ГРІХІВ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

Смертний гріх. Сім смертних гріхів.

Смертний гріх — найтяжчий, за релігійними уявленнями, гріх. Його не можна спокутувати, він вічно карається в загробному житті. Вислів походить з Першого соборного послання Івана Богослова («Є гріх смертний…», 5, 16). Існує сім смертних гріхів: заздрощі, скнарість, розпуста, ненажерливість, гордощі, зневіра, гнів.
У переносному значенні «смертний гріх» — найтяжчий злочин. Приклади

Гаптують, шиють, і печуть, і варять, купують, продають, про свято дбають. Лиш той не дбає, хто шага не має, але й такий волів би заробити гіркою працею, ніж так «не дбати», бо гірші злидні в свято, ніж у будень, буденна одіж, наче смертний гріх, темніє серед ясних шат святкових… (Леся Українка, Що дасть нам силу?)
…стала вп'ять молитися і Бога прохати, щоб простив їй сей тяжкий, смертельний гріх. (Г. Квітка-Основ'яненко, Сердешна Оксана)

гріх [сло́во (сло́ва)] сказа́ти.

Нема підстав нарікати, скаржитися на кого-, що-небудь. Приклади

— Ні, гріх сказати, в нас не б'ють (Леся Українка)
— Ні, гріх сказати, — загомоніли всі разом. — Семен не такий. Він своїх жінок жалував (М. Коцюбинський)
— Не знають, де й ділася [Христя]. А шкода, добра була робітниця, добра, гріх слова сказати! — пожалів Рубець (Панас Мирний)

призво́дити / призвести́ до гріха́ кого, якого.

Штовхати кого-небудь на якийсь поганий учинок, спонукати до чогось нехорошого. Приклади

Вона так вжахнулася, немов то хотіли її призвести до страшного гріха, до вічного сорому (Л. Яновська)
Раз і каже батько: — Як ти такий, що нас, старих, до гріха призводиш — іди собі, а ми вже якось самі (П. Тичина)

ні́чого гріха́ таї́ти.

Треба признатися, сказати відверто; немає потреби приховувати щось. Приклади

Нічого гріха таїти, є ще й такі особи, в яких, як писав Довженко, розум з вищою освітою, а серце — з нижчою (З газети)
Нічого гріха таїти: інколи наші редактори не від того, щоб підстригти майстрів слова на знайомий і звичний їм кшталт (М. Рильський)
— Таки нічого гріха таїти — знайшовсь із наших, хрещених людей, що уступив у їх віру та, як той Юда, узявсь держать і Липці, і другії слободи на московський лад (Г. Квітка-Основ'яненко)

не боя́тися / не побоя́тися гріха́ (Бо́га).

Діяти безсовісно, безсоромно або жорстоко, не дотримуючись моральних приписів, норм. Приклади

[Маруся:] Що се ви кажете таке? Як ви гріха не боїтеся? (І. Нечуй-Левицький)
— А Бога ти не боїшся, чоловіче? — тихо… промовив передній.— Чи ми тебе возом переїхали.., що свистиш ото по жандарів [жандармів]? (В. Винниченко)
Хотіла було й сина привчити [Горпина], та як побачила, що він, Бога не боячися, проїжджих обміряє,.. так… схаменулась, перестала йому волю давати (Г. Квітка-Основ'яненко)

набира́тися / набра́тися гріха́.

Робити те, що заборонене нормами християнської моралі. Приклади

З отцем, з ненькою полаюсь, Гріха наберуся (Укр. пісні)
До таких непутящих, як оцей бусурман (вона ткнула пальцем на чоловіка), я не придивляюся, гріха не набираюся (Л. Яновська)

да́лі (пода́лі) від ли́ха (від гріха́).

зі сл. трима́тися і под. Осторонь, на віддані. Приклади

Раніше, коли бувало на маршах або вночі під час тісняви на переправах виникали звичайні в таких випадках сутички між їздовими різних частин, Хома тримався подалі від гріха (О. Гончар)

Відсторонюватися від якихось дій, від участі в якій-небудь справі, розмові і т.ін.; уникати чого-небудь неприємного, небезпечного і т.ін. Приклади

Первоцвіт обпік Горецького лютим поглядом.., але повернув мовчки до тих, що стояли під явором,— просто відійшов подалі від гріха (М. Ю. Тарновський)
Він [пан] знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись.. Краще далі од пана і од гріха (М. Коцюбинський)

дово́дити / довести́ до гріха́ кого і без додатка.

Бути причиною чиїх-небудь несхвальних вчинків; провокувати кого-небудь на погані вчинки. Приклади

[Роман:] Чи така вже невгамовна, дика натура чоловіка, що не властен він боротися з жагою, котра раптом. . обхопе [обхопить] його і доведе до гріха!.. (М. Кропивницький)
— Люблю бісове коріння [жінок], хоч воно й до гріха доводить..,— бормотав Пищимуха (Панас Мирний)
— Йдіть собі, панове-молодці. І ти йди,— тихо й спокійно сказав Бульба козакові з вийнятою шаблею.— Іди, не доводь мене до гріха (О. Довженко)

з го́рем (з ли́хом, з гріхо́м) попола́м.

З великими труднощами; ледве, насилу. Приклади

Софія Карлівна і тут [в зоосаду] сама давала пояснення, хоча це й виходило в неї з гріхом пополам (О. Гончар)
— Город засадили? — Засадили з гріхом пополам (В. Гжицький)
Не дуже добре; сяк-так. — І щось таки граєш? — З горем пополам (М. Стельмах)
— З гріхом пополам закінчив церковнопарафіяльну школу (С. Ковалів)
Бравий гусар Йоганн Шмідт, з лихом пополам відвоювавши на італійському фронті,.. втік із кавалерійського полку (З газети)
Змерзла ж [Маруся] то так, що зуб з зубом не зведе.. З лихом пополам прибігла додому (Г. Квітка-Основ'яненко)
З новим бульдозером Кузьма освоївся ще не зовсім, владарює над ним з горем пополам (О. Гончар)
В минулому тижні з горем пополам засіяв Василь свою нивку (І. Цюпа)

не мину́ти гріха́.

Вчинити щось недозволене, що має погані наслідки. Приклади

Мабуть, якби попалося що хлопцеві під руку, то й гріха не минути, все міг би зробити за таку тяжку образу… (О. Гончар)

як (мов, ні́би і т.ін.) на гріх.

Наче навмисне, наче на зло; недоречно, невчасно і т.ін. Приклади

Досі дні стояли теплі, сонячні… а сьогодні, мов на гріх, задощило (О. Гуреїв)
У кого нікуди було ховати [худобу],.. той просто спускав до стіжка розлигону,.. Але худоба, як на гріх, гнулася попід стіжками в затишку, мов на припоні (А. Головко)
[Нянька:] Скоїлось, як на гріх, ще торік по весні (М. Кропивницький)
Їй довго не спалося,. . а геть далі їй так їсти захотілося. Вона аж здивувалася.. Ніколи сього зроду не було, а се — як на гріх (Панас Мирний)

не гріх, перев. з інфін.

Можна, варто, треба б і т.ін. Приклади

Сьогодні засоби масової інйормації стали привертати увагу до того, що, виявляється, на Заході не все загниває і що там є також і позитивне, навіть прогресивне, що не гріх і нам запозичити (З журналу)
— Знаєш, чоловіче,— каже жінка,— завтра якраз мине двадцять п'ять років, як ми поженилися. Не гріх було б свиню зарізати. — А її ж навіщо? — дивується чоловік.— Хіба ж свиня винувата? (Укр. анекдот)
Бреслау вміє в усьому бути небанальною,. .щораз хоче придумати щось нове. Ось цього в неї і не гріх повчитися (М. Слабошпицький)
— Приходьте ж.. Неділя, то не гріх і посидіти (М. Зарудний)
Не гріх і так,— ще находжуся колись по-бабськи,— казала Дарка (Леся Українка)

бра́ти / взя́ти гріх на [свою́] ду́шу (на се́бе).

Чинити злочин, убивати кого-небудь. Приклади

Лежать вони десь отам порубані, в лантухах на дно річки пішли. І це все Ганна? Такого гріха не побоялася на душу взяти? (О. Гончар)

Діяти проти власної совісті, релігійних норм; робити щось несхвальне. Приклади

— Грішниця я, — буркотіла стара. — Але не можу, дівонько, ще й такий гріх узяти на себе. Не можу, саму молодою ошукано такечки (Я. Баш)
— Піди лишень до Галі та поговори з нею хорошенько по-своєму..— Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. І я тільки гріх на душу візьму (Т. Шевченко)
— Ти знаєш, може, та, що цю спідницю носила, лежить під землею,.. я доношую це рам'я… мучуся… беру гріх на себе… (Панас Мирний)

іноді жарт. Нести моральну відповідальність за кого-небудь, за чиїсь вчинки, дії. Приклади

Глянув Варава на близнят і враз рішуче вдарив рукою по своїй сквирській смушевій шапці.— Їдьте, хлопці, до мене! — Як це? — виривається в Левка.— Просто. Беру гріх на свою душу (М. Стельмах)

підво́дити (підбива́ти) / підвести́ (підби́ти) на гріх кого.

Спонукати кого-небудь до якогось поганого, непорядного вчинку. Приклади

— То запасне сідло!.. Святкове! Не викидай, Хомо!..— Не підбивай мене, Маковею, на гріх (О. Гончар)
Їм [тендітним] тяжко в пеклі докоряли, Смоли на щоки наліпляли, Щоб не дурили так людей. Бо щоки терли манією [суриком], А блейвасом [білилами] і ніс, І лоб, Щоб краскою, хоч не своєю. Причаровать к собі кого б; Із ріпи підставляли зуби, Ялозили все смальцем губи, Щоб підвести на гріх людей (І. Котляревський)

Схиляти до інтимних стосунків, взаємин. Приклади

Зводив собі на думку [відлюдник], яка вона гарна та молода дівчина, та почав уже й способу прибирати, як би її на гріх підвести (Переклад М. Лукаша)
А зводницям [у пеклі] таке робили, Що цур йому вже і казать, На гріх дівок що підводили і сим учились промишлять (І. Котляревський)

споку́тувати / споку́тати [свою́] вину́ ([свою] прови́ну, [свої́] гріхи́,́ [свій] гріх).

Намагатися добрими ділами, доброю поведінкою заслужити прощення за що-небудь. Приклади

Серед інших вашому журналові особливо варто почати спокутувати свої гріхи (Людина..)
— О ні, прошу, я сам спокутую свою провину! Не турбуйтесь, я не нароблю вам безладу (І. Підмогильний)

положи́ти гріх на ду́шу.

Зробити який-небудь непорядний вчинок або злочин. Приклади

Душе моя!.. Таки зрослась зо мною нерозривно, Чи гріх, чи два на душу я положу, — Ну що ж, коли не можу та й не можу Тебе віддерти (І. Франко)

[і] сміх і го́ре (гріх, плач, сльо́зи, ли́хо і т.ін.).

Одночасно смішно і сумно; трагікомічно. Приклади

— От щоб тебе з твоїми вигадками! І сміх і лихо з дурнем (Г. Квітка-Основ'яненко)
Щоб голова колгоспу та був без грошей, а його дочка, молода вчителька, без чобіт! І сміх, і сльози (В. Кучер)
— Чого ж сама на збори не прийшла? — Куди вже там бабі ходити на збори: і сміх і гріх (М. Стельмах)
Сміх і горе було дивитись на те, що зажали Маланка з Гафійкою (М. Коцюбинський)

відійти́ / відхо́дити від гріха́.

Запобігти якомусь осудливому вчинку; не допустити, відвернути що-небудь небажане, неприємне. Приклади

Роман чує, як буйний гнів кидається йому в руки і голову, і, щоб відійти від гріха, швидко обертається і вилітає з нечистої, тісної од всякого добра кімнати (М. Стельмах)

як сме́ртний гріх, зі сл. пога́ний, гидки́й і т.ін.

Уживається для підсилення значення зазначених слів; дуже, у великій мірі, надто. Приклади

— Скажіть, як вам здається тая Gіrod? Правда ж, вона погана, як смертний гріх? (Леся Українка)

НЕ РОЗМИНУ́ТИСЯ З ГРІХО́М.

Допуститися помилок, непорядних вчинків і т.ін. Приклади

Ніякий чоловік з гріхом не розминеться, — І в селах так, і в городах (Л. Глібов)

гріх (нема́ чого́ і т.ін.) [і] Бо́га гніви́ти.

Нема підстав, не варто марно нарікати на щось, бути незадоволеним чимсь. Приклади

— Тобі нема чого гнівити Бога (М. Стельмах)
[Матушка-гуменя:] У тебе чоловік недобрий? [Кнуриха:] Гріх Бога гнівити (Панас Мирний)
— Тобі, Мар'яно, гріх і бога гнівити. Хіба ти нещаслива? (С. Васильченко)

не впа́сти в гріх.

Не припуститися чогось поганого, принизливого, осудливого. Приклади

— Ну, хоч подивіться.. Подивитися ж можна, у гріх не впадете (Панас Мирний)
Коли б і заглянув, не впав би в гріх (М. Стельмах)

наво́дити / навести́ на гріх кого і без додатка.

Спонукати кого-небудь до аморальних вчинків. Приклади

Навели на гріх та й покинули на сміх (Укр. присл.)

поклада́ти гріх на кого.

Звинувачувати кого-небудь у чомусь. Приклади

Я ні на кого не покладаю гріха, як на Петра (Сл. Б. Грінченка)

впада́ти (вхо́дити) / впа́сти (увійти́) в гріх.

Робити щось заборонене певними етичними нормами. Приклади

— Коли ж ти увійшла в гріх, дам карбованця, щоб до якоїсь чаклунки сходила (М. Стельмах)

Первородний гріх.

У юдейській і християнській релігіях — гріх перших людей на землі, Адама і Єви, що порушили заборону Божу і з'їли плід з дерева пізнання добра і зла (Буття, 3).
Вислів набув переносного, часом жартівливого значення: тяжкий злочин. Приклади

Людина в світі поета не має жодних тобі комплексів неповноцінності, жодних відчужень — все це існує так, як існувало до Адама і Єви, до їхнього первородного гріха. (В. Стус, «Зникоме розцвітання»)
Є такі уряди, до яких і ангел не йшов би радо, а не то чоловік з первороднім гріхом, що є українцем. (О. Маковей, Мухолап)