ВІДБИВ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

відбива́ти (відбира́ти, перебива́ти) / відби́ти (відібра́ти, переби́ти) хліб чий, у кого, від кого, рідко кому.

Перехоплювати чию-небудь роботу, чиїсь обов'язки, завдання і т.ін. Приклади

Козаков, ревниво заздрячи танкістам, був однак щиро задоволений з того, що вони так прудко пішли вперед.— Хоч і відбивають наш хліб, але ж зате в Прагу встигнуть,— втішав він своїх вовків (О. Гончар)

Позбавляти кого-небудь заробітку, беручись за ту саму роботу. Приклади

— На кого ж ви вчились? — Теж на вчителя! Мало не перебив ваш хліб,— білозубо засміявся Марко (М. Стельмах)
І не криється баба [знахарка]: тільки зачепи — вона тобі повну торбу розкаже, аби підхвалили. Ото слухають, слухають дівчата, та: Бабо-бабо! От ми од вас хліба одіб'ємо — нащо все порозказували? (Дніпрова Чайка)
[Галя:] Я, каже, вивчу, як слід, якого хлопця, а він мені буде хліб одбивати… (Панас Мирний)

Відохотити кого-небудь від виконання своїх домашніх, сімейних обов'язків. Приклади

— А вам заздро на мого чоловіка? — вмішається Галя.— Та ще б, дивіться, не заздро було! Де ж таки — чужу жінку зовсім від дому одбив! (Панас Мирний)

безос. Хто-небудь втрачає здатність нормально мислити або сприймати щось. Приклади

Мені відбило тямки. Певне, те саме було і з Жабі. Ми щось мололи поручикові чи, мабуть, потакували на те, що він нам торочив (Олесь Досвітній)
— А ви мене послухайте, начальники дорогі. Не дивіться, що я баба немічна, у мене ще помки не відбило (Ю. Бедзик)
Зайшов я вже далеченько, бо мені неначе памороки одбило; але сльози перестали литись. Я став та й роздивляюсь, куди це я зайшов (І. Нечуй-Левицький)

Позбавляти кого-небудь здатності нормально мислити або сприймати щось. Приклади

[Бичок:] Ну, наробив я халепи, ускочив аж по самісінькі вуха! Правду кажуть: що кого Бог захоче покарати, то перш усього памороки одіб'є!.. (М. Кропивницький)

Дуже побити кого-небудь. Приклади

А іноді проти лави один піде [Нечипір], так тут вже достанеться йому на горіхи.., та так йому бельбехи повідбивають, що насилу удосвіта додому долізе (Г. Квітка-Основ'яненко)
повідбива́ти бе́бехи (бе́льбахи). [Ярема:] Мовчи, товстопуза пляшко! А то бебехи повідбиваю (М. Костомаров)
[Конон:] А бува, що і вкрадуть гроші [на ярмарку]; бува, що сп'яну погубляться і бебехи один другому надсадять (М. Кропивницький)
Всі [школярі] сумували, що уже не буде між нами такого щирого товариша, як Довбня, дехто похвалявся бебехи надсадити недолупленому москальчукові (Панас Мирний)
— Дядьки бояться йти до небожа. Ану ж їм відіб'ють бебехи! (С. Караванський)
— Одбилися від ватаги,— гунявить шаландьор із проваленим носом,— а тобі печінки відіб'ємо, чортів баклажан, щоб знав морську дисципліну (Ю. Яновський)

Хто-небудь не пам'ятає, забув когось, щось. Приклади

па́м'ять одби́то. От і знайшли злодія! Тепер уже ніхто не міг би сказати, що Нечипір не винуватий,. . от і буцімто пам'ять одбито йому, — все так ловко, чисто зробив, а про ключника й забувся (Грицько Григоренко)
Доживеш ти до сімдесяти годочків, ніякий чорт і не згадає про тебе, ніби ти їм і не батько, хоча б один сучий син навинувся чи телеграму вдарив! Навіть Оксані баки одбило (І. Драч)

Переставати цікавити когось, займатися чим-небудь. Приклади

Боялися ми: що, як піде робота нанівець? Що, як не вийде в нас нічого? Розхолодило б це наших хлопців, одбило б охоту (О. Донченко)