ВЗЯЛОСЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

взя́тися лубко́м.

Стати твердим, цупким, негнучким і т.ін. Приклади
  • Стоїть Щур під млином на греблі, розминає язик у роті, що лубком узявся, сам себе допікає (С. Васильченко)

бра́тися / взя́тися за ба́рки (за чуби́ і т.ін.)

Сперечатися. Приклади
  • Іван Антонович готовий взятися з комбатом за барки, доводячи, що мінометники дефіцитні і місце Шовкуна — біля самовара (О. Гончар)
Битися з кимсь чи починати бійку. Приклади
  • — Хіба він мені брат? — каже було Василь.. Онисько собі не дякує Василеві. Не раз і за чуби бралися (Панас Мирний)
  • Кличуть до нього раз наймитів — З кожним боротися пан захотів. Он жартівливі панські припарки — Довбуш береться з паном за барки (Д. Павличко)

бра́тися / взя́тися по́пелом.

Зникати, пропадати. Приклади
  • Не одну я нічку не спала, не один день гірко працювала, здоров'я накладала, а тепер — де воно [добро]? Попелом узялося (М. Коцюбинський)

де не взя́тися.

Несподівано, раптово з'явитися. Приклади
  • Вже Данько з матір'ю наближався до дверей, як раптом, де не взявшись, викотилось йому під ноги кудлате собача (О. Гончар)
  • Б'ються [лицарі] день, б'ються другий,— як де не взявсь молодий гетьман на коні. Усі склонились [схилились] перед ним (П. Куліш)
  • Як гнали отару через луг, де не взявся сірий вовк і потяг нишком ягнятко в діброву (Панас Мирний)

де не візьми́сь.

Несподівано з'явитися. Приклади
  • де не взя́вся. І відкрився Данькові залитий сонцем таврійський степ і синьоока дівчина, де не взявшись, усміхаючись, бреде по пояс у заповідних розшумованих травах — і то вже був сон (О. Гончар)
  • Де не візьмись сепаратисти — чубаті, шустрі, в сивих штанях, з червоними стрічками, як не вхоплять його [пристава] за шию (С. Васильченко)
  • Коли се де не візьмись п'яниця Грицько (Панас Мирний)
Зовсім несподівано; зненацька, раптово. Приклади
  • Де не візьмись кравчина гайдамаків з Лисенком — геп! і оступили в город! (М. Костомаров)
  • Раз отак пішли строєм, і затяг я пісню. А тут, де не візьмись, командир корпусу їде (Григорій Тютюнник)

аж за го́лову взя́тися.

Уживається для вираження сильного здивування, переживання, туги, розпачу тощо. Приклади
  • Цар як подивився: що в ньго свиточка — латка на латці, штанці — коліна повилазили, то аж за голову взявся: Як-таки, щоб я свою дитину та за такого хлопа віддав (Збірник Український дитячий фольклор)
  • Показав се [карту] батькові, розтолкував, і старий аж за голову взявся (І. Франко)

бра́тися / взя́тися за перо́.

Починати писати; займатися літературною діяльністю. Приклади
  • Опівночі прокинувся [Коркошко] від поганого сну і взявся за перо (В. Логвиненко)
  • Учора хто його знає що й робив, що й за перо не брався (Панас Мирний)

не бра́тися / не взя́тися [і (ні, ані́)] за холо́дну во́ду.

Нічого не робити; нічим не займатися. Приклади
  • і за холо́дну во́ду бра́тись. Її Катруся зросла білоручкою, мати не дозволяла їй і за холодну воду братись (Ю. Збанацький)
  • Поки бряжчали ще тітчині карбованці, було й за холодну воду не візьметься, думали, — навіки зледащіє людина (М. Коцюбинський);— Ну та нічого! — мріяла Стася,— ось тільки забагатіємо в Америці, я сама трьох наймичок матиму, за холодну воду не візьмусь (І. Муратов)

бра́тися / взя́тися за ро́зум.

Починати серйозно займатися якоюсь корисною справою. Приклади
  • Він заявив, що він починає вчитись.— Годі байдики бити, треба за розум братись (Г. Коцюба)
  • Посадські люди за розум взялися. Крам іноземний з'явився на ярмарках (Н. Рибак)
Ставати розсудливішим, розумнішим; поводити себе розумно, діяти розсудливо. Приклади
  • — Наша порада тобі, товаришу Нерчин, не гаючи часу, взятися за розум. Захищай диплом і не комизся (Н. Рибак)
  • [Виборний:] Час би, Наталко, взятись за розум: ти уже дівка, не дитя.— Кого ж ти дожидаєшся? (І. Котляревський)
  • Пора б уже Андрієві й за розум братися (Д. Бедзик)
  • Я ніколи не розумію як слід психології ваших людей, чому вони тоді тільки беруться за розум, як їх вилаяти по-батьківському, того може, що ще молоді? (Леся Українка)

бра́тися / взя́тися зуба́ми за що.

Рішуче, настійно робити що-небудь, домагатися чого-небудь. Приклади
  • Зубами взявся я за це діло. Пішов по установах, в усіх кабінетах побував, всі дозволи одержав (О. Гончар)

бра́тися / взя́тися за кни́жку (за книжки́).

Читати, вчитися. Приклади
  • Їздив [Дмитро] у хурманку на цукровню по жом а чи маляс, столярував, у вільну ж годину за книжку брався (М. Стельмах)
Готувати уроки; готуватися до занять і т.ін. Приклади
  • Цілий день школяр прогуляв, ще й за книжки не брався.

бра́тися / взя́тися кри́гою, перев. зі сл. о́чі, по́гляд.

Ставати холодним, байдужим. Приклади
  • — Мамо…— з серцем повертається до невеличкої постаті, а невеселі очі беруться кригою: ну, чого їй додивлятись за ним, наче за немовлям (М. Стельмах)

бра́тися / взя́тися фе́ртом в (по́під) бо́ки.

Приймати позу самовдоволеного, виявляючи пиху, зазнайство і т.ін. Приклади
  • Став я, хвертом [фертом] в боки взявся І до неї обізвався (Л. Глібов)

де взя́вся на на́шу го́лову, несхв.

Уживається для вираження сильного незадоволення, досади з приводу чогось, когось несподіваного або небажаного, неприємного. Приклади
  • — Зараз на кутку облава. Нехай Данило не проґавить. Щоб їх чортяка забрав, де взялися на наші голови! Отак весь ранок воловоджусь, ледве жива… (Іван Ле)

бра́тися / взя́тися за своє́.

Продовжувати робити щось, наполягати на чомусь. Приклади
  • Вони знов узялися за своє? Гадають, що й цього разу їм минеться? (Ю. Шовкопляс)