ДИВО — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

чудеса́ (ди́во і т.ін.) в ре́шеті.

Щось неймовірне або хтось неймовірний. Приклади

Обертається до мене не якась проява-халамидниця, не чудо в решеті, а натуральна моя рідна жінка Мартоха (Є. Гуцало)

Уживається для вираження захоплення чимсь або здивування з приводу чого-небудь. Приклади

— Чудеса в решеті! Аж незручно якось, сплутав… Думав, що артистка, а насправді.. — Що насправді, тату?— поцікавився ніби між іншим син. — Інженерка по водних справах (В. Минко)

на ди́во.

Всупереч сподіванням. Приклади

Переглядаючи підручник з арифметики, він знайшов задачу, що на ній спіткнувся на іспитах. На диво, дещо поплутавшись в ходах, він тепер розв'язав її (Г. Коцюба)
Іван стрів її [Палагну] звісткою, що здохла ягничка. Але, на диво, їй анітрошки не жалко було ягнички (М. Коцюбинський)

Гарний, чудовий, незвичайний. Приклади

аж на ди́во. Шкіра в нього біла, аж на диво, Але — чорна варварська душа (Л. Дмитерко)
І виросла я на диво: Кароока, чорнобрива, Білолиця (Т. Шевченко)
Улиця — справді на диво. По обидва боки цілим муром витяглись у струнку височезні палаци (Панас Мирний)

з дієсл. Дуже гарно, добре; незвичайно. Приклади

Одна із них [криниць] мурована на диво, Що не кажи, з усіх боків красива (В. Іванович)
Сад розцвіта наш на диво — Все в цвіту та в меду! (І. Вирган)
— Куплю собі нову квітчасту хустку на голову та вив'яжу собі голову на диво! Отак-о,— сказала Соломія (І. Нечуй-Левицький)

з до́брого ди́ва.

Невідомо чому, чомусь, без будь-якої причини. Приклади

Біля борсукової нори до мене з доброго дива вчепилось запитання: чи бачить борсук сонце? (М. Стельмах)
— Ти думаєш, що оце мене так — з доброго дива — взяли й випустили на волю? (Панас Мирний)
— Отакий сором на старість, як бачите, з доброго дива! (І. Нечуй-Левицький)

з яко́гось ди́ва.

З невідомих, незрозумілих причин; чомусь. Приклади

І здалося раптом Орлюку, що впав він з якогось дива не на землю, а в дідів човен (О. Довженко)

вели́ким (ди́вним) ди́вом зі сл. дивува́тися.

Дуже, надто. Приклади

Бенедьо сидів в куті на своїм петеку і дивувався дивним дивом, що се [це] мало значитися (І. Франко)
Ускочивши в хату, він [Попенко] мав щось сказати Жукові — і великим дивом дивувався, як почув, що Жука вже немає і не буде (Панас Мирний)

з яко́го ди́ва.

Чому, з якої причини? Приклади

Поставив [Павло] повний глечик молока на стіл. — На фермі дали. — З якого дива? — Завфермою розпорядився (Григорій Тютюнник)

Див кличе над деревами.

Вислів зі «Слова о полку Ігоревім (XII ст.): «Збися Див кличет врьху древа: велит послушати земли незнаемі — и Влъзъ, и Поморію, и Посулію, и Сурожу, и Корсуню, и тебъ, тьмутораканьскый блъван!». Див — лісовий демон у народних віруваннях; поетичне уособлення нещастя.
Значення вислову: провіщати небезпеку. Приклади

Як купала мене мати
у любистку,
трусив зорі Див із лану
у колиску.
(Т. Осьмачка, Казка)
У жолуді, затиснутім в руці, відчув він, як гули роки і бурі, як весни кільчились надії квітом, як шарудів сторясним листям вітер, як Див кричав і стугоніла ніч. (Юрій Клен, Символ)
До дна Каялу виллято далеку,
Та Див вже знову у верхах дерев.
(О. Ольжич, Данило)