ВІДВЕСТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

перево́дити / перевести́ ́по́дих (дух, ві́ддих).

Робити коротку перерву, короткий перепочинок в чому-небудь. Приклади

Він дійшов до зобидженої Тетяниної могили, перевів віддих і сторожко оглянув… світ (М. Стельмах)
відвести́ дух. Вже як стала в лісі, то аж тоді дух одвела (Леся Українка)
Про свою рушницю я забув одразу, бо ми дременули далі. Подих перевели аж біля озера (З журналу)
Вони разом із Шарком побігли на гору і зупинилися, щоб перевести дух (П. Панч)
Хлопці мовчки поспішали за своїм командиром. З годину ще кушпелили, не переводячи вважай, подиху (І. Головченко і О. Мусієнко)
Глущуки… тягли… воза з гноєм.. Катерина підкладала під колесо камінь, щоб не котився він донизу, перепочивали, переводили подих і знову тягли на гору (С. Чорнобривець)

[й] го́лосу не відво́дити / не відвести́.

Втрачати здатність говорити, розмовляти. Приклади

Часом так груди заложить, що й голосу не одведу (О. Стороженко)

відво́дити / відвести́ о́чі.

від кого--чого. Переставати дивитися на кого-, що-небудь. Приклади

Наталка не могла одвести від нього очей (О. Гончар)
Копистка відвів очі від вікна, низько увігнув голову і замислився (Я. Гримайло)

кому, від кого. Навмисне відволікаючи увагу від кого-, чого-небудь, обдурювати когось. Приклади

Украде [Тимошко] бувало… та й підкине другому, щоб від себе очі одвести (Панас Мирний)
— Доведеться, панове-товариші, — каже отаман, — туркові очі одвести. Чи є охочі? (П. Панч)
Іч, як він, падлюка, викручується! Жолкевський їде до нас по виписчиків, а він [Сагайдачний] нам очі відводить! (З. Тулуб)

від кого і без додатка. Намагатися не дивитися на кого-небудь; уникати зустрічі очима з кимсь. Приклади

Аж од дверей ніс на собі Давид її погляд, а це тільки вловив. І щось було в ньому, від чого порубок швидко відвів очі (А. Головко)
Галка розглядала по кімнаті; її таки щось непокоїло. Ярослав уловив її погляд, відвів очі (Ю. Мушкетик)
Помирає їх [товаришів] улюблений командир Андрій Федорченко.. Молодший їздовий Тягнибіда відводить очі набік, щоб приховати сльози (О. Довженко)

оче́й не відведе́ш (не віді́рвеш) від кого--чого і без додатка.

Хто-, що-небудь надзвичайно вродливий, гарний, привабливий зовні. Приклади

— В Ганни Іванівни он яка чорнобурка! І рушниці нема, і собак нема, — а чорнобурка — очей одірвать не можна (Остап Вишня)
оче́й не мо́жна відвести́ (відірва́ти). Яблука і груші, справді, були такі манливі, що від них очей не можна було відвести (Ю. Збанацький)
— Ех, як висиплять [словачки та мадярочки] з костьолу, та як попливуть вулицею — очей не відірвеш!.. Хустки на них яскраві, спідниці короткі та круглі, як обручами напнуті… (О. Гончар)
[Галя:] Я знаю деяких дівчат… Обличчя в них — очей не відірвеш, а душа — плюска, крихітна, сіра (О. Левада)

відво́дити / відвести́ ду́шу.

Знаходити собі втіху, розраду чи розвагу в чому-небудь; втішатися. Приклади

І як зберемось, то хоч душу відведемо — пісень своїх наспіваємось (О. Гончар)
Скільки раз уже його охота забирала шпурнути серпом та хоч побалакати за їду [їжу] (уже відвів би душу), так же не міг ізважитися, бо, видить, жінка жне й раз не застогне (Л. Мартович)
А щоб чим-небудь хоч трохи одводити душу, обзавівся [Максим] якоюсь повійницею та й гуляв іноді з нею (Панас Мирний)

з ким, кому, перед ким і без додатка. Звірятися кому-небудь, ділячись своїми думками, переживаннями, намірами і т.ін. Приклади

Відчув [Левко] — не хочеться чомусь розмовляти з Михайлом. Скільки мріялось одвести душу з кимсь рідним в розмові, викласти свої сумніви і вагання, а от приїхав друг і не виходить розмова (З. Мороз)
Натерпівся старий у синовій хаті, тож йому хочеться душу перед молодими відвести (К. Гордієнко)
Людина завжди потребує когось, кому б могла вилити своє горе і відвести душу (В. Козаченко)
— Я давно мрію про братство людей, про друзів щирих і відвертих, з якими можна було б відвести душу, поділити і горе і радість (О. Іваненко)
Веселий, гостинний, він любив товариство і скоро зібрав біля себе гурток молоді більш поступової та й відводив там душу (М. Коцюбинський)

Заспокоювати, розраювати кого-небудь. Приклади

[Молодиця:] Спасибі вам, дядечку, що хоч трохи душу одвели. Оставайтесь здорові (С. Васильченко)

Насолоджуватися здійсненням якого-небудь сильного бажання. Приклади

А як хотілося вхопити отут у темряві горло ворога й мовчки, щоб не заважили свідки, відвести душу (Іван Ле)
Ні, Василю, не натішився я нею [землею]. Дай мені душу відвести, наробитись на ній до солодкої втоми, щоб аж хребет мій згорблений занив (І. Цюпа)
Коломієць був завзятий курець, і Ярошенко відводив душу, посмоктуючи свою люлечку. Незабаром в кімнаті стало димно (В. Речмедін)

відвести́ / відво́дити уда́р від кого.

Захистити кого-небудь від чогось. Приклади

Всі могутні сили природи будуть послушні людській волі. А ти… не можеш зрушити з місця купу залізного брухту, не можеш викресати іскру вогню. Не владен відвести від своєї Тоні удар (О. Гончар)

не відрива́ти (не відво́дити) / не відірва́ти (не відвести́) оче́й (по́гляду) від кого-чого.

Весь час, уважно, пильно дивитися на кого-, що-небудь, стежити за ким або чимсь. Приклади

Під стіною, біля включателя стояв вже пикатий чоловік у чорному халаті і не відводив очей з того, що держав у руках годинника (Мирослав Ірчан)
Він не відривав очей од лічильника [таксі].. Його зацікавила сама механіка (Ю. Збанацький)

Милуватися ким-, чим-небудь, дивлячись на когось, щось. Приклади

З тебе, красо, очей не зрушу… (М. Старицький)
не зру́шити оче́й з кого. З вас у думці очей я не зрушу: Краса ваша — се ті ідеали, Що на час озаряють нам душу… (П. Грабовський)
Коли стемніло, на галявину прийшла Лукія. І доки дівчина розмовляла з Герасимом, Ярема не міг відірвати від неї очей (П. Кочура)
Стоїть він у садочку з своєю милою й очей не відірве від її хорошого личенька (М. Старицький)

відво́дити / відвести́ по́гляд (зір) від кого--чого.

Переставати дивитися на кого-, що-небудь. Приклади

Погиба подивився на скривлене болем і ненавистю обличчя Бараболі… і одвів од нього погляд (М. Стельмах)

від кого і без додатка. Намагатися не дивитися на кого-небудь, уникати зустрічі очима з кимсь. Приклади

— Говори, Галино, що маєш,— попередив її. І тоді дружина почервоніла, відвела від нього зір: — Даниле, хтось із нас має піти до Григорія (М. Стельмах)
Тітка, ласкаво дивлячись на неї [молодичку], сказала: — Нічого собі, дорідна ягода… — Й помітивши, що я відводжу погляд, додала докірливо: — А ти, бачу, й досі сором'язливий (Є. Гуцало)