ГОРОБЕЦЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
і горобе́ць у ро́ті не насліди́в у кого.
Хто-небудь дуже голодний, зовсім нічого не їв.
Приклади
- О. Василь… щохвилини [повторював]: — Люди добрі!.. дайте мені чистий спокій. Бо ви.. [їли],.. а у мене ще й горобець у роті не наслідив (Г. Хоткевич)
стрі́ляний (стари́й і т.ін.) горобе́ць (вовк і т.ін.).
Досвідчена, загартована життям, бувала, витривала людина, яку важко перехитрити, обдурити.
Приклади
- — Сам біс десь не злякає мене,— стріляний я вже горобець (М. Стельмах)
- — Не води мене за ніс, Федю. Я старий горобець (П. Загребельний)
- Даг виявився стріляним вовком, вмілим політиком, освіченим (Л. Дмитерко)
- Абдулаєв був старий вовк, він знав — язика взяти нелегко (Г. Тютюнник)
дава́тися / да́тися як горобе́ць на поло́ву.
Дозволяти себе ошукати, піддаватися обману.
Приклади
- Нічого було робити: тра [треба] було із дідом знов ладити, поки вибереться час, щоб його знов піддурити.. Тільки білий дідок вже не давався, як горобець на полову (Грицько Григоренко)
дава́ти горобця́м ду́лі, жарт.
Ходити без діла, тинятися, байдикувати.
Приклади
- З школи його витурили, спасибі, що у школу-інтернат направили, а то давав би по місту горобцям дулі (Ю. Збанацький)
стріля́ти (би́ти) з гарма́т по горобця́х.
Затрачати непомірні, великі зусилля, волю там, де вони зайві, недоцільні.
Приклади
- Вам, може, чудно, що я взяла такий поверховий тон, але ж говорити ґрунтовно на такі теми, се значило б стріляти з гармат по горобцях (Леся Українка)
горобці цвірінькають у голові (у макітрі і т.ін.) кому, чиїй.
Хто-небудь легковажний, несерйозний.
Приклади
- — Тобі, чоловіче, на старість горобці в голові цвірінькають. Де то видно, де то чувано, аби зернина вміла говорити! (Казки Буковини)
[старі́й] жа́бі (горобцю́ і т.ін.) по колі́на.
Неглибоко, зовсім мало.
Приклади
- — Коли приїхав [Вовченко] до мене, то кепкував над тобою, казав, що в тому ставку горобцеві по коліно буде (М. Чабанівський)
- — В Семигорах нема де і втопиться, бо в ставках старій жабі по коліна,— сказав Карпо (І. Нечуй-Левицький)
- — Далі не заходь,.. ось тут і хлюпочись на мілкому, де горобцю по коліна… (О. Гончар)
сміши́ти люде́й (горобці́в і т.ін.).
Бути об'єктом глузування, насмішки для кого-небудь.
Приклади
- Старий Кирпа підсів до Петра і при людях надоумлював: — Гляди, зятьок, роздивляйся добре на нашу доньку, щоб потім жити та й людей не смішити (В. Сологуб)
Дивіться також