ВІТРИЛА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

на [всі] чоти́ри ві́три, перев. зі сл. іти, забира́тися і т.ін.

Куди завгодно, куди захочеться. Приклади
  • Як і іншим розжалуваним співакам, йому було дано широкий вибір: на всі чотири вітри! (О. Гончар)
  • — Скликав би тепер своїх полчан тисяч двадцять, як не більше, і розігнав би оцю тічню на чотири вітри, на локшину потяв би (Б. Лепкий)
  • — Одну Зосю пущу [в дім], коли вона того схоче, а тим — світ на всі чотири вітри (І. Нечуй-Левицький)
Геть. Приклади
  • — Заплати! І хай забирається на чотири вітри!..— ще більше розпалився адвокат (Є. Куртяк)

без керма́ і без вітри́л.

Не маючи певного спрямування, визначеної мети. Приклади
  • Молодий Кримський йшов в українську літературу з чистими намірами патріотично настроєного неофіта, але, як кажуть, без керма і без вітрил (З журналу)

ні керма́, ні вітри́л у кого.

Хто-небудь не контролює своїх дій, учинків, зовсім не керує ними. Приклади
  • Розумний, здібний з нього хлопець. От тільки витримки завжди було малувато. А тепер і зовсім розгубив її — наче ні керма в нього, ні вітрил (Ю. Шовкопляс)

іди́ [собі́] на всі чоти́ри ві́три (на чоти́ри бо́ки і т.ін.), лайл.

Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. Приклади
  • Старшина пильно глянув на них [Гната та Олександру]. — А йдіть ви собі на всі чотири вітри, бо, їй же Богу, битиму! — крикнув він (М. Коцюбинський)
  • [Карпо:] Що Домаха! Домаха — пустяк! [Мар'я:] Еге! Добрий пустяк — стілько [стільки] літ у його [нього] жила! Мало чого не буває! Звичайне, в кавалерійськім стані… [Карпо:] Так що з того, що жила! А оженився — на чорта ж вона йому? Іди, голубонько, на всі чотири вітри! (Олена Пчілка)

ві́тер у кише́нях (у кише́ні) свисти́ть (гуля́є, ві́є і т.ін.).

Нема грошей. Приклади
  • у кише́ні ві́тер. [Копистка:] Бувало й нап'єшся отак та прителіпаєшся додому без розуму… Прокинешся вранці — у кишені вітер, у голові ковалі (М. Куліш)
  • ві́тер по кише́нях гуля́є. А другий так собі, якийсь нетяга.. Вітер, видно, по кишенях гуляє (Г. Коцюба)
  • Коли в кишені вітер віє, то не лізь у суд, Мусію (Укр. присл.)
  • Бо як в кишені вітер ходить, То треба спершу заробити (Укр. поети-романтики)
  • — Але ж тато не схожий на того противного диякона. Хоч у кишені вітер гуляє, та почуває себе людиною (А. Хорунжий)
  • З чим ждати? — вмішався кремезний парубок з засуканими по лікті рокавами. — Сухарі вийшли, махорки катма, вітер у кишенях гуде… (О. Гончар)
у кого. Хто-небудь бідний, не має грошей. Приклади
  • в карма́ні вітри́ гуду́ть. — Він [учитель] уже третій місяць не получає жалування, а тепер у його в кармані вітри гудуть! (Б. Грінченко)
  • ві́тер сви́ще по кише́нях кому. Але хто сказав, що я від таких самих бідаків, яким вітер свище по кишенях.., узяв би якісь гроші? (Письмен. зблизька)
  • Навкруг Софрона мешкали такі ж бідолахи безкопійчані… У них в кишені теж вітер свистів (Н. Рибак)

під три чорти́ перев. зі сл. піти і под., грубо.

Геть, куди завгодно. Приклади
  • [Василина:] А не пішов би ти, прохожала людина-парубче, з-під вікна під три вітри? (С. Васильченко)
  • під три вітри́. — Замість Михайла Вікторовича, управителя, значить, будете? — Ні, машиністом… А Забара ж як? — В Антона трохи відлягло від серця.— Забару, значить, під три вітри (П. Рєзніков)
  • — Хай хмарами роки нависли, Та він їх шле під три чорти (О. Малишко)
  • Він доводив нам, що його вдача вимагає якоїсь дії, а не сидіння в тюрмі, і що він ладен хоч зараз тікати геть під три чорти (О. Досвітній)

Без керма і без вітрил.

Цитата з поеми М. Лєрмонтова «Демон» (1842), частина І. Приклади
  • — Тож від завтра, Марисю Павлівно, займетесь табором… Дивіться ж тепер, щоб не попливла ваша «Бригантина» без керма і без вітрил. (О. Гончар, Бригантина)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання