ВИЧИТАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
чита́ти (вичи́тувати) / прочита́ти (ви́читати) нота́ції (нота́цію, мора́ль) кому.
Дорікаючи або лаючи когось, давати настанови, поради.
Приклади
- Ображена вихователька негайно поскаржилася директорові. Директор розгнівався і, коли Петро повернувся з купання, прочитав йому сувору нотацію (І. Багмут)
- Покликавши прикажчика, Густав Августович взяв його за лікоть, і відвівши в бік від Софії, став читати йому нотацію (О. Гончар)
чита́ти (вичи́тувати) / прочита́ти (ви́читати) моли́тву кому і без додатка.
Дорікати кому-небудь, лаяти, сварити когось.
Приклади
- — Та піди ж та прочитай молитву Солов'їсі? Хіба ж ти не бачиш, що вона лише їсть, як іржа залізо (І. Нечуй-Левицький)
- — І як ото ти смієш балакати з моїми ворогами, коли я цього не хочу! Потривай же! Я ж тобі дома вичитаю молитву! (І. Нечуй-Левицький)
- [Храпко:] А то все що на шармака воно [добро] доводиться [дістається], нетруджена копійка до рук доходить! [Галя:] Та буде вже, пано, цю молитву читати (Панас Мирний)