ВИКЛИЧУ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

виклика́ти / ви́кликати вого́нь на се́бе.

Навмисне брати на себе всю складність, чиюсь вину або відповідальність за щось. Приклади
  • Спаський [шахіст] сміливо викликає вогонь на себе, хоча це іноді ставить його в скрутне становище (З газети)
  • — Може, й справді ми бездарний колектив, а я його безталанний керівник?. — Навіщо така сувора й нищівна самокритика? Колись це звалося викликати вогонь на себе. Зараз не воєнний час, такі надзвичайні заходи непотрібні (В. Собко)