ГАРЯЧИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

обсипа́є (осипа́є) / обси́пало (оси́пало) жа́ром ([гаря́чим] при́ском) кого, безос.

перев. док. Хтось раптово відчуває сильне хвилювання, збентеження і т.ін. від чогось; хвилюється хтось. Приклади

жа́ром так і обси́пало. Нахилилась [Тоня] до Віталика і в темряві раптом хап його за руку. Жаром його так і обсипало! І фільму вже не бачив, і не чув нічого… (О. Гончар)
— Мамо, а хто мій тато? —.. ждала цього запитання. Ждала, й боялась,.. застало воно її зненацька, жаром обсипало всю (О. Гончар)
Марту аж приском осипало: невже-таки прийшов за її приданим? (М. Стельмах)
Від цих думок враз обсипало [Данила] жаром (Ю. Смолич)
В її очах світилися сині вогники, і коли він уловлював їх, його обсипало жаром (Ю. Мушкетик)

перев. недок. Хтось відчуває значне підвищення температури тіла; когось палить (у зв'язку з хворобою). Приклади

Лікар спитав: — Морозить? — То морозить, то обсипає жаром. Серце ніби зупиняється,— скаржився Григорій (П. Автомонов)
Настунею тіпала пропасниця, її то жаром обсипало, то проймало холодом, а чому, вона й сама не знала (Ю. Збанацький)

У момент великого збудження, роздратування, тимчасового гніву. Приклади

Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре (Словник Б. Грінченка)
Сказані колись під гарячу руку, ці слова Винниченка [про історію України, яку нібито не можна читати без брому] повторюються й тиражуються і заганяють співвітчизників у комплекс причетності до ексклюзивних жахіть нашої історії (Л. Костенко)
Тарас [Шевченко] утік аж на горище, забився у найдальший він куток, бо не хотілось попасти під гарячу руку своєму панові (Д. Косарик)
Домашні знали добре всі норови Кирила Івановича… всі куди можна ховалися, щоб не стрітися з ним, не підбігти під гарячу руку (Панас Мирний)

У стані дуже сильного хвилювання, збудження і т.ін. Приклади

Він [Ремо] сидів мов на гарячім вугіллі; кожна мить, що її марнували за столом ці правителі, здавалась йому за вічність (Олесь Досвітній)

Чий-небудь погляд, вигляд виражає якісь почуття (гнів, рішучість і т.ін.); хтось обурений, сердитий і т.ін. Приклади

— Я українець! — При тім слові його гарні очі запалали гарячим вогнем.— Заінтернаціоналізований українець, котрому були всі краї родичами (О. Кобилянська)
о́чі запала́ли [гаря́чим] вогне́м. — Ба, не пущу! — й собі крикнула Олександра; очі її запалали вогнем, як у голодної вовчиці (М. Коцюбинський)
о́чі мов запала́ли. Бачить, що се Трохим, як заскрегоче зубами, а очі мов запалали (Г. Квітка-Основ'яненко)
Йому запалали очі, він нервово притиснув рушницю, поціляючи в табунець… (Олесь Досвітній)
— За що ти мене в'яжеш? — визвірився на голову Чіпка. Соцькі з вірьовкою до Чіпки. Запалали в його [у нього] очі (Панас Мирний)
Енея очі запалали,.. Ввесь зашарівсь, мов жар в печі (І. Котляревський)