ДЕРЕВ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

плюва́ти / наплюва́ти з висо́кого де́рева.

Не варто зважати на що-небудь. Приклади

— Це лукаве дівчисько не може нічого цікавого знати про нього, а якщо й знає, то напевно якісь бабські плітки, на які йому плювати з високого дерева (Ірина Вільде)

не ба́чити за дере́вами лі́су.

Не помічати за дрібним, частковим важливого, основного. Приклади

Критика на адресу деяких письменників, які надмірно згустили в своїх творах темні фарби в зображенні нашого життя.., справедливо відзначає перш за все те, що ці письменники за деревами не бачать лісу (М. Рильський)

руба́ти (рі́зати) під ко́рінь кого, що.

Підривати основу існування кого, чого-небудь. Приклади

руба́ти де́рево під са́мий ко́рінь. Ісус узявся до діла набагато рішучіше, заходившись рубати дерево під самий корінь. Щоправда, й він часом звертається до священного тексту, спростовуючи хибні мазори, або фарисейські приписи (З журналу)
Міцно стояв на землі Степан Куреня. І раптом — земля з-під ніг! Караул, рятуйте, кревне однімають, рубають під корінь (В. Дрозд)
— Мене [Задніпровський] ріже під корінь (М. Стельмах)
Самогонщиків треба рубати під корінь (В. Кучер)

як ли́сту на де́реві кого, чого.

Велика, незліченна кількість кого-, чого-небудь; дуже багато. Приклади

— То вже й нема гайдамаків у вас там? — Чому нема? Ого!.. Нас як листу на дереві (Г. Хоткевич)

Дерево життя.

В індоєвропейській міфології дерево життя, або світове дерево, об'єднує три світи: коріння його міститься в царстві мертвих, стовбур — у країні живих, а крона — у царстві богів. Дерево життя належить до найдавніших елементів українського орнаменту. Приклади

Зриваю Грона з Дерева Життя
І з них чавлю хмільне вино поезій…
(С. Ткаченко, Зриваю ґрона з Дерева Життя…)
Тоненька гілочка із дерева життя,
Коли і хто нарік мене — людина?
У океані вічності — краплина
Мій час, який не має вороття.
(Т. Коломієць, Стрічаю день)
А ветхий дід, мов особливу ласку,
Рипить йому, провадить давню казку:
Рай, та потоп, та дерево життя…
(М. Зеров, Гільгамеш)

Дерево пізнання добра і зла.

За Біблією, Бог заборонив першим людям Адаму і Єві їсти плоди з райського дерева пізнання добра і зла. Але змій (диявол) спокусив Єву, яка сама з'їла яблуко з цього дерева і пригостила Адама (Буття, 3).За це Адам і Єва були вигнані з раю.
У переносному значенні — щось суворо заборонене. Приклади

Прийшла пора вологи і тепла,
Птахи розщебеталися веселі, —
І яблуня рожева розцвіла
Не там — в раю, а тут — в моїй пустелі,
Як древо пізнання добра і зла.
(Л. Первомайський, Древо пізнання)
Коли хотів, щоб ми не коштували
Плодів знання, пощо ж садив те древо
І тим плодам таку додав приману?
(І. Франко, Смерть Каїна)
Мов кулаки бубняві й круглі,
Мов яблука важкі, плоди добра і зла,
Лежать на випнутих, на кремезних столах
Налляті оливом, вином і лоєм кухлі.
(М. Бажан, Гофманова ніч)

Див кличе над деревами.

Вислів зі «Слова о полку Ігоревім (XII ст.): «Збися Див кличет врьху древа: велит послушати земли незнаемі — и Влъзъ, и Поморію, и Посулію, и Сурожу, и Корсуню, и тебъ, тьмутораканьскый блъван!». Див — лісовий демон у народних віруваннях; поетичне уособлення нещастя.
Значення вислову: провіщати небезпеку. Приклади

Як купала мене мати
у любистку,
трусив зорі Див із лану
у колиску.
(Т. Осьмачка, Казка)
У жолуді, затиснутім в руці, відчув він, як гули роки і бурі, як весни кільчились надії квітом, як шарудів сторясним листям вітер, як Див кричав і стугоніла ніч. (Юрій Клен, Символ)
До дна Каялу виллято далеку,
Та Див вже знову у верхах дерев.
(О. Ольжич, Данило)

Од дерева одірваний листочок.

Цей образ зустрічаємо у вірші «Листочок» (1815) французького поета і драматурга А. В. Арно. Схожий вислів є в поезії М. Лєрмонтова «Дубовый листок оторвался от ветки родимой…» (1841). Образ листочка, відірваного від дерева й підхопленого бурею, асоціювався сучасниками з долею політичного вигнанця, переслідуваного деспотизмом. Приклади

Прощай, Волинь! прощай, рідний куточок!
Мене від тебе доленька жене,
Немов од дерева одірваний листочок…
І мчить залізний велетень мене.
(Леся Українка, Подорож до моря)