ВОГНЕННИЙ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

Вогненний стовп.

Біблія розповідає, що, коли Мойсей виводив ізраїльтян з єгипетського полону, «Господь ішов перед ними вдень стовпом хмарним, щоб вести їх по дорозі, а вночі стовпом вогненним, щоб можна було йти і вдень, і вночі» (Второзаконня, із, 21).
У переносному значенні — надійний дороговказ. Приклади

А знаєте ви, що за сила
В тій мові, в законі тому!
Вона від віків нас водила,
Мов стовп огняний через тьму.
(І. Франко, Асиміляторам)
Я здумано живу і не зберуся натішитися злагодою ночі і забуття. Неначе стовп огненний, мене ти з себе викликаєш, надиш… (В. Стус, Ти десь живеш…)

Вогненні слова.

Вислів походить з Біблії (Книга пророка Даниїла, 5), де розповідається, що під час бенкету в халдейського царя Валтасара (Балтазара) таємнича рука написала на стіні вогненні знаки, які віщували його загибель. Тієї ж ночі Валтасара було вбито.
Вислів «писати вогненні слова» означає: попереджати про нещастя; віщувати лихо. Приклади

Те могутнє чуття поета, мов блискавка, розсвічує густий, віковий суморок «темного царства», пише огняним пальцем таємні слова над розкошуючими тиранами, а діло критики — обняти в цілості й показати той образ, відчитати та витолкувати ті слова. (І. Франко, Темне царство)

Геєна вогненна.

У юдеїв і християн — метафорична назва пекла, яка походить від назви долини на південь від Єрусалима, де язичники приносили в жертву дітей. Долина звалася Гінном, а згодом — Тофет. У Біблії про неї сказано: «Приходять дні, говорить Господь, коли не називатимуть більше це місце Тофетом і долиною синів Гінномових, а долиною вбивства» (Єремія, 19, 6).
У переносному значенні — місце пекельних мук людини. Приклади

П'ять днів пізніше обидві ці інституції (штаб і комендатура) несподівано зірвалися в повітря. До цього додалися інші вибухи, почались пожежі і по часі ввесь Хрещатик уявляв геєнну вогненну. (У. Самчук, На коні вороному)
М і р і а м : Так слухай же: чи в огняній геєнні, чи в темряві без краю доведеться мені на вік віків з душею пробувати, та радощі моєї не зруйнує сам князь темноти… (Леся Українка, Одержима)
Талант Григора Тютюнника, як і його творчість, був спонтанним, постійно цькованим і все-таки незацькованим протестом проти дій геєнни огненної суспільної облуди та ідеологічного маразму. (Є. Гуцало, Завжди самостійний, завжди незалежний)