ГАРТ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

да́ти (зада́ти, завда́ти) га́рту.

кому і без додатка. Дуже побити кого-небудь; жорстоко розправитися з ким-небудь. Приклади
  • Ми з Толькою завдали таки доброго гарту Генці Климовському. Грали в російсько-японську війну: Генка був за японця, а ми — руські (Б. Антоненко-Давидович)
  • — Треба [конокрадів] живцем узяти та дати такого гарту, щоб острог їх живими взяв та живими не випустив (Б. Грінченко)
чому. Дуже пошкодити, поламати, понівечити що-небудь. Приклади
  • Лаврінові діти дали б їм [грушам] гарту (І. Нечуй-Левицький)
  • Всього за один тиждень він дав гарту черевикам (З газети)
кому. Покарати, провчити кого-небудь за щось. Приклади
  • — Ви бушуєте, поки нема мого Антося, а хай-но приїде, то дасть він вам гарту! (А. Свидницький)
кому і без додатка. Дуже вилаяти кого-небудь, гостро покритикувавши. Приклади
  • Бач, спробував би їй хто 2 місяці не писати, задала б гарту (Леся Українка)