ГОСПОДНІЙ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

бо́жий (госпо́дній, христо́вий) слуга́, рел.

Представник духовенства. Приклади
  • [Єпископ:] В такому стані взять його не можу [до диякона]. Беру тебе, слуго христовий (Леся Українка)
  • [Матушка гуменя:] Жду я від неї вірної господньої слуги, справної черниці (Панас Мирний)

ка́ра Бо́жа (Госпо́дня і т.ін.).

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь або здивування. Приклади
  • чи́ста ка́ра Бо́жа. — Бачу, що справді ліпше вже тобі все розказати, а то ж се чиста кара Божа! (Леся Українка)
  • — А от і не покину [співати],— розсердився Терентій. Що за кара Господня. Не ходи, не грюкай, не дихай, не співай, не випивай! (О. Довженко)
  • Кара Божа з тими листами та й годі! (Леся Українка)

на ми́лість (ми́лость) [Бо́жу (Госпо́дню, Бо́га і т.ін.)], перев. у сполученні із скажи [мені], скажі́ть [мені].

Уживається при шанобливому запитуванні; прошу, будь ласка. Приклади
  • [Олімпіада Іванівна:] Що се тут таке? (Побачивши дітей.) Ну, скажіть на милість Бога! Ви сюди як влізли? (Леся Українка)
  • — Як вона, скажіть мені на милость Господню, придбала його [дитя]? — допитується дядина (Панас Мирний)
  • — Люди добрі! Скажіть на милость, чого він [Олекса] від мене хоче? (С. Васильченко)
  • — І скажи ти, на милость божу! І нащо ти граєш в карти..— спитала вона (І. Нечуй-Левицький)
  • — Скажи мені на милость, Ригорович,— питав Микита Уласович,— хто се нам таку пакость укрутив? (Г. Квітка-Основ'яненко)