ВІЩО — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ні за що (ві́що) ру́ки (рук) зачепи́ти.

Нема ніякої бази, основи для дальшої роботи, діяльності тощо. Приклади

об ві́що ру́ки зачепи́ти? — Поганенький ґрунт можна купити, так до ґрунту ще багато треба. Де ти, об віщо руки зачепиш?.. (Панас Мирний)
Ні за віщо і рук зачепити, щоб було як жити (Укр. прис..)

ні́чого роби́ти.

Треба примиритися з тим, що є. Приклади

нема́ що роби́ти. Прикро мені дуже, що прийдеться нидіти по тих клініках,— се варто пекла! — але вже нема що робити (Леся Українка)
Купці підводять Січкариху до дверей, вона мац рукою до клямки, а кругом ворушиться одна вовна, ворушиться, сопе і регоче. Перелякалася баба, та нічого робити (М. Стельмах)
Прибіг знов прикажчик. — Ставайте на косовицю за плату! — Не хочемо за гроші. З копи давай!.. Нічого німцям робити, прийшлося віддати з копи (Панас Мирний)

[що і] ши́лом не пове́рнеш.

Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. Приклади

— Там людей біля клубу, що й шилом не повернеш (З газети)

що б там (то) не було́ (не ко́штувало, не ста́ло і т.ін.).

За будь-яких умов і обставин; неодмінно. Приклади

— Пронести ось це наше почуття, це розуміння життя через все, все що б там не було… (О. Довженко)
Ми вирішили, що б то не було, виконати своє завдання (З журналу)
— Що б там не коштувало, одривай [хату], а ні, я сама одірву,— говорила Мотря (І. Нечуй-Левицький)
Пам'ятав я: треба дійти до своїх [в штаб], що б то не коштувало (Ю. Яновський)
Цей завзятий хлопець що б то не стало хоче здобути вищу освіту (З газети)

що куди́ й до чо́го.

Як повинно бути, як потрібно. Приклади

Порядкує [княжна] і сама не знає, що куди і до чого; далі якось зачепила рукавом срібну коновку, повну вишнівки, да й розлила по всій скатерті (П. Куліш)

що [ті́льки] ро́биться!

Уживається для вираження здивування, захоплення, обурення і т.ін. чим-небудь. Приклади

— Господи! що тільки робиться на вигоні! — вскочивши в хату, замість привіту прокричала сусіда (Панас Мирний)

з чим його́ (її і т.ін.) їдя́ть.

Що це таке. Приклади

— Візьміть мене. За Миколи я й не чув про газету, не знав, з чим її їдять, а тепер от — читаю (В. Речмедін)

на вербі́ гру́ші, жарт.

Неправда, брехня. Приклади

А може то така правда, Як на вербі груші (Т. Шевченко)

зі сл. наговори́ти, набала́кати і т.ін. Нісенітниці, дурниці. Приклади

Ти розкажеш такого, що на вербі груші, а на сосні яблука ростуть! (М. Вовчок)
тако́го, що на ве́рбі гру́ші, а на сосні́ яблу́ка росту́ть. — Годі тобі, дівчино; Шпак нісенітницю таку тобі розкаже, Що й груші на вербі ростуть! (Л. Глібов)
що на вербі́ [й́] гру́ші росту́ть. Він набалакає, що на вербі груші ростуть! (Укр. присл.)
Наказав на вербі груш (Сл. Гр.)
на вербі́ гру́ші, а на оси́ці кисли́ці. — Вже ви, мамо, наговорите на вербі груші, а на осиці кислиці (І. Нечуй-Левицький)
— Це, мабуть, свекрушище тобі наговорила на вербі груші..,— говорила Мотря (І. Нечуй-Левицький)
[Ївга:] Наговорить [писар] на вербі груші.. Та він… рад Левка живого з'їсти, бо хоче, щоб я замість Левка та пішла за нього! (Г. Квітка-Основ'яненко)

зі сл. обіця́ти і под. Щось нездійсненне, нереальне. Приклади

Нема ніде нічого, а вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі! (Леся Українка)

що з то́го.

Нічого не допоможе; все одно. Приклади

А за козаками… Та що й казать? Минулося; А те, що минуло, Не згадуйте, пани-брати, Бо щоб не почули. Та й що з того, що згадаєш? Згадаєш — заплачеш (Т. Шевченко)
Товариші не любили його тверезим, а п'яним здебільшого зв'язували. Раніше то били його немилосердно, але що з того: зіб'ють його.., а тільки пустять — кидається з сокирою (Г. Хоткевич)

чого́ до́брого.

Може статися, може бути, можливо ( перев. при припущенні небажаного наслідку). Приклади

— Шкода тільки, що не жениться [Чіпка].. Чого доброго, розволочиться, розледачіє (Панас Мирний)
Ще недавно такою тихенькою, як весняна травичка, була.. А це від нього ж, Давида, навчилася усякими насмішками розкидатися, чого доброго стане пащекувати, а йому не така потрібна дівчина (М. Стельмах)

[і] га́дки не ма́ти.

Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. Приклади

не ма́ти собі́ нія́кої га́дки. — Прокурор викликає Гузиря до Дрогобича, а він, мов кавалер, ходить по вулиці та й не має собі ніякої гадки (С. Чорнобривець)
А калина з ялиною.. Думки-гадоньки не мають, В'ються-гнуться та співають (Т. Шевченко)
ду́мки-га́дки (га́доньки┌21794) не ма́ти. Повбирані, заквічані [заквітчані] Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають (Т. Шевченко)
і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має [чабан], Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко)
— Поки в мене в таборі козаки да [та] гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш)
й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький)
Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький)
Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко)
[Трохим:] Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ'яненко)

Забути про щось. Приклади

І гадки не має, що до хати треба принести води (М. Стельмах)

Не підозрівати чого-небудь. Приклади

Вони [молоді референтки] й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа (В. Большак)
Куліш був певний, що робить велику честь Тарасові, запрошуючи його бути боярином на своєму весіллі, а Тарас про це й гадки не мав! (О. Іваненко)

Не сподіватися на що-небудь. Приклади

Ніколи й гадки не мала, що їй доведеться працювати разом з ним (О. Донченко)

Не здогадуватися про щось. Приклади

Ніхто й гадки не мав, що Маріо Баніто — це син померлої прачки, колишній безпритульний мешканець горищ і забутих вагонів, маленький різнобровий Марко (Д. Ткач)

перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Приклади

Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину,..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (О. Довженко)
і ду́мки не ма́ти. — Я й думки не маю тікати од тебе, коли я сама сюди прийшла (І. Нечуй-Левицький)
Пани постерегли [зрозуміли], що вони пошились в дурні, що Богдан і гадки не має миритись (І.Нечуй-Левицький)
Сумні почуття [Сохацького] підігрівалися натяками й докорами матері та, зрештою, й повсякденною поведінкою дружини, яка й гадки не мала міняти свої звички та уподобання (Л. Дмитерко)

про що. Нічого не знати про щось. Приклади

Він, малий Меркурій [хлопчик], ще й гадки не мав про політику, що так схожа на людоїдку (М. Стельмах)
Циклотрон значно розширив можливості експерименту і дав змогу вивчати фізичні ефекти, про які досі науковці й гадки не мали (З журналу)
Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав (Ю. Бедзик)
Теперішні молоді женяться та віддаються, а як то заведено — і гадки не мають. Хіба колись дівка ішла заміж і не знала, як то весілля грати? (Є. Гуцало)

Не уявляти, не могти уявити чогось. Приклади

Ніхто навіть і гадки не мав, що командир вагається або хвилюється (Ю. Яновський)
Чимало прочитала такого в газетах, але чомусь і гадки не мала, що воно може стосуватися й її (С. Голованівський)

про кого--що. Зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь, не згадувати когось, щось. Приклади

і га́дки й ду́мки не ма́ти. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом (І.Нечуй-Левицький)
й га́дки нія́кої не ма́ти. Про такі ж речі, як доля або недоля, щастя або безталання, вона й гадки ніякої не мала (Панас Мирний)
— Князю! Що вийде з нашого кохання? Ви, князі, про це й гадки не маєте (І.Нечуй-Левицький)
І гадки не мала [Тоня] про якогось там Віталика (О. Гончар)

хоч з мо́сту та в во́ду кому і без додатка.

Важко зарадити чому-небудь, неможливо досягти чогось і т.ін. Приклади

— Для чого тільки я вас зустріла? — питає сама в себе крізь сльози. — Вчилась би, жила б… А тепер хоч з мосту та в воду (Ю. Збанацький)
Пішов поголос про нього й Маланку. Хоч з мосту та у воду, бо людям роти не позатикаєш (М. Зарудний)

У когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко. Приклади

хоч у Дніпро́ з мо́сту. Опинився Шавкун серед великого города з одною бідою — вовчим білетом в кишені. Сказано: хоч у Дніпро з мосту (Панас Мирний)
— Ой, лишенько, пропала ж я тепер… Тепер же мені все одно, що з мосту та в воду!.. (Панас Мирний)
хоч з гори́ та в во́ду. Тяжко, важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться,— Хоч з гори та в воду! (Т. Шевченко)
Мені краще з мосту та в воду, ніж годинку побалакати серйозно (Г. Хоткевич)
кра́ще (все одно́, що) з мо́сту та в во́ду. Як такого ходу, то лучче [краще] з мосту та в воду (Укр. присл.)
Зі служби господар прогнав, домівку забрали… хоч з мосту мені та у воду (М. Олійник)
— А що я робитиму, як ти вмреш, а я зостанусь удовою, та ще з дітьми?..Хоч з мосту та в воду (І.Нечуй-Левицький)
Сироті хоч з мосту та в воду! (Укр. присл.)

що хо́чеш (хоче́ться).

Абсолютно все; усе без винятку. Приклади

Ми тут з тобою одні! Можемо виробляти, що хочеш! Свистіти, співати! (О. Гончар)

ох (ой), [мені́] ли́хо!

Уживається для вираження хвилювання, заклопотаності, страху, відчаю, досади, здивування і т.ін. ( перев. в неприємних, небажаних ситуаціях). Приклади

[Юхим:] Дивись, не здумай любов закрутити! [Віктор:] Ой, лишенько моє! Почав учити (П. Автомонов)
[Шельменко:] Ой, лишечко! пропав я на світі! (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Ох, мені лишенько! — жахнулась Олександра (М. Коцюбинський)
ой (ох), ли́шенько (ли́шечко) [мені́ (моє́)] — Ой, лишенько! — забідкалась мати (А. Головко)
— Ох, мені лихо! — аж крикнула Оксана, оглядівшись,— куди ж я оце йду? (Г. Квітка-Основ'яненко)

і кі́шки нема́ чим годува́ти у кого.

Хто-небудь дуже бідний. Приклади

— Попросив би могорича, та знаю, що в вас і кішки нема чим годувати,— сказав Зануда й вийшов з хати (І. Нечуй-Левицький)

за чим ді́ло ста́ло?

У чому причина затримки, що заважає. Приклади

Неодмінно треба звільнити [заарештованого]. І — негайно.— Ну, то за чим же діло стало,— перший озвався вусатий солдат (А. Головко)
[Любов:] Мені власне сі діти подобаються. Я б навіть готова взяти їх до себе. [Орест:] За чим же діло стало? (Леся Українка)

яко́ї (що) заспіва́ти?

Як поводитися, що робити за певних обставин. Приклади

Настане заповітна хвилина, я помахаю Терехівці рукою з автобусного вікна, якої ви заспіваєте? (В. Дрозд)
[Храпко:] Учились вони [діти] добре, до науки придалися; а ось, як вивчаться, то що заспівають? (Панас Мирний)

що й каза́ти.

Уживається для підтвердження певної думки, висловлення відсутності сумніву в чому-небудь; не можна заперечувати. Приклади

Свободолюби — що й казать, Свободу бідну захищать. Приїхали з-за океану (Д. Павличко)
Обід тягнувся, як здавалося Надійці, дуже довго. І, що й казати, досить нудно (В. Козаченко)

до чо́го.

Дуже, надзвичайно. Приклади

Мірошниченко піднімає над головою чахлий вогник сліпака, пильно оглядається: до чого полісовщик Мирон Підіпригора схожий на свого двоюрідного брата Василя (М. Стельмах)

кат зна що (як, куди́ і т.ін.), зневажл.

Не те, що треба; не таке, як треба; не так, як треба; те, що викликає осуд, подив і т.ін. Приклади

Ану, думаю, зв'яжу я його [півня] краще, бо та Варка.. кат зна як зв'язала (Марко Вовчок)
Гнат не хотів, щоб кат зна що варнякали про нього. Тому вирішив усе нишком владнати [висватати Марту] (М. Стельмах)
— Ти кат зна що верзеш,— сказала Олеся (І. Нечуй-Левицький)

хоч би [тобі́] що.

2. кому і без додатка. Хто-небудь не реагує на щось; комусь байдуже що-небудь. Приклади

— Геть, кажу! — марно пробує [Василина] зрушити з місця Мирона і ще більше сердиться.— Га-га-га! — міцніше впирається в одвірок чоловік, і хоч би тобі що (М. Стельмах)
— Дмитре, довго того часу попоїсти? — Встигну ще.— І так завжди. Готуй, готуй, а йому хоч би що,— зачиняючи ворота, проводить [Докія] очима сина (М. Стельмах)

Ніщо не діє, не впливає на когось; нічого не трапляється з кимсь. Приклади

Кремезний був дід Андрій… Міг годинами лежати у сніговому заметі, підстерігаючи вовка або злодія; увесь мокрий від поту, лягав спати на сирій землі, напившись холодної води, — і хоч би тобі що (Г. Хоткевич)
Він у лісі тоді був за вола здоровіший. Та й хлопцями.., як ще в економії в строку були — босий на морозі, у дранті і — хоч би що… (А. Головко)

що за пита́ння!

Уживається для вираження беззаперечного ствердження чого-небудь ( перев. при непотрібному чи недоречному запитанні). Приклади

Чи правда, що простий селянин… може… стати депутатом парламенту? Що за питання! Звичайно, правда! (О. Гончар)

що на язи́к набіжи́ть (понесло́ і т.ін.) зі сл. говори́ти і под.

Усе підряд; не задумуючись. Приклади

Повибігали надвір і челядь, і своя сім'я; всі раді, кожне щебече, що на язик набіжить (А. Свидницький)
Точильник за оці слова потягнув Гайдучка на поліцію, тут його збили на квасне яблуко, от він і виспівав їм усе, що на язик понесло (П. Козланюк)

[і] коне́м (на коні́) не об'ї́деш кого, чого.

Великий (про щось). Приклади

во́зом не об'ї́деш. Пика — возом не об'їдеш. Солодка така й нахабна водночас (А. Крижанівський)

Не обминеш, не уникнеш кого-, чого-небудь. Приклади

Долі й на коні не об'їдеш, не знаєш, звідки й що впаде на тебе (Є. Гуцало)
Долі й конем не об'їдеш (Укр. присл.)
— Доля химерна, мої панове! Її і конем не об'їдеш (Б. Лепкий)
— От несподіванка! Видно, справді-таки судженої конем не об'їдеш! (А. Головко)

жарт. Дуже товстий, огрядний і т.ін. (про кого-небудь). Приклади

такий, що й коне́м за день не об'ї́деш. — Сам [батько], як гачок, слабосилий, сухенький. А бабу собі роздобув — років сорока, огрядну, таку, що й конем за день не об'їдеш (Ю. Збанацький)

що на рот налі́зе, зі сл. говори́ти і под., грубо.

Усе підряд; не задумуючись. Приклади

— Пиши і не варнякай, що на рот налізе,— сухо сказав Шугалія (В. Кучер)

диви́тися нема́ на що (ні на що).

Нікуди не годиться; не вартий чиєїсь уваги. Приклади

Побудували сусіди будинок — дивитися нема на що (З газети)

чим [же] не.

Уживається в риторичних запитаннях для підтвердження чогось. Приклади

— Чим же він не козак, — кажу я старим. — Да подивіться, люди добрі, чи він же не козак? Нехай хоч сама Марта скаже! (Марко Вовчок)

як (мов, ні́би і т.ін.) Марти́н (дурни́й і т.ін.) ми́ла, зі сл. набра́тися, наї́стися, налига́тися і т.ін., зневажл.

Без почуття міри; дуже багато, більше, ніж треба. Приклади

мов той дурни́й Марти́н, що ми́ла об'ї́вся. [Марко:] Бігає, метушиться, мов той дурний Мартин, що мила об'ївся (З. Мороз)
Розсердивсь я, плюнув і пішов до торби з харчами — не міг більше терпіти…Наївся як дурень мила (В. Нестайко)
як Марти́н ми́ло, зі сл. лига́є і под. Отже, все поїсть: там і пелька, мов прірва… Бач, лигає, як Мартин мило… (М. Старицький)
Налигався, як Мартин мила (Укр. присл.)

вига́дувати (ви́гадати) таке́, що і в борщ не кри́шать.

Говорити нісенітниці, дурниці. Приклади

— От химерна Шумиха! Се вона все вигадує про мене таке, що і в борщ не кришать (Д. Мордовець)

що [ж] за.

Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь. Приклади

— О, який мак! — покрикнула Галя.— Що ж за пишнії маки! Я собі насію такого! (Марко Вовчок)
Очиці, наче блискавиці, Так і грають з-попід брівок темних! Що за погляд в цеї чарівниці (Леся Українка)

Уживається для вираження здивування від чого-небудь несподіваного, непередбачуваного або невдоволення кимсь, чимсь. Приклади

Мати пішла жати. Надвечір придивляються — не видно Ганни, чи не додому пішла? Питають других жіночок, — не бачили, щоб ішла… Що за диво! (Марко Вовчок)
— Вийдіть з хати, кажу вам! Що за народ, їй-богу! Куди не повернись, роями літають! (О. Довженко)

яке́ (що за) ді́ло кому, чиє, грубе.

Когось-небудь це зовсім не стосується. Приклади

кому́ яке́ ді́ло. Найдорожче їм [селянам] земля, і кому яке діло, чи буде на ній ще одна людина (М. Стельмах)
— Галочко!.. чого ти боса вийшла?..— А тобі що за діло! (Панас Мирний)
— Що ж ти й справді знущаєшся над жінкою? — А твоє яке діло? — тільки й міг сказати Степан (Г. Хоткевич)

не то що.

Уживається для підсилення важливості якого-небудь повідомлення, підкреслення високої якості чогось і т.ін. Приклади

— Не в жмурки граємося, а голову колгоспу обираємо, а не то що (Ю. Збанацький)
Там така добра земля, що дитину посади, то виросла б, не то що (Укр. присл.)

що ні крок.

Всюди, скрізь. Приклади

І справді це було, що в далях Антарктиди, Де що ні крок — людей стрічають біди (В. Бичко)

хай там що.

Всупереч усьому, за будь-яких умов і обставин; неодмінно. Приклади

Боягуз не піде в холодні осінні ночі ганятися по гирлу та лиманах за швидкохідними браконьєрськими моторками та сходитись з ними в смертельних поєдинках. А Порфир би пішов, хай там що (О. Гончар)
Хай там що, а наш час вимагав нового [шевченківського] бібліографічного покажчика (З журналу)

що за прити́чина?

Уживається для вираження подиву з приводу чого-небудь несподіваного або нерозуміння того, що сталося. Приклади

[Халява:] То розкажи ж нам, звідки взявся, Що за притичина така? (М. Кропивницький)
[Раб:] Прибува високородний Публій в гості! [Хуса:] З дружиною? [Раб:] Сам, без жони [без дружини] прибува. [Хуса:] Що за притичина? Рішуче одмагатись: — Ніколи не писав і не буду! (C. Васильченко)

хоч що.

Усе без винятку, абсолютно все. Приклади

Хлопець такий здібний, що хоч що зробить. що хоч. — Та він на що хоч піде, аби його мати не плакала (Панас Мирний)

як (мов, що і т.ін.) горі́хи лу́скати (лу́щити), перев. з дієсл.

Легко, просто (виконувати що-небудь, досягати чогось). Приклади

Вечори просиджує над замітками, які інші лускають, мов горіхи (В. Дрозд)
мов горі́шки лу́щити. — А задачі рішає, мов горішки лущить. От аби їй повчитись років з п'ять або шість. Їй-бо, на вчительку вивчилась би (М. Стельмах)
Йому ж невдивовижу дівчат цілувати, мов горіхи лускати (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Подумаєш,— запально відповідає Вітя,— ці задачки мені — що горіхи лущити (О. Іваненко)

що за пти́ця?

Хто такий, яка людина. Приклади

[Гнат:] — Якийсь новий [прокурор] і, кажуть, молодий… У Ковалівці не бував… Хто його знає, що за птиця? (В. Кучер)

Уживається для вираження зневаги, приниження і т.ін. кого-небудь. Приклади

— Цить, капосне! Либонь не знає… Ще й огризається, щеня! Що ти за птиця!? — Ти — Ягня! (Л. Глібов)

моло́ти язико́м, зневажл.

Багато, довго говорити. Приклади

помоло́ти язико́м. Обидві вони, і Люда й Аниська, люблять помолоти язиком… (Л. Первомайський)
намоло́ти язико́м. Намоловши язиком досхочу, він, нарешті, пішов нагору до канцелярії, де знайшов поручника Лукаша (Переклад С. Масляка)
[Одарка (підвела очі):] Та хоч ти собі що хочеш вигадуй, мели собі язиком, скільки влізе, а мені аж нічогісенько!.. (М. Кропивницький)
І ляскають, доки язик не стане колом. І не тільки жінки — у них, кажуть, звичка молоти язиком природжена,— а й чоловіки (М. Рудь)

Говорити швидко, безупинно і т.ін. Приклади

моло́ти язико́м, ні́би млин. Вальчиха розгортала стрічки, молола язиком, ніби млин, та вихвалювала свій крам (І.Нечуй-Левицький)
Шарлота… голосно молола язиком [по-французьки], розкидала руками, вигиналася (Л. Мартович)

Говорити, висловлюватися. Приклади

замоло́ти язико́м. — Я вже так дбаю, так дбаю про ваше добро, що й господи! — замолов язиком Юруш (І.Нечуй-Левицький)
— Та що тут розповідати,— змахує рукою дід.— Самі пусті слова. Даремно тільки молоти язиком (Ю. Збанацький)
Язиком уміє, мабуть, той телепень молоти (В. Большак)
А Лушня за те, що добре вміє язиком молоти, частує товариство, примовляючи: Щоб пани здорові були, щоб нам худібки придбали! (Панас Мирний)

Вести несерйозні розмови, займатися пустими балачками; базікати. Приклади

моло́ти, що на язи́к наверне́ться. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молотити ні в дрова ні в тріски, що на якик навернеться (І. Франко)
моло́ти язико́м небили́ці. — Він уже другий день меле язиком небилиці у хаті (П. Козланюк)
В житті потрібно щось уміти, А не молоти язиком (С. Воскрекасенко). — Знаю, що ти не з добра мелеш язиком, не хочеш згадувати про дот (З газети)

[ось] де (в чо́му, тут і т.ін.) соба́ка зари́тий (зари́та).

Саме в цьому справжня причина, суть чого-небудь. Приклади

— Ти мені не мудруй, Панасовичу! Тут якась собака зарита! Нюхом чую! Розказуй, а я вже з ним [Мусієм] розправлюся (В. Речмедін)
— Чіткої системи поглядів у тебе ще нема. Ось у чому собака заритий (А. Головко)

ще що ви́гадай (ви́думай, зроби́ і т.ін.).

Уживається для вираження несхвалення, осуду або заперечення чого-небудь. Приклади

— Сину! Що це з тобою сталося? Чого ти чепляєшся [чіпляєшся] до молоді ні за що ні про що? — Еге! Чепляєшся. Ще що, мамо, вигадайте (І. Нечуй-Левицький)

НІ З ЧИМ НЕ РОЗМИНЕ́ТЬСЯ.

Вчасно скористається будь-якою слушною нагодою, нічого не упустить. Приклади

У Нечипора була уся батькова натура. Злодіяка такий, що ні з чим не розминеться: і цигана обдурить, і старця обікраде (І. Квітка-Основ'яненко)

бог (Госпо́дь) зна що таке́.

Невідомо що; щось неймовірне. Приклади

— Маша! Прошу тебе звернути увагу вчительки нашої на те, як балакають наші діти!.. Се бог зна що таке… се ні на що не схоже… (М. Коцюбинський)

що не є.

Уживається для підсилення якості, ознаки чого-небудь. Приклади

Треба, щоб Степан найкращих яблук та груш дав до столу завтра. Самих що не є найкращих! (М. Рильський)

ні до чо́го кому.

Не потрібен. Приклади

Рудий удавав, що йому ці балачки ні до чого, він навіть поліз у кабіну, але прислухався до кожної репліки (А. Хорунжий)
— Забирайте, забирайте, дядьку. — Вутанька, посміхнувшись, підкинула йому ногою і другий лантух. — Вам на хазяйстві згодяться, а мені вони ні до чого (О. Гончар)

чим ди́хає (ди́ше).

Які настрої, погляди, інтереси і т.ін. у кого-небудь. Приклади

На перші враження Гмиря не покладався. При кожній нагоді все промацував хлопця, чим він таки справді дихає, що воно за один (А. Головко)
Кожного Оленка добре знає, дає влучну характеристику, бачить, хто чим дише (В. Кучер)

не ма́ти чим хребта́ (хребе́т, ті́ло і т.ін.) прикри́ти.

Бути дуже бідним, погано одягненим; обноситися. Приклади

Я не маю хребта чим прикрити (І. Франко)

не що і́нше, як…

Саме це. Приклади

Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих коней під ґанком вілли (М. Коцюбинський)

скі́льки [є ] ду́ху; що є ду́ху, з дієсл.

З максимальним напруженням; щосили. Приклади

Дві баби… лаялися скільки було духу, і далеко розносилися їх міцні… голоси (Г. Хоткевич)
Тікай, що.. є духу! (І. Нечуй-Левицький)
Тільки й чути, що корови скільки є духу ревуть, затим, що хазяйки не йдуть їх доїти (Г. Квітка-Основ'яненко)

Дуже швидко, з максимальною швидкістю. Приклади

Марина що є духу біжить левадами (Г. Епік)
Біжу скільки духу, шпичаки колють у ноги, я падаю, але встаю й ще прудкіше біжу (О. Ковінька)

аж [що й (ті́льки) і т.ін.] пі́р'я лети́ть (розліта́ється, си́плеться і т.ін.) / полети́ть (розси́плеться, поси́плеться і т.ін.).

Дуже сильно, завзято. Приклади

— От в Росії та на східній Україні, так там багатіїв скубнули, що й пір'я полетіло (С. Чорнобривець)
[Хмельницький:] Сьогодні ми переможемо… Дивись, козаки почали рубати крилатих [гусар]. Ох, і дають, аж пір'я сиплеться (О. Корнійчук)
Б'ють козаки панську челядь, аж пір'я летить (С. Васильченко)

й говори́ти ні́чого (нема́ чого́, нема́ що).

Без сумніву, безперечно. Приклади

Ні, і що говорити, хороший хлопець Артем! (А. Головко)
А то вже дівка, не то, що на усе село, та вряд чи де й близько така була: богобоязлива,.. розумна, і що вже красива, так вже нічого й говорити! (Г. Квітка-Основ'яненко)

чуть (ледь, чим, як, рідше ско́ро і т.ін.) світ.

Дуже рано, на світанку. Приклади

А завтра ж як світ на степ іти. Та треба ж рано-раненько… встати (А. Головко)
На другий день, скоро світ зібралися звірі до походу (І. Франко)
Ну, хлопці! Сонечко заходить, розходьтесь вечеряти, а завтра чим світ з косами косити мені (Г. Квітка-Основ'яненко)
— На другий день чуть світ пішов я до опікуна, сказав, що хочу викупитися на волю (О. Кониський)

чого́ [ті́льки] душа́ бажа́є (хоче́, пра́гне і т.ін.) / забажа́є (запра́гне і т.ін.).

Те, до чого хто-небудь має потяг або чого хоче досягти. Приклади

Все, чого душа запрагне, Я створю в одну хвилину (Леся Українка)

У достатній кількості, доволі. Приклади

Все йому [Федорові] є, чого душа забажає (Панас Мирний)
Нічого Бога гнівити, досі ми гаразд малися. Було всього, чого тільки душа багла (І. Чендей)

з усіє́ї (що є, скі́льки [є] і т.ін.) мо́чі, з дієсл.

тільки скі́льки мо́чі. Дуже багато. Приклади

Випивали скілько [скільки] мочі Аж до самої півночі… (І. Манжура)

Наскільки можливо; дуже, сильно, дуже сильно. Приклади

— Та деріть дужче! — крикнув що є мочі сам пан сотник конотопський (Г. Квітка-Основ'яненко)
Параска так вихваляє його і з усієї мочі тягнеться стати нарівні з сином багатого одкупщика (Панас Мирний)
Одбиває й мене хвиля І зо всеї [з усієї] мочі (Пісні та романси..)

та що.

Уживається для загострення уваги на чому-небудь, зацікавлення чимсь. Приклади

Була одна чорна курка, така несуща курка, та що! — запіяла півнем, і треба було голову втяти (М. Коцюбинський)

Уживається для вираження схвалення, переконання. Приклади

[Любов:] Риск… та що, без нього все життя людське було б одностайне, як осінній дощ. Боятись його, значить, боятися життя, бо в житті скрізь риск (Леся Українка)

як (у чо́му і т.ін.) ма́ти [на світ] народи́ла (породи́ла і т.ін.).

Зовсім голий, без одягу. Приклади

Краще б я гола, як мати народила, по полю носилася, ніж мені в цій тюрмі мучитися (Панас Мирний)
Перед людьми явився Плачинда в чому на світ мати породила… (М. Стельмах)
— Там [у лазні] — кам'яний ослін, і сиди, в чому мати народила (Б. Харчук)
Голі — як мати родила — бійці милися на сонці, стриглися (О. Гончар)
у чім ма́ма народи́ла. Поки Софія діставала шмаття, він уже стояв по той бік коня у чім мама народила (В. Бабляк)
як ма́ма вроди́ла. Хомі й самому було трохи незвично стояти отак, не маскуючись, немов з'явився на людях голий-голісінький, як мама вродила (О. Гончар)
як земля́-ма́ти роди́ла, перен. З правого [боку] —..нагріті скелі, сірі й голі, як земля-мати родила (М. Коцюбинський)

що́йно (ті́льки що, ті́льки-но) спе́чений, ірон.

Який недавно або щойно став ким-небудь, здобув якусь професію, призначений на яку-небудь посаду і т.ін. Приклади

Глибоко зітхнувши, далі заговорив [Ковалишин] тим твердим тоном, яким щойно спечені начальники звертаються до підлеглих (Ю. Шовкопляс)

що ті́льки язико́м натра́пить, зі сл. говори́ти і под.

Будь-що, не задумуючись, не обдумуючи. Приклади

І починає Щур молоти, що тільки язиком натрапить (С. Васильченко)

[та] що там.

Уживається для вираження переконаності в чому-небудь; безсумнівно, дійсно. Приклади

[Олімпіада Іванівна:] Ну, та що там, перед вами я можу говорити щиро, ви все одно, що родич (Леся Українка)

Не варто звертати увагу. Приклади

Лихий поніс його туди, до тих божевільців… А тут ще сон такий, наче віщує щось… Погано… Е, що там, врешті, сон — дурниця (М. Коцюбинський)

як (коли́) прихо́диться / прийшло́ся до ді́ла (до чо́го), безос.

За умови, що треба діяти, робити щось; при потребі, при можливості. Приклади

Спитаєшся пня й колоди, як прийдеться до чого (М. Номис)
Як прийшлось до діла, то вона [Маруся] краще всіх воювала (Укр. казки)
— Цілий рік трубили про ту кукурудзу, а як до діла прийшлося, то всі по кущах!.. (В. Кучер)
Треба, щоб і ми любили один одного.. коли до чого приходиться, один за одного страждали і біду терпіли (Г. Квітка-Основ'яненко)
От наші критики не такі лицарі і коли приходиться до діла, то ставлять в одну лінію і поетів і поетес (Леся Українка)

що (як) горо́хом об сті́нку (о стіну́) кида́ти, перев. зі сл. говори́ти і под.

Дарма, безрезультатно. Приклади

горо́хом о стіну кида́ти. — Ет, з тобою говорити, то однако горохом о стіну кидати, — буркнув Мошко (І. Франко)
— Я не раз говорила Михайлові, але до нього говорити, — однаково, що горохом об стіну кидати (Ірина Вільде)

на чім би не ста́ло.

За будь-яких умов, незважаючи ні на які перепони, труднощі; обов'язково. Приклади

— Задача наша бойова така — розшукати партизанів на чім би не стало (А. Головко)

ні за що́ [ні про що́].

Даремно, марно, безпричинно. Приклади

Навіть рідних братів не жалував [Левко]; наділяв їх запотиличниками та лящами ні за що ні про що (М. Стельмах)
— Образити дівчину ні за що ні про що та й покинути. Де це видано? — обурювалась більше за всіх Мар'яна, ідучи звивистою стежкою (А. Шиян)
Ходив [Гнат Романович] поміж соняшників і чухав потилицю. Ще й спересердя на жінку накричав — ні за що, ні про що… (Є. Гуцало)
— Зовсім скрутила чоловіка,— промовила мати. — Пропаде він з нею ні за що! (Б. Грінченко)

на чім (на чо́му) [ті́льки] світ стої́ть.

зі сл. ла́яти, кля́ти, проклина́ти і т.ін. Не стримуючись, не соромлячись у виразах; дуже. Приклади

Дрібцює Марія… й кляне ту війну осоружну на чім тільки світ стоїть (Є. Гуцало)
Лає [Олекса] панів на чім світ стоїть. Так клене часом (Г. Хоткевич)
Проклинаючи на чім світ стоїть і таку їзду,.. Мирон почав припасовувати домкрата (Ю. Збанацький)

зі сл. крича́ти, вереща́ти і т.ін. Несамовито. Приклади

Баба верещала на чім світ стоїть. Пущена по екзекуції на свободу, кидала горшками, ножем (Г. Хоткевич)
Безбоязно підбігала тоді вона до Кирила Івановича і кричала на чім світ стоїть (Панас Мирний)
В другім… каравані Піджарьовали [піджарювали], як у бані, Що аж кричали [грішники] на чім світ (І. Котляревський)

зі сл. бреха́ти і т.ін. Безсоромно. Приклади

Джмелика тримали далі. На слідстві він брехав на чім світ стоїть, міняв показання, плутав, викручувався (Григорій Тютюнник)

ні при чо́му (при чім).

Бути не винним у чому-небудь, не причетним до чогось; не мати відношення до чого-небудь. Приклади

— Колись брала [рибу], а тепер не хочу,— відрізала Килина.— Ну, як тебе вкусило щось, то я тут ні при чім,— пробурчав Тодей Батюта й повернувся, щоб іти (Є. Гуцало)
— Цих хлопців я не знаю,— ледве вимовив Марко.— І ніхто мене не вчив, сам украв, бо їсти хотів, а вони тут ні при чому (І. Микитенко)

не то ж бо й що.

Уживається для підтвердження чиєї-небудь думки, висловленої раніше. Приклади

— Та, мабуть…— починає вагатися Христя,— це, мабуть, правда. Там таки [у брата] нам важко буде веселитися.. [Мар'яна:] Не то ж бо й що.— То можна до Килини. Вона ж так кликала (І. Вирган)

що [це] за мо́да [пішла́].

Уживається для вираження несхвалення чогось, незадоволення ким-, чим-небудь; чому. Приклади

І що це за мода пішла: не встигнеш босоніж вискочити з хати, як одразу сварять, а то й духопелять тебе (М. Стельмах)

ні́чим (нема́ чим) кри́ти.

Нема чого сказати у відповідь; немає аргументів. Приклади

Розмова пішла так, що Чумакові нічим було крити (В. Речмедін)
Павло Михайлович нахилився до Заруби, щось йому шепнув, але той глухо сказав: — Правда. І нема чим крить… (В. Кучер)
Шум знявся в залі, почулися вигуки:. .— Чого ж ти мовчиш, Гудзію? Нічим крити? (А. Головко)

що за оди́н.

Яка людина, які погляди, інтереси і т.ін. у когось; хто. Приклади

— Що ти за один? — питаю закостенілого товариша (І. Франко)
Тут [на ярмарку] затопчуть, навіть не помітивши, що ти за один (О. Гончар)
Що воно за один той Віллі, визначити, звичайно, важко (В. Козаченко)
Ці люди сподобались Данилкові, хоч він і не став їх розпитувати, що вони за одні (П. Панч)

аж за (по́за) ву́хами (рідше уша́ми) лящи́ть, зі сл. ї́сти і под., жарт.

Жадібно, з великим апетитом; швидко. Приклади

аж за ву́хами тріщи́ть. Їв Іван, аж за вухами тріщало (І. Франко)
так.., що аж за ву́хами ляща́ло. Варивон так уминав пиріжки, що аж за вухами лящало (М. Стельмах)
аж по́за у́хами лящи́ть. Оце їсть! аж поза ухами лящить (М. Номис)
Все військо добре убирало, Аж поза вухами лящало, Один перед другим хватав (І. Котляревський)
Тепер тільки справжнє свято і наступило:. .той п'є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний)
З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський)
— Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник)
Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк. )
Хлопці уминали [рибу], аж за вухами лящало (В. Поліщук)
Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов)
Він… уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний)
— Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький)
[Явдока:] Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (І. Кропивницький)

гріх (нема́ чого́ і т.ін.) [і] Бо́га гніви́ти.

Нема підстав, не варто марно нарікати на щось, бути незадоволеним чимсь. Приклади

— Тобі нема чого гнівити Бога (М. Стельмах)
[Матушка-гуменя:] У тебе чоловік недобрий? [Кнуриха:] Гріх Бога гнівити (Панас Мирний)
— Тобі, Мар'яно, гріх і бога гнівити. Хіба ти нещаслива? (С. Васильченко)

що завго́дно.

Усе без винятку, абсолютно все. Приклади

Він міг припустити що завгодно, але тільки не зустріч з кимсь знайомим (Іван Ле)
На яхті може бути все, що завгодно, але я маю великий сумнів, щоб там була хоч би поганенька скрипка (В. Собко)

ма́ло [що] не…

2.Можливо, навіть. Приклади

Хоч Тритузний і підозрює в Порфирові мало що не спільника браконьєрів.., але щодо Кульбаки, то все це тільки випадки та припущення (О. Гончар)

1.Майже, майже повністю. Приклади

— Я прожив тут мало не двадцять років — всю свою молодість (О. Слісаренко)
Краде [мужик], та ще як краде! Мало що не все село панським лісом опалюється (М. Коцюбинський)
Гнуться мало що не до землі стрункі, білі берези (І. Франко)

що [ж (тут)] роби́ти?

Доводиться миритися з тим, що є. Приклади

— Що мої гроші!. ..Чи можна ж на них піднятись! — Та на перший час буде й сих. Що ж робити, коли нема більш? (Г. Квітка-Основ'яненко)
Що тут робити? Мусили ми чекати 3 години другого поїзда (М. Коцюбинський)

он (от) воно́ що!

Уживається для вираження сильного здивування з якого-небудь приводу або здогаду про щось. Приклади

Ах, он воно що, значить, її веселі, язикаті сусідки вважають за потрібне піклуватися про неї? Вже, мабуть, добре почесали язики і в кімнатах гуртожитку, і на фабриці (В. Собко)
— Еге, так от воно що! Тут догадався дід, що чортяка та закохався у відьму (М. Старицький)

за що [й], про що? Невідомо чому, з яких причин.

[Раб-єгиптянин:] Яка там помста? Що ти плетеш? Хто ж се над ким помститись має? За що? Про що? (Леся Українка). Приклади

[а] за що? [а] про що? От і Соломія стала моїм врагом. А за що? А про що? (І. Нечуй-Левицький)

аж у ву́хах лящи́ть.

Який сильно діє на слух; дуже голосний, гучний і т.ін. Приклади

З парубками йдуть і дівчата. Вони теж співають, і пісня аж лящить у вухах, луною відбивається в левадках (П. Панч)

зі сл. шумі́ти, вигу́кувати і т.ін. Дуже голосно, гучно, сильно і т.ін. Приклади

Заливався [песик] так, що у вухах лящало (Ю. Збанацький)
так, що [аж] у ву́хах лящи́ть. Веселий барабанщик так брязкотів мідними тарілками, що аж у вухах лящало (Д. Ткач)
Малий хлопчик, Матвійко,.. жирує на подушках та вигукує, аж у вухах лящить (С. Васильченко)
Як заговорять разом усі ув один голос, так нічого і не второпаєш: мов на лотоках вода шумить, аж у вухах лящить! (Г. Квітка-Основ'яненко)

у кого від чого. Когось дратують якісь голосні, гучні, різкі і т.ін. звуки, комусь стає неприємно від почутого. Приклади

У Лукії аж у вухах лящало від цього стоголосого хору. Вона потрапила в невідому жаб'ячу країну (О. Донченко)
—Та годі вже верещать! В мене вже аж в вухах лящить од твоїх пісень (І. Нечуй-Левицький)

ні́чим (нема́ чим) о́ка запороши́ти.

Нічого немає їсти. Приклади

— Обріс ними [боргами], ну як ото, повірите, синій камінь мохом.. Як не роблю гірко, а зимою, дивись, і знов нічим ока запорошити (М. Олійник)

що (як) [там] не кажи́ (не говори́).

Уживається для вираження запевнення, переконання когось в чому-небудь; безперечно, звичайно. Приклади

— Що не кажи — дівка! — напіврозтуляються товсті уста парубка (М. Стельмах)
Ми щасливі, що там не кажи (П. Дорошко)
— Як не кажи, а він — Антонович — теж чесно протоптав свою тисячу кілометрів, щоби визволити оцю Грінаву… (О. Гончар)
— А Пашина мати, як там не кажи, а сестрою рідною йому доводилася (Г. Хоткевич)

пошука́ти тако́го кого, чого.

Немає подібного до кого-, чого-небудь; хтось незвичайний, щось рідкісне. Приклади

Скажу тобі, Демиде, такий кожух, що по всій Таврії пошукати (О. Гончар)
таки́й, що пошука́ти, перев. де. — А той Василь Коваленко, каже [Пріська], такий гарний, що по всьому світу пошукати… Як картина… (Панас Мирний)
Такої сливи, як у нас, пошукати треба (С. Журахович)
Он яка вона, їхній снайпер і майбутній історик, Марія Богучар! Пошукайте такої дівчини на інших полках! (В. Кучер)
Та нехай би там хоч і сто невісток було, а я Дарки не дам, бо я без неї як без рук. Пошукай-но ще такої дівки (Леся Українка)
Я сказав лиш, що в тебе краса Чарівна, пошукати такої (І. Франко)

що не день; що бо́жий день.

Постійно, весь час. Приклади

Що не день — нові Перекликаються з гостями гості (М. Рильський)
Що божий день, коханий друже, Мені спогадуєшся ти… (П. Грабовський)
що Бо́жого дня. Що Божого дня о. Мойсей зарікався пити й курити (І. Нечуй-Левицький)

що ма́єш (мав і т.ін.) си́ли (сил, ду́ху), з дієсл.

З усією енергією, з максимальним напруженням, завзяттям; дуже сильно. Приклади

Бий тільки об камінь [мурену] що маєш сили, бо вкусить, наче собака (М. Коцюбинський)
А ти пляшки Грицьку, й чарки Трощи, що маєш духу! (П. Гулак-Артемовський)

хіба́ що (ті́льки) моги́ла ви́править кого.

Хтось залишиться таким, як є, не стане кращим; не зміниться. Приклади

[Нечипір:] — Горбатого і могила не справить…Дівчача натура усюди однаковісінька (Г. Квітка-Основ'яненко)
горба́того і моги́ла не ви́править (не спра́вить). — Горбатого і могила не виправить, — похитала головою Кульбачиха (О. Іваненко)
Ігор заходився визволяти зашкарублу батькову душу з прірви старечого песимізму…ні разу думки не майнуло махнути на батька рукою: ну, що, мовляв я можу, коли горбатого лише могила випростає? (Ю. Шовкопляс)
Ну ж і пришпарила йому.. Але боюсь, що горбатого могила справить (В. Речмедін)
і моги́ла не ви́править. Негідника, мабуть, і могила не виправить. горба́того [лише́] моги́ла ви́править (спра́вить, ви́простає). Люди дивились на таке життя [Чіпки] та хитали головами. — Ні вже: не буде добра з такого! Горбатого мигила виправить… (Панас Мирний)
— Ні, його, мабуть, тільки могила виправить,— зітхнув Цигай (Я. Баш)
Михайло спохмурнів. Ні, таки цього Івана, мабуть, хіба що могила виправить (Ю. Збанацький)

ще (іще́) чого́!

Уживається при запереченні чого-небудь неприйнятного. Приклади

[Касандра:] Не руште! Я під захистом святим! [Аякс:] Іще чого! (Леся Українка)

що за вра́жа (лиха́ і т.ін.) ма́ти!, фам.

Уживається для вираження здивування, досади, незадоволення і т.ін. Приклади

— Що за вража мати! — каже тоді Шрам, протираючи очі. — Да се ж ти, бачу, сам і отаман! (П. Куліш)
— Чи не видко ще сухого дуба? — Ні, — каже [хлопець], — ще не видко. Що за вража мати? Наче вже давненько й ідемо, а дуба того нема та й нема (Г. Хоткевич)
З ума не сходить моя дівчина:..що за нечиста мати? — думаю. — От тобі й напився води! (Панас Мирний)

що [воно́] й до чо́го.

Як є насправді, усе до кінця. Приклади

Присолоджував Гилак гірку долю свого роботящого наймита до того часу, поки Дорощук не розібрався, що воно й до чого. (М.Ю. Тарновський)
— Я вже стара, я, дитино, й повитухою була, коли треба, то я з усього бачу, що й до чого, від мене не сховаєшся (Є. Гуцало)

чим (яки́м ду́хом) па́хне.

Що буде, яка ситуація або що загрожує і т.ін. ( перев. про щось неприємне). Приклади

Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пахне (Б. Грінченко)
Ціла родина знає дуже добре, чим пахне, коли збудити у батькові, їх могутньому,.. великоголовому батькові, його звірячий гнів (У. Самчук)
— Ага! — розсміявся Василенко. Відразу почули, яким духом пахне. То добре, що бояться. Треба, щоб так боялись нас всі оті спекулянти та пройди різні (Ю. Збанацький)

що ла́ска чия.

Все, що завгодно, що хочеться. Приклади

— Вибирайте, що ваша ласка,— лагідно запрошував продавець, показуючи товари (З газети)

Те, що можна; що-небудь. Приклади

— Подайте, ясновельможний князю, що ваша ласка, бідному каліці за спасення своєї душі, за рай пресвітлий… — тяг далі Кривоніс старечим дрижачим голосом (І. Нечуй-Левицький)

чорт (біс) зна́ (зна́є) що, грубо.

Не те, що треба; не таке, як треба; те, що викликає осуд, подив і т.ін. Приклади

[Пані:] Годі базікать чорт знає що! Іди виспись… (С. Васильченко)
бі́си зна що. Верзе біси зна що Та й думає: Ми то! (Т. Шевченко)
Випустіть їх [каченят], куме!.. На якого біса вам таке чорт зна що! (М. Рильський)
— Чорт зна що робиться! — занепокоївся тамбовський губернатор, одержавши раптом спішне повідомлення (О. Довженко)

то [й] що.

Нема нічого страшного. Приклади

— Буде трудно, правда. А надто на перших початках — ну, то що? (Г. Хоткевич)
Лихий поніс його туди, до тих божевільців… А тут ще сон такий, наче віщує щось… Погано… Е, що там, врешті, сон — дурниця (М. Коцюбинський).Як ти хоч мого ножа не загубив,— турбувався Хома Хаєцький..— А якби й загубив, то що? — лукаво задирався хлопець (О. Гончар)
— Хіба ж так можна? Це ж увечері тільки прибудеш. — То й що, смачніше їстиметься! (М. Стельмах)

у чо́му (у чім, як) був.

Роздягнений або вдягнений. Приклади

Аж ось заторохтів на дворі візок… Я, в чім була, схопилась до його на візок. Стара мене благословляє і його (Марко Вовчок)

ні з чим, зі сл. іти, залиша́тися і т.ін.

Не діставши нічого, безрезультатно. Приклади

Про запеклі бої вздовж південних відрогів Брянського лісового масиву Артем із Ляшенком уже знали від Приходька, який нещодавно повернувся ні з чим із своїх пекельних мандрів (І. Головченко і О. Мусієнко)
До хати зайшло двоє у потертих шинелях з таким виглядом, ніби таки настигли злодія.. Коли вони ні з чим вийшли з хати, переполошений батько запитливо вставився на сина (П. Панч)
[Любов:] Що ж з того, що дрібниця, а все-таки виграла, а ви ні з чим вертаєтесь (Леся Українка)

показа́ти, на чо́му горі́хи росту́ть.

Довести свою здатність, спроможність і т.ін. у чому-небудь. Приклади

— Ми, Саво, ще покажемо панству, на чому горіхи ростуть! (С. Чорнобривець)

як (мов, ні́би і т.ін.) об стіну́ (об сті́нку) горо́хом, несхв.

Ніщо не діє, не впливає на когось, не реагує хтось на що-небудь; безрезультатно. Приклади

горо́хом об стіну́. Хоч горохом об стіну, а він усе своє (М. Номис)
мов горо́х на стіну́. — Хоч що говори їм, усе мов горох на стіну (І. Франко)
що горо́х об сті́нку. Підросли хлопчаки. Тепер уже з ремінцем пізно, а бабине слово їм — мов горох об стінку (С. Журахович)
— Діти он у нас ростуть. Що ти, кажу йому, дітям після себе зоставиш?.. Так що ж? Як у стінку горохом!.. (Панас Мирний)
— От бачиш, уже й до душі дійшло.. ..А то було як об стінку горохом (П. Панч)
— Вам кажи, не кажи — як об стінку горохом (А. Дімаров)
як у стіну́ (у сті́нку┌127449) горо́хом. Та що ж? Як у стіну горохом (І. Стеценко)
Що вже йому не робили, як не соромили, а все як горохом об стіну (В. Кучер)
— Що я наговорюся їм.. мов об стіну горохом (Г. Хоткевич)
— Чи я ж не вмовляла [Чіпку], чи я не благала?! — плаче Мотря.— Та що з того?.. Сказано: як об стіну горохом (Панас Мирний)

що (як) назива́ється.

Дійсно, насправді. Приклади

Етажерка, здавалося, от-от має тріснути від книг, вона була, що називається, набита ними (О. Сизоненко)

Як потрібно, як належить. Приклади

Марина… дала мені виговоритись, а потім спокійно і логічно, як називається, виклала свої думки переді мною (Ірина Вільде)

що до то́го кому.

Кого-небудь зовсім не стосується щось, хто-небудь не має відношення до чогось. Приклади

[Орест:] Забудь ти сю нещасну розмову, що тобі до того! Я ж тебе люблю, як і перше (Леся Українка)
— Мені ще добре,— думав Семен.— А скільки ж то, Боже мій, бачив я таких, що в них іно скибочка того поля, а сім'я велика… А що мені до того?.. (М. Коцюбинський)

підніма́ти (бра́ти і т.ін.) / підня́ти (взя́ти і т.ін.) що ле́гко лежи́ть.

Привласнити чуже; красти. Приклади

Як же випадав коли такий нещасний день, що ні роботи, ні в шинку нікого, а в самого ні крихти хліба,.. не гріх тоді й підняти що легко лежить!.. (Панас Мирний)

Блажен муж, що не йде на раду нечестивих.

Вислів походить з біблійної Книги Псалмів, де сказано: «Блаженний муж, що не ходить на раду нечестивих, і не ступає слідом за грішниками, і в зібранні злоріків не сидить» (1, 1).
У літературній мові вживається як у прямому, так і в переносному, іронічному, значенні. Своєрідність використання вислову знаходимо в поезії Т. Шевченка і І. Франка. Приклади

Блаженний муж, що йде на суд неправих
І там за правду голос свій підносить,
Що безтурботно в сонмищах лукавих
Заціплії сумління їх термосить.
(І. Франко, На старі теми)
Блаженний муж на лукаву
Не вступає раду,
І не стане на путь злого,
І з лютим не сяде.
(Т. Шевченко, Давидові псалми)

Все добре, що добре закінчується.

Назва комедії В. Шекспіра (1564—1616). Приклади

— Ну, я радий, що у вас добре. Все добре, ще добре закінчується! — сказав він, устаючи й підходячи до якоїсь гравюри на стіні. (В. Винниченко, Хочу!)

Друг, що тричі відрікся.

Вислів походить з євангельської оповіді про апостола Петра, який тричі відрікся від свого вчителя Ісуса Христа, схопленого вартою (Матв., 26).
Так говорять про людину, дружба якої не витримує важких випробувань. Приклади

Що скажеш ти тоді? Чи, може, й ти Пошлеш мене веселу звістку дати Твоїм забутливим і потайним друзям, Що тричі одрікалися від тебе? (Леся Українка, То, може, станеться і друге диво…)
Замість лелії рожу цілують уста.
А все ж, як Петро від Христа,
відректися від тебе не можу.
(П. Тичина, Мадонно моя)

Кіт, що гуляє сам по собі.

Персонаж казки англійського письменника Р. Кіплінга (1865—1936). У переносному значенні — самостійний характер. Приклади

Тоталітаристи і від політики, і від літератури хотіли би бачити людей не як «кішок, що гуляють самі по собі», а як носіїв певної ідеї, певного стилю, міфології тощо. (І. Жиленко, «І я спинила їхню мить…»)
Мені, людині з переконання партійній, легко було протистояти спокусі приєднатися до котроїсь партії чи іншого товариства, що зобов'язують своїх членів жити за параграфами дуже мудро вироблених програм. Супроти них я волів, жартома кажучи, триматися постави Кіплінгового кота, який ходив своїми стежками… (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)

Не відають, що творять.

Цитата з Євангелія. Слова розіп'ятого на хресті Ісуса Христа про його мучителів: «Отче! Прости їх, бо не відають, що творять» (Лука, 23, 34).
Вислів уживається для характеристики людей, які не передбачають поганих наслідків своїх дій. Приклади

Це був початок доби, за якої входило в смак не цінувати людське життя. Свого апогею вона, ця доба, досягла за Сталіна й Гітлера, а покищо, не знаючи, що чинить, Вакула рубав інших, а ті інші, застукавши в тісному кутку Вакулу, зарубали його. (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)
Вони відали, що творять! Усе було написане на їхніх прапорах і гаслах: відібрати хліб духовний, а потім — щоденний. (Є. Сверстюк, Осквернення священного дару життя)
Дехто… мерщій став пускати хулу і на роман, і на його автора. Хай будуть прощені, самі ж бо не відають, що творять. (П. Загребельний,» Думки нарозхрист)

Очеретина, що мислить.

Вислів належить французькому філософові, математику й фізику Б. Паскалю (1623—1662). Він писав: «Людина — лише очеретина, найслабша у природі, але ця очеретина мислить… Якби всесвіт знищив людину, вона однаково залишалась би більш гідною, ніж те, що її вбиває, бо вона знає, що вмирає, а всесвіт нічого не знає про перевагу, яку він має над людиною» (Думки, VI, 347). Приклади

Трапляється зустрічати відоме порівняння людини з очеретиною. Іноді я маю враження, що вдаються до нього, не знаючи, звідки воно… (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)

Що є істина?

Цитата з Євангелія. Коли Христос на допиті в Пілата сказав, що прийшов у світ, «щоб свідчити про істину», Пілат спитав: «Що є істина?». Але Ісус Христос нічого не відповів йому.
Вислів став формулою скептицизму. Приклади

Незвичним постає й саме обличчя зла. Його носієм є організатор та керівник руху мафії… Сьогодні для нього питання «що є істина?» не існує: він володіє нею, як повністю володіє ситуацією. (Т. Свербілова, Момент істини в драматургії)

Що личить (дозволено) Юпітерові, те не личить (не дозволено) бику.

Латинський крилатий вислів, який виник у зв'язку з античним міфом про те, як верховний бог Юпітер (Зевс) в образі бика викрав прекрасну Європу — дочку фінікійського царя Агенора. Цитується також у латинській формі — «Quod licet Jovi, non licet bovi». Приклади

He тільки ж бо quod licet Jovi, non licet bovi, а й навпаки: що можна якому-небудь Поліщукові — непристойне те для Тичини. (С. Єфремов, Історія українського письменства)