ГОРЮ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

помогти́ (зара́дити і т.ін.) бідІ́ (го́рю, ли́ху і т.ін.), перев. чиїй (чиєму).

Посприяти комусь у звільненні від неприємностей, труднощів і т.ін.; виручити когось. Приклади

Він до повстанців вибігає, туди, де блискають ножі… Але спізнивсь. Уже несила, уже біді не помогти… (В. Сосюра)

би́тий го́рем (ту́гою і т.ін.).

Який багато страждав, пережив; згорьований, засмучений. Приклади

Плавець, хоч горем битий і безсильний, Не потонув, а вибрався на сушу (І. Франко)
Затих мій сивий [дідусь], битий тугою, Поник старою буй-головою (Т. Шевченко)
Коли він пригада її заплакану — горем биту,— його серце рветься від болю на часті (Панас Мирний)

вогне́м (по́лум'ям) горі́ти.

Мати високу температуру тіла, відчувати жар ( перев. від хвороби). Приклади

Гена лежав змучений,.. від учора ще більше схуд, спав з лиця. Цілу ніч горів вогнем, хоча не чхає і не кашляє (О. Гончар)

Дуже червоніти (про обличчя). Приклади

Єлька стояла перед ним і відчувала, як полум'ям горить її лице (О. Гончар)
Річенко увесь піднявся; огнем [вогнем] горіло його обличчя, і на все був тепер спосібний [здатний] (Г. Хоткевич)

лице́ (обли́ччя) гори́ть ([аж] паши́ть і т.ін.) чиє, у кого, від чого і без додатка.

чим. Чийсь вигляд виражає якісь почуття, переживання і т.ін. Приклади

Від співу дівчина зашарілась, обличчя її пашіло пристрастю, вогнем (В. Минко)
То говорив Грицько… Очі в нього грали, лице радісно пашіло (Панас Мирний)
Лице її горітиме іншими хвилюваннями: тут! Все сталося тут (О. Гончар)

Хтось почервонів, дуже червоний з якоїсь причини. Приклади

Зачує кроки Юхимові.., тоді кинеться враз, лице її заливає кров — аж пашить лице (А. Головко)
Хоч лице її горіло від сорому, серце радісно тріпало в грудях (М. Коцюбинський)
У Галі лице горіло.. Василь, прижмурившись, прикро подивився.— Де це ти так розпалилася? (Панас Мирний)

хоч з мо́сту та в во́ду кому і без додатка.

Важко зарадити чому-небудь, неможливо досягти чогось і т.ін. Приклади

— Для чого тільки я вас зустріла? — питає сама в себе крізь сльози. — Вчилась би, жила б… А тепер хоч з мосту та в воду (Ю. Збанацький)
Пішов поголос про нього й Маланку. Хоч з мосту та у воду, бо людям роти не позатикаєш (М. Зарудний)

У когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко. Приклади

хоч у Дніпро́ з мо́сту. Опинився Шавкун серед великого города з одною бідою — вовчим білетом в кишені. Сказано: хоч у Дніпро з мосту (Панас Мирний)
— Ой, лишенько, пропала ж я тепер… Тепер же мені все одно, що з мосту та в воду!.. (Панас Мирний)
хоч з гори́ та в во́ду. Тяжко, важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться,— Хоч з гори та в воду! (Т. Шевченко)
Мені краще з мосту та в воду, ніж годинку побалакати серйозно (Г. Хоткевич)
кра́ще (все одно́, що) з мо́сту та в во́ду. Як такого ходу, то лучче [краще] з мосту та в воду (Укр. присл.)
Зі служби господар прогнав, домівку забрали… хоч з мосту мені та у воду (М. Олійник)
— А що я робитиму, як ти вмреш, а я зостанусь удовою, та ще з дітьми?..Хоч з мосту та в воду (І.Нечуй-Левицький)
Сироті хоч з мосту та в воду! (Укр. присл.)

з го́рем (з ли́хом, з гріхо́м) попола́м.

З великими труднощами; ледве, насилу. Приклади

Софія Карлівна і тут [в зоосаду] сама давала пояснення, хоча це й виходило в неї з гріхом пополам (О. Гончар)
— Город засадили? — Засадили з гріхом пополам (В. Гжицький)
Не дуже добре; сяк-так. — І щось таки граєш? — З горем пополам (М. Стельмах)
— З гріхом пополам закінчив церковнопарафіяльну школу (С. Ковалів)
Бравий гусар Йоганн Шмідт, з лихом пополам відвоювавши на італійському фронті,.. втік із кавалерійського полку (З газети)
Змерзла ж [Маруся] то так, що зуб з зубом не зведе.. З лихом пополам прибігла додому (Г. Квітка-Основ'яненко)
З новим бульдозером Кузьма освоївся ще не зовсім, владарює над ним з горем пополам (О. Гончар)
В минулому тижні з горем пополам засіяв Василь свою нивку (І. Цюпа)

золоті́ го́ри, зі сл. обіця́ти.

Надто багато. Приклади

Потім умовляв Дмитра отямитися, обіцяв золоті гори (М. Ю. Тарновський)
Твою [народу] хотіли душу полонити і князь, і гетьман, а ще й пан,. .що обіцяли гори золоті (П. Тичина)

коли́ б (якби́) ті́льки й ли́ха (го́ря і т.ін.).

Уживається для заспокоєння когось; не варто переживати, перейматися чимсь, хай не буде більше клопотів, неприємностей і т.ін.; заспокойся (заспокойтесь); пусте, дрібниці. Приклади

Все це [переживання] здалося занадто перебільшеним.— Коли б тільки й горя,— кинув хтось з гурту (В. Козаченко)
Якось воно буде. Обійдеться. — Не турбуйтесь, якби тільки й лиха (З газети)

о́чі горя́ть (пала́ють) чиї, у кого, рідше кому.

чим і без додатка. Чий-небудь вигляд виражає якісь почуття, емоції (збудження, гнів, радість і т.ін.). Приклади

Борис зірвався з місця. Очі йому горіли, кулаки затискалися (Б. Лепкий)
Очі [Галі] горіли коханням, одрадою, вид осіяв, як сонячний ранок весняного дня (Панас Мирний)

Чий-небудь вигляд виражає хворобливий стан, погане самопочуття. Приклади

о́чі горя́ть огне́м. Біле лице її [Горпини] як крейда стало, очі горіли огнем, уста тремтіли (Панас Мирний)
Очі її дико палали, бліде обличчя було скривлене від болю (М. Коцюбинський)

і ша́пка не гори́ть на кому.

Хто-небудь не має совісті, діє безсоромно. Приклади

Хіба мало таких, що люблять умочити руку в гречану муку, що з-перед очей візьмуть — і шапка на такому не горітиме! (Є. Гуцало)

земля́ гори́ть під нога́ми.

2. перев. зі словосп. таки́й, що. Хто-небудь спритний, вправний, здатний перев. на погані вчинки. Приклади

земля́ гори́ть під ким. Тато тихцем розповідав, що Заволока був до революції таким конокрадом, що й земля під ним горіла (А. Дімаров)
— У мене два дружки працюють на заводі. Такі хлопці — земля під ногами горить. Я їх підмогоричу. Вони підуть у ліс, зустрінуть правдошукача і дадуть йому такої духопелки, той про все на світі забуде (В. Сологуб)

чиїми, в кого. Для кого-небудь становище стає критичним, безвихідним. Приклади

гори́ть земля́ під ким. Треба, щоб під окупантами горіла земля (О. Гончар)
Положення [становище] жахливе, земля горить під ногами (Б. Лепкий)
Народні дружинники борються за зміцнення правопорядку, і там, де вони діють активно, земля горить під ногами у злочинців (З газети)
— Ви закінчуєте свою роботу, захистите кандидатську,. .хіба у вас горить земля під ногами (Н. Рибак)
Наші війська розгромили фашистів під Москвою і пруть їх далі. Вся земля горить під їх ногами (Григорій Тютюнник)

з го́ря.

Через обставини, пов'язані з переживаннями, песправедливістю, неспокоєм і т.ін.; скривджений, ображений тощо. Приклади

Ревнивий репортер, розгубившись остаточно і не знаючи, як він має припинити залицяння ревізора до дружини, з горя напився і лежав.., як то кажуть, без ніг (М. Хвильовий)

зато́плювати / затопи́ти ли́хо (ро́зум і т.ін.) в ча́рці (в горі́лці).

Тамувати, приглушувати важкі почуття, думки і т.ін., надмірно вживаючи алкогольні напої. Приклади

топи́ти го́ре в чому. Пива він не любив і топив своє горе в абстрактних розмовах про беззахисність людського кохання (Л. Первомайський)
у ча́рці го́ренько топи́ти. Роби на других дні та ночі. На хвилю праці не засни; А візьме сум, заплачуть очі — У чарці горенько топи… (П. Грабовський)
— Що ж робив він в ті скривджені дні? Може, в чарці затоплював лихо? (П. Воронько)
І гарний сей чоловік,. . зате як загуляє, — роботу. . кинув та й розум затопе [затопить] в горілці (Панас Мирний)

[аж] гори́ть (кипи́ть) у рука́х (під рука́ми) у кого, у чиїх, під чиїми, перев. зі сл. робо́та, ді́ло і т.ін.

Виконується, здійснюється і т.ін. швидко й успішноִ Приклади

Усе він знає, усе кипить в його руках (М. Стельмах)
Сапери моталися все моторніше, робота горіла під їхніми руками (Гончар)
Тепер усе горіло в його руках. Йому вистачало сил і на лекції, і на біганину по всіляких комітетах, комісіях, зборах (Ю. Бедзик)

сьорбну́ти ли́ха (го́ря).

Зазнати великих переживань, перенести чимало труднощів; набідуватися. Приклади

Хай уже бавиться [Світлана] тією кокардою, коли не знає, скільки лиха сьорбнув із-за неї Валерик (О. Гончар)
Багато горя сьорбнули Твердохліб і Ольга (А. Хижняк)
сьорбну́ти го́ренька. — Ох, і сьорбнув же я тоді горенька, і напився ж біди! Відкіль ті й борги взялися? (М. Олійник)

чого. Зазнати великих випробувань у зв'язку з чимось. Приклади

Ду-х наступу! О, хто сьорбнув лиха відступу, тому особливо дорогий цей звитяжний наступальний дух! (Я. Баш)

як (на́че, ні́би і т.ін.) мо́кре ( рідше ме́рзле) гори́ть, перев. з дієсл.

Без бажання, неохоче, абияк, погано (робити щось). Приклади

як мо́кре горі́ло. Почав свою трудову біографію Карпов не блискуче. Працював, як мокре горіло (З газети)
На лісозаводі Станіслава Крапивницького нічна зміна працювала, як мерзле горить (С. Чорнобривець)
Заповзятий та ретельний колись, тепер він домашню роботу..робить, як мокре горить (А. Іщук)
Вчилась [Настуся], як мокре горить; вчилась коли сама хотіла (І.Нечуй-Левицький)

Повільно, погано і т.ін. (щось відбувається, проходить, робиться тощо). Приклади

— І не гоїться? — Потроху, як мокре горить (С. Добровольський)
Справи… ідуть так, як мокре горить (Ю. Збанацький)
— Щось у вас робота йде, як мокре горить,— зауважив він (Г. Коцюба)
Чогось у нас робота йде мляво, як мокре горить (І.Нечуй-Левицький)

Дуже повільно, мляво, не поспішаючи і т.ін. (робити що-небудь). Приклади

В тому ж темпі, як мерзле горить,— взялися завдруге лагодити риштовання (О. Гончар)
Працювали вони, як мокре горить, а вільний від роботи час витрачали на якісь комбінації (С. Тельнюк)
І на полі… жне — як мокре горить: вже й я, жінка, а понажинаю більше (А. Кримський)
Катре! — кажу їй,— так ти діло робиш, голубко, як мокре горить! (Марко Вовчок)

перев. зі сл. робо́та. Без затрати належних зусиль; повільний, недбалий і т.ін. Приклади

Юнак уже почав роботу, вже щось фрезерував, але хіба то була робота: ніби мокре горить (З газети)

не горі́ти і не кури́тися до чого.

Бути байдужим. Приклади

Одне слово, до науки не горів і не курився (Ю. Шовкопляс)

[і] сміх і го́ре (гріх, плач, сльо́зи, ли́хо і т.ін.).

Одночасно смішно і сумно; трагікомічно. Приклади

— От щоб тебе з твоїми вигадками! І сміх і лихо з дурнем (Г. Квітка-Основ'яненко)
Щоб голова колгоспу та був без грошей, а його дочка, молода вчителька, без чобіт! І сміх, і сльози (В. Кучер)
— Чого ж сама на збори не прийшла? — Куди вже там бабі ходити на збори: і сміх і гріх (М. Стельмах)
Сміх і горе було дивитись на те, що зажали Маланка з Гафійкою (М. Коцюбинський)

як [дурно́му] з гори́ бі́гти / побі́гти (збі́гти і т.ін.).

Дуже просто, легко, без зусиль і т.ін. Приклади

Тобі туди йти, як з гори бігти (Укр. присл.)
— Була весела,— одкаже [Катря], — бо перше було жити легко у світі, як дурному з гори бігти… (Марко Вовчок)
[Віктор (регоче):] Ти, батьку, просто скарб. Я колись фейлетон про тебе напишу, їй-богу напишу. [Заболотний:] А чого ж, тобі це — як дурному з гори побігти (О. Левада)

уби́тий (приби́тий) го́рем.

Засмучений, пригнічений тугою, стражданням і т.ін. Приклади

Перед фігурою Христа виділявся невеличкий горбок. Мар'ян доторкнувся до нього руками і побачив, що то була завіяна снігом промерзла хлібина.. Знову якась горем прибита людина принесла Божому сину свій немудрий дар, сподіваючись полегшення чи собі, чи комусь із рідних (М. Стельмах)
Стоїть Васюта біля стінгазети.. Глянув сюди, на рахівника, вагаючись. Далі ступив до нього, до столу. Аж шапкою піт витер з обличчя. І зразу ж убитий горем,— ну, що його робити? (А. Головко)

переверну́ти (зру́шити і т.ін.) / верну́ти го́ри.

Виконати велику, навіть неможливу роботу; зробити дуже багато. Приклади

— Закваска в неї [вчительки] крута, робоча. Уся в батька.. Отаких би їм учителів, то б Кочубей з ними ще гори вернув (В. Кучер)
Аналіз текстів показав, що в натурі тихих скутих сидить оборотень. Відчуття зрушити гори в досягненні справедливості мимоволі змінюється поблажливістю й навіть байдужістю (З журналу)
— Думав, білоручки тільки до писання здатні. А вони, дивись, гори перевернули (В. Речмедін)
[Трохим:] Рівні і парні [воли], як соколи: чи в плузі, чи в возі — ідуть, як вода, тільки покеруй ними, то й гори перевернеш (М. Кропивницький)

не гори́ть кому і без додатка.

У кого-небудь немає потреби, причин поспішати з чимсь. Приклади

— Через тиждень віддам [гроші], не раніше,— сказав Заруба.— Мені не горить, можна й пізніше,— знизав плечима Гнат (В. Кучер)
— Нам не горить. Встигнемо (Г. Тютюнник)

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум'ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться і под.).

Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з приводу кого-, чого-небудь. Приклади

щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах)
— Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко)

горі́ти бі́ля се́рця.

Дуже переживати, бути незадоволеним з приводу кого-, чого-небудь. безос. Приклади

У нього горіло біля серця, і він хотів іти мерщій додому. І швидко потюпав до своєї хати. — А все ж кортить знати, за що така честь Розумам? — Он пан дяк іде, може, той знає (М. Лазорський)

і го́ря (нужди́) нема́ (нема́є) кому.

Хто-небудь нічим не турбується, нічого не боїться; комусь байдуже до чогось. Приклади

Ввійшли у велику хату.. Шинкар не виходить, а Юдуну і нужди нема (І. Квітка-Основ'яненко)
А вони [наймички] — неначе їм і горя ніякого немає — гугнявим охриплим голосом перегукуються, жартують, усміхаються… (Панас Мирний)

і го́ри покоти́ти.

Справитися з найважчою роботою, з найскладнішими завданнями. Приклади

Коли б то Йван схаменувся Та з Дону вернувся! Я б ні о чім не тужила Й гори б покотила! (Укр. поети-романтики.)

го́ре ми́кати, нар.-поет.

Бідувати, поневірятися і т.ін. Приклади

ми́кати своє́ го́ре. — Батько його з матір'ю рано померли, і залишився він сиротою микати своє горе на білому світі (Укр. казки)

[і] го́ря (нужди́) ма́ло кому і без додатка.

Хто-небудь не переживає з приводу чогось, задоволений усім; добре комусь. Приклади

Чи будуть дощі іти, чи ні, йому [сотнику] нужди мало: не стане свого хліба, йому принесуть (Г. Квітка-Основ'яненко)
Десь притуливсь на припічку [цвіркун], пригрівся — й горя мало (О. Мисик)
— Зженеш нахабу [муху] з носа, а їй і горя мало — перейде на лоба (О. Ковінька)

Хтось не звертає ні на що уваги; байдуже кому-небудь до чогось. Приклади

Що ж стоять, не скаржаться, мов горя мало! (Леся Українка)
Щира любов не приглядається, чи карі, чи чорні очі,.. чи біла шия, чи довга коса: їй до сього нужди мало (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Усяка б дівка побоялась прийти сюди ніччю одна, а мені і горя мало!.. (С. Васильченко)

Віра гори ворушить.

Євангеліє наводить слова Ісуса Христа: «Бо по правді кажу вам: коли ви матимете віру, хоч як зерно гірчичне, і горі цій скажете: «Перейди звідси туди», то й перейде вона, і нічого не буде неможливого для вас» (Матв.,17, 20). Приклади

Віра, кажуть, горами двигає. В усякім разі безперечно, що вона двигає людськими серцями. (С. Єфремов, Історія українського письменства)
Тільки Дух може оживити, підняти людину і повести її на заповідану гору, адже віра гори ворушить. (Є. Сверстюк, Віра гори ворушить)

Горе переможеним!

«Vae victis!» — вигук Бренна, ватажка галльського племені сенонів. Він пообіцяв зняти облогу Рима, якщо римляни дадуть йому юоо фунтів золота. Коли римляни відважували йому золото, Бренн кинув на терези свій меч. На запитання римлян, що це означає, він глузливо пояснив: «Це означає — горе переможеним!». Приклади

Та царські упадуть чертоги,
І правда кривду спопелить,
Коли навчиться люд убогий
Громадою обух сталить.
(М. Рильський, Зустріч у Нижньому)

Коли гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори.

Англійський філософ Ф. Бекон у нарисі «Про сміливість» (1597) розповідає, ніби засновник мусульманства Магомет обіцяв народові зрушити гору, а коли йому це не вдалося, сказав: «Як гора не хоче йти до Магомета, то Магомет піде до неї». Схожа історія міститься в арабському збірнику анекдотів про Ходжу Насреддіна, датованому приблизно 1630 р. У переносному вживанні означає вимушену поступку людини, яка забагато взяла на себе. Приклади

Жаль мені дуже, що не побачу Шишманових (Раду сподіваюсь бачити тут), та що б, коли справді, видно, мі гора до Магомета, ні Магомет до гори не може прийти; хто з нас в сій справі гора, а хто Магомет, зоставляю на розсуд Лілі. (Леся Українка, Лист до матері, 4.ІХ.1897 р.)

Рукописи не горять.

Слова Воланда — одного з персонажів роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита» (1929—1940). У відповідь на репліку Майстра про те, що він спалив свій роман, Воланд повертає йому неушкоджений вогнем рукопис зі словами: «Пробачте, не повірю, цього бути не може. Рукописи не горять».
Вислів уживається на означення безсмертя літературної творчості. Приклади

Наш трагічний земляк, Микола Гоголь, таки викреслив (і зовсім дефінітивно) своє продовження «Мертвих душ». (Не дурімо себе, що рукописи не горять. Цілі бібліотеки горять). (Г. Грабович, Між словом і схемою)
На табір та на моря сиве поле суворо й зимно глянула зоря… Благає серце: «Доведи, о доле, що манускрипти справді не горять!» (Н. Нікуліна, Пам'яті М. К. Зерова)