ВІНКОМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ла́вро́вий віно́к.

Слава, почесті. Приклади

ла́вровий віне́ць. Там у любім рідним краю Стан падлючий поступає. Конкурс надто вже великий На брудний вінець лавровий (Леся Українка)
Полохати старих жінок, Возитися з дітками — І на лавровий свій вінок Покласти вічні плями? (О. Мисик)
[Убийбатько:] Хіба ще хто хоче прославитись, крім мене? Хто ж цей, сказати б, мій конкурент на лавровий вінок, мій злий суперник? (І. Микитенко)
Тяжко ж йому [Шевченкові] на чужині І в вінку лавровім… (Пісні та романси..)

позбу́тися вінка́.

Втратити дівочу честь. Приклади

— Що хочеш дам. Найкращу хустку привезу.— За вашу хустку не одна дівчина вінка позбулася (М. Стельмах)

як у віно́чку (у вінку́).

Дуже гарно, чисто, охайно. Приклади

— Гарно, як у віночку, Двоє дзеркал аж під стелю між двома вікнами! (І. Нечуй-Левицький)
[Текля:] Ви не думайте, що я яка-небудь нетіпаха, ви ж мене знаєте. То тільки інший день невправка буває… А так то в мене в хаті завжди як у віночку (О. Левада)
— В хаті було як у вінку (О. Гончар)

терно́вий віно́к.

Муки, страждання. Приклади

Трагізм особистого життя часто вплітається в терновий вінок життя народного (М. Коцюбинський)
Я забуваю все: і тебе, і Майю, і Катрю, і санаторійного дурня. Все це сплелося в один терновий вінок (М. Хвильовий)
По-простому: в минулім є терни. Але є також і вінки тернові (М. Рильський)
— В житті бувають не лише лаври… бувають і тернові вінки (Ю. Збанацький)

Лавровий вінок. Пожинати лаври.

Лавр — в античному світі дерево, посвячене Аполлонові. Оскільки Аполлон вважався богом-покровителем мистецтв, то переможців на змаганнях — музичних, поетичних та ін. — нагороджували вінком з лаврових гілок (звідси слово «лауреат»), «Пожинати лаври» — насолоджуватися власним успіхом. Приклади

Запитує ось таке Антон Герасимович їхній педагогічній асамблеї, а надто ж тому патлатому дискутерові Берестецькому, з яким найчастіше схрещує списи, і стоїть тоді, вдоволено пожинаючи лаври їхнього сум'яття та подиву… (О. Гончар, Бригантина)
— Ми радо пішли до Шляхтича, нам уже мріялися великі відкриття, потрясіння, переворот у прокатній справі, лаври і розкоші слави. (П. Загребельний, З погляду вічності)
Та все ж Дараганові належить вічний лавр за його піонерський чин у первопочатках епохового процесу відзискання історичної пам'яті… (Є. Маланюк, Юрій Липа — поет)