ВИБИВАЮТЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

вибива́ти / ви́бити з рук що.

Позбавляти когось чого-небудь. Приклади

Як не прагнули заздрісники принизити професора, але нікому з них так і не вдалося вибити з його рук владу над молоддю (З журналу)

вибива́ти / ви́бити ко́зирі (ко́зир) з рук чиїх.

Позбавляти кого-небудь вигідної для нього можливості здійснити свої плани чи наміри. Приклади

Та хто ж це співає?.. Певно, це викликали з самого Києва артистів, щоб вибити з її рук козир, щоб відтиснути на задній план (М. Ю. Тарновський)
— І ти, чоловіче, в таку пору не сумніваєшся садити жоржини? — намагається стримати свій характер і водночас приголомшити Мірошниченка.— Вони — пам'ять про моїх дітей,— тьмариться широке обличчя Мірошниченка. І цим одразу вибиває козирі з рук Кульницького (М. Стельмах)

вибива́ти / ви́бити ґрунт з-під ніг чиїх, у кого.

Позбавляти кого-небудь упевненості, підтримки, опори в чому-небудь. Приклади

Черговий по станції, дідок з пишними сивими вусами, пильно і підозріло глянув на Миколу.. — Що, відпустку дали? Він [Микола] міг би обійтись і без пояснень, але перше ж пряме запитання чергового якось одразу вибило грунт з-під його ніг (Д. Ткач)

вибива́ти / ви́бити з сідла́ кого.

Позбавляти кого-небудь певного становища, упевненості в собі і т.ін. Приклади

Недовго, дуже недовго правив селом Мушатешті примар Меліжару. Невпинна хвиля народного гніву вибила його з сідла (М. Чабанівський)

Позбавляти кого-небудь сили; робити кого-небудь кволим, немічним, непрацездатним. Приклади

— А що — я таки старий козак,— орлом глянув дядько Іван,— і мене поки не так просто вибити з сідла, одначе сили тануть, як сніг на сонці (З газети)
— Так що: до матері на побивку, значить? Товариш сипняк, кажеш, вибив із сідла? — Вибив, проклятий (О. Гончар)

вибива́ти зуба́ми чечі́тку (третяка́).

Дрижати, клацаючи зубами ( перев. від холоду або переляку). Приклади

— Ти Гната безп'ятого кликав? — питається біс.— Я! — відповів Терентій, посміхнувся над силу, а сам так зубами чечітку вибиває, що аж вихилитуються вони (М. Стельмах)

вибива́ти / ви́бити клин кли́ном.

Ліквідовувати, усувати наслідки чого-небудь тими ж засобами, якими вони викликані, спричинені. Приклади

Мабуть, і години не продрімав Друзь перед світанком. Усе ніяк не міг упоратися зі збудженням після розмови з Черемашком. Щоб вибити клин клином, сходив був до жіночого відділення (Ю. Шовкопляс)
— Так, я хотіла відсвяткувати його [день народження] саме тут. — От і добре, — сказала Дарина, — це правильно, — починати знайомство й нову роботу зі свята. — Настрій, правда, у нас дуже святковий, — зауважив Коваль, — але воно буде, мабуть, найкраще клин клином вибивати (В. Собко)

вибива́ти / ви́бити з ко́лії кого.

зі сл. життя. Робити ускладненим, ненормальним. Приклади

ви́рвати з ко́лії. А між тим сталася в Стебнях новина. І то така, що на много літ вирвала село та й багато других сіл зі звичайної життєвої колії (Г. Хоткевич)
Часом у думці Іринка сердилася на Артема за те, що він сколихнув, вибив її життя з колії (М. Ю. Тарновський)

Порушувати узвичаєний хід чого-небудь, спосіб життя чийсь. Приклади

Війна всіх вибила з колії (О. Дмитренко)
Смерть моєї матері… остаточно вибила мене з колії і змусила подумати про дальше своє влаштування (Б. Антоненко-Давидович)
Позбавити людину її професії.., се значить вибити з колії (Леся Українка)
— Це вибивало з колії, вносило в роботу плутанину й безладдя (В. Попов)

Робити кого-небудь непрацездатним, неспроможним виконувати щось. Приклади

ви́битий з ко́лії. Коли, слідом за Федором Іполитовичем, вийшли вони з палати, Друзь запропонував остаточно вибитому з колії колишньому своєму нерозлийводі: — Може, досить з тебе на сьогодні? (Ю. Шовкопляс)
Сьогодні Тернера вперше в житті вибили з колії (В. Собко)
Сповіщення про те, що Олег пропав безвісти, було для неї страшним нещастям і надовго вибило її із колії (С. Голованівський)

вибива́ти (би́ти) дрижаки́ (дроб).

Дуже тремтіти від холоду, нервового напруження і т.ін. Приклади

Його щелепи зрадницьки вибивають дроб (З. Тулуб)
— Не бийте дрижаків, бо в петрівку змерзнете,— хоче якось втішити її вчитель (М. Стельмах)

перен. Дуже боятися чогось. Приклади

— А вам не страшно? — Та поки що дрижаків не вибиваю (М. Стельмах)

виво́дити (вибива́ти) / ви́вести (ви́бити) з рівнова́ги кого.

Хвилювати, бентежити кого-небудь. Приклади

ви́бити з рівнова́ги. Данило був сьогодні неуважним.. Всі ці несподівані пригоди вибили його з рівноваги (А. Хижняк)
Павло помітив, як усі присутні спохмурніли, почувши, що він тридцять шість днів був у морі без хліба й води. Те повідомлення кого завгодно могло вивести з рівноваги (В. Кучер)
І хоч сином його в радгоспі пишаються, бо знають, що він льотчик неабиякий,.. проте батька й це не виводить з рівноваги, він стоїть і з суворістю жде належної синової шани (О. Гончар)

Позбавляти душевного спокою, порушувати нормальний ритм життя, роботи. Приклади

Рахіра — або земля! Се випивало його кров і виводило з рівноваги (О. Кобилянська)
Там [в операційній] при світлі корабельних акумуляторів ворожив над столом спокійний і якийсь наче кам'яний Заброда. Ніщо його, здається, не турбувало, ніщо не могло вивести з рівноваги (В. Кучер)

Своєю поведінкою змушувати кого-небудь нервувати, викликаючи почуття гніву, роздратування і т.ін. Приклади

І Данила вивів з рівноваги Филип з своїми настирливими порадами (А. Хижняк)
Отож і хотів Дмитро дошкулити своєму тестеві, вивести його з рівноваги і подивитись, як він тоді виглядатиме (М. Ю. Тарновський)
Хоч Артем і раніше знав його як великого шкурника й циніка,.. але, мабуть, іще ніколи досі не виводив він отак його з рівноваги (А. Головко)

вибива́ти / ви́бити (ви́гнати) дур (ду́рощі, ду́рість) з кого-чого.

Суворими заходами впливати на кого-небудь, відучуючи від чогось ( перев. поганого, осудливого). Приклади

Не ви мені, а я собі виберу пару, — затялася [Орина] на своєму, і ні прохання, ні погрози, ні лупцювання не вибили дурощів з упертої голови (М. Стельмах)
Хоч би хто женився на ній та дурощі з голови трохи вибив (Ю. Збанацький)
вибива́ти / ви́бити (дур, ду́рощі) з голови́, без додатка. Після того випадку Максим наче трохи вгамувався. А тут армія, де вибивають дур з голови (інші просилися, щоб додому поближче, Максим же на запитання, де бажає служити, сказав, що на Курилах, — дальшого місця просто не знав) (А. Дімаров)
— Виб'ємо з тебе дур! — крикнув Кузьменко і, ковтнувши міцної горілки, взявся за канчук (З. Tулуб)
— Повірте мені, любий прапорщику, всі вони одним миром мазані: і злодії та бунтівники, і різні там вольтер'янці та автори пашквільних [пасквільних] віршиків. Але ми з них швидко дурість вибиваємо (З. Тулуб)