ДНЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

шука́ти вчора́шнього дня, ірон.

Марно сподіватися повернути те, чого вже нема. Приклади
  • Ходить він по подвір'ю, никає, то в садок подасться, постоїть під деревом і знов у двір, немов учорашнього дня шукає (М. Коцюбинський)
  • Макеїч уже зібрався йти і чекав тільки Нестора, а Нестор усе ще наминався, застрявши в своєму курені, шукаючи між торбами вчорашнього дня (О. Гончар)
  • Юхим не дивився людям у очі, для чогось перебирав порожні мішки, заглядав за двері..— Батьку, вчорашнього дня шукаєш? — запитав Василь (С. Чорнобривець)

на че́рзі дня, зі сл. стоя́ти, бу́ти.

Як першочергове завдання. Приклади
  • на че́ргу дня, зі сл. ста́вити. На чергу дня сучасних вимог треба ставити питання визначення призначення металу або сплаву відповідно до їх властивостей, які залежать від складу та будови цих металів і сплавів (З газети)
  • Є важливі ділянки літератури, складні й часткові проблеми, питання різного характеру, пов'язані з творчою діяльністю окремих письменників і цілим літературним процесом, які стоять на черзі дня, чекають на своїх дослідників (З журналу)

ні дня, ні но́чі кому, у кого.

Хто-небудь дуже завантажений роботою, не має вільного часу. Приклади
  • — Де ж це мати бариться? — Їй завсігди так — ні дня ні ночі,— старує Шурко.— Мабуть, і сьогодні прийде пізно (Ю. Мушкетик)
  • А працює було [матуся]! І мішка підіймає, і це, й те. І ні дня їй, ні ночі (А. Тесленко)

до [са́мого] су́дного дня.

До кінця світу, довіку. Приклади
  • Щоб ти сміявся й не переставав до самого судного дня! — стає на поріг Василина і вся аж пашить гнівом (М. Стельмах)
  • Чоловік вирядився.., а тут заліз в такі гноїща, прийдеться ними до судного дня смердіти (С. Ковалів)
  • Тяжко, тяжко, що на гробі До судного дня не прийде ніхто в жалобі (Пісні та романси)

се́ред бі́лого дня (бі́лої дни́ни).

Відкрито, неприховано, не соромлячись. Приклади
  • Там, де раніше функції посередника між виробником і споживачем виконувало одне державне управління, зараз діють безліч всіляких фірм, бірж, які нічого не додають, окрім накручування цін, грабують людей серед білого дня (З газети)
  • — Фе, бабцю! Встидали би-сте ся [соромилися б] таке серед білої днини говорити (Г. Хоткевич)
Відкритий, неприхований. Приклади
  • — Не лише в панів відберуть землю, але й в тих, хто має більше восьми десятин. Це ж грабіж, розбій серед білої днини (М. Стельмах)

на зло́бу дня, перев. зі сл. писа́ти, відгу́куватися і т.ін.

На важливі, актуальні теми. Приклади
  • Лесь Мартович сміливо брався за висвітлення гострих проблем, він любив писати на злобу дня (З журналу)
  • Ось, брате, справжній тобі випадок по свіжих слідах. Спробуй зробити з нього яку-небудь драматургічну сценку на злобу дня (Ю. Яновський)

з (зо) дня на день.

Весь час, постійно. Приклади
  • Чого було питати, коли з дня на день чув, як люди підносять його ім'я (Ю. Бедзик)
  • Зо дня на день ростуть твої будови, Людської праці й розуму дива (М. Рильський)
Скоро, найближчим часом. Приклади
  • з годи́ни на годи́ну. Він виглядав своїх з години на годину, з дня на день (Григорій Тютюнник)
  • З дня на день ждали в село землемірів (А. Головко)
  • Охорона табору чекала з дня на день вагонів, щоб вивезти невільників далі на захід (О. Гончар)

тре́ба з сві́чкою вдень (се́ред [бі́лого] дня) шука́ти (вишу́кувати і т.ін.) кого, що.

Хто-, що-небудь трапляється дуже рідко. Приклади
  • Що будете робити, коли старовина так витрачується, що треба її з свічкою удень вишукувати?! (Панас Мирний)
  • — Таких диваків, як ти, на світі дуже мало, їх треба з свічкою серед білого дня шукати (М. Ю. Тарновський)

день від дня (за днем, по дню).

Поступово, неухильно; з кожним разом. Приклади
  • Весела, вродлива, тямуща була молодиця!. .І так день по дню все більше подобалася Іванові (О. Гончар)
  • День за днем, за тижнем тижні — непомітно лине час (Л. Забашта)
  • Він робився день від дня якийсь похмуріший та понуріший (І. Франко)

що не день; що бо́жий день.

Постійно, весь час. Приклади
  • Що не день — нові Перекликаються з гостями гості (М. Рильський)
  • Що божий день, коханий друже, Мені спогадуєшся ти… (П. Грабовський)
  • що Бо́жого дня. Що Божого дня о. Мойсей зарікався пити й курити (І. Нечуй-Левицький)

на схи́лі дня.

Перед заходом сонця. Приклади
  • Віддавши шану Каспію окрасі, на схилі дня, як сонце йшло на спад, з примор'я ми… до Дамчика вернулися назад (І. Гончаренко)

день у день (крізь день, при дні).

Кожного разу весь час. Приклади
  • Шторми б'ють майже день крізь день (О. Гончар)
  • — Мій лірику сумний! Скажи мені, Невже печаль з тобою День при дні? (А. Крижанівський)
  • На високій бессарабській полонині день у день котиться брудна хвиля овечої отари (М. Коцюбинський)
Постійний. Приклади
  • з дня у день. Постійне.Непривітне воно само по собі,— те сидіння з дня у день над столом (Панас Мирний)

Жодного дня без рядка (штриха).

Римський історик І ст. до н. е. Пліній Старший розповідає про Апеллеса, придворного художника Олександра Македонського: «Алеллес мав звичку — який би не був він зайнятий — не пропускати жодного дня, не провівши хоч однієї лінії» (латинською мовою — «Nulla dies sine linea»). Вислів характеризує постійну й наполегливу працю. Приклади
  • Є літератори, до ставлять своїм девізом: жодного дня без рядка. Сосюра такого девіза ніколи не ставив і не примушував себе будь-що писати щоденно. (А. Малишко, Поет краси людської)

Злоба дня.

Вислів походить з Євангелія — Матв., 6, 34. Сучасне значення його: інтерес сьогоднішнього дня, те, що хвилює широкий загал. Приклади
  • Я писав на злобу дня і, мабуть, ще писатиму. (Д. Павличко, Інтерв'ю)
  • Ось, брате, справжній тобі випадок по свіжих слідах. Спробуй, зроби з нього яку-небудь драматургічну сценку на злобу дня. (Ю. Яновський, Маленький факт)

скінчи́ти дні (життя́, шлях і т.ін.).

Померти. Приклади
  • Як скінчу життя, Щоб не чути більш образ,— Киньте часом і про мене Пару щирих, теплих фраз! (П. Грабовський)
  • Чи до мети я певної дійду, Чи без пори скінчу той шлях тернистий (Леся Українка)

як (мов, на́че і т.ін.) три дні (ти́ждень і т.ін.) [хлі́ба] не їв.

Дуже повільно, мляво. Приклади
  • — Працює ця наволоч, наче не їли тиждень! — промовив раптом оберст, рукою кинувши на яр (П. Автомонов)
  • Чвала, як три дні не їв (Укр. присл.)
Тихо, неголосно. Приклади
  • Говорить так, як три дні хліба не їв (М. Номис)

за́втрашній день.

Найближче майбутнє. Приклади
  • — Ой, Никаноре, не смійся над людським горем, бо й свого завтрашнього дня не вгадаєш (М. Стельмах)
  • Йдеться про те,.. яким буде завтрашній день людства (З газети)

во дні о́ни, заст., ірон.

Колись, дуже давно. Приклади
  • [Ярослав:] Вже знялася бранная тривога, І мушу знов трудити хвору ногу І брати меч, як в они бурнії дні (І. Кочерга)
  • Старенька сестро Аполлона, Якби ви часом хоч на час Придибали — таки до нас Та, як бувало во дні они, возвисили б свій Божий глас (Т. Шевченко)

на дні душі́ (се́рця) перев. чиєї (чийого).

У глибині почуттів. Приклади
  • Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов (П. Тичина)
  • на са́ме дно душі́. Що ти ловив голодними очима й ховав на саме дно душі? (А. Головко)
  • Десь на дні душі ворухнувся і влігся тягар лихої несправедливості (М. Стельмах)

гріш (копі́йка, шаг) ціна́ [в база́рний день] кому, чому.

Хто-небудь або що-небудь нічого не варті, нічого не значать. Приклади
  • Твоєму богатирю.. красна ціна — п'ятак (О. Ковінька)
  • — Співали тобі про кохання, може ще й вічне, але шаг ціна тим словам (В. Підмогильний)
  • [кра́сна] ціна́ — [ла́маний (мі́дний)] гріш (п'ята́к). [Ельза:] А що, коли Грета Норман все-таки піде грати в новий театр? [Шредер:] Коли це трапиться, то вам всім ціна — ламаний гріш! (В. Собко)
  • — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян. — Гріш ціна йому тепер (М. Стельмах)
  • Йому копійка ціна, і ніякого аторитету він ніколи не завоює (І. Микитенко)
  • — Чого ж Твоя [поліцеєва] влада теж видавала якісь папірці. Їм, правда, гріш ціна в базарний день (В. Большак)

на схи́лі ві́ку (літ).

При наближенні старості, смерті. Приклади
  • на схи́лі життя́. — Діти, діти, — казала мати вечором, коли ті йшли спати. — Що то з вас буде? — і в її голосі та її очах вичувалося стільки до них любові.., що світ, навіть коли б його одним великим злом вважати, то задля однієї крапельки тієї любові варто жити, боліти і на глибокому схилі життя відійти у вічність (У. Самчук)
  • [Ярослав:] Так, беремо ми в юності супругу. Проте її не знаємо тоді, І лиш в тривогах, втратах і біді На схилку днів пізнаємо в ній друга (І. Кочерга)
  • на схи́лку літ (днів). Згорьований, збідований, він [Т. Шевченко] на схилку літ ділився з майбутніми шанувальниками: 40 літ праці не принесло мені ані грошей, ані слави... (З журналу)
  • Уже зайшли серпневі темні ночі. На схилі літ, в ясний ранковий час, Коли роса мої зволожить очі, Я осміхнусь і пригадаю вас (Л. Первомайський)
  • На схилі віку Марко Лукич постійно не працював у трупі, а більше гастролював (М. Кропивницький)

по цей (сей) день.

Досі, до цього часу, назавжди. Приклади
  • Тяжко вдарив [Роланд] Тим своїм мечем Дюрандо. В скелю, що сліди зостались і по сей день на камінні (Леся Українка)
  • Дід лишився, бо хотів умерти на своїй стороні, а дядько Панас як пішов, так і по сей день (М. Коцюбинський)

аби день до ве́чора.

зі сл. жи́ти. Безрадісно, без будь-яких перспектив на майбутнє. Приклади
  • Живе аби день до вечора (Українські народні прислів'я та приказки). — Так і жили [ми], Іване,— аби день до вечора, Як той горох при дорозі. Хто не йде, той скубне (Д. Бедзик)
зі сл. роби́ти і под. Недбало, абияк, мляво. Приклади
  • — Го, Мар'яне… І ти вже махаєш косою аби день до вечора (М. Стельмах)
  • Найдужче скаржилася тітка на своїх наймитів: — Роблять аби день до вечора, а їдять, як ті черви (В. Минко)
рідко. Недбайливий, ледачий. Приклади
  • Видно, люди тут дуже працьовиті. Я так гляну на село і вгадую, які тут люди живуть — працьовиті чи так собі — аби день до вечора (В. Кучер)

[і] коне́м (на коні́) не об'ї́деш кого, чого.

Великий (про щось). Приклади
  • во́зом не об'ї́деш. Пика — возом не об'їдеш. Солодка така й нахабна водночас (А. Крижанівський)
Не обминеш, не уникнеш кого-, чого-небудь. Приклади
  • Долі й на коні не об'їдеш, не знаєш, звідки й що впаде на тебе (Є. Гуцало)
  • Долі й конем не об'їдеш (Укр. присл.)
  • — Доля химерна, мої панове! Її і конем не об'їдеш (Б. Лепкий)
  • — От несподіванка! Видно, справді-таки судженої конем не об'їдеш! (А. Головко)
жарт. Дуже товстий, огрядний і т.ін. (про кого-небудь). Приклади
  • такий, що й коне́м за день не об'ї́деш. — Сам [батько], як гачок, слабосилий, сухенький. А бабу собі роздобув — років сорока, огрядну, таку, що й конем за день не об'їдеш (Ю. Збанацький)

не день, не годи́ну.

Дуже довго. Приклади
  • Плив корабель, роздираючи хвилі, не день не годину (Леся Українка)

за день не переві́шаєш кого, чого.

Кого-, чого-небудь дуже багато, велика кількість. Приклади
  • — Там їх зальотників біля неї такого, що за день не перевішаєш (Марко Вовчок)

ганя́тися за вчора́шнім днем.

Без підстав сподіватися повернути те, що вже минуло, чого вже не існує. Приклади
  • Може… обминув він свою Комишанку десятою дорогою, і марна річ, як вважає Антон Герасимович, трястися вам сюди, ганятися за вчорашнім днем (О. Гончар)

дні і (та) но́чі.

Безперервно, постійно, безупинно, весь час. Приклади
  • Висока, худа,. .вона днями й ночами гасала по селу, рознюхуючи новини (М. Чабанівський)
  • Працюєм дні та ночі, Страшне трикляття, скільки в нас є мочі, Тчемо, тчемо! (П. Грабовський)
  • дня́ми і ноча́ми. Я вже думала днями і ночами (Марко Вовчок)
  • Матерів сувора доля: серце ниє дні і ночі (О. Гуреїв)
  • І знає, як дні і ночі Бомби граніт кришили (М. Нагнибіда)

як день, так ніч.

Безперервно, безперестанку; весь час. Приклади
  • Ось забудусь ненароком (Все я сам, як день, так ніч) І дивлюсь надійним оком На розвалену вже піч (П. Грабовський)
  • Гнали кіньми як день, так ніч (Г. Хоткевич)

в оди́н прекра́сний день.

Якось, колись. Приклади
  • В один прекрасний день опришки прокидалися, а Юрчика серед них не було (Г. Хоткевич)
  • [Лікар:] В один прекрасний день прийде [дівчина] і скаже: подивіться, тіточко, чи гарно на мені шлюбна сукня лежить? Мені се треба знати, бо завтра моє вінчання (Леся Українка)

медо́ві дні чиї, жарт.

Щасливий час, найкраща пора у чиємусь житті. Приклади
  • Хлопці саме переживали свої медові три дні, три дні розгульної волі, що їх діставали від хазяїна кожного разу після того, як приводили важливого язика (О. Гончар)

про (на) чо́рний день; про (на) чо́рну годи́ну.

На випадок крайньої скрути, про запас. Приклади
  • — У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали крадьки… на чорну годину (Л. Мартович)
  • — Ті гроші я берегла про чорну годину (І. Франко)
  • Він [Варчук] переселився на хутір, обріс земелькою, грошенят на чорний день в землі схоронив (М. Стельмах)
  • Сестра… вийняла з скрині тридцять карбованців, останні гроші, які вона про чорний день ховала від свого недбалого чоловіка, оддала братові (Панас Мирний)
  • — У мене там про чорний день збереглося трошечки картопельки (В. Речмедін)

як [Бо́жий] день, зі сл. я́сно і под.

Цілком, абсолютно. Приклади
  • Що вдарити треба неодмінно першими — це Боженкові… було ясно як день (Ю. Смолич)

чо́рні дні для кого-чого і без додатка.

Дуже важкий час, сповнений неприємних клопотів, страждань, нужди і т.ін. Приклади
  • Чорні дні переживав плацдарм. Кожен з бійців знав, що небезпека подвоїлась (О. Гончар)
  • Для Терентія Павловича настали чорні дні. По цілій добі лежав він непритомний (В. Москалець)
  • чо́рний де́нь. Не сама я ходила, Водив мене чорний день.. Завдав мені три жури (Українські народні пісні..)

благословля́тися / благослови́тися (поблагослови́тися, заблагослови́тися) на світ (на день), безос.

Світати, розвиднюватися. Приклади
  • Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах)
  • бере́ться на світ. [Макар:] На світ береться. [Вишневий (подивився на схід):] Так. Світає (П. Куліш). *Образно. Ну далебі ж, немає чим життя згадати! Як ніч темна. Уже оце з весни стало на світ благословлятися (А. Головко)
  • благословля́ється день. Сивоголовий Лавро радів з того, що його, односельчани поважають схід сонця і знають, як благословляється день (Д. Прилюк)
  • благословля́тися на світа́нок. Ніч — довгу, холодну, дрімотливу — пробув Василь на станції… А як стало благословлятися на світанок — вирушив у дорогу (П. Інгульський)
  • Куди не йду — вночі, уранці чи удень, Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах)
  • Благословляється на світ і пахнуть лугові покоси. А на калині білий цвіт Ранкові оббивають роси (С. Воскрекасенко)
  • Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком (І. Самчук)
  • На дворі благословилося на світ (І. Багряний)
  • Схопився я, озираюсь по хаті. А на дворі вже почало на світ благословлятися (І. Нечуй-Левицький)

ка́менем лягти́ на дно (на дні).

Потонути. Приклади
  • Корабель каменем ліг на дно, але людей пощастило врятувати (З журналу)
  • ка́менем лягти́ по дну (про всіх або багатьох). І всі шубовсть у воду! Да й ні один не переплив, усі каменем лягли по дну (П. Куліш)

не ва́ртий (не варт) [і] [ла́маного] грошА́ (карбо́ванця, [щерба́тої] копі́йки, шага́, ше́ляга, [мі́дного] п'ятака́) [в база́рний день].

Який не має ніякої цінності або втратив своє значення; який не заслуговує на увагу. Приклади
  • Твоя затія — п'ятака ламаного не варта (І. Рябокляч)
  • — Досить глянути ось на цю піщугу, щоб зрозуміти тутешнє хліборобство, що ламаного шеляга не варте (Олесь Досвітній)
  • [Ганна Хмельницька:] Були вони колись князі, а тепер шага не вартий на Україні здрібнілий, та заниділий, та захуджений рід князів Соломирецьких (І. Нечуй-Левицький)
  • Звичайно, всі дурниці про вплив дядька на племінницю і про використання Богдани ворогом не варті щербатої копійки (П. Загребельний)
Несправжній, нещирий, неглибокий (про почуття). Приклади
  • Коли ж посміє Каргат сказати про свої почуття вже завтра, то це означатиме, що й щербатої копійки ті почуття не варті (Ю. Шовкопляс)
Нікчемний, зовсім поганий, ні на що не здатний ( перев. про людину). Приклади
  • Обурювало Карпа Сидоровича те, що якась там Варка,.. яка, на його компетентний погляд, мідного п'ятака не варта, так оця Варка задрипана насмілилася жити в покоях його зятя (М. Хвильовий)
  • Хто не знає, не плекає, не береже мови своєї матері,— матері-українки, матері-росіянки, естонки, казашки, француженки,— той і ламаного шеляга не варт (З газети)
  • І все через того бахура, що й сам з шкурою не варт карбованця!.. (М. Коцюбинський)
  • Сам я — людина паскудна, ламаного гроша не варта в базарний день (В. Логвиненко)
  • В здоровому тілі здорова душа, Та часто буває не варта гроша (І. Франко)

дні полі́чені (лі́чені) чиї.

Кому-небудь залишилося дуже мало жити. Приклади
  • дні порахо́вано. Радіон Костецький добре розумів свою хворобу і краще, ніж хто інший, знав, що дні його пораховано (Л. Первомайський)
  • Кожному збоку видно було, що пані конає, що дні її полічені (Л. Яновська)

без ти́жня день, жарт.

Дуже малий, короткий термін. Приклади
  • Без тижня день живемо, а він уже із бродячим каторжанином зв'язався (Григорій Тютюнник)

вчора́шній день.

Минуле, віджиле з позиції сьогодення. Приклади
  • В цеху є люди, які вважають сьогоднішню перемогу вчорашнім днем (П. Автомонов)

як оди́н день.

Щасливо, безтурботно. Приклади
  • — Наче ті голуби [молоді] живуть. Зазнають і щастя на своєму віку, і розкоші, — як один день вік проживуть! — мовив Максим (Л. Яновська)
Дуже швидко, непомітно. Приклади
  • — Нічого, Степане, чотири роки як один день промайнуть (Ю. Збанацький)
  • П'ятдесят літ нашої дружби прошуміли в тайзі як один день (О. Довженко)

жи́ти одни́м (сього́днішнім) днем.

Задовольняти тільки свої найближчі інтереси, нічого не думати про майбутнє, не мати перспектив. Приклади
  • — Є люди,— сказав нарешті [Тритузний], — що мало чим цікавляться, я їх дрібнодухами чи й зовсім пустодухами назвав би… Одним днем живе, як та качка: ряски нахапавсь, воло набив і чого йому ще… (О. Гончар)
  • Дрібносерійний характер виробництва призводив до того, що плани складалися відповідно до поточної потреби в тих чи інших деталях. Образно кажучи, завод жив одним днем (З журналу)

день і ніч.

Постійно, весь час. Приклади
  • День і ніч палає доменна піч (З журналу)

не пе́рший день.

Давно. Приклади
  • Не перший день ми знаємо одне одного по роботі (З усної мови)

су́дний день; су́дна годи́на.

Справедливе покарання, відплата. Приклади
  • [Молодий хлопець:] Чому ж ти їм не кинув просто в вічі, що і на їх ще прийде судний день? (Леся Українка)
  • Коли навіть такі, як Лаврін, вкинулися у політику, то скоро настане судний день і над Гітлером (М. Стельмах)
Час страшної кари, кінець світу. Приклади
  • Хвилинами мені здавалось навіть, що цей вечір буде судним днем мого неспокійного життя (М. Хвильовий)
  • Від спалахів ракет і вибухів бомб ніч здавалась зеленим судним днем (Ірина Вільде)

Во дні фельдфебеля-царя.

Вислів з поеми Т. Шевченка «Юродивий» (1857) вжитий автором для характеристики часів Миколи І, Царя-солдафона. Приклади
  • Наступник «фельдфебеля-царя» змушений був зняти деякі обмеження і з українського слова. (П. Голубенко, Україна і Росія)
  • А наче ще недавно, во дні фельдфебеля-царя ти в мертвій пустині в засланні мучився. (П. Тичина, Ожили степи, озера)

День гніву.

Початкові слова католицького гімну про Страшний суд, автором якого, ймовірно, є Томазо ді Челано (близько 1200—1255). Від XIV ст. цей гімн становить частину заупокійної молитви — Реквієму. Цитується також у латинській формі — «Dies іrае». Приклади
  • День гніву — він настав! Зарокотала
    Важка, провісна буря. В небесах
    Помчала хмар розбурхана навала,
    І сутінь розіллялась по полях.
    (М. Орест, Повстання мертвих)
  • День гніву, день Божого гніву настав!..
    І в душах на ґвалт задзвонила тривога,
    І очі з благанням звернулись до Бога,
    Аби не карав!..
    (М. Вороний, Dies іrае)

Діла давно минулих днів.

Вислів з «Поем Оссіана» (1762—1765), створених англійським письменником Дж. Макферсоном і приписаних ним легендарному старокельтському бардові Оссіану. Вислів набув поширення завдяки використанню його в поемі О. Пушкіна «Руслан і Людмила». Приклади
  • Ні, не соромно нам — ні росіянам, ні полякам, ні українцям — оглянутися на діла давно минулих днів, згадати недавнє своє минуле, сповнене драм і героїзму. (О. Довженко, Велике товариство)

Помпея. Останній день Помпеї.

Помпея — римське місто, розташоване біля підніжжя вулкана Везувія, знищене протягом кількох годин, спалене й засипане попелом під час виверження вулкана у 79 р. н. е. На тему загибелі Помпеї російський художник К. Брюллов, учитель Т. Шевченка в Академії художеств у Петербурзі, намалював відому картину «Останній день Помпеї».
Вислів означає грандіозну катастрофу.
Приклади
  • …А там пустеля. Чорний день Помпеї.
    Останній день Помпеї. Чорний дим.
    І згарище під поглядом твоїм,
    І чорний попіл з-під руки твоєї…
    (М. Фішбейн, А там пустеля…)
  • А як тепер тут мертво! Ані звуку.
    Мовчать майдани, ні душі в алеях.
    І крок розвідника дзвенить по бруку,
    Як десь дзвенів би в спалених Помпеях.
    (В. Мисик, На Одері)

Сім днів творіння.

За Біблією, Бог сотворив світ і людину за шість днів, а сьомий день призначив для відпочинку від праці (Буття, і, 1-3U 2,1-3).
У переносному значенні — основна, найважча робота.
Приклади
  • Янголи підмітали рештки глини, проте динозаврів ще не було видно. Навколо було так гарно, що, здавалося, тривав лише перший тиждень після семи днів творіння. (Ю. Вівташ, Чорні кульбаби)
  • В пейзажах Свідзінського, подекуди просто геніальних, світ оживлений і одушевлений за настроєм краси і добра. Здається, що ця краса і добро були законопокладені при виведенні світу — вже в перший день творіння. (В. Стус, «Зникоме розцвітання»)

Труди і дні.

Назва твору грецького поета VIII—VII ст. до н. е. Гесіода, в якому докладно змальовано хліборобську працю й наводиться сільськогосподарський календар, що ґрунтується на народних прикметах та забобонах. «Труди і дні» поетизують працю.
У переносному значенні — час, сповнений корисною діяльністю, творче життя.
Приклади
  • Найперша у житті циганська поетеса!
    Живе, як Гесіод. Труди і дні… і дні…
    І снились їй вночі забрьохані колеса,
    кибитки і вогні… вогні…. вогні… вогні…
    (Л. Костенко, Циганська муза)
  • Знову спускається дощ. «Хоч ти плач!»
    І так само минають дній роботи, як за часів Гесіода.
    (В. Мисик, Возовиця)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання