ВИСОТАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
висо́тувати (сота́ти) / ви́сотати не́рви з кого і без додатка.
Виснажувати кого-небудь, спричиняти знервованість.
Приклади
- А про те, скільки йому крові зіпсували, нервів з нього висотали, зараз і не згадують (В. Кучер)
- Вимагали збільшить плани, Наполігши на резерви… Нащо Лесю критикани, Що сотають тільки нерви?.. (С. Воскрекасенко)
- Вчительська робота висотує нерви, та й вік уже, мабуть, дається взнаки (З газети)
вимо́тувати (висо́тувати) / ви́мотати (ви́сотати) [усі́] жи́ли.
з кого і без додатка. Виснажувати, знесилювати кого-небудь непосильною, надмірною роботою, експлуатацією або посиленими вимогами.
Приклади
- Особливо у фаворі в нього був малий Маковей. Йому лейтенант дарував різні пільги, вимотуючи жили з Маковейчикових напарників-телефоністів (О. Гончар)
- — Думаєш, довіку отак будуть пани над нами панувати, жили вимотувати, на нашій кривавиці розкошувати? (А. Головко)
- — Це тобі тепер не на економії за п'ятнадцять копійок жили вимотувати (М. Стельмах)
зі словосп. з себе. Тяжко працюючи, знесилюватися, виснажуватися.
Приклади
- У неї вже руки посохли од праці, вона вже жили з себе висотала, аби не здохнути, прости господи, з голоду (М. Коцюбинський)
Знущатися з кого-небудь, завдавати страждань комусь.
Приклади
- повимо́тувати усі́ жи́ли (повністю або про багатьох). Я багато горя зазнав від бояр наших, повимотували усі жили, а тут ще й угорські бояри лізуть (А. Хижняк)
- — Швидше, швидше вже йдіть, кати! Не вимотуйте жил, не катуйте цим до божевілля страшним чеканням, стріляйте вже, мерзотники, хай швидше всьому буде кінець!.. (Ю. Збанацький)
Забирати багато сил, завдаючи надмірних клопотів, турбот кому-небудь.
Приклади
- Не знаєте, що мені ваша школа ось тут — о, що ви мені всі жили вимотали (А. Пастушенко)
- І враз на мить згадалися… довгі роки безпросвітньої роботи, що вимотувала жили (О. Донченко)
- — Вимотає цей сад усі жили з нас… А чи окупиться? (О. Гончар)
- — Не зобижають вас, Григорію Стратоновичу, в нашому селі? — Та, здається, поки що я більше декого зобижаю. Безбородько скаржиться, що жили вимотую з нього будівництвом школи (М. Стельмах)
Дивіться також