ДИВІВ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
з до́брого ди́ва.
Невідомо чому, чомусь, без будь-якої причини.
Приклади
- Біля борсукової нори до мене з доброго дива вчепилось запитання: чи бачить борсук сонце? (М. Стельмах)
- — Ти думаєш, що оце мене так — з доброго дива — взяли й випустили на волю? (Панас Мирний)
- — Отакий сором на старість, як бачите, з доброго дива! (І. Нечуй-Левицький)
з яко́гось ди́ва.
З невідомих, незрозумілих причин; чомусь.
Приклади
- І здалося раптом Орлюку, що впав він з якогось дива не на землю, а в дідів човен (О. Довженко)
вели́ким (ди́вним) ди́вом зі сл. дивува́тися.
Дуже, надто.
Приклади
- Бенедьо сидів в куті на своїм петеку і дивувався дивним дивом, що се [це] мало значитися (І. Франко)
- Ускочивши в хату, він [Попенко] мав щось сказати Жукові — і великим дивом дивувався, як почув, що Жука вже немає і не буде (Панас Мирний)
з яко́го ди́ва.
Чому, з якої причини?
Приклади
- Поставив [Павло] повний глечик молока на стіл. — На фермі дали. — З якого дива? — Завфермою розпорядився (Григорій Тютюнник)
Див кличе над деревами.
Вислів зі «Слова о полку Ігоревім (XII ст.): «Збися Див кличет врьху древа: велит послушати земли незнаемі — и Влъзъ, и Поморію, и Посулію, и Сурожу, и Корсуню, и тебъ, тьмутораканьскый блъван!». Див — лісовий демон у народних віруваннях; поетичне уособлення нещастя.
Значення вислову: провіщати небезпеку. Приклади
Значення вислову: провіщати небезпеку. Приклади
-
Як купала мене мати
у любистку,
трусив зорі Див із лану
у колиску.
(Т. Осьмачка, Казка) - У жолуді, затиснутім в руці, відчув він, як гули роки і бурі, як весни кільчились надії квітом, як шарудів сторясним листям вітер, як Див кричав і стугоніла ніч. (Юрій Клен, Символ)
-
До дна Каялу виллято далеку,
Та Див вже знову у верхах дерев.
(О. Ольжич, Данило)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання