Того до смерті будуть поважати І добрим словом поминати (Л. Глібов)

[не оди́н (до́брий)] пуд со́лі з'ї́сти з ким.

Довго жити з ким-небудь, зазнати чималих випробувань у спільних діях, пізнати, вивчити когось і т.ін. Приклади
  • — Буду наново малювати. А для цього, мабуть, доведеться пожити в селі та з'їсти з людьми пуд солі, та зробити чимало етюдів (І. Цюпа)
  • Йому шкода стало старого узбека, з яким він із'їв уже не один пуд солі (С. Голованівський)
  • Хлопець ходив сам не свій. Цього, може, й не помітив би Багрич, але майор Єфимов спостеріг відразу. Він таки з'їв з цими хлоп'ятами добрий пуд солі (Л. Дмитерко)
  • Мораль: раніш, як братися за роман, треба з'їсти з сучасними героями ще не один пуд солі (М. Хвильовий)