ВРІЖТЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

по́ли (полу́) вріж та тіка́й.

Швидше залишай, покидай (про місце, територію і т.ін.). Приклади

поли́ врі́зати (рі́зати┌112888) та тіка́ти. Христя від його поли ріже та тікає, а він, як реп'ях той, учепився (Панас Мирний)
[Дудар:] Це така казка, що полу вріж та тікай… (Л. Смілянський)
— Я дуже співчуваю панові… Звичайно, з наших проклятих місць поли вріж та тікай… (М. Старицький)

Беззастережно, за будь-яких обставин поривай стосунки з ким-небудь лихим, недобрим або уникай їх. Приклади

[Грицько:] Годі, Химко, не плач. Знай, що тут, у цьому лихому місці твоя згуба засіла. Тікай мерщій від неї! Поли вріж та тікай (Панас Мирний)
— А хто вас знає, Ви усі до вінця такі гарні та тихі, хоч у вухо бгай, а після вінця зараз закрутять веремія, хоч поли вріж та тікай! (І. Нечуй-Левицький)
Од ледачого поли вріж та тікай (Укр. присл.)

Зовсім перестати бувати десь, уникати когось. Приклади

Після того, як поли врізав [Грицько] від Чіпчиної хати, казав і Христі, щоб не ходила (Панас Мирний)

Косячи, догнати косаря, що йде попереду. Приклади

— Ех ви, робітнички вутлі! За косою мерзнете! Я вже свою ручку давно пройшов, другу кошу, а ви все моняєтесь. Чи хочете, щоб підрізав вам п'яти? (І. Цюпа)
Якось-то косили ми з ним за проваллям. Він попереду — косар же був лепський, на ять! — а я за ним, хоч теж не давав дядькам собі п'яти врізать… (Григір Тютюнник)
Хоч, правду кажучи, Остап усякому косареві п'яти вріже, проте не зрівнятися йому з Карпом Стратилатовичем (К. Гордієнко)

Швидко тікати, бігти. Приклади

да́ти дьо́рки. Становий поїхав, а їх [Чіпку з товариством] звелів ще кріпше держати [в чорній], щоб не дали, бува, дьорки (Панас Мирний)
дава́ти дра́пка. Пан совітник скоро перечує, що вона [жінка], пошукує за ним, зараз дає драпка (І. Франко)
Хлопчина ковзнув по стовбуру додолу, дав дьору, ніби його й не було тут (Є. Гуцало)
Вовчуки стирлувалися позад Вовчиці й Пелехатого, ладні щомиті врізати драла (П. Загребельний)
І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла (Українські присл.і)

Примусити когось мовчати. Приклади

Воріженьки нехай не дуже-то брешуть, бо єсть тут тепер такі, що вріжуть їм язика врешті (Леся Українка)

Померти, загинути. Приклади

Я хоч і в тілі, і при буряковому виді, але тихцем хворію і можу врізати дуба (А. Крижанівський)
— Добрячий тютюнець… Аби якийсь панок шарпнув цілу затяжку — на місці врізав би дуба (М. Ю. Тарновський)
— Ех, коли б я спіймав отого Гітлеряку, сто чортів його матері, я б його не карав, а водив би на шворці, доки б він і дуба врізав, щоб знав, як на чужі землі нападати (Григорій Тютюнник)

Не здатний ні на що. Приклади

— А як не вмію зиску злупити зі своєї слави, то, може, я справді ні врізать, ні доточить (Є. Гуцало)

Покарати різками, висікти когось. Приклади

— Ану, дайте ще й цьому кілька гарячих! (М. Ю. Тарновський)
Нічого не вдієш — знімаю [одяг]. Знову врізали гарячих (Ю. Збанацький)
Всипати п'ятдесят гарячих, щоб знала, як книжки красти (Панас Мирний)
— Не пішов би він [мужик] красти панського лісу, якби йому всипав гарячих! (М. Коцюбинський)