ВІДКИДАЮТЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

відки́нути / відкида́ти но́ги (вульг. , жарт. копи́та, ра́тиці і т.ін.), зневажл.

від чого і без додатка. Дуже втомитися. Приклади
  • — Ну-ну, не гарцюй! — крикнув на його Юхим. — Ще поки донесеш до місця, то і ноги повідкидаєш (Панас Мирний)
  • повідкида́ти но́ги ( перев. про всіх або багатьох). [Мелашка:] Похрипли від співів і ноги від танців повідкидали дружки, свашки та приданки… (М. Кропивницький)
Померти, загинути. Приклади
  • повідкида́ти ра́тички, жарт. — Як ти думаєш, Тимку, скоро наші муки закічаться, чи ганятимуть нас по степах, доки і ратички повідкидаєш? (Григорій Тютюнник)
  • повідкида́ти но́ги (копи́та) (про багатьох). — Тоді я одним куликом борошна вирятував три душі: і Омелянову, і твоєї матері, і твою. Інакше повідкидали б ви копита (М. Стельмах)
  • Коли хтось ловив чорта чи відьму — тож не милував їх… Чорта найчастіше запрягали в плуга, і він орав доти, поки не відкидав копита (М. Стельмах)
  • [Свирид:] Жде, мать, не діждеться, поки дядько ноги одкидає (Григір Тютюнник)
  • — Станеш вдумуватися [у життя] — посивієш, сухоти наживеш, раніш строку копита відкидаєш (В. Москалець)
  • І розказать не можна, яка нам морока була з тією дитиною: цілісінький день і цілісіньку ніч кричить… Бідна моя жінка за ним і сама трохи ніг не відкинула (О. Стороженко)
  • Ори [Пархоме] і засівай лани, Коси широкі перелоги, І грошики за баштами лупи — та все одкинеш ноги (П. Гулак-Артемовський)