ВИПИТ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

пи́ти (запива́ти і т.ін.) / ви́пити (запи́ти і т.ін.) мирову́ (зми́рщину).

Миритися уживаючи спиртне з приводу примирення. Приклади

Устим приніс четверть самогону, запив мирову і наказав усім парубкам Оксена не зобижати (Григорій Тютюнник)
Простила мені теща, та й змирщину пили: по чарці, по другій (Укр. казки, легенди..)
Вони скоро помирились, але на весілля так і не пішли — вдома випили мирову (В. Земляк)
— Зчинилася бійка!. Крик… ґвалт… Насилу розборонили люди [супротивників], та й ведуть знову в шинок мирову пити (Панас Мирний)

висиса́ти (висмо́ктувати, випива́ти і т.ін.) / ви́ссати (ви́смоктати, ви́пити і т.ін.) [всю] кров з кого і без додатка.

Жорстоко експлуатувати кого-небудь, доводячи до крайнього виснаження. Приклади

Мало ще мною люди поневірялись, всю силу забрали, всю кров виссали, а тепер ще дитину оддай їм… Не дочекають… (М. Коцюбинський)
— Я ж працювала на його [посесора] душу; він здер з мене моє грішне тіло, а пан виссав мою кров (І. Нечуй-Левицький)
Ольга підводиться, розправляє спину і оглядає поле — то тут, то там біліють хустини жниць. Проклятий рудий пес Никифор, тіун боярський, висмоктує кров (А. Хижняк)
— По-моєму, усяк, хто хоч трохи вище став від сірої маси народу,— не лізь у пани, не висисай з народу крові, а віддай народові все те, що через його придбав (Панас Мирний)

Дуже виснажувати, знесилювати кого-небудь. Приклади

— Ви бачите, я навіть не червонію, лице моє біле, як і у вас, бо жах висмоктав з мене всю кров (М. Коцюбинський)
Рахіра або земля. Се випивало його кров і виводило з рівноваги (О. Кобилянська)
Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття (П. Грабовський)

Завдавати кому-небудь прикрощів, великого клопоту своєю поведінкою, вчинками, ставленням і т.ін. Приклади

— Уб'ю гадюку, уб'ю змію!.. Вона [Оксана] з мене кров виссала (Г. Квітка-Основ'яненко)

ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ ([по́вну] ча́шу, [по́вний] ківш [ли́ха], по по́вній) [до кра́ю (до дна)].

Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. Приклади

черпну́ти ківш ли́ха. Й Саливон, і батько черпнули ківш лиха на германській війні (М. Стельмах)
ви́пита по́вна ча́ша ли́ха до дна. О рідна земля, мати наша, многостраждальна сторона, гіркого лиха повна чаша тобою випита до дна (І. Гончаренко)
пи́ти гірку́ до де́нця. [Зінька:] Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм!.. Не скорялася, сьомий рік пила гірку, доп'ю її до денця (М. Кропивницький)
— Я теж, Григорію Стратоновичу, пив свою чашу в тридцять сьомому році (М. Стельмах)
За коротке своє життя випила дівчина лиха повний ківш (О. Ільченко)
Він випив ківш лиха і, можливо, котячі думки про облуду і марність цього світу повстали йому в котячій голові (В. Підмогильний)
О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших затишків (П. Загребельний)
Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким. . довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефанник)
З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися [Іваниця] лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний)
Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний)
— Сотки, тисячі нещасних [втікачів] попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський)

Випити чашу до дна.

Вислів походить з Біблії: «Устань, Єрусалиме, ти, що з руки Господньої випив чашу гніву Його, вихилив до дна чашу сп'яніння, осушив її» (Ісайя, 51,17).
Значення вислову: перетерпіти всі нещастя, дійти до кінця у важкій справі. Приклади

Розв'язка, видно, настане все ж не сьогодні, пізніше — ще ж не до дна випита чаша. (М. Олійник, Одержима)
Сотки, тисячі нещасних попадалися до рук козакам й мусили випити гірку до краю. (М. Коцюбинський, Дорогою ціною)
Наша Україна випила повну чашу концтабірного соціалізму. (М. Горинь, Право бути собою)