ВІТЕР — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ві́тер у голові́ [гра́є (ві́є, сви́ще, посви́стує і т.ін.)] у кого, чиїй.

Хто-небудь легковажний, несерйозний. Приклади

Ні, такі діти не беруть близько до серця її турбот про рідне гніздо. Одне мале, а друге молоде, ще вітер посвистує в їхніх головах (М. Стельмах)
— Ти добре на комсомольських зборах прочесала жевжиків,— озвалася Майя.— Влучно сказала — жевжики! Це такі, у кого в голові вітер віє! (А. Хижняк)

без додатка. Легковажний, несерйозний. Приклади

з вітерце́м у голові́. — Така жінка може дуже подобатися. Ви рвійна, рішуча, примхлива, з завихреннями. — З вітерцем у голові? — Ні… ексцентрична (Ю. Мушкетик)
— Вітру у тебе в голові багато, — казала Ганна Сильвестрівна (І. Сенченко)
— Ти ж у мене виріс під стелі, а в голові ще вітер віє (Ю. Збанацький)
бага́то ві́тру [в голові́]. Видно вухатого, що в його вітру багато (Укр. присл.)
Так що же це він? Хизувався, як хлоп'як? А чи ще вітер у голові грає, і він просто вигадує? (В. Козаченко)
А парубки тії — сказано, вітер в голові, молодії — вибрали десь музики і повели молодих по селу (Марко Вовчок)

не ки́дати слів на ві́тер.

Не говорити що-небудь безпідставно, безвідповідально, необґрунтовано; бути обов'язковим. Приклади

Глухов добре знав секретаря обкому. Він слів на вітер не кидає.. (І. Рябокляч)
[Кембель (до Джонатана):] Не бійсь, я слів не кидаю на вітер (Леся Українка)

пуска́ти / пусти́ти на ві́тер.

зі сл. слова. Говорити даремно. Приклади

Хлопець не любив пускати слова на вітер.

зі сл. гро́ші, майно тощо. Легковажно, марно витрачати. Приклади

— Це ж треба уже зовсім розуму позбутися, щоб узяти та власною рукою пустити на вітер усе своє добро, загорьоване довгою, тяжкою працею… (Д. Бузько)
Як тільки свято — в нього [Більграйфа] повно гостей, оперету розіграють, як у Відні, де він, бувши молодим, гроші на вітер пускав (І. Муратов)

зі сл. с́л́а́в́а. Не берегти, не примножувати, не оцінювати належним чином. Приклади

Ярославову славу на вітер пускає [Всеслав] (Панас Мирний)

викида́ти / ви́кинути на ві́тер що.

Легковажно, марно витрачати гроші, майно і т.ін. Приклади

Як розпорядитися грошима? Легко їх розтринькати, викинути на вітер (З газети)

ганя́ти ві́тер по ву́лицях (по сві́ту).

Не працювати, гуляти, проводити час у розвагах; нічого не робити, нічим не займатися. Приклади

А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які ганяють по світу вітер,. .витирають чужі кутки? (П. Загребельний)
— Отож зміну відробив та й пішов вітер по вулицях ганяти. Тільки й на умі танці та комфорт (О. Гончар)

леті́ти / полеті́ти ві́тром (як ві́тер), перев. куди.

Дуже швидко бігти, їхати, йти ( перев. нічого навкруги не помічаючи); мчати, поспішати. Приклади

[Михайло:] Куди ж ти, мов вітер?.. Іванко справді вітром летів в оселище (А. Хижняк)
Я, як зачула, то й полетіла вітром, не тямлячись, тільки одна молитва у серці стояла — тебе застати, тебе рятувати (М. Старицький)

ки́дати (пуска́ти, розкида́ти і т.ін.) / ки́нути (пусти́ти, розки́нути і т.ін.) на ві́тер, зі сл. гро́ші і под.

Даремно, марно, необдумано витрачати. Приклади

випуска́ти слова́ на ві́тер. Відомо всім, що Пронька не звик випускати слова на вітер (О. Донченко)
— Дорош за нашу артіль дбає, не хоче розкидати на вітер трудодні (К. Гордієнко)
[Герміона:] Немає за що ганити тебе, хіба за те, що ти свій заробіток пускаєш так на вітер (Леся Українка)
— Берегти треба кожну копійку, а ми тисячі карбованців на вітер кидаємо (З газети)

за хвіст та на со́нце (на ві́тер) кого.

Викривати чиїсь непорядні, неправильні і т.ін. дії, вчинки так, щоб усім стало відомо. Приклади

— Заробиш у колгоспі сіна — матимеш молочко, не заробиш— хай тобі Бог дає… — Давно б так! — зірвалися в залі голоси. — Годі їм на чужій печі зади гріти. За хвіст та на вітер… (С. Добровольський)
Картопля в кагатах почала горіти, а силос, то, мабуть, уже й згорів. Хто кагатував? Колода. По закутках усі гудуть, от вона і його за хвіст та на сонце [в газету] (В. Кучер)

зві́дки (звідкі́ль, відкі́ль) ві́тер ві́є (дме).

На що треба орієнтуватися в своїх діях, поведінці або від кого чи звідки слід чекати чого-небудь. Приклади

— Ананя люди знали то гешефтярем, то слизькоязиким, бо язик і мозок його завжди безпомилково повертали туди, звідки віяв вітер (М. Стельмах)
— Попомнуть і вам [піщанам] боки, як подільцям!.. Тоді знатимете: чи живете, чи ні! Побачите… Видно вже, відкіль вітер віє… (Панас Мирний)

зі сл. Марі́є. Усталена форма жартівливо-грайливого звертання. Приклади

— Маріє, звідкіль вітер віє? — зачепив її Гаврилко, смикнувши за кінець хустки (М. Коцюбинський)

В чому причина, від кого йде; чий вплив. Приклади

— Глашка зрозуміла, звідки дме вітер (З. Тулуб)
звідкіля́ ві́тер. У порозі спинився [Запорожець], саркастично зажмурив око: — Знаю, звідкіля цей вітер… Певне, вже наговорили… Ну і к чорту — плакати не буду (С. Васильченко)
— Корову я заберу, якщо вона так уже вам очі муляє. Але я бачу, звідки вітер віє (С. Добровольський)

ві́тер у кише́нях (у кише́ні) свисти́ть (гуля́є, ві́є і т.ін.).

Нема грошей. Приклади

у кише́ні ві́тер. [Копистка:] Бувало й нап'єшся отак та прителіпаєшся додому без розуму… Прокинешся вранці — у кишені вітер, у голові ковалі (М. Куліш)
ві́тер по кише́нях гуля́є. А другий так собі, якийсь нетяга.. Вітер, видно, по кишенях гуляє (Г. Коцюба)
Коли в кишені вітер віє, то не лізь у суд, Мусію (Укр. присл.)
Бо як в кишені вітер ходить, То треба спершу заробити (Укр. поети-романтики)
— Але ж тато не схожий на того противного диякона. Хоч у кишені вітер гуляє, та почуває себе людиною (А. Хорунжий)
З чим ждати? — вмішався кремезний парубок з засуканими по лікті рокавами. — Сухарі вийшли, махорки катма, вітер у кишенях гуде… (О. Гончар)

у кого. Хто-небудь бідний, не має грошей. Приклади

в карма́ні вітри́ гуду́ть. — Він [учитель] уже третій місяць не получає жалування, а тепер у його в кармані вітри гудуть! (Б. Грінченко)
ві́тер сви́ще по кише́нях кому. Але хто сказав, що я від таких самих бідаків, яким вітер свище по кишенях.., узяв би якісь гроші? (Письмен. зблизька)
Навкруг Софрона мешкали такі ж бідолахи безкопійчані… У них в кишені теж вітер свистів (Н. Рибак)

на ві́тер.

зі сл. говори́ти і под. Необдумано, не подумавши. Приклади

— Мій батько не на вітер говорить, боярине. Він звик добре передумати, заким що говорить (Іван Франко)
— Він [доктор] говорить, аби язик вертівся,— так собі,— на вітер… (І. Нечуй-Левицький)

Безпідставно чи безвідповідально; даремно. Приклади

Я, Карпо Макодзьоба, оголосив тобі війну, генерал фон Лер. Я на вітер не звик говорити. Що скажу — зроблю (Ю. Яновський)
Він не мовчав батькові й маленьким, а тепер по всьому було видно, що він говорив не на вітер (І. Нечуй-Левицький)

Ні за що, без будь-якої мети. Приклади

— Скажи, Вутанько, ти боїшся смерті? — Було б за що життя віддавати, Ганно. А так, на вітер… (О. Гончар)

перев. зі сл. витрача́ти і под. Без належної користі, марно, легковажно. Приклади

— Вам знати цікаво, Які в нього справи В цехах, на заводі? Погляньте, підіть: Розщедривсь і тут За рахунок держави! На вітер летять — не дрібненькі, не мідь! (С. Олійник)
— Глянеш, скільки тих старшокласників — парубчаки ж, траси могли б будувати, а вони ціле літо байди б'ють… Такі трудрезерви — й на вітер! (О. Гончар)

Між іншим, без особливої потреби. Приклади

[Павло:] Я так сказав, на вітер… Мовляв, їж борщ з грибами, держи язик за зубами (М. Кропивницький)

куди́ ві́тер ві́є (дме).

Що трапилося; в чому справа. Приклади

Паляничка ще не добрав, куди воно вітер дме, тому вибирав тепер слова обережні, моргаючи своїми мавпячими очима (М. Чабанівський)

як ві́тер, зі сл. бі́гати, літа́ти і т.ін.

Дуже швидко. Приклади

Москалів повний шинк, а серед їх, як вітер літає Марина, танцює-витанцьовує (О. Левада)

Хто сіє вітер, той збирає бурю.

Цитата з Книги пророка Осії, де йдеться про тих, що забули про свого Творця: «А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, — в них не буде й колосся, а зерно не видасть муки, коли ж видасть, чужі поковтають її» (8,7). Приклади

Не давати йому (Петрограду) хліба, солдатів, податків, брати самим усю владу в свої руки, а як треба буде зброєю боронити свого права, покликати українське військо з фронту, — хай відповідальність за бурю, за порушення фронту беруть на себе ті, що сіють вітер. (В. Винниченко, Відродження нації)
Співець юдейський: Сама посіяла між нами зваду, а хочеш мир зібрати? Пригадай: хто сіє вітер, той збирає бурю. (Леся Українка, На руїнах)

до ві́тру, розм.

В туалет. Приклади

Хтось попросився: — Хоч до вітру пустіть!. — Сказав: випускаю тіки [тільки] тих, хто записався (А. Дімаров)
— А тут до вітру підпира.. Як закричу я: Мамо! (Григорій Тютюнник)
— Ми вже тут справді одією ногою в саме панство ступили. — Воду не носимо, надвір до вітру не ходимо, дров не рубаємо… (М. Ю. Тарновський)

лови́ти вітрі́в, жарт.

Розглядати все навколо, оглядатися, повертатися в різні боки. Приклади

Коли Наум приходив до церкви молитись, то вже справді молився, а не ловив вітрів, не розглядав туди і сюди (Г. Квітка-Основ'яненко)

як (мов, ні́би і т.ін.) оси́ка на ві́трі, зі сл. тремті́ти і под.

Дуже сильно. Приклади

Вона боялась подумати, що тоді буде, і лише тремтіла, як осика на вітру [на вітрі] (М. Коцюбинський)
Гнат затремтів увесь, як осика на вітрі (М. Коцюбинський)

яки́м ві́тром.

Уживається для вираження доброзичливого здивування, радості з нагоди несподіваного приходу, прибуття кого-небудь. Приклади

[Гиря:] Здоров, здоров, товаришу секретар! Яким вітром до нас?.. (М. Куліш)
— Здрастуй, моя люба! — підходить до дружини обнімає й цілує. В домі радісний переполох. — Здрастуй! Яким вітром, яким чудом ти тут (О. Довженко)
— Яким вітром, Василю? — Не зважав на нього Крищук. — Хоч би подзвонив, написав (М. Олійник)
яки́ми вітра́ми. — Пані Ольго! — здивовано розвів [Павлик] руками. — Якими вітрами? В таку негоду… (М. Олійник)
які́ вітри́ зане́сли. — Які вітри занесли до нас? — спитав Косенко, міцно потискуючи руку Хромова (О. Копиленко)

на [всі] чоти́ри ві́три, перев. зі сл. іти, забира́тися і т.ін.

Куди завгодно, куди захочеться. Приклади

Як і іншим розжалуваним співакам, йому було дано широкий вибір: на всі чотири вітри! (О. Гончар)
— Скликав би тепер своїх полчан тисяч двадцять, як не більше, і розігнав би оцю тічню на чотири вітри, на локшину потяв би (Б. Лепкий)
— Одну Зосю пущу [в дім], коли вона того схоче, а тим — світ на всі чотири вітри (І. Нечуй-Левицький)

Геть. Приклади

— Заплати! І хай забирається на чотири вітри!..— ще більше розпалився адвокат (Є. Куртяк)

вали́тися (па́дати) від ві́тру.

Бути знесиленим, дуже виснаженим, слабим. Приклади

хили́тися од ві́тру. — А схожа вона знаєте на кого? — Ні, не знаю. — На лісову мавку. Хороша дівчина. — Нічого, тільки од вітру хилиться (М. Стельмах)
так від ві́тру і ва́литься. Очиці її почервоніли і позапухали (видко було, усю ніч плакала), а сама так від вітру і валиться (Г. Квітка-Основ'яненко)
За час переходів усі вже так вимотались, що й од вітру падали (Я. Баш)
[Вантажник:] У нас конячка яка? Од вітру пада (І. Микитенко)
— Куди тобі пішки: від вітру валишся (О. Гончар)
А як вийду за ворота,— Од вітру валюся (П. Чубинський)
Прокіп блідий, аж зчорнілий, од вітру валиться (М. Коцюбинський)

дму́хати (ду́ти) про́ти ві́тру.

Робити яку-небудь безнадійну справу, не сподіваючись на успішне її завершення. Приклади

[Дід з ціпком:] А ти… А ти кинь цигарку, кажу! (Та й замірився на Копистку ціпком). [Копистка (не зворухнувся):] Не дмухайте, діду, проти вітру (М. Куліш)

як (мов, немов і т.ін.) ві́тром перенесло́ кого.

Хто-небудь дуже швидко прибув (прийшов, приїхав, прибіг і т.ін.) кудись. Приклади

[Суховій:] Либонь ще й четверті півні не співали, а я вже і в Конотопі.. Немов вітром мене перенесло (М. Кропивницький)

сві́жим ві́тром пові́яло.

Змінилися обставини, настрої і т.ін. на краще. Приклади

Торік з двома подругами прийшла вона на ферму і тут відразу повіяло свіжим вітром.. Приміщення побілили, причепурили (Я. Гримайло)
Від її щирого голосу повіяло на Миколу свіжим вітром (В. Кучер)

підби́тий (підши́тий) ві́тром.

Старий, виношений, благенький (про одяг). Приклади

О, скільки гіркоти в псевдонімі [Кузьма Бездомний] отім, Редакторе з бензинної колонки, Коли на вулиці сьогодні в тебе дім, Підшитий вітром макінтошик тонкий (Р. Братунь)
Зодягнуті червоногвардійці були хто як. В кого стріпана солдатська шинеля, в кого — вітром підбите пальтишко (Ю. Смолич)

шука́ти (лови́ти, доганя́ти і т.ін.) / злови́ти (пійма́ти і т.ін.) ві́тра в по́лі.

тільки наказ. форма. Безслідно зникнути, так, що марно й шукати. Приклади

—Ха-ха-ха,— реготав професор,— вони полетіли, ловіть вітра в полі (В. Собко)
— Візьму його з собою, дам сапу в руки, покрутиться біля мене, а тільки відвернулась, уже лови вітра в полі! (О. Гончар)
— Що ж то буде за чудасія? — Так, нічого: підхоплю тілько [тільки] на сідло отсю кралю, та й шукай вітра в полі. Махнем з побратимом навпростець до Чорної гори (П. Куліш)

Домагатися чого-небудь неможливого, недосяжного. Приклади

[Купер'ян:] Здоров, Паньку.. Здається, ти їдеш шукати вітра в полі (І. Карпенко-Карий)
— Я хочу побратися з вітровою донькою. Ходіть зі мною і будете моїми старостами..— Що, хочеш шукати вітра в полі? — питали [сусіди] (Казки Буковини..)

Здійснювати безрезультатні пошуки кого-, чого-небудь. Приклади

— Овва, який же баский! Чи не вітра в полі хочеш піймати?.. Да ти й сам, бачу, степовик (Марко Вовчок)
Але тут почув Бертольдо, як озвався голос далі: Гей, біжіте, панські слуги, Та зловіте вітра в полі (Леся Українка)
[Лука:] Повернуся раніше від інших.. Одчиніть мені тихенько двері. Я ляжу, а вони хай шукають вітра в полі (Я. Галан)
— А що гестапівці знайдуть [друкарську машинку]? — скрикнула Тамара.— Нехай шукають вітра в полі,— задиристо випалила Женя (В. Хижняк)

розпуска́ти / розпусти́ти за ві́тром (по ві́тру) що.

Марно витрачати гроші, заробіток, спадщину і т.ін.; не бути заощадливим. Приклади

Служивши чесно, без пороку, З боргів покійник батько жив, Три бали він давав щороку І все за вітром розпустив (Переклад М. Рильського)

Знищувати, не залишаючи сліду. Приклади

Світ здається викінченим, як поема митця старого,— а буває часом, Коли хотілось би його зламати, Розвіяти, по вітру розпустить (М. Рильський)

розно́ситися / рознести́ся за ві́тром.

Щезати, пропадати, зникати і т.ін. Приклади

Та сум бере, що без життя, без плоду, На рій дурниць моє життя звелось, Гадав служити рідному народу, Та чисто все за вітром рознеслось (П. Грабовський)

пусти́ти [з] ди́мом ([з] вогне́м, з ві́тром і ди́мом).

Знищити вогнем; спалити. Приклади

ди́мом за ві́тром пусти́ти. — Та йому [панові] й ногою на нашу землю не дати ступити. Кубло димом за вітром пустити! (А. Головко)
Дорош обкульгав згарище… і зняв кашкет. Невже самі люди, що це творили, пустили з вітром і димом? (Григорій Тютюнник)
Проклятий фашист все село під небо з вогнем пустив (О. Копиленко)
Пустили з димом вони [повстанці] панські маєтки (Нар. оповідання)
[Стась:] Він [Кармелюк] ще, кажуть, нахвалявся перепороть різками всю комісію і димом пустити всі їх папери (С. Васильченко)

пусти́ти (розві́яти і т.ін.) за ві́тром. зі сл. гро́ші, ці́нності і под.

Марно витратити ( перев. легковажно). Приклади

Одержали [хлопці] першу зарплату і. .. за три дні гроші пустили за вітром (З газети)
Павлюк із Завірюхою… воліли б ті здобутки розвіяти за вітром (К. Гордієнко)

Не доглянути, не зберегти кого-, що-небудь. Приклади

— Хвалився [старий] якось: Ось привезуть курчат, збережеш усіх, поки не виростуть, баян тобі восени забезпечений. А пустиш за вітром, начувайся… (С. Добровольський)

Знищити вогнем; спалити. Приклади

Андрій нахилився старому до вуха, спитав таємниче: — А що якби і їх [уланів] отак? Щоб і їхні фільварки пустити за вітром? (Д. Бедзик)

[як (мов, ні́би, і т.ін.)] полеті́ти за (із) ві́тром.

Набути розголосу, поширитися. Приклади

За вітром слава полетіла. По всіх усюдах і кутках (Л. Глібов)

Безслідно зникнути, пропасти, щезнути. Приклади

Її честь, яку здобула собі довгою службою у своєї пані, тепер розвіялася, немов із вітром полетіла (О. Кобилянська)

під сімома́ вітра́ми.

На відкритому, ніким і нічим не захищеному місці. Приклади

На роздоріжжі, під сімома вітрами стояло місто-воїн. Сувора й скупа на славу історія Мінська (З журналу)

з вітерце́м.

На великій швидкості. Приклади

з ві́тром. Танки мчали легко,. .з вітром (Я. Качура)
— Тату, ви ж обіцяли нас прокатати з вітерцем! — нагадує Іван (М. Стельмах)
— А приїждже товариство запросило Єльку по Дніпру прокататись з вітерцем (О. Гончар)

і́ншим (не тим і т.ін.) ві́тром пові́яло.

Відчутно змінилися обставини, настрої, погляди і т.ін. Приклади

— А ви ж торік казали, що Заруба такий, як всі…— Всі казали, а тепер бачу, що не тим вітром повіяло (В. Кучер)
Всі [в Кухтиній сім'ї] повірили, що іншим вітром повіяло і що жде їх щось нове, цікаве, нечуване досі (А. Іщук)

іди́ [собі́] на всі чоти́ри ві́три (на чоти́ри бо́ки і т.ін.), лайл.

Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. Приклади

Старшина пильно глянув на них [Гната та Олександру]. — А йдіть ви собі на всі чотири вітри, бо, їй же Богу, битиму! — крикнув він (М. Коцюбинський)
[Карпо:] Що Домаха! Домаха — пустяк! [Мар'я:] Еге! Добрий пустяк — стілько [стільки] літ у його [нього] жила! Мало чого не буває! Звичайне, в кавалерійськім стані… [Карпо:] Так що з того, що жила! А оженився — на чорта ж вона йому? Іди, голубонько, на всі чотири вітри! (Олена Пчілка)

піти́ (збі́гти) за ві́тром (по ві́тру, за водо́ю).

Зникнути безслідно. Приклади

— Бачиш, Олександро, твій чоловік, а моя жінка пішли десь за водою… (М. Коцюбинський)

Минути, пройти без вороття. Приклади

Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою (Марко Вовчок)
Так якраз і є:. .добра слава — усе пішло за вітром (Г. Квітка-Основ'яненко)
Нехай піде за вітром моє лихо! (І. Нечуй-Левицький)

Пропасти марно, перев. нераціонально кимсь витрачаючись, використовуючись і т.ін. Приклади

Тато гніваються: це ж два з половиною карбованці пішли за водою (М. Стельмах)
Якби все купляти, що нам треба, то газдівство швидко пішло би за вітром (М. Томчаній)

як (мов, немо́в і т.ін.) ві́тром розві́яло що, безос.

Зникнути безслідно. Приклади

Кураторове обличчя розтяглось у широчезну посмішку. Та раптом страшна думка забилася в голові. Його веселість немов вітром розвіяло: що буде, коли та баба заговорить (О. Маркуш)
Восени були два добрих прикладки [стіжки сіна], а потім як вітром розвіяло. Зосталися самі з'їдини (Григорій Тютюнник)

під три чорти́ перев. зі сл. піти і под., грубо.

Геть, куди завгодно. Приклади

[Василина:] А не пішов би ти, прохожала людина-парубче, з-під вікна під три вітри? (С. Васильченко)
під три вітри́. — Замість Михайла Вікторовича, управителя, значить, будете? — Ні, машиністом… А Забара ж як? — В Антона трохи відлягло від серця.— Забару, значить, під три вітри (П. Рєзніков)
— Хай хмарами роки нависли, Та він їх шле під три чорти (О. Малишко)
Він доводив нам, що його вдача вимагає якоїсь дії, а не сидіння в тюрмі, і що він ладен хоч зараз тікати геть під три чорти (О. Досвітній)

трима́ти (держа́ти) ніс (но́са) за ві́тром (по ві́тру).

Діяти непослідовно, непринципно, змінюючи свої переконання і поведінку відповідно до обставин. Приклади

І критик, що держить по вітру свій ніс, Що в папці промову (готову!) приніс, Схопився і першим до сцени побіг (С. Олійник)
Сатирик викриває героя як, хоч і бездарного, але надзвичайно спритного пройдисвіта, що тримає ніс за вітром (З газети)

як (мов, на́че і т.ін.) ві́тром зду́ло (змело́) кого, що, безос.

Хто- або що-небудь несподівано або безслідно зник (зникло). Приклади

Комісар пожвавішав: його поганий настрій немов вітром здуло (Ю. Бедзик)
Касирша зникла, наче її вітром змело (В. Винниченко)
— Усмішку з Толиного обличчя наче вітром здуло (С. Журахович)
Мене з печі як вітром здуло (М. Стельмах)

холо́дним ві́тром пові́яло.

Змінилися обставини, настрої і т.ін. на гірше. Приклади

То йому привиджується удача: земля знову його, він такий радий.. Аж ось повіяло холодним вітром з другого боку… Нема землі!.. (Панас Мирний)
Минули літа молодії, Холодним вітром од надії Уже повіяло (Т. Шевченко)

дмухну́ти і розси́плеться (похи́литься і т.ін.) на кого і без додатка.

Уживається для підкреслення надмірної фізичної слабості, виснаженості кого-небудь. Приклади

[Тарас:] ..Худенька [Леся], кволенька… Дмухни — і похилиться (Л. Смілянський)
дмухни́ і полети́ть за ві́тром. Яцубі просто душа болить дивитись, яка його донька худа,— дмухни — й полетить за вітром (О. Гончар)
[Павло:] А ти [тестю] вже так перезрів, дмухнути на тебе, і розсиплешся (О. Корнійчук)