ВКОРОТИЛИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

вкороти́ти ві́ку (життя́) кому.

Убити кого-небудь. Приклади
  • — Придавлю, причавлю пана, мов змію підколодну! — і руками показав, як вкоротить життя Стадницькому (М. Стельмах)
  • — Петро ніяк не міг одірвати думок від образу дорогої Сари. Усе переконувало його в тому що Гершко вкоротив їй життя (М. Старицький)
  • Була се вість, мабуть, правдива, Що пан один із добрадива йому [комісарові] за півбутелька пива Трохи не вкоротив віку (І. Франко)
Призводити до передчасної смерті. Приклади
  • Невже вона схоче, щоб він пропадав марне, ні за що, вкоротив собі віку молодого? (М. Коцюбинський)

вкороти́ти язи́к (язика́) кому.

Примусити кого-небудь менше говорити, обачніше висловлюватися. Приклади
  • — Ох, і лютував тоді дядько Володимир і все обіцяв комусь вкоротити язик (М. Стельмах)

вкороти́ти ру́ки кому.

Примусити кого-небудь припинити безчинства, зробити когось поступливішим. Приклади
  • повкороти́ти ру́ки (про багатьох). — Крадуть [куркулі], аж гай шумить. — Недовго шумітиме, коли декому руки повкоротять (М. Стельмах)
  • — Наша рада буде така,— голосно вигукнув Галабурда.— Треба вкоротити руки панам. Хай не зазіхають на козацьку волю (С. Добровольський)