ВІДІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

від бу́кви до бу́кви.

Від початку до кінця; все. Приклади

— А хто ж працює в колгоспі? — цікавився Артьомов, перечитуючи від букви до букви кожен папірець (С. Чорнобривець)

танцюва́ти від пе́чі.

Бачити в чому-небудь першопричину, початок чогось. Приклади

Звичайно, неприємно, що в театрі збитки. Але вважати це головним ми, даруйте, не можемо, і танцювати від цієї печі не слід (О. Левада)
Оце, якщо навіть улітку дітлахи граються на печі, то взимку, певне і не злазять з неї. А зими, кажуть люди, на Алтаї суворі… Видно, й справді, тут танцюють від печі, вона — всьому голова (Ю. Хорунжий)

гі́рше [від] [лю́тої] сме́рті.

Тяжко, нестерпно. Приклади

Піду, думаю, заміж!.. Станемо якось бути на світі — хоч не жити, дак бути. А так — се гірше лютої смерті (Ганна Барвінок)

Нестерпний, тяжкий. Приклади

[Жірондист:] Таке життя було б од смерті гірше (Леся Українка)

від ро́ду до ро́ду.

Завжди, від покоління до покоління, постійно. Приклади

з ро́ду в рід. Слухайте і розкажіть про цю дружбу, хто живий зостанеться, дітям і онукам, — долітали слова Тараса — Хай перейде її слава з роду в рід (О. Довженко)
В глибині між вербицями дім [Рильського]. Нині вірші народилися в нім. Ті, що будуть від роду до роду Йти по збуджених душах народу (П. Воронько)

від лука́вого, ірон.

Те, що суперечить певним нормам, канонам і т.ін.; щось не таке, як прийнято, як треба. Приклади

Коваль — його професія, решта — від лукавого, як кажуть (З газети)
— Під оселедець [випити]. А кава, лимон.. — то від лукавого, від заграничної [закордонної] темноти (А. Крижанівський)
Ну люблю, як ти з книжок почнеш верзти всячину. То все від лукавого (Б. Грінченко)
— Політика в нього, може, й від лукавого, але ж яка Божа іскра сяє в багатьох його творах! (М. Стельмах)

[живце́м] відрива́ти / відірва́ти від се́рця (від се́бе) кого, що.

Дуже тяжко розлучатися з ким-небудь близьким або покидати, віддавати що-небудь особливо дороге. Приклади

Хоч серце боліло іншим, але прощався і з кабінетом. Відчував [Василь], як відриває щось від серця (Ю. Мушкетик)
Мусить вона [Яресьчиха] розлучатися з сином, з дочкою, живцем відриваючи їх від серця (О. Гончар)

рва́ти / порва́ти кишки́ [зо (від) смі́ху (від ре́готу)].

Дуже, до знемоги, до знесилення сміятися. Приклади

Хлоп'ята одповідають: Ох, комік цей Цюпа, просто кишки можна порвати! (Ю. Янов.)
А старший боярин, пан Бістряк, рве кишки зо сміху та біга по селу, та збира свій поїзд, щоб швидше на посаг молодих садовити (Г. Квітка-Основ'яненко)

від і́мені кого, чого.

За чиїм-небудь дорученням, проханням. Приклади

Я, від імені нашого літературного комітету, звертаюся до Вас з великим проханням прислати до того альманаха яке-небудь оповідання своє (М. Коцюбинський)

[аж] за бо́ки хапа́тися / Схопи́тися [від (з) ре́готу].

Дуже сміятися; реготати. Приклади

Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський)
Якось зустрів він п'яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб)
Владкове оповідання… від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко)

від щедро́т чиїх, зі сл. дава́ти і под.

За чиїмись бажаннями або можливостями. Приклади

Кожен дає од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка,— відказав, потерпаючи, Вересай (Ф. Бурлака)

не зна́ти, куди́ діва́ти / поді́ти (ді́ти) о́чі [від со́рому].

Дуже соромитися, перебувати в незручному становищі перед ким-небудь у зв'язку з провиною, осудом і т.ін. Приклади

Він і не знав, куди йому очі діти: заморгав, поблід та швидше меж [між] народ… (Г. Квітка-Основ'яненко)
Жартам і сміху не було кінця. Центром їх, розуміється, була Маруся; вона, бідна, буквально не знала, куди очі дівати (Г. Хоткевич)

від горшка́ два (три) вершка́.

Невеликий, низький на зріст; малий. Приклади

— Тобі вже одинадцять років, а ти від горшка — два вершка,— продовжував знущатися Маслюк (І. Багмут)

Ще дуже молодий і недосвідчений. Приклади

піввершка́ від горшка́. — Ану киш звідси! Піввершка від горшка, а вже критикує… Що не так? (П. Гуріненко)
— Бо ти ще сисунець, від горшка три вершка, і ще багато чого не бачив,— заявив Кирило Сидоренко, перевіряючи підшипники (В. Собко)

від а до я (до зет).

Від початку до кінця; все. Приклади

Учень прочитав книжку від а до я (З газети)

ма́ло (ледь і т.ін.) не ло́пнути (не покоти́тися [по́котом], не па́дати і т.ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу).

Дуже сміятися; реготати. Приклади

ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем'яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко)
Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко)
І сам мало не падаю від реготу (П. Колесник)

о́чі не висиха́ють (не просиха́ють) [від сліз] чиї, у кого, рідко кому.

Хтось часто, постійно плаче. Приклади

о́чі не завжди́ бува́ють сухи́ми. Відвертався, щоб не бачила Докія, що і в нього [у старого] очі не завжди бувають сухими… (М. Стельмах)
Очі їй [Юзі] днів три не висихали від сліз перед Зониним від'їздом (Леся Українка)
— На війні до всього звикнеш. Нашого брата стільки перемолотило, що якби за кожним плакав — очі б не просихали (Григорій Тютюнник)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт від ла́дану (від кукурі́ку), зі сл. тіка́ти і под., грубо.

Надзвичайно швидко і злякано. Приклади

— Стоять вельможні. Діло затяжне. Здається, так стоятимуть довіку. Лесько сміється: — Голод підіжме, чкурнуть, як чорт від кукуріку (Л. Костенко)
За Муравйовим уже й слід прохолонув.— Утік, шкура! — загукали солдати.— Драпонув, як чорт від ладану (О. Левада)
[Ганна:] А та, певно, побігла одшукувать його! Шукай, шукай — знайдеш, якраз! Він від тебе тіка, як чорт від ладану, бо ти тільки плакать умієш (І. Карпенко-Карий)
Клим бенкет носом знав. А діло? як чорт від ладану тікає (Л. Боровиковський)

млі́ти душе́ю (се́рцем).

Відчувати страх; боятися. Приклади

Мала пацієнтка мліла душею перед дверима лікаря. попомлі́ти душе́ю від стра́ху (тривалий час). Хай трохи попомліє [Пилипко] душею від страху, а як засне, переспить (Панас Мирний)

за кого--що і без додатка. Уболівати за кого-, що-небудь; переживати. Приклади

Попомлів же він тоді за них [пісні] душею (Панас Мирний)
помлі́ти (попомлі́ти) душе́ю (тривалий час). Скільки наплакалась [Надія], потім набідувалась, скільки душею помліла (Я. Баш)
— Сюди, туди — аж воли мої в гречці.. І, лихо!.. що ж це буде! — млію душею (А. Тесленко)
Вночі не спить [Катря], його [дитя] доглядає, вдень серцем за його [нього] мліє, коли робота одірве від його на яку хвилину (Панас Мирний)

да́лі (пода́лі) від ли́ха (від гріха́).

зі сл. трима́тися і под. Осторонь, на віддані. Приклади

Раніше, коли бувало на маршах або вночі під час тісняви на переправах виникали звичайні в таких випадках сутички між їздовими різних частин, Хома тримався подалі від гріха (О. Гончар)

Відсторонюватися від якихось дій, від участі в якій-небудь справі, розмові і т.ін.; уникати чого-небудь неприємного, небезпечного і т.ін. Приклади

Первоцвіт обпік Горецького лютим поглядом.., але повернув мовчки до тих, що стояли під явором,— просто відійшов подалі від гріха (М. Ю. Тарновський)
Він [пан] знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись.. Краще далі од пана і од гріха (М. Коцюбинський)

[аж] ляга́ти [по́котом] (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т.ін.).

Дуже сміятися, реготати. Приклади

ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко)
полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка)
Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня)
А всі падали зі сміху (Н. Кобринська)
Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко)
Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко)
Протаз… витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній)
Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький)
Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський)

від (од) [са́мої] зорі́.

Від самого ранку, зрання. Приклади

Уже ж, бач, думав він [Рябко], не дурно це в дворі Од самої тобі зорі Всі панькаються коло мене (П. Гулак-Артемовський)

розплива́тися / розпливти́ся від жи́ру.

Ставати дуже товстим, повним. Приклади

Вона не була поганою, коли б не розпливалася від отого жиру, що в молодому, свіжому організмі видавався як дегенерація (Іван Ле)

як (відко́ли) світ сві́том.

Споконвіку, здавна. Приклади

від сві́ту. Від світу не було такого і не буде! (З газети)
як світ-сві́том. У четвер раненько виїхали. Хату замкнули, все замкнули і залишили зовсім без догляду. Злодіїв тут, як світ-світом, ніхто не чув, а тому нема чого боятись (У. Самчук)
—Відколи світ світом,.. ніхто не чув, щоб рубали та палили виноград (М. Коцюбинський)
— Цехи — то для міст, для ремісників, а у нас по селах, як світ світом, цехів ніяких не бувало та й не буде (І. Франко)

час від (од) ча́су.

Іноді, інколи або через певні періоди. Приклади

Од часу до часу вона кликала Остапа. Одповіді не було (М. Коцюбинський)
Микола час од часу мугикав, підсідав до піаніно, брав акорди (Олесь Досвітній)
від (од) ча́су до ча́су. Чоловік… копає ту нивку великою мотикою і часто викидає каміння з землі, від часу до часу спиняючись та втираючи піт з обличчя (Леся Українка)
— Лікаря ми будемо присилати час від часу (Григорій Тютюнник)
Сидить [Мирон] і вдивляється у плюскітливу воду, в мигаючу під напором хвилі траву, в ковбликів, що час від часу вилазять зі своїх печер (І. Франко)

лу́скати / лу́снути від (зі) смі́ху.

Дуже сміятися, реготати. Приклади

Мадам Трюше в Ментоні лусне од сміху, як прочитає (І. Нечуй-Левицький)
Там, де інші дівчата лускали зо сміху,.. вона соромилася до сліз (О. Кобилянська)
Лускали [дівчата] зо сміху, штовхаючи одна одну ліктем (О. Кобилянська)

від пото́пу.

З сивої давнини, з давніх-давен; здавна. Приклади

У джунглях Бразілії Плодилися [гадюки] від потопу (І. Муратов)

від кра́ю [і] до кра́ю.

Звідусіль, з усіх місць. Приклади

Кругом, од краю і до краю ідуть полки богатирів (В. Сосюра)

Абсолютно, без винятку. Приклади

Від краю до краю усім добра бажаю (Укр. присл.)

Повністю все. Приклади

Та вперто я тебе [медсестру] шукаю й шукатиму ще безліч літ, Пройду від краю і до краю Усю Москву і цілий світ (Л. Дмитерко)
Заґвалтувало село від краю до краю (Панас Мирний)
Плацдарм закипів на десятки кілометрів, забульбився від краю до краю вибухами (О. Гончар)

з дієсл. По всій території, на всьому просторі; скрізь. Приклади

І дивлюсь я округ себе Од краю до краю (Я. Щоголів)
Богдан пройшов по тій землі від краю і до краю (Леся Українка)

душа́ (се́рце) рве́ться.

з кого. Хто-небудь помирає. *Образно. Приклади

Така таємниця агави: вона цвіте, щоб умерти і умирає, щоб цвісти. Закаменіла на каменистому ґрунті і прислухається з жахом, як росте, стигне і рветься з неї душа (М. Коцюбинський)

чия (чиє), у кого і без додатка. Хто-небудь дуже переживає за щось, страждає від чогось. Приклади

Андрій стояв ні живий, ні мертвий, видно було, що серце його рвалось від розпуки (Ю. Збанацький)
се́рце рве́ться з жалю́ (від розпу́ки). — Сльози течуть по його обличчю, серце маленьке рветься з жалю, а Дмитрик біжить усе далі і нічого не бачить перед собою (М. Коцюбинський)
Разом з піснею [Вутанька] вже мовби переливалася в інший, нетутешній світ. Ллються сльози, рветься душа; а вона виводить все вище й вище (О. Гончар)

куди, за ким--чим, до кого--чого. Хто-небудь прагне кудись, до когось, чогось. Приклади

Те, що вчора здавалось особливо принадним, сьогодні втрачало свою красу, і вже до іншого рвалась юна душа (І. Цюпа)
Серце мліє, смутні думки летять у невідомий край, а за ними рветься й душа, бо немає для неї притулку на землі (О. Стороженко)
Душа його [художника] рветься на південь (М. Коцюбинський)

вали́тися (па́дати) від ві́тру.

Бути знесиленим, дуже виснаженим, слабим. Приклади

хили́тися од ві́тру. — А схожа вона знаєте на кого? — Ні, не знаю. — На лісову мавку. Хороша дівчина. — Нічого, тільки од вітру хилиться (М. Стельмах)
так від ві́тру і ва́литься. Очиці її почервоніли і позапухали (видко було, усю ніч плакала), а сама так від вітру і валиться (Г. Квітка-Основ'яненко)
За час переходів усі вже так вимотались, що й од вітру падали (Я. Баш)
[Вантажник:] У нас конячка яка? Од вітру пада (І. Микитенко)
— Куди тобі пішки: від вітру валишся (О. Гончар)
А як вийду за ворота,— Од вітру валюся (П. Чубинський)
Прокіп блідий, аж зчорнілий, од вітру валиться (М. Коцюбинський)

аж молоко́ ки́сне, перев. зі сл. гля́нути, диви́тися і т.ін.

Стає неприємно, моторошно. Приклади

молоко́ ки́сне від оче́й чиїх. — В мене свекруха люта змія… як гляне, то од її очей молоко кисне (І. Нечуй-Левицький)
О, дивиться жалібно, аж молоко кисне (Є. Гуцало)
— Яка вона гарна! — закинула молодичка.— Поможеться, що гарна! — гукнув Назар,— коли дивиться так, що аж молоко кисне! (Марко Вовчок)
Ну, та й погань, Боже крий!.. Глянеш — молоко аж кисне… (І. Франко)
Гляне, аж молоко кисне (Укр. присл.)

від чи́стого се́рця; чи́стим се́рцем.

Щиро, з добрим наміром. Приклади

Чистим серцем Поблагословила [Ганна] Свого Марка… заплакала Й пішла за ворота (Т. Шевченко)

від (од) щи́рого се́рця.

перев. зі сл. віта́ти і под. Палко, гаряче. Приклади

Кинулась до його, як дитина, обняла і пригорнулась, а Павло обняв і поцілував її від щирого серця (П. Куліш)
— Вітаю од щирого серця панну Гризельду! — промовив князь Домінік (І. Нечуй-Левицький)

зі сл. каза́ти і под. Відверто, чистосердечно, не приховуючи нічого; чесно. Приклади

Від щирого серця кажу вам: ви — ідеальний батько (Л. Яновська)
Що ж їй тут казати? Вона від щирого серця тут і каже: Як же вас ще полюбити? (Г. Квітка-Основ'яненко)

зі сл. пла́кати і под. Нестримно. Приклади

Володько довго та хоробро змагався зі спазмами плачу,.. Довго стискав свої тремтячі уста і ціпив зуби,. .. не втримався, захлипав і заревів від переповненого і щирого серця (У. Самчук)

від (з) ні́чого роби́ти.

Через бездіяльність, маючи вільний час. Приклади

Од нічого робити швейцарка куняє в просидженому старому кріслі (М. Колесников)
Перебирали [актори] від нічого робити в пам'яті днів минулих анекдоти, спочатку напівголосно, потім, забувшись, голосніше (О. Полторацький)
Пейсатий корчмар сидить на порозі своєї корчми і від нічого робити перебирає пальцями (Г. Хоткевич)

від рядка́ до рядка́.

Все повністю, від початку до кінця. Приклади

Чари поезії молодого Тичини були чаклунськими. Можу судити по харківських поетах, ровесниках і молодих: раз прочитавши Сонячні кларнети і Плуг, вони потім по пам'яті читали всі вірші, від рядка до рядка (Т. Масенко)

відрива́ти [шмато́к] [хлі́ба] від ро́та.

перев. зі сл. свого. Відмовляти собі у найнеобхіднішому заради кого-, чого-небудь. Приклади

відрива́ти кусо́к від ро́та. Наказував лиш синові, та й дуже, жалувати матір, що й при бідності відривала кусок од рота, аби лиш йому, Петрові, добре було (Дніпрова Чайка)
— Коли б у матері була така сила, щоб тебе провчити, як чужі провчили, то не дорікав би гіркими словами стару матір, що над тобою довгих нічок недосипляла, од свого рота одривала (Панас Мирний)
— Чи я ж його не любила, не жалувала? Од свого рота одривала шматок хліба та годувала його (І. Нечуй-Левицький)

зі сл. його, її, ї́хнього і т.ін. Позбавляти кого-небудь найнеобхіднішого, забираючи його собі. Приклади

Як не жалієте нас, то пожалійте дітей наших, не відривайте від їхнього рота останнього шматка (М. Стельмах)

відрива́тися / відірва́тися від життя́ (від землі́).

Втрачати почуття реальності. Приклади

Гублять діло формалісти, Сухарі-канцеляристи. Відірвались від життя. Справ не знають до пуття. Їх одні тривожать мислі: Щоб удержатися в кріслі! (С. Олійник)
Чимало живуть без врахування потреб життя. Літають в небесах, шукають чогось надзвичайного. Доцент Сухоруков щиро запевнив: — Професор Кучевич — людина, яка ніколи не відривається від землі (Н. Рибак)
[Хоменко:] Коли людина відривається від життя, то це і є найбільше лихо (З. Мороз)

з кінця́ в кіне́ць; від кінця́ до кінця́, з дієсл.

У різні боки. Приклади

З гір, із далеких лісів ринуть в долину вітри, шарпаються з кінця в кінець (П. Колесник)
Шатнулась-мотнулась [Оксана] із кінця в кінець, веде низку дівчат і приговорює: Та чого ви будете сидіти по хатах? (Г. Квітка-Основ'яненко)

Повністю, весь. Приклади

Він ще раз проходить його [двір] од кінця до кінця, самотній і безпомічний (М. Коцюбинський)

відрізни́ти бо́жий дар від яє́чні, перев. зі сл. могти і под., зневажл.

Розбиратися в чому-небудь. Приклади

Більше Паршецький не слухав високого гостя.. Надто вони розумні там зібралися, на тих горбах. Певно, вважають, що тут сидять одні остолопи, які не вміють відрізнити божого дару від яєчні (М. Ю. Тарновський)

від (з) ра́нку [й (та)] до ра́нку.

Протягом тривалого часу; цілодобово; весь час. Приклади

до ра́ння. Скільки правди в горлі, скільки мук не переповісти й до рання (В. Стус)
Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний)
А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка)

кров від кро́ві.

Рідна дитина. Приклади

Синова лайка горіла у ньому.. Хуліган… оселедець… І хто? Кістка од його кості і кров од крові (М. Коцюбинський)

від (од) пу́за, зі сл. ї́сти, годува́ти і под.

Досхочу. Приклади

Іван старався [рубати дрова й допомагати поварові] з усіх сил, тим більше, що годували од пуза: скільки живе, не їв Івана стільки м'яса та сала (А. Дімаров)
— От понаїдались кавунів! Що називається, од пуза. Далі їсти вже нема змоги — нікуди (В. Нестайко)
Ну чого ж це ти такий сумний? Дружок твій жениться, нагулявся ти на весіллі від пуза (Є. Гуцало)
— На фронт би швидше. Там хоч годуватимуть від пуза,— висловлював він [Денис] заповітну думку (Григорій Тютюнник)

від а́за до і́жиці, книжн.

Від початку до кінця; все. Приклади

— Все перевірено — від аза до іжиці. Здається, план повинен удатися (З газети)

відби́ти / відбива́ти від до́му кого.

Відохотити кого-небудь від виконання своїх домашніх, сімейних обов'язків. Приклади

— А вам заздро на мого чоловіка? — вмішається Галя.— Та ще б, дивіться, не заздро було! Де ж таки — чужу жінку зовсім від дому одбив! (Панас Мирний)

з одного́ ма́ху, перев. з дієсл.

Відразу, тут же і т.ін. Приклади

з ма́ху. Хрін з квасом, редьку, буряки; Рябка, тетерю, саламаху — Як не було: поїли з маху І всі строщили сухарі (І. Котляревський)
Поганяв лівою [рукою], бо праву ще колись, у чотирнадцятому, з одного маху відтяв йому козак під Перемишлем (Д. Бедзик)
Тітка цапнула її [Ольгу] в свої шорсткі долоні й кинула (з одного маху) на нове, холодне крижмо (Я. Качура)
[Рокота:] Чи й справді що лихе вчинилося? [Глоба:] Тиміш… завдав нам сорому: з одного маху опинився під борцем, як кошеня! (М. Кропивницький)

Несподівано, рішуче і т.ін. Приклади

від одного́ ма́ху. А Русалка Дніпровая якраз ударила від одного маху на всі три точки. Вона поставила і обговорювала предмети зовсім світські (І. Франко)
Не завжди можливий шлях найбільш простий і радикальний — з одного маху відкинути все старе і поставити на його місце нове (З газети)
Он з тої гілочки, згори, стрибне з одного маху і в тебе хижі пазури запустить росомаха (І. Гончаренко)
Тут Федько з одного маху З нього [цапа] стриб і хлів закрив! (С. Олійник)

не від то́го.

зі сл. бу́ти. Згодний (з чим-небудь), охочий до чого-небудь. Приклади

Степанида Петрівна, яка ставилася до Бориса, як до рідного сина,. .була не від того, щоб він взагалі переселився до них жити (В. Собко)
— Ну, а тепер, Артеме, твоя черга. Розказуй ти про себе. Артем не від того був (А. Головко)

Не мати нічого проти; бути здатним на якісь дії. Приклади

Нічого гріха таїти: інколи наші редактори не від того, щоб підстригти майстрів слова на знайомий і звичний їм кшталт (М. Рильський)
А коли у Георге настрій хороший, він не від того, щоб і поговорити (М. Чабанівський)

[від сло́ва] до сло́ва.

Точно, дослівно, без змін. Приклади

Ломицькому здалось, що він десь чув цю фразу, таку саму од слова до слова. Він почав пригадувати і нагадав: цю фразу говорила недавно Маруся (І. Нечуй-Левицький)

від ви́падку до ви́падку.

Нерегулярно, несистематично. Приклади

Яворницький збирав фольклор не від випадку до випадку, а використовував для цього щонайменші можливості (З журналу)

від ма́ківки до п'ят.

зі сл. почервоні́ти і под. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже. Приклади

Андрій… відчув, як кров прилинула йому до обличчя, як він ввесь почервонів від маківки до п'ят, а губи затремтіли й на пальцях рук виступив піт (І. Багряний)

1.Увесь, повністю. Приклади

Прибігли діти, мокрі від маківок до п'ят, щебечуть (З журналу)

не від ми́ру сього́.

Не такий, як усі; особливий, незвичайний, дивний і т.ін. Приклади

— Людей і питайте, а я чоловік не от мира [не від миру] сього! (О. Кониський)
У моїй юній селянській уяві письменник поставав не від миру сього. Малювався в образі не менше двокрилого ангела небесного (С. Ковалів)

відкра́яти від се́рця що і без додатка.

З великим болем віддати щось особливо дороге. Приклади

Мені не дали стипендії, і перші два роки я перебивався уроками, а батько мій навіть продав десятину землі. Відкраяв од серця (О. Довженко)

з вуст у вуста́, зі сл. передава́тися, передава́ти, перехо́дити.

Від однієї людини до іншої (про щось почуте). Приклади

з уст до уст. З уст до уст перелітала одна звістка про заснування нових артілей (Г. Епік)
від уст до уст. Полетіла команда від уст до уст: форсувати річку (О. Гончар)
По селах з уст в уста передавалася жахлива звістка: фашисти нищать радянських людей, знущаються з жінок, убивають комуністів (Іван Ле)
Переходячи з уст в уста,.. твори ці зазнавали різних трансформацій, розгалужувались іноді на багато варіантів (М. Рильський)

від світа́нку (світа́ння) до смерка́ння (до смерку́).

З ранку до вечора; цілий день. Приклади

— Коли з добрим напарником, то копійок тридцять п'ять — сорок випиляю, це від світання до смерку (М. Стельмах)
Від світанку до смеркання стригла вона ярок і баранів, які лежали перед нею зі зв'язаними ногами (З. Тулуб)

Весь час. Приклади

Чоловік кинув роботу, і від світання до смеркання корили та лаяли його (М. Коцюбинський)

плоть від пло́ті кого, чого.

Невід'ємна, органічна частина чого-небудь. Приклади

Наші письменники, наші митці — діти трудового народу, плоть од плоті його (М. Рильський)

Рідна дитина. Приклади

Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом. Права рука… здирає гада з шиї; ліва — одриває його від стегна.. А все в цілому явилося перед очі батька уже не сином,— плоть від плоті,— а пластичним образом скам'янілої молодості і трагічно скованої сили (І. Волошин)

ді́рка з (від) бу́блика.

Абсолютно нічого. Приклади

Начальству — ордени, а споживачеві — дірка від бублика (З газети)
Замість Сталінграда… взяв [фашист] з бублика дірку!.. (І. Нехода)
— Мовчи, Марино..,— не вгавав Левко.— Що я там маю з того шоферування? Дірку з бублика (В. Кучер)
— Ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний)

від до́шки до до́шки. перев. зі сл. прочита́ти і под., заст.

Абсолютно все, в деталях. Приклади

Цікаво було б розворушити роман і самої Марти Кирилівни. Я ж знаю її давній роман з Бичковським, як-то кажуть, од дошки до дошки.. — подумала Христина (І. Нечуй-Левицький)

Нічого не пропускаючи, від початку до кінця; повністю. Приклади

Читаю ваш журнал від дошки до дошки. Цікавить мене все (З журналу)
Хоча в них [часописах] не було нічого цікавого.., проте він [капітан] прочитував їх від дошки до дошки (І. Франко)

від [усіє́ї] душі́.

На всю силу почуттів; до самозабуття. Приклади

Він [Бачура] любить, коли ненавидять — то від усієї душі (М. Чабанівський)

Відверто, нічого не приховуючи. Приклади

І справді, міністр заговорив від душі. Головне — не прикрашав дійсність, охарактеризував наше сільгоспвиробництво як дуже хворе (З газети)
— От, мій друже, конче потрібно мені від душі поговорити з тобою про неї [Інну]. Все збирався, та якось… не вистачало ніби часу (Є. Кротевич)

Нестримно, невимушено; з великим задоволенням. Приклади

Панночка сміялася від усієї душі (О. Довженко)
Данько сміявся від душі: навчилися [французькі матроси] від чорноморців, як із своїми офіцерами розмовляти (О. Гончар)

Щиро, глибоко, сердечно. Приклади

з душі, рідко. Що чорнявую з душі люблю, На біляву залицяюся, А з рудою препоганою хіба піду розпрощаюся (Українські народні ліричні пісні)
Антін від усієї душі співчував лиху Семків (С. Чорнобривець)
Оп'ять [знову] біда гне в сук Латина, Сердешний каявсь од душі, Що тестем не зробивсь Енею (І. Котляревський)

Щедро. Приклади

Я Одісея у дім свій привів і прийнявши, гостинно Став від душі частувати (Гомер, перекл. Б. Тенна)
На площах малеча.., плуталась поміж машинами і кіньми, тягаючи за собою повні відра, навперебій простягаючи кожному кварту, зачерпнуту від душі по самі вінця!.. (О. Гончар)

Дуже сумлінно, з надзвичайною старанністю. Приклади

від са́мої душі́. А вже чим я захоплююся, дорогі товариші, Те роблю я не абияк, а від самої душі (С. Воскрекасенко)
Згадав [Антон] себе завзятим парубком, першим комбайнером.. Працював він тоді від душі (Д. Бедзик)
Дзвеніла [пісня] в зоряній тиші, у простір місячний лилася про тих дівчат, що на Донбасі усе робили від душі (О. Гончар)

з (від) голови́ [аж] до ніг (до стіп).

У всьому — у думках, у вчинках і т.ін. Приклади

з ніг до голови́. Дівчина — одна на мільйони. Це авантюристка з ніг до голови (Ю. Яновський)
Поруч з оповіданнями Яновського мужньо лунали в дні війни оповідання Олександра Довженка, такого, як і Юрій Іванович, романтика з голови до ніг (М. Рильський)

Дуже. Приклади

Хоч би був чистий як лід, а білий, як сніг, то тебе обмовлять від голови до ніг (Укр. присл.)

Повністю, цілком, весь. Приклади

Черговий зміряв Андрія оком з голови до стіп (І. Багряний)
Черниш уже був з ніг до голови в новому, вирядився, як до параду (О. Гончар)
Кавоман втримав чашку, і це була помилка — вже перша черга вихлюпнула з денця псевдокофейний коричневий фонтан й щедро з голови до ніг вмила Дмитра (А. Крижанівський)
Емене, яка досі скоса поглядала на чужинок, підступила ближче і почала оглядати їх з голови до ніг (М. Коцюбинський)

від дзвінка́ до дзвінка́.

Повністю, без будь-якої перерви; від початку до кінця. Приклади

10 років у таборах Іван Дмитрович [Мельник] відбув од дзвінка до дзвінка (З газети)
— Ви мало не вбили людини, відсиділи за це два роки від дзвінка до дзвінка (В. Собко)

піти́ в моги́лу (з життя́, від нас, до Бо́га і т.ін.).

тільки піти́ в моги́лу. Залишитися невідомим, таємним. Приклади

— Ніхто й слова не почує про тебе. Що було між нами — в могилу піде! (М. Стельмах)

Загинути, вмерти. Приклади

Де вони поділи побратима? Чи живий він, чи пішов до Бога? (Леся Українка)
При мені вже тоді з діток Марушка четверта в могилу пішла (А.Тесленко)
Молодий і запальний поет Ярослав Шпорта… був поранений і молодим пішов із життя (Т. Масенко)

від зорі́ до зорі́.

Постійно, весь час. Приклади

За милих виплакали очі Дружини, матері; Скрізь ллються слізоньки жіночі Від зорі до зорі (П. Грабовський)

З раннього ранку до пізнього вечора, цілий день. Приклади

Рішив Василь найнятися у робітники.. Це означало роботу від зорі до зорі, але цього не боявся Василь (Г. Хоткевич)

від (з) [усього́] се́рця.

Щиро. Приклади

Як добре, що існує Нароч, Як добре, що Дніпро дзвенить, Як слова милого товариш З усього серця не любить? (М. Рильський)

Нестримно. Приклади

Оксен… уже давно забув той день, коли весело, від усього серця сміявся (Григорій Тютюнник)
Співаючи пісню, од серця голосить [дідусь] і до плачу доводить (П. Куліш)

Дуже сумлінно, з надзвичайною старанністю. Приклади

— Добре підкували, від серця,— запевняв буковинець на прощання.— Хай не зітруться підкови, хай не підіб'ються ваші коні (О. Гончар)

хо́лод пробира́є (пройма́є) / пробра́в (пройня́в) [аж] [до кісто́к] кого і без додатка.

Хто-небудь дуже змерз, або когось охоплює сильний озноб від переляку, несподіванки і т.ін. Приклади

Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцять градусів (О. Гончар)
Вогню не розпалювали [донбасівці]. Холод проймав до кісток, земля замерзла (Ю. Яновський). Ранній холод пройняв аж до костей [кісток], і ми [розвідники] тулилися один до одного, ніби хотіли зогрітись (Мирослав Ірчан)
хо́лод пройма́є від голови́ аж до ніг. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний)

не з (від) добра́.

Через важкі умови, несприятливі життєві обставини. Приклади

Бурлаки трохи помовчали, а Микола промовив: —. .Не з добра стали бурлакувать.. (І. Нечуй-Левицький)
Оповіда мені твій помарнілий вид Про те, як не з добра ти занедбала стид (В. Самійленко)
— Оце було, коли не з добра, а з лихої години заведеш пісню, то зараз і репетує: —. .Геть з оселі! (Ганна Барвінок)

відрі́зана ски́ба [від хлі́ба].

Людина, яка втратила зв'язок із своїм середовищем, з колективом, змінила рід діяльності. Приклади

— Панас же почуває себе одрізаною скибою чи відламаною гілкою… Звісно, і в Гадячі не з медом працювалося, а все ж при домівці певніше (М. Медуниця)
Він пішов з відділу на іншу роботу і тепер для нас — відрізана скиба (З журналу)

Людина, яка відділилася від родини, стала жити самостійно ( перев. про дочку, що вийшла заміж). Приклади

В той же час відчула [Харитина], що син уже — відрізана скибка (П. Рєзніков)
одрі́заний шмато́к хлі́ба. Заміжня дочка для батька одрізаний шматок хліба, а вона чіпляється, як смола чобота! Є чоловік, — чого ж ще? (Грицько Григоренко)
відрі́зана ски́бка від хлі́ба. [Хивря:] У мене вже ні за ким більше рушникувати.. .Векла вже відрізана скибка від хліба (Укр. поети-романтики..)
— Одрізана скиба од хліба (вийшла заміж) (М. Номис)
— Буде побиватися стара, та що?.. Я тепер одрізана скиба од хліба! А в село я не піду (Панас Мирний)

з (від) са́мого ма́лечку (ма́лку).

З раннього віку, з дитинства; змалку. Приклади

Скривджене з самого малку її сирітське серце догадалося, що Чіпка не такий (Панас Мирний)
У хліборобів діти з самого малку призвичаюються до важкої роботи (Панас Мирний)
З самого малечку хлопець звик бути в центрі уваги (А. Головко). Все, що було Миронове, те й було Оксанине,— це Оксана знала від самого малечку (Грицько Григоренко)

із запереч. Приклади

З самого малечку не знав він [Іван] ні догляду, ні материнської ласки (С. Чорнобривець)

від си́ли.

Щонайбільше. Приклади

Побачив [гебітс комісар] невелику кам'яну чашу. Визначив на око, скільки могло бути там води. Три-чотири відра, не більше. Ну, від сили п'ять (В. Поліщук)
Цим чоботям од сили три карбованці ціна (Б. Грінченко)
Менш їх [козаків] було зараз: од сили з півсотні (А. Головко)

від Ада́ма, зі сл. почина́ти і под.

Дуже здалека, з самого початку. Приклади

З безперестанними охами, сапанням та умліванням Прохіра розказувала. Вона почала від Адама (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) не́бо від землі́.

Дуже велика різниця; цілковита протилежність. Приклади

Та куди ж нам до вас рівнятися? Як небо від землі (Г. Квітка-Основ'яненко)

зі сл. дале́кий і под. Дуже. Приклади

Цілі цих партій далекі як небо від землі (З газети)

від бі́лого сві́ту до те́мної но́чі.

Від ранку до вечора; весь день. Приклади

По селах від білого світу і до темної ночі знай гупали неугавно ціпи (Панас Мирний)

відійти́ / відхо́дити від гріха́.

Запобігти якомусь осудливому вчинку; не допустити, відвернути що-небудь небажане, неприємне. Приклади

Роман чує, як буйний гнів кидається йому в руки і голову, і, щоб відійти від гріха, швидко обертається і вилітає з нечистої, тісної од всякого добра кімнати (М. Стельмах)

кість від ко́сті кого, чого.

Дитина, породження. Приклади

Олексій Штепа, молодий козак, кість від кості козацького племені (Л. Первомайський)

хова́тися від лю́дсько́го о́ка (від лю́дськи́х оче́й).

Намагатися, щоб ніхто не побачив, не помітив; уникати зустрічі з ким-небудь. Приклади

Довго сидів [Тетеря] при місяці… Усе щось думав і шепотів сам до себе, а потім, ховаючись від людського ока, ішов спати (Григорій Тютюнник)

Бути невидимим. Приклади

Коли київські гори курилися туманом, а Дніпро, запнувшись своєю димчатою запоною, ховався від людських очей, — по зеленій оболоні метушилися в тумані щось за тіні (Панас Мирний)

відби́тися / відбива́тися від до́му (від сім'ї́).

Перестати бувати вдома або втратити інтерес до домашніх, сімейних справ. Приклади

— За роботою і товариством зовсім, Іване, відбився ти від сім'ї (М. Стельмах)
Поступлю я, тату, в суд або десь в урядники, таки в нашому місті. І од дому не одіб'юся, і до чину дослужуся (І. Нечуй-Левицький)

від ву́ха до ву́ха.

Дуже широко. Приклади

Тепер сміялися всі… Роздирали роти від вуха до вуха (П. Загребельний)

відлягло́ (відійшло́) від се́рця (від душі́, на се́рці, на душі́) у кого, кому і без додатка.

Хто-небудь відчув полегшення, спокій, перестав тривожитися, хвилюватися. Приклади

Відлягло на душі й полегшало, бо ти вже бачив саму Василинку, схожу на пшеничний колосок (Є. Гуцало)
В неділю чи в свято вийде Олександра на музики, впірне, мов у море, в юрбу веселої, безжурної челяді, задивиться на парубочу красу, і відійде трохи від серця (М. Коцюбинський)
У Серафими Ігнатівни відлягло на серці (Ю. Мокрієв)
Пішов [Мина], і всім ніби аж відлягло від душі (О. Гончар)
У Маслова відлягло від душі, він зрозумів: товариство прийняло його до свого школярського гурту (Ю. Збанацький)
— У дівоньки відлягло від серця. Сперш думала — спровадить Стефана, як того сватача… А хлопець той, коли правду козати, і непоганий (В. Большак)
Після сварки тільки поріг переступить важко, а переступив — і помирився!.. Тепер від серця відлягло і зовсім полегшало (І. Тобілевич)

день від дня (за днем, по дню).

Поступово, неухильно; з кожним разом. Приклади

Весела, вродлива, тямуща була молодиця!. .І так день по дню все більше подобалася Іванові (О. Гончар)
День за днем, за тижнем тижні — непомітно лине час (Л. Забашта)
Він робився день від дня якийсь похмуріший та понуріший (І. Франко)

тихі́ший (ти́хший) [від] води́, ни́жчий [від] трави́.

Дуже скромний, покірний, непомітний. Приклади

Присмирів відтоді Віктор. Став тихіший від води, нижчий від трави. То бувало, де тільки ступне, там і начудотворить, а тепер любо-мило глянути на хлопця (В. Речмедін)
Тверезий він [паламар] був тихший води, нижчий трави; зате, як скинув чарку-другу — де те завзяття візьметься (Панас Мирний)
тихі́ший за во́ду. Для Федора Іполитовича теж було новиною, що тихіший за воду Сергій сміє, та ще так нечемно, перебивати відповідального колегу (Ю. Шовкопляс)

держа́ти (трима́ти) язи́к дале́ко від ро́зуму.

Говорити що-небудь безглузде, нерозумне. Приклади

— А ти [Харитоне] язика далеко від розуму не держи! — вже замирливо кинув Боженко, добуваючи копшук, щоб перекурити, після хвилювання. — На, от, закури, дурило! (Ю. Смолич)

дави́тися смі́хом (від смі́ху, від ре́готу і т.ін.).

Безуспішно намагатися стримувати сміх. Приклади

Сміх [тещі] був роблений, сухий, з якимись істеричними вилясками. Степан ладен був заткнути їй горло, щоб ущухло оте лящання, а вона давилася від реготу і заливалася, заливалася (П. Загребельний)
Чохов схопив зубами рукав гімнастьорки [гімнастерки], давився від сміху, дивлячись, як Чумаченко… борониться від діда (Григорій Тютюнник)
Женя пирснула, давлячись сміхом (Л. Смілянський)

з пелюшо́к.

З раннього дитинства, змалку. Приклади

від пелюшо́к. — І рай і пекло — все в тобі, людино. Від пелюшок — до смерті, до загину (Л. Скирда)
То скіки [скільки] ж мовчати? Доки всіх пересадять та по тюрмах погноять?.. От за дітей уже взялися. Це що, уже й діти ворогами народу стали? Скоро й з пелюшок хапати почнемо (А. Дімаров)
Тепер ви з пелюшок знаєте свої права: давай вам Артеки, гармоніста штатного, розваги всякі… А коли ж до праці привчатися, як не змолоду? (О. Гончар)
[Кнур:] Чого ж ти хотіла, шоб те щастя змалечку за нею ходило, з пелюшок її стерегло. Вона тілько [тільки] що на ноги знялася.., світа ще не бачила (Панас Мирний)

від гу́дка до гудка́.

Від початку до кінця весь певний час; повністю. Приклади

І Чинбас місяць — від гудка до гудка — одтарабанив у цеховій підсобці (М. Рудь)

сп'яні́ти від у́спіху (від у́спіхів).

Втратити здатність тверезо, самокритично оцінювати реальну дійсність під впливом досягнутого в якійсь справі; зазнатися. Приклади

І сталась з людиною зміна крута: Сп'янівши від успіху того, Директор заводу Чавунна плита Влюбився… у себе ж самого! (С. Олійник)

від сотворі́ння сві́ту, зі сл. не ба́чити, не бу́ти і т.ін.

Ніколи. Приклади

— Вже ж такого розору, вогню та нівечення від сотворіння світу не бачено. Вірно я кажу? (О. Довженко)

згоря́ти (згора́ти) / згорі́ти (спопелі́ти) від (з) со́рому.

Дуже бентежитися, ніяковіти, червоніти. Приклади

— Я думала спопелію від сорому, коли мені сказали (Ірина Вільде)
Коропов стояв, згоряючи з сорому, кліпав очима й ладен був іти геть (В. Земляк)
[Іван:] Не ждав я, щоб і мені, старому, прийшлось згорати від сорому перед добрими людьми за тебе (С. Васильченко)

розгуби́ти обручі́ від макі́три, жарт.

Втратити здатність правильно думати, діяти. Приклади

— А що ж плакати? — скинув картуза син.— Краще б заплакав, дурноверхий, коли розгубив обручі від макітри (М. Стельмах)

деше́вший від грибі́в.

Недорогий, дуже дешевий. Приклади

— Там землі не міряно, а людей жменя. А де людей мало, там земля дешевша від грибів (М. Стельмах)

від мало́го до старо́го.

Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. Приклади

від старо́го до мало́го. Іван Оленчук..підняв усіх жителів свого кутка — від старого до малого — рятувати броди (О. Гончар)
Сонячний осінній день… Коло клубу — від малого до старого (З журналу)
Весь аул від малого до старого збігся до саней (З. Тулуб)

не від сві́ту цьо́го.

Той, хто має незвичайні властивості або своєю поведінкою і вчинками викликає здивування. Приклади

Усяких гіпнотизерів, телепатів, екстрасенсів, парапсихологів я завжди вважав людьми не від світу цього (З журналу)
Кеша вирішив пробити собі шлях у велику науку, він зробив ставку на Розума. Той був трохи не від світу цього (В. Тарновський)
А вона не боїться смерті — Душа її вже давно живе у квітах — Червоно, жовто синьо, бузково, біло, солодко, дико — як не від світу цього (Г. Тарасюк)

від а́льфи до оме́ги, книжн.

Від початку до кінця. Приклади

— Оце діждався новини, оце потішили новинами! Ну що ж, хай кажуть, мусить знати все, від альфи до омеги (Д. Міщенко)

оди́н від о́дного недале́ко відбі́гли (відско́чили, відбі́г і т.ін.), ірон.

Невелика різниця між ким-небудь у чомусь; схожі чимсь, однакові. Приклади

Вони один від одного недалеко відбігли.

відби́тися / відбива́тися від рук кого, чиїх і без додатка.

Перестати коритися кому-небудь, слухати когось. Приклади

Надто вже заадмініструвався наш шановний Павло Антонович… Мало, що сам од рук відбивається, ще й Кужеля за собою тягне (С. Добровольський)
— Тільки гляди мені, Ігоря нашого стримуй. Геть від рук почав одбиватися. Дивися за ним, — строго сказав Громов (В. Кучер)
А закінчилося це тим, що хлопець перестав слухати батька й відбився від рук матері (С. Чорнобривець)
[Тиміш:] Чортяка б вас обох вхопила з вашою грамотою!.. Одбились обоє від рук, хоч візьми та обом поскручуй голови!.. (М. Кропивницький)

з (від) ра́нку (ра́ння) до [са́мого] ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, до темна́, до [пі́зньої] но́чі).

Весь день; цілими днями, протягом довгого часу. Приклади

з ра́ннього ра́нку до пі́зньої ні́ченьки. Рученьки терпнуть, злипаються віченьки… Боже, чи довго тягти? З раннього ранку до пізньої ніченьки Голкою денно верти (П. Грабовський)
З ранку до ночі бачу твої очі (Пісня)
Ну, а нам з весною стільки діла! Ми в труді від ранку до темна, Щоб, як ліс, озимина шуміла, Щоб, як військо, встала ярина (П. Дорошко)
Білка сумочку свою Розстебнула у гаю І від рання до смеркання В сумку зносить харчування (М. Стельмах)
Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій стороні теж вогонь від ранку до смеркання (І. Гончаренко)
Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі, а коли їх не було, то над полем від ранку до самого вечора бродили тумани (О. Гончар)
[Шинкарка:] Крячуть, крячуть чорні галки з рання до смеркання; Брешуть, брешуть вражі хлопці, що є в них кохання (С. Руданський)
Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (І. Цюпа)
Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А. Головко)

Відділяти кукіль від пшениці.

Євангельський вислів з притчі про чоловіка, що посіяв пшеницю, а вночі прийшов ворог і посіяв між пшеницею кукіль — старослов'янською мовою «плевелы». Раби запропонували господареві вибрати кукіль, та він, боячись, щоб вони не зіпсували посівів пшениці, сказав: «Залиште рости те і те до жнив, а під час жнив я скажу женцям: зберіть насамперед кукіль і зв'яжіть його у в'язки, щоб спалити їх, а пшеницю зберіть у житницю мою» (Матв., 13, 24-30).
Вислів уживається у значенні: відокремлювати добре від поганого. Приклади

Він (пролетаріат) не одкидає і тієї культури, яку створила віками буржуазія, але він не приймає її цілком, він пересіває її, одкидає плевели і цінить чисті здорові зерна, з яких хоче створити нові, могутні і чарівні і пожиточні рослини своєї культури і штуки своєї. (С. Петлюра, Ювілей М. К. Заньковецької)
Біжить почтар із Віфлеєма
І каже: — Царю! Так і так!
Зіновать, кукіль і будяк
Росте в пшениці!
Кляте плем'я
Давидове у нас зійшло!
Зотни, поки не піднялось!
(Т. Шевченко, Во Іудеї во дні они…)
Відсій кукіль і відбери зерно, Посій його й не жди, як зійде ряснотою, А прагненням своїм і працею крутою Доглянь і перевір, яке на зріст воно. (А. Малишко, Відсій кукіль і відбери зерно…)

Геть від Москви!

Це гасло є видозміненою реплікою Чацького — героя п'єси О. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824): «Геть із Москви». Відмова від однобічної орієнтації на наслідування російської культури і потреба встановлення безпосередніх контактів з «психологічним Заходом» належали до основних положень культурологічної концепції М. Хвильового, сконцентрованих у гаслі «Геть від Москви». За цю концепцію її автора було піддано нещадному цькуванню, організованому Й. Сталіним і його сатрапами. Приклади

Гасло Хвильового «Геть «від Москви!» є логічним висновком історичного розвитку російсько-українських взаємин. (П. Голубенко, Україна і Росія)

Душу віяти від тіла.

Вислів походить зі «Слова о полку Ігоревім» (XII ст.), з опису кривавої битви руського війська з половцями: «На Немизі снопи стелють головами, молотять чепи харалужними, на тоці живот кладуть, віють душу од тіла». Приклади

У переносному значенні — вбивати на полі бою.
Хтось невидимий в полі важко гупав
і, знову душу віючи від тіл,
шрапнеллю грімко брук щербатий хрупав…
(Юрій Клен, Прокляті роки)

Не від світу цього.

Цитата з Євангелія, слова Ісуса Христа: «Царство Моє не від світу цього» (Іван, 18, 36).
Характеризує людей, далеких від реального життя з його турботами. Приклади

— Громадянине слідчий! То ви абсолютно не знаєте Курбаса! Та він поза театром, поза своїми мистецькими візіями, поза літературою та філософією мистецтва світу не бачив. Він не від світу сього! (Й. Гірняк, Спомини)

Починаймо від яйця. Ab ovo.

Вислів з «Науки поезії» римського поета Горація (65—8 до н. е.). Горацій хвалить Гомера за те, що він починає розповідь про Троянську війну одразу з суті справи, не заглиблюючись у передісторію подій (прекрасна Олена, викрадення якої Парісом було причиною Троянської війни, за грецькими міфами, народилася з яйця).
У переносному значенні: з давніх-давен, від самого початку. Приклади

Колеги, ми відбилися від теми.
Почнім ab ovo і приймім ad hoc
без доказу, що і скульптура вічна.
(Леся Українка, У пущі)

Різнити (відділяти) козлищ від овець.

Вислів з Євангелія: «Коли ж прийде Син Людський У славі Своїй і всі святі ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї. І зберуться перед Ним усі народи; і відрізнить одних від других, як пастир відділяє овець від козлищ» (Матв., 25,31-32).
У сучасній мові вислів означає: давати кожному по заслузі. Приклади

Любов — не ніжний вітерець,
А в сто разів складніша штука.
Різнити козлищ від овець —
Нехитра Богова наука…
(М. Рильський, Любов)

Хто взяв меч, від меча й загине.

За Євангелієм, коли слуги первосвященика прийшли схопити Ісуса Христа, один із його учнів витяг меча. «Тоді сказав йому Ісус: «Поверни меч твій на його місце; бо всі, хто візьме меча, від меча й загинуть»» (Матв., 26,52).
У метафоричному слововживанні — пересторога проти насильства. Приклади

Нартал: О, ясна зброє, Чом я тебе на ворога не зняв?
Ф л е г о н: Хто меч підійме, від меча загине.
(Леся Українка, Руфін і Прісцілла)
Природник: Але Христос сказав: «Хто взяв меч, від меча й загине»4.
Генерал: Так, загине той, хто не вміє з мечем поводитися, пане професоре. (В. Винниченко, Пророк)

Царство Моє не від світу цього.

Цитата з Євангелія. Коли Пілат спитав Христа, за що саме його переслідують юдеї, Христос відповів: «Царство Моє не від світу цього. Якби воно було від цього світу, то слуги Мої воювали б, щоб не був Я виданий юдеям» (Іван, 18, 36).
У сучасній мові вислів уживають, коли йдеться про протиставлення матеріального і духовного. Приклади

Противно до Максима був Іван характером не практик, а ідеаліст — «чоловік не від миру сього», як у гніві казала на нього Максимова Марта. (Ю. Смолич, Рік народження 1917)
Єпископ: Той викуп там, на небі. Наше царство не сього світу. Хай тіла вмирають, аби повік жили блаженні душі. (Леся Українка, У катакомбах)