ГОРІЛА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

вогне́м (по́лум'ям) горі́ти.

Мати високу температуру тіла, відчувати жар ( перев. від хвороби). Приклади

Гена лежав змучений,.. від учора ще більше схуд, спав з лиця. Цілу ніч горів вогнем, хоча не чхає і не кашляє (О. Гончар)

Дуже червоніти (про обличчя). Приклади

Єлька стояла перед ним і відчувала, як полум'ям горить її лице (О. Гончар)
Річенко увесь піднявся; огнем [вогнем] горіло його обличчя, і на все був тепер спосібний [здатний] (Г. Хоткевич)

лице́ (обли́ччя) гори́ть ([аж] паши́ть і т.ін.) чиє, у кого, від чого і без додатка.

чим. Чийсь вигляд виражає якісь почуття, переживання і т.ін. Приклади

Від співу дівчина зашарілась, обличчя її пашіло пристрастю, вогнем (В. Минко)
То говорив Грицько… Очі в нього грали, лице радісно пашіло (Панас Мирний)
Лице її горітиме іншими хвилюваннями: тут! Все сталося тут (О. Гончар)

Хтось почервонів, дуже червоний з якоїсь причини. Приклади

Зачує кроки Юхимові.., тоді кинеться враз, лице її заливає кров — аж пашить лице (А. Головко)
Хоч лице її горіло від сорому, серце радісно тріпало в грудях (М. Коцюбинський)
У Галі лице горіло.. Василь, прижмурившись, прикро подивився.— Де це ти так розпалилася? (Панас Мирний)

хоч з мо́сту та в во́ду кому і без додатка.

Важко зарадити чому-небудь, неможливо досягти чогось і т.ін. Приклади

— Для чого тільки я вас зустріла? — питає сама в себе крізь сльози. — Вчилась би, жила б… А тепер хоч з мосту та в воду (Ю. Збанацький)
Пішов поголос про нього й Маланку. Хоч з мосту та у воду, бо людям роти не позатикаєш (М. Зарудний)

У когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко. Приклади

хоч у Дніпро́ з мо́сту. Опинився Шавкун серед великого города з одною бідою — вовчим білетом в кишені. Сказано: хоч у Дніпро з мосту (Панас Мирний)
— Ой, лишенько, пропала ж я тепер… Тепер же мені все одно, що з мосту та в воду!.. (Панас Мирний)
хоч з гори́ та в во́ду. Тяжко, важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться,— Хоч з гори та в воду! (Т. Шевченко)
Мені краще з мосту та в воду, ніж годинку побалакати серйозно (Г. Хоткевич)
кра́ще (все одно́, що) з мо́сту та в во́ду. Як такого ходу, то лучче [краще] з мосту та в воду (Укр. присл.)
Зі служби господар прогнав, домівку забрали… хоч з мосту мені та у воду (М. Олійник)
— А що я робитиму, як ти вмреш, а я зостанусь удовою, та ще з дітьми?..Хоч з мосту та в воду (І.Нечуй-Левицький)
Сироті хоч з мосту та в воду! (Укр. присл.)

золоті́ го́ри, зі сл. обіця́ти.

Надто багато. Приклади

Потім умовляв Дмитра отямитися, обіцяв золоті гори (М. Ю. Тарновський)
Твою [народу] хотіли душу полонити і князь, і гетьман, а ще й пан,. .що обіцяли гори золоті (П. Тичина)

о́чі горя́ть (пала́ють) чиї, у кого, рідше кому.

чим і без додатка. Чий-небудь вигляд виражає якісь почуття, емоції (збудження, гнів, радість і т.ін.). Приклади

Борис зірвався з місця. Очі йому горіли, кулаки затискалися (Б. Лепкий)
Очі [Галі] горіли коханням, одрадою, вид осіяв, як сонячний ранок весняного дня (Панас Мирний)

Чий-небудь вигляд виражає хворобливий стан, погане самопочуття. Приклади

о́чі горя́ть огне́м. Біле лице її [Горпини] як крейда стало, очі горіли огнем, уста тремтіли (Панас Мирний)
Очі її дико палали, бліде обличчя було скривлене від болю (М. Коцюбинський)

і ша́пка не гори́ть на кому.

Хто-небудь не має совісті, діє безсоромно. Приклади

Хіба мало таких, що люблять умочити руку в гречану муку, що з-перед очей візьмуть — і шапка на такому не горітиме! (Є. Гуцало)

земля́ гори́ть під нога́ми.

2. перев. зі словосп. таки́й, що. Хто-небудь спритний, вправний, здатний перев. на погані вчинки. Приклади

земля́ гори́ть під ким. Тато тихцем розповідав, що Заволока був до революції таким конокрадом, що й земля під ним горіла (А. Дімаров)
— У мене два дружки працюють на заводі. Такі хлопці — земля під ногами горить. Я їх підмогоричу. Вони підуть у ліс, зустрінуть правдошукача і дадуть йому такої духопелки, той про все на світі забуде (В. Сологуб)

чиїми, в кого. Для кого-небудь становище стає критичним, безвихідним. Приклади

гори́ть земля́ під ким. Треба, щоб під окупантами горіла земля (О. Гончар)
Положення [становище] жахливе, земля горить під ногами (Б. Лепкий)
Народні дружинники борються за зміцнення правопорядку, і там, де вони діють активно, земля горить під ногами у злочинців (З газети)
— Ви закінчуєте свою роботу, захистите кандидатську,. .хіба у вас горить земля під ногами (Н. Рибак)
Наші війська розгромили фашистів під Москвою і пруть їх далі. Вся земля горить під їх ногами (Григорій Тютюнник)

[аж] гори́ть (кипи́ть) у рука́х (під рука́ми) у кого, у чиїх, під чиїми, перев. зі сл. робо́та, ді́ло і т.ін.

Виконується, здійснюється і т.ін. швидко й успішноִ Приклади

Усе він знає, усе кипить в його руках (М. Стельмах)
Сапери моталися все моторніше, робота горіла під їхніми руками (Гончар)
Тепер усе горіло в його руках. Йому вистачало сил і на лекції, і на біганину по всіляких комітетах, комісіях, зборах (Ю. Бедзик)

як (на́че, ні́би і т.ін.) мо́кре ( рідше ме́рзле) гори́ть, перев. з дієсл.

Без бажання, неохоче, абияк, погано (робити щось). Приклади

як мо́кре горі́ло. Почав свою трудову біографію Карпов не блискуче. Працював, як мокре горіло (З газети)
На лісозаводі Станіслава Крапивницького нічна зміна працювала, як мерзле горить (С. Чорнобривець)
Заповзятий та ретельний колись, тепер він домашню роботу..робить, як мокре горить (А. Іщук)
Вчилась [Настуся], як мокре горить; вчилась коли сама хотіла (І.Нечуй-Левицький)

Повільно, погано і т.ін. (щось відбувається, проходить, робиться тощо). Приклади

— І не гоїться? — Потроху, як мокре горить (С. Добровольський)
Справи… ідуть так, як мокре горить (Ю. Збанацький)
— Щось у вас робота йде, як мокре горить,— зауважив він (Г. Коцюба)
Чогось у нас робота йде мляво, як мокре горить (І.Нечуй-Левицький)

Дуже повільно, мляво, не поспішаючи і т.ін. (робити що-небудь). Приклади

В тому ж темпі, як мерзле горить,— взялися завдруге лагодити риштовання (О. Гончар)
Працювали вони, як мокре горить, а вільний від роботи час витрачали на якісь комбінації (С. Тельнюк)
І на полі… жне — як мокре горить: вже й я, жінка, а понажинаю більше (А. Кримський)
Катре! — кажу їй,— так ти діло робиш, голубко, як мокре горить! (Марко Вовчок)

перев. зі сл. робо́та. Без затрати належних зусиль; повільний, недбалий і т.ін. Приклади

Юнак уже почав роботу, вже щось фрезерував, але хіба то була робота: ніби мокре горить (З газети)

не горі́ти і не кури́тися до чого.

Бути байдужим. Приклади

Одне слово, до науки не горів і не курився (Ю. Шовкопляс)

як [дурно́му] з гори́ бі́гти / побі́гти (збі́гти і т.ін.).

Дуже просто, легко, без зусиль і т.ін. Приклади

Тобі туди йти, як з гори бігти (Укр. присл.)
— Була весела,— одкаже [Катря], — бо перше було жити легко у світі, як дурному з гори бігти… (Марко Вовчок)
[Віктор (регоче):] Ти, батьку, просто скарб. Я колись фейлетон про тебе напишу, їй-богу напишу. [Заболотний:] А чого ж, тобі це — як дурному з гори побігти (О. Левада)

помогти́ (зара́дити і т.ін.) бідІ́ (го́рю, ли́ху і т.ін.), перев. чиїй (чиєму).

Посприяти комусь у звільненні від неприємностей, труднощів і т.ін.; виручити когось. Приклади

Він до повстанців вибігає, туди, де блискають ножі… Але спізнивсь. Уже несила, уже біді не помогти… (В. Сосюра)

переверну́ти (зру́шити і т.ін.) / верну́ти го́ри.

Виконати велику, навіть неможливу роботу; зробити дуже багато. Приклади

— Закваска в неї [вчительки] крута, робоча. Уся в батька.. Отаких би їм учителів, то б Кочубей з ними ще гори вернув (В. Кучер)
Аналіз текстів показав, що в натурі тихих скутих сидить оборотень. Відчуття зрушити гори в досягненні справедливості мимоволі змінюється поблажливістю й навіть байдужістю (З журналу)
— Думав, білоручки тільки до писання здатні. А вони, дивись, гори перевернули (В. Речмедін)
[Трохим:] Рівні і парні [воли], як соколи: чи в плузі, чи в возі — ідуть, як вода, тільки покеруй ними, то й гори перевернеш (М. Кропивницький)

не гори́ть кому і без додатка.

У кого-небудь немає потреби, причин поспішати з чимсь. Приклади

— Через тиждень віддам [гроші], не раніше,— сказав Заруба.— Мені не горить, можна й пізніше,— знизав плечима Гнат (В. Кучер)
— Нам не горить. Встигнемо (Г. Тютюнник)

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум'ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться і под.).

Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з приводу кого-, чого-небудь. Приклади

щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах)
— Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко)

горі́ти бі́ля се́рця.

Дуже переживати, бути незадоволеним з приводу кого-, чого-небудь. безос. Приклади

У нього горіло біля серця, і він хотів іти мерщій додому. І швидко потюпав до своєї хати. — А все ж кортить знати, за що така честь Розумам? — Он пан дяк іде, може, той знає (М. Лазорський)

і го́ри покоти́ти.

Справитися з найважчою роботою, з найскладнішими завданнями. Приклади

Коли б то Йван схаменувся Та з Дону вернувся! Я б ні о чім не тужила Й гори б покотила! (Укр. поети-романтики.)

Віра гори ворушить.

Євангеліє наводить слова Ісуса Христа: «Бо по правді кажу вам: коли ви матимете віру, хоч як зерно гірчичне, і горі цій скажете: «Перейди звідси туди», то й перейде вона, і нічого не буде неможливого для вас» (Матв.,17, 20). Приклади

Віра, кажуть, горами двигає. В усякім разі безперечно, що вона двигає людськими серцями. (С. Єфремов, Історія українського письменства)
Тільки Дух може оживити, підняти людину і повести її на заповідану гору, адже віра гори ворушить. (Є. Сверстюк, Віра гори ворушить)

Коли гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори.

Англійський філософ Ф. Бекон у нарисі «Про сміливість» (1597) розповідає, ніби засновник мусульманства Магомет обіцяв народові зрушити гору, а коли йому це не вдалося, сказав: «Як гора не хоче йти до Магомета, то Магомет піде до неї». Схожа історія міститься в арабському збірнику анекдотів про Ходжу Насреддіна, датованому приблизно 1630 р. У переносному вживанні означає вимушену поступку людини, яка забагато взяла на себе. Приклади

Жаль мені дуже, що не побачу Шишманових (Раду сподіваюсь бачити тут), та що б, коли справді, видно, мі гора до Магомета, ні Магомет до гори не може прийти; хто з нас в сій справі гора, а хто Магомет, зоставляю на розсуд Лілі. (Леся Українка, Лист до матері, 4.ІХ.1897 р.)

Рукописи не горять.

Слова Воланда — одного з персонажів роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита» (1929—1940). У відповідь на репліку Майстра про те, що він спалив свій роман, Воланд повертає йому неушкоджений вогнем рукопис зі словами: «Пробачте, не повірю, цього бути не може. Рукописи не горять».
Вислів уживається на означення безсмертя літературної творчості. Приклади

Наш трагічний земляк, Микола Гоголь, таки викреслив (і зовсім дефінітивно) своє продовження «Мертвих душ». (Не дурімо себе, що рукописи не горять. Цілі бібліотеки горять). (Г. Грабович, Між словом і схемою)
На табір та на моря сиве поле суворо й зимно глянула зоря… Благає серце: «Доведи, о доле, що манускрипти справді не горять!» (Н. Нікуліна, Пам'яті М. К. Зерова)