ВИКОРЧУВАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
вирива́ти (викорчо́вувати) / ви́рвати (ви́корчувати) з ко́ренем (корі́нням) кого, що.
Покінчити з ким-, чим-небудь, пзбавитися від когось, чогось.
Приклади
- — Нема йому більше місця в Ольжинім серці! — пристукнула Ірина кулачком по Кочубеєвому столу. — З корінням, каже, вирву з душі того проклятущого… (О. Гончар)
Остаточно знищувати або ліквідовувати кого-, що-небудь.
Приклади
- Нахвалявся прийти із сокирою та й викорчувати вас із корінням… (А. Дімаров)
- І твій батько, а мій вірний друг, сказав йому: Зайду, Сафроне, до тебе. Небезпремінно зайду, коли твоє кодло буду із коренем виривати (М. Стельмах)
Дивіться також