ДИВІВ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

з до́брого ди́ва.

Невідомо чому, чомусь, без будь-якої причини. Приклади
  • Біля борсукової нори до мене з доброго дива вчепилось запитання: чи бачить борсук сонце? (М. Стельмах)
  • — Ти думаєш, що оце мене так — з доброго дива — взяли й випустили на волю? (Панас Мирний)
  • — Отакий сором на старість, як бачите, з доброго дива! (І. Нечуй-Левицький)

з яко́гось ди́ва.

З невідомих, незрозумілих причин; чомусь. Приклади
  • І здалося раптом Орлюку, що впав він з якогось дива не на землю, а в дідів човен (О. Довженко)

вели́ким (ди́вним) ди́вом зі сл. дивува́тися.

Дуже, надто. Приклади
  • Бенедьо сидів в куті на своїм петеку і дивувався дивним дивом, що се [це] мало значитися (І. Франко)
  • Ускочивши в хату, він [Попенко] мав щось сказати Жукові — і великим дивом дивувався, як почув, що Жука вже немає і не буде (Панас Мирний)

з яко́го ди́ва.

Чому, з якої причини? Приклади
  • Поставив [Павло] повний глечик молока на стіл. — На фермі дали. — З якого дива? — Завфермою розпорядився (Григорій Тютюнник)

Див кличе над деревами.

Вислів зі «Слова о полку Ігоревім (XII ст.): «Збися Див кличет врьху древа: велит послушати земли незнаемі — и Влъзъ, и Поморію, и Посулію, и Сурожу, и Корсуню, и тебъ, тьмутораканьскый блъван!». Див — лісовий демон у народних віруваннях; поетичне уособлення нещастя.
Значення вислову: провіщати небезпеку.
Приклади
  • Як купала мене мати
    у любистку,
    трусив зорі Див із лану
    у колиску.
    (Т. Осьмачка, Казка)
  • У жолуді, затиснутім в руці, відчув він, як гули роки і бурі, як весни кільчились надії квітом, як шарудів сторясним листям вітер, як Див кричав і стугоніла ніч. (Юрій Клен, Символ)
  • До дна Каялу виллято далеку,
    Та Див вже знову у верхах дерев.
    (О. Ольжич, Данило)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання