ГОРІШОК — ФРАЗЕОЛОГІЯ
розкуси́ти [міцни́й (тверди́й)] горі́х (горі́шок).
Розв'язати якесь складне питання; пізнати щось.
Приклади
- Вночі хлопець розкусив твердий горішок: винайшов простісінький пристрій і обробив з товаришами всі деталі (З газети)
- Так споконвіку було. Одні упиралися з ганчіркою в руці, а другі тяглися до стяга зорі і йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття (М. Хвильовий)
- [С-р:] Як ковбаса та добра чарка,— На якийсь час минеться й сварка. [С-д:] А може й справді перекусим: Твердий оріх [горіх] ми ще розкусим (Олександр Олесь)
горі́шок не по зуба́х.
Дуже складна справа, не під силу кому-небудь.
Приклади
- Взявся Григорій за них [розрахунки] охоче, та швидко запал пропав: горішок виявився не по зубах (З газети)
тверди́й (міцни́й) горі́шок.
Дуже складна справа, не під силу кому-небудь.
Приклади
- Кількапудова деталь плавучого крана для багатьох токарів виявилася міцним горішком (З газети)
- — Я вас веду не до легкої перемоги! Це буде досить твердий горішок (Перекл. С. Масляка)
- — Солдатська наука — горішок дуже міцний (І. Стаднюк)
Людина із складним характером.
Приклади
- — Ця дівчина — твердий горішок, з нею треба поводитися обачніше (М. Івасюк)
- Як свідчить досвід, тверді горішки завжди таять найбільші злочини (В. Шевчук)
як (мов, що і т.ін.) горі́хи лу́скати (лу́щити), перев. з дієсл.
Легко, просто (виконувати що-небудь, досягати чогось).
Приклади
- Вечори просиджує над замітками, які інші лускають, мов горіхи (В. Дрозд)
- мов горі́шки лу́щити. — А задачі рішає, мов горішки лущить. От аби їй повчитись років з п'ять або шість. Їй-бо, на вчительку вивчилась би (М. Стельмах)
- Йому ж невдивовижу дівчат цілувати, мов горіхи лускати (Г. Квітка-Основ'яненко)
- — Подумаєш,— запально відповідає Вітя,— ці задачки мені — що горіхи лущити (О. Іваненко)
со́вати (ти́кати і т.ін.) / су́нути (ткну́ти і т.ін.) [свого́] но́са куди, у що.
Самочинно втручатися в що-небудь ( перев. у чужі справи).
Приклади
- З сили-силенної порад і настанов [матері] Валентинові запам'яталася одна, мабуть, найголовніша; не совати носа куди не слід (О. Ільченко)
- со́вати но́са до на́шого про́са. — Потім, серденько,— зупинив дружину вчитель,— немає потреби Івану Семеновичу совати носа до нашого проса (Ю. Яновський)
- су́нути свого́ но́са в чужи́й горо́д (в чужі́ горі́шки). Товариш Сагайдак замість того, щоб сунути свого носа в чужий город, краще попрацював би сам (С. Добровольський)
- — Я ж чужа в цьому селі, як-то кажуть, не прописана, може, й нагорить мені, коли суну свого носа в чужі горішки (В. Кучер)
Дивіться також