ВЕСЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

на весь (по́вен, по́вний) зріст.

зі сл. ста́ти, підвести́ся і т.ін. Випроставшись, не згинаючись. Приклади

Піхота, що лежала по берегах, підвелася на весь зріст, оповита хмарами диму (О. Гончар)
Іди, синку. Не гнися. На повен зріст іди (А. Крижанівський)

зі сл. змалюва́ти і под. У всій повноті, повністю; дуже чітко, виразно. Приклади

Уважно вивчають [письменники] економічні, соціальні, культурні проблеми життя суспільства, щоб на повен зріст змалювати людину нашого часу (З журналу)

на весь язи́к, зі сл. говори́ти і под.

Не стримуючись, дуже детально, вільно або голосно. Приклади

Увечері баби на вулиці сиділи попід плотами та на весь язик цокотіли про новину (Дніпрова Чайка)

на весь дух.

Дуже швидко, щосили. Приклади

Яка то була втіха вибратись на самісіньку маківку пагорба.., всістись на свого самоката і — гайда. . на весь дух донизу (М. Стельмах)
Він ухопив Андрія за руку, і вони на весь дух помчали назад у двір (Д. Бедзик)

на весь рот.

зі сл. галасува́ти, гука́ти і т.ін. Дуже голосно. Приклади

Василь стоїть серед двору, приклав до рота рупором руку, гукає на весь рот (С. Васильченко)
Рябко всю Божу ніч не спав Та гавкав на весь рот, злодіїв одганяв (П. Гулак-Артемовський)

зі сл. ї́сти і под. З великим апетитом, зі смаком, жадібно. Приклади

Тим часом убралась свиня в хату, звалила діжу з тістом, воно поплило по хаті, свиня глита його на весь рот (Україна сміється)
Вона сіла за стіл і, зачувши дух свіжих котлетів та горошку, зовсім забула про поезію і уплітала котлети на весь рот (І. Нечуй-Левицький)

зі сл. позіха́ти і под. Широко, відкрито, голосно. Приклади

На санаторному подвір'ї — якийсь рух, тріск сухого морського піщаника. Хтось там по-ранковому хрипло відкашлюється, позіхає на весь рот (Ю. Збанацький)

на весь (на по́вний, у по́вний і т.ін.) го́лос.

зі сл. крича́ти, співа́ти і т.ін. Дуже голосно, з усієї сили. Приклади

Спохопився я, коли почув, що птахи співають на повний голос (З журналу)
Васлько почав шморгати носом, потім згадав, що цей дядько придавив йому руку, і заплакав уже на весь голос (П. Панч)
Співали її всі — й ті, що знали пісню, і ті, що не знали її. На весь голос співали українці (Л. Первомайський)
Як крикнув десятник на весь голос: На панщину! (Марко Вовчок)

Нічого не приховуючи, усе до кінця, з усією повнотою, переконливістю. Приклади

не на по́вний го́лос. Після смерті Драгоманова Кримський написав некролог, в якому гідно відзначив заслуги видатного вченого і публіциста, але з огляду на царську цензуру сказав про це не на повний голос (З журналу)
[Зіна:] Ви мене і так стільки часу в чорному тілі тримали. Дайте ж мені хоч раз заговорити на повний голос (Т. Фесенко)

на весь світ.

зі сл. розно́сити, розголо́шувати, розтруби́ти і т.ін. Усім. Приклади

Коли б мені така відповіла взаємністю, то я на весь світ розтрубив би… — А він удає з себе байдужого (О. Гончар)
То не була ненароком пущена чутка [про волю], перехоплена лакеями від своїх панів і рознесена.. на увесь світ (Панас Мирний)

зі сл. крича́ти і под. Несамовито. Приклади

Вона кричала на весь світ.

натиска́ти / нати́снути на всі педа́лі.

Докладати всіх зусиль для швидкого досягнення, здійснення чого-небудь; поспішати. Приклади

— А може, там [у Празі] уже союзники? — висловив припущення наймолодший з розвідників..— Можуть, звісно, і вони вдертися, як натиснуть на всі педалі,— погодився в'язистий єфрейтор Павлюга (О. Гончар)
— Ми тут без вас часу не марнували. На всі педалі натиснули, щоб розконсервувати будівництво (Ю. Шовкопляс)

на всьо́му гото́вому.

При повному забезпеченні, здобутому іншими; забезпечений. Приклади

на всьо́му гото́венькому. — Ви, жінки, розумні на всьому готовенькому (І. Нечуй-Левицький)
— Чого вам тут не вистачає? У теплі, у добрі, на всьому готовому (В. Дрозд)

на всі бо́ки.

Навкруги, усім. Приклади

— Хто? кого не пустить?.. кажіть-бо толком! — кидав він питання на всі боки.— Кого! та ж докторів!.. (М. Коцюбинський)

зі сл. ла́яти, сла́вити, хвали́ти і т.ін. Дуже сильно, всіляко. Приклади

Горпина Іванівна, святково вдягаючись, як і личить молодій тещі, на всі боки чистила слабохарактерного чоловіка (Ю. Збанацький)
Її [Хіврю] лаяли на всі боки й другими способами допікали (Грицько Григоренко)
Підставні хваленики за плату од купців вихвалюють коні на всі боки і запевняють панків, що коні добрі (І. Нечуй-Левицький)

Повністю, цілком. Приклади

— Навіщо нам і справді підсилювати короля? Хіба задля того, щоб він держав нас в своїх руках та вихав і вихрив нами на всі боки, вхопивши за чуба? (І. Нечуй-Левицький)
Меткий, повороткий [Максим] — на всі боки москаль! (Панас Мирний)
Недобра вона [Параска], кажуть, у його; ворочає ним [Йосипом] на всі боки (Панас Мирний)

у [всі свої́] чоти́ри о́ка; в че́тверо оче́й, зі сл. диви́тися, сте́жити і т.ін.

Дуже пильно, уважно; постійно, невідступно. Приклади

За роботою він стежив у всі свої чотири ока: коли в кого траплялась помилка чи затримка, він одразу підходив… (Ю. Шовкопляс)
Тепер уже для Марусі ясно було, що треба… тікати. Але й Марусякові се було ясно, і він стежив за своєю попадею в чотири ока (Г. Хоткевич)

Удвох, обоє. Приклади

Коли хтось бере в руки макітру чи горщика [на базарі], то чоловік із жінкою затихають, в четверо очей дивляться на покупця та свій товар у його руках (Є. Гуцало)

по [всі́й] фо́рмі.

Дотримуючись певних правил, вимог, настанов; як належить. Приклади

Потім Брянський покликав Сагайду і той підбіг, гупаючи важкими чобітьми. Він теж сьогодні був увесь чепурний, святковий, тугий і відрапортував урочисто по всій формі (О. Гончар)
[Вареник:] Що ми, діти, — чи як, щоб у хаток гратись? Ми з тобою написали всі бумаги, як слідує [потрібно] по формі (М. Кропивницький)

все стає́ на своє́ мі́сце (на свої́ місця́).

Обставини набувають визначеності або повертаються до попереднього вигляду. Приклади

Про себе думав, що дружина отямиться і все стане на своє місце (М. Ю. Тарновський)
Він майже несвідомо, палкою своєю уявою вже відроджував поруйноване.. В нього там все ставало на своє місце (О. Гончар)

на всі сто [проце́нтів (відсотків)].

Цілком, повністю. Приклади

— Ви, Якиме Івановичу, тут праві на всі сто (Ю. Збанацький)

Який заслуговує цілковитого схвалення, правильний. Приклади

Я товариша Киселя добре знаю. В нього лінія на всі сто, будьте певні (І. Муратов)

Який має позитивні якості, властивості. Приклади

Зовнішньо Кужель був, як кажуть, на всі сто — високий, ставний, здоровий, чорнобривий, з орлиним поглядом (Ю. Збанацький)

протруби́ти (протуркоті́ти, протуркота́ти, протурча́ти, проту́ркати) [всі] ву́ха кому.

Дуже надокучити кому-небудь постійними розмовами про одне і те саме. Приклади

— І вже ти протуркала мені уші [вуха] тим Максимом! — сказав він (І. Франко)
Не треба його дратувати. І так протурчали йому вуха всякими вигадками (А. Головко)
— Іван вже мені про вас вуха протуркотів (В. Собко)
— Та вже бачу,— зітхнула Ольга Павлівна.— Жінки всі вуха мені на буряках протрубили (В. Кучер)

вимо́тувати (мота́ти, тягти́, тягну́ти) / ви́мотати (ви́тягти) [всі] кишки́ з кого і без додатка.

Мучити, знесилювати кого-небудь чимсь. Приклади

— Ну й мороки було з вами, бісові татарюги! Всі кишки мені повимотували (З. Тулуб)
повимо́тувати кишки́ (про багатьох або тривалий час). Фінк обіцяв повимотувати кишки, повідбивати печінки й селезінки, якщо пропаде хоч сантиметр турецької ганчірки (П. Загребельний)
Христя слухала матір, а сама думала: от і піймайся такому в невістки,— усі з тебе кишки вимотає.. буде гризти, поки загризе (Панас Мирний)
Після Хоми почали й інші майстри ставити йому запитання, але цехмістер зупинив їх.— Та чого ви, панове, з нього кишки тягнете? Німець не витримає: це не наш брат, жилуватий козак (З. Тулуб)
— Не полюбляю я вашого брата, святенників, бо вони або милостиню канючать, або кишки з людей мотають казаннями (З. Тулуб)

на [всі] чоти́ри бо́ки (сто́рони).

В різних місцях, навкруги. Приклади

Світ, вгамований, од захмеління прекрасний, розступався на всі чотири боки від них [бійців] (О. Гончар)
— І виніс же дідько бабу на великий трахт [тракт] з вікном в руках! Повертає та й повертає те вікно на всі боки, мов цяцьку, ніби грається ним… (І. Нечуй-Левицький)
— Козаки встигли огородитися возами, серед табору гармати поставили і на всі чотири боки громили пана гетьмана (Іван Ле)
Місто займається одразу. Пожежа схоплюється на чотири боки (І. Нечуй-Левицький)

Уживається, коли проганяють або відпускають кого-небудь з невдоволенням, обуренням і т.ін.; геть звідси куди завгодно. Приклади

— Йди собі до бісової матері на всі чотири сторони (М. Далекий)
— Штраф уже маєш — не покаявся. На всі чотири сторони! Митро похнюпився, але ще не вірить.. Став, розгублений, доводити, виправдовуватися (А. Головко)

перев. зі сл. іти, відпуска́ти і под. Куди завгодно, будь-куди, куди захочеш. Приклади

Сніданок закінчено, зараз Васько помиє посуд і може майнути на всі чотири сторони (М. Зарудний)
Люди такого типу… ощетинюються, кричать: Я тут хазяїн! Я відповідаю! — і тоді краще з ними не говорити, а зодягай шапку та йди собі на чотири боки (Григорій Тютюнник)
Сильно доводилось битись, а потім розбігтися на всі чотири боки, коли до німців підмога стане… (Ю. Яновський)

на всю (на по́вну) коту́шку, з дієсл.

По-справжньому, зі всією вимогливістю, строгістю і т.ін. Приклади

Щоранку майор Швечик виводив свою групу на берег затоки… і муштрував на повну котушку (Ю. Збанацький)

Найбільше з можливого, дуже суворо. Приклади

— Мав відбувати двадцять п'ять літ, відміряли мені тоді на всю катушку [котушку] (М. Тарновський)

прили́пнути [всім] се́рцем ([всіє́ю] душе́ю) до кого, до чого.

Зріднитися з кимсь, полюбити когось, щось. Приклади

Серцем Микола вже прилип до свого острова (Ю. Збанацький)
Усім серцем і всією душею прилип був [Опанас] до своєї батьківщини, жив у ній думками і жив нею (І. Франко)

на всі шту́ки.

Здібний, вигадливий; здатний до всього. Приклади

З Антося ж був хлопець на всі штуки, та ще й прудко бігав (А. Свидницький)

на всі за́ставки.

Скільки є сили (дуже голосно, гучно, швидко і т.ін.). Приклади

Хлопчик мчав на всі заставки, його широкі шаровари з хуркотом тремтіли від бігу (Олесь Досвітній)
Голодні бурлаки уплітали свіжу щуку, осетрину й білугу на всі заставки (І. Нечуй-Левицький)
Він [сусіда] мені магнітофон знову крутить, я йому приймач зверху вмикаю на всі заставки (А. Крижанівський)
А Соловей аж горло надриває І на всі заставки співає (Л. Глібов)

все співа́є у кого, у кому.

Хто-небудь перебуває в дуже піднесеному радісному настрої. Приклади

Йому раптом зробилося легко і навіть весело. Додому! Додому! — співало все в ньому (Григорій Тютюнник)

вимо́тувати (витяга́ти, мота́ти) / ви́мотати (ви́тягти) [всю] ду́шу з кого і без додатка.

Завдавати клопотів, мук, страждань кому-небудь, набридаючи чимсь неприємним. Приклади

Отак мені з півроку мотали душу — дай і дай (О. Ковінька)
Я знаю, що то єсть попасти в Петербург на 10 днів — самі конки душу витягнуть!.. (Леся Українка)
Все пережите знову і знову оживало, перед нею проходили тривожні дні, ятрили ще не загоєні рани, вимотували душу (М. Томчаній)
Малий Захарко не сьогодні-завтра теж умре, а поки що вимотує всю душу отак-о своїм вищанням! (Грицько Григоренко)
Чи знав же він, що хлопець стане йому карою, невблаганним слідчим, який нічому не вірить, про все допитується, кожну дрібницю хоче з'ясувати і вимотує душу щоденно, щохвилинно? (І. Микитенко)

тільки ви́тягти / витяга́ти ду́шу. Згубити, умертвити. Приклади

— То ж коли він [Морозенко] вас в селі недалеко від домівки застукає, а як — не доведи боже! — де в голому полі або в лісі заскоче, то там й душу витягне (Панас Мирний)

все кипи́ть всере́дині в кого.

Хто-небудь надзвичайно знервований, схвильований або обурений. Приклади

Правда, Меланія стрималася, але червоні лапчасті плями на шиї свідчили про те, що всередині у неї все кипить (Ірина Вільде)

не все (не за́вжди́, мину́ла і т.ін.) коту́ (кото́ві) ма́сниця, жарт.

Закінчилось для когось безтурботне життя; не завжди комусь щастить. Приклади

закінчи́лась коту́ ма́сляна. Кесар — от дивак — на курси кранових пішов, крутить тепер стрілу в небі… Закінчилась коту масляна (Ю. Збанацький)
не все ж кото́ві ма́сниці. — Треба і Варці скуштувати хоч трохи гіркого, не все ж котові масниці (І. Муратов)
— Так їх, Вовче… Не все котові масниця,— з-за плеча тонкобрового гукнув Ховрах (І. Муратов)
Не завжди коту масниця (Укр. присл.)
— Це тобі не за Перегуди, злодюго. Минула коту масниця (В. Кучер)
Не щодня бридня, не все коту масниця! (О. Стороженко)

на всю.

В повну силу, повною мірою. Приклади

— Хліб майже готовий, хлопці, — чув Буслай… Ми днів два покосимо на звал, підбирачі все це підберуть, а тоді вже почнемо збирати на всю (В. Москалець)
— Туман, як сало! А то все міцні приморозки дубом землю кували — ніяк не можна було на всю розпочати сівбу (Є. Кротевич)
Зареготавшись на всю від Кузьминого жарту, я відкинувся в задок брички (І. Микитенко)

дави́ти на всі га́льма.

Використовувати будь-які без обмеження засоби і методи для досягнення чогось, діяти надзвичайно рішуче. Приклади

Робимо справу великої ваги, а його одне слово, одна яка-небудь дурна витівка зможе зіпсувати все. Дави на всі гальма. Хай він відчує, що ми не збираємось потурати його неподобствам (Григорій Тютюнник)

хоч з мо́сту та в во́ду кому і без додатка.

Важко зарадити чому-небудь, неможливо досягти чогось і т.ін. Приклади

— Для чого тільки я вас зустріла? — питає сама в себе крізь сльози. — Вчилась би, жила б… А тепер хоч з мосту та в воду (Ю. Збанацький)
Пішов поголос про нього й Маланку. Хоч з мосту та у воду, бо людям роти не позатикаєш (М. Зарудний)

У когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко. Приклади

хоч у Дніпро́ з мо́сту. Опинився Шавкун серед великого города з одною бідою — вовчим білетом в кишені. Сказано: хоч у Дніпро з мосту (Панас Мирний)
— Ой, лишенько, пропала ж я тепер… Тепер же мені все одно, що з мосту та в воду!.. (Панас Мирний)
хоч з гори́ та в во́ду. Тяжко, важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться,— Хоч з гори та в воду! (Т. Шевченко)
Мені краще з мосту та в воду, ніж годинку побалакати серйозно (Г. Хоткевич)
кра́ще (все одно́, що) з мо́сту та в во́ду. Як такого ходу, то лучче [краще] з мосту та в воду (Укр. присл.)
Зі служби господар прогнав, домівку забрали… хоч з мосту мені та у воду (М. Олійник)
— А що я робитиму, як ти вмреш, а я зостанусь удовою, та ще з дітьми?..Хоч з мосту та в воду (І.Нечуй-Левицький)
Сироті хоч з мосту та в воду! (Укр. присл.)

поміша́ти (переміша́ти і т.ін.) всі ка́рти кому і без додатка.

Перешкодити здійсненню чого-небудь; не дати змоги зробити щось. Приклади

Діла сьогодні у Кузьми йшли по божому, але знову ж нечистий помішав усі карти (М. Стельмах)

ма́ти [всі] кле́пки в голові́, жарт.

Бути розумним, розсудливим і т.ін. Приклади

ма́ти клепку в голові́. Правда, дуже розумним я ніколи не був, але клепку в голові мав. (М. Полторацький)
[Перший старий ткач ( увіходить):] От кручені! Де тут розум?.. Хто ще має всі клепки в голові, зроду з вами [ткачами] не піде (Леся Українка)

попира́ти все святе́.

Бути незадоволеним усім, лаяти всіх і все. Приклади

— Що ти кажеш? Боже мій! Ти попираєш усе святе: ми так жили два роки… Ах, Боже мій! Зою, мені темніє в очах. Ох! Ох! (М. Хвильовий)

не всі вдо́ма (до́ма) у кого.

Хто-небудь дурний, недоумкуватий. Приклади

— Як він там у вас… Чи в нього всі вдома? — Покрутив пальцем становий коло чола. — Зайця, часом, в голові немає?.. (М. Коцюбинський)
— Ну, та то вже, мабуть, якийсь виродок з їхнього стану, самі ж бо про неї кажуть, що не всі дома (Дніпрова Чайка)
всі вдо́ма (до́ма). — Гайворон виступив на правлінні проти плану сівби, який затверджений для їхнього колгоспу. — У нього всі вдома? — зі злом спитав Бунчук (М. Зарудний)
Вояк витріщеними очима видивився на Спориша, як на чоловіка, у якого не всі дома (І. Франко)
[Андрій:] Факт той, що всі у мене вдома вважають, видно, що у мене не всі вдома! (З. Мороз)

тріща́ти по всіх швах.

Бути під загрозою краху, розпаду, руйнування і т.ін. Приклади

Зі сходу на гітлерівців падав один удар за одним, тисячолітня імперія тріщала по всіх швах (В. Собко)

на [всі] чоти́ри ві́три, перев. зі сл. іти, забира́тися і т.ін.

Куди завгодно, куди захочеться. Приклади

Як і іншим розжалуваним співакам, йому було дано широкий вибір: на всі чотири вітри! (О. Гончар)
— Скликав би тепер своїх полчан тисяч двадцять, як не більше, і розігнав би оцю тічню на чотири вітри, на локшину потяв би (Б. Лепкий)
— Одну Зосю пущу [в дім], коли вона того схоче, а тим — світ на всі чотири вітри (І. Нечуй-Левицький)

Геть. Приклади

— Заплати! І хай забирається на чотири вітри!..— ще більше розпалився адвокат (Є. Куртяк)

на всю ха́ту.

Дуже сильно. Приклади

Лампочка без скла чаділа на всю хату (М. Коцюбинський)
Світла немає; червоне зарево полум'я гоготить у пузатій, порепаній грубі, світить на всю хату (Панас Мирний)

Дуже голосно. Приклади

Петрик розплакався на всю хату (М. Стельмах)
на ці́лу ха́ту. Максим кричав на цілу хату (М. Коцюбинський)
Всі говорили, галасували на всю хату, не знали, де сісти, де стати (І. Нечуй-Левицький)

всі ро́зуми пої́сти.

Стати дуже розумним. Приклади

[Рябина:] Ще молоко на губах не обсохло, а воно гадає, що всі розуми поїло (І. Франко)

усі́ і вся.

Абсолютно все, що оточує. Приклади

Люди не можуть жити кожен сам по собі, тремтячи й остерігаючись усіх і вся. Це дикий, тваринний стан (В. Шевчук)

плю́нути на все, грубо.

Відмовитися від чого-небудь суттєвого, покинути, залишити когось, щось у такому стані, як є. Приклади

— А панунця хай гамуються і не викрикують тут на мене, бо як мені того буде забагато, то візьму й плюну на все (Ірина Вільде)
Видно було Корнієві, що не мед-таки Павлові на дачі і в досить-таки міцних висловах товариша свого і розпікав, і розважав трохи, а кінець-кінцем, радив плюнути на все та приїздити додому (А. Головко)

ві́шати [всіх] соба́к на кого.

Звалювати вину на когось, обмовляючи, безпідставно звинувачуючи когось у чому-небудь. Приклади

— Всіх собак тепер на нас вішають! — сердито кинув котрийсь із гурту чоловіків (О. Гончар)
— Та ще отой підпал, що за нього він наче в одвіті, наче, справді, не може загорітися так собі. Що ж це, цих собак тепер на нього вішатимуть? (М. Олійник)
Не хочу, щоб на мене усіх собак вішали! (Укр. присл.)

скаламу́тити [всю (все)] ду́шу (нутро́) кому і без додатка.

Надзвичайно сильно, глибоко схвилювати когось, внести неспокій. Приклади

— Видно було, що й йому такий початок листа скаламутив нутро (І. Микитенко)
Вже якось до цього й прижилось горе,. .а це знову скаламутило всю душу (М. Стельмах)

все (щось) обрива́ється / обірва́лося всере́дині (в гру́дях) у кого, рідше кому.

Хто-небудь надзвичайно вражений, переляканий чи приголомшений чимсь. Приклади

Юрко відчув, як усе всередині у нього обірвалось. Вели його батька (І. Багмут)
З яким нетерпінням вичікувала вона хвилини появи його [листоноші], і коли приходив з порожніми руками, їй обривалось щось всередині (В. Гжицький)

[всі] вхо́ди (хо́ди́) і ви́ходи, зі сл. зна́ти, відо́мі і т.ін.

Найменші дрібниці, деталі, таємниці чого-небудь ( перев. життя, обставин, ситуацій, поведінки тощо). Приклади

ви́ходи і вхо́ди. Добре знаючи взаємини між придворним чиновництвом, всі виходи і входи, примхи й повадки вельмож, Василь Степанович надоумив Головатого, звідки треба починати і як діяти, щоб успішно виконати свою місію (С. Добровольський)
Переметнувся він [Еней] на Січ. І плавав цілими роками Отут разом із козаками, Всі ходи й виходи тут знав (С. Воскрекасенко)
— Переб'єшся, перебудеш, а далі — в технікум, на заочний,— заспокоював її бригадир.— Всі ходи і виходи мені відомі, допоможу (О. Гончар)
— Гляди лиш, щоб на бантині не завис!..— Чого?.. Та я там усі входи й виходи знаю,— одмовля той (Панас Мирний)

на всю ву́лицю, зі сл. крича́ти і под.

Дуже сильно, голосно. Приклади

Спати? Як можна спати в таку ніч! Зоряна височінь вбирає очі, як тоді, коли Тоня галаснула на всю вулицю: Супутник! Он він! (О. Гончар)
Ішов [Хома] селом п'яний, як ніч, і, притопуючи лакованим чоботом, горлав на всю вулицю: — Качайте мене, заплачу! (О. Довженко)

плюва́ти на все (на всіх) і вся.

Нехтувати ким-, чим-небудь, не зважати ні на кого, ні на що. Приклади

І на трибуні — як в бою. Буває, чую в залі свист, Та я на всіх і вся плюю! Я — плюраліст! (З журналу)
Майя добре знає.. Ця ж, остання, продає на бульварі бублики (мухи загадили) або гнилі вишні: на фунт півфунта хвостиків, і плює на все і вся (М. Хвильовий)

плу́тати (переплу́тувати і т.ін.) / сплу́тати (переплу́тати і т.ін.) [всі] ка́рти чиї, кому і без додатка.

Розладнувати чиї-небудь плани, наміри, розрахунки, сподівання. Приклади

всі ка́рти переплу́тано. Він ледве стримувався від злості за те, що пришелепуватий Кукса своїм дурним пострілом так несподівано зірвав усю операцію. Тепер всі карти переплутано (В. Кучер)
Козацька тактика переплутувала йому всі карти (З. Тулуб)
Турбував Сачка й дещо плутав карти маленький Петрик, якого.. Тася любить всім серцем (Л. Дмитерко)
Дроздовський полк тим часом мацав місцевість, до них ходила різна тамошня наволоч, з усіх кутків збиралися відомості, і наші люди ходили до них виказувати й плутати карти (Ю. Яновський)

ко́ваний на всі чоти́ри ноги́ (копи́та).

Дуже досвідчений, бувалий. Приклади

ко́ваний на оби́дві. Еге! Ся на обидві кована (Укр. присл.)
ко́ваний на всі но́ги. Давнього Густава, заведіяки [заводія] ..скандалів, вже не було на світі, а був холодний, на всі ноги кований політик і адміністратор (І. Франко)
Був [шеф] чоловік мудрий, бувалий.. кований остро на всі чотири копита (І. Франко)
— Мені поперед усього треба людей розумних, енергічних [енергійних], смілих, кованих на всі чотири ноги (І. Франко)

ви́дивити (ви́глядіти) / види́влювати [всі] о́чі.

перев. за ким. Чекати з нетерпінням кого-небудь, перев. втративши надію на його прибуття, повернення і т.ін. Приклади

ві́кна ви́дивитися. — Увесь день пронудилася сама, — Як не сказилася!.. Всі вікна видивилась, виглядаючи вас… (С. Васильченко)
ви́дивитися о́чі. — Ну, чого так дивишся, хрещенику? Паняй до Марусини, бо вона вже за тобою й очі видивилась (А. Дімаров)
— Піди, моя дитино, понеси своїм гостинця, бо… мати вже й очі видивила за тобою (О. Сизоненко)
От був у хаті її любий хлопець і знов пішов… Ходила за ним, очі видивлювала, груди свої зговорювала — ані не думав навернутися (А. Крушельницький)
— Брат Остап усі очі видивив, вас виглядаючи. Ніяк дочекатись було (В. Конвісар)

Зіпсувати зір, виглядаючи кого-небудь або чекаючи чогось. Приклади

Не прийшло до Ганни щастя тим великим, битим шляхом, тільки вона вигляділа свої очі, виглядаючи (І. Нечуй-Левицький)
Та змочила хустиночку, Дрібні сльози втираючи: Ой і видивила свої карі очі, Тебе, серце, виглядаючи (Народна лірика)
— Хіба не видно, за кого я? Свій брат і за свого стою. Ноги сходив, очі видивив і горба нажив за чужими вівцями (Мирослав Ірчан)

тільки недок. Напружено дивитися куди-небудь, на щось, придивлятися до чогось. Приклади

Капітан стояв на верхньому містку близько будки керманича і видивлював очі в густу темінь, що насувала звідусіль (Мирослав Ірчан)

Стежити за ким-небудь. Приклади

[Матрона:] Недурно то я стою в церкві та очі видивлюю, де то мій чоловік (І. Франко)

Спостерігати що-небудь, за чимсь. Приклади

— А видивлювати очі цілий вік, як діти валяються попід чужі плоти, як у дворі або в наймах немиті та нечесані молодий вік зробляють, то… тяжко, то дуже тяжко… (Л. Мартович)

на всі боки́ присту́пний, жарт.

Такий, що всього доб'ється; спритний меткий і т.ін. Приклади

Жвавий, на всі боки приступний, він надумався поширити свої комерційні справи виданням… книжок (С. Васильченко)

підко́вувати / підкува́ти на всі чоти́ри кого.

Карати за які-небудь вчинки. Приклади

— Гляди мені, гляди,— в тон йому сказав Артем.— Підведи тільки нас! Я тебе підкую! На всі чотири! (А. Головко)

Добре навчати кого-небудь, даючи глибокі знання. Приклади

Підкував на всі чотири дядька, підкуєш і татка (Укр. присл.)

пиши́ [все] пропа́ло.

Буде неминуча невдача, втрата і т.ін.; нічого не вийде, на успіх ні́чого сподіватися. Приклади

Все намагаюсь не відстати від вас, молодих. Бо як відстану — пиши пропало! (В. Речмедін)
— Це ще якийсь чорт перехопить Данила з оружієм [зброєю] на дорозі, а тоді, пиши все пропало (М. Стельмах)
— Земля від морозу тріскає, корінь у пшениці рве. А порвало корінь, пиши пропало. Пересівай (В. Кучер)
Якщо під час похорону прилюдно візьме [доктор Безбородько] її під руку і поведе за катафалком, то цим признає себе нареченим, якщо ні,— то — пиши пропало! (Ірина Вільде)

на всі (вся́кі, рі́зні і т.ін.) лади́.

Різноголосий, всілякий і т.ін. ( перев. про звуки). Приклади

Писар… нероздягнений спить щасливим сном із присвистами на всі лади (Ф. Малицький)

Будь-якими способами; по-різному, всіляко і т.ін. Приклади

Коли хто помилявся в читанню,.. підхоплював [о. Телесницький] помилку, повторював її на різні лади (І. Франко)
Ходив Грицько.., марив на всякі лади, пригадуючи колись перечитані романи (С. Васильченко)
Він [головком] зовсім не почував утоми, і його голова на всі лади варіювала план загального наступу і кривавої атаки (Ю. Яновський)

зі сл. густи, співа́ти і т.ін. Видаючи різноманітні звуки; різноголосо. Приклади

В степу… стрекотали коники, співали на різні лади пташки (П. Панч)
На околицях міста на всі лади загули фабрики й заводи (П. Панч)
Немовби там… сиділо щонайменше з півсотні солов'їв та з десяток жайворонків, і виспівували вони [птахи] на всі лади (І. Цюпа)

зі сл. розповіда́ти, говори́ти і т.ін. Із захопленням, багато, жваво і т.ін. Приклади

На усякі лади про це балакали (Марко Вовчок)
Ревна громадянка, вона потім до самої грязелікарні на всі лади розповідатиме, як перша помітила цього малого злочинця (О. Гончар)

зі сл. хвали́ти, проси́ти і т.ін. Дуже; сильно. Приклади

Скочив Заєць на ослін, Що робить? — міркує він.. Просить [Рись] на усі лади — Йди Ведмедя розбуди! (Д. Павличко)
на вся́кий лад. Нам привіз його [керівника] й нарадив Навесні районний сват… Вихваляв на всякий лад: Це вам клад (С. Олійник)
Вони, бач, кесаря хвалили На всі лади (Т. Шевченко)

зі сл. обмірко́вувати і под. З усіх сторін, всебічно. Приклади

За столом тривало пожвавлення, відгадка була справді дотепною, і її обмірковували на всі лади (Л. Дмитерко)

ма́йстер ( рідше маста́к) на всі ру́ки.

Людина, яка все вміє робити, вправна, тямуща у будь-якій справі. Приклади

ма́йстер на все. І-і хлопець же був!.. Куди б ти його не повернув,— на все майстер. Чи на співи, чи на іграшки, чи на вигадки (Г. Хоткевич)
І майстер на всі руки, та часу на все не вистачає (З журналу)
Батько її Сила Гаврилович — майстер на всі руки: і швець, і столяр, і скляр (О. Гончар)
— Панас Юхимович на всі руки майстер. Як кажуть: і швець, і жнець, і на дуду грець (Ю. Збанацький)
Лаврін був розумака і майстер на всі руки — і косити, і молотити, і навіть сам шив чоботи (О. Донченко)

перен. жарт. Машина, пристрій і т.ін., що може виконувати різні види роботи. Приклади

Цей велет [КрАЗ-260] — на всі руки майстер. Він годиться для перевезення вантажів і людей, монтажу обладнання і спеціальної техніки, буксирування різноманітних причіпних систем на будь-яких дорогах (З журналу)

ірон. Людина, яка за все береться, але робить невправно, неякісно і т.ін. Приклади

Мастак на всі руки. Одна лиш біда — Сіромі ніколи ніщо не вдається (С. Воскрекасенко)

[на] й по всьо́му.

Цим все і закінчиться. Приклади

То спасибі вам, я оце ще стулю два вінки — та й по вьому (Є. Гуцало)
Ну, бабуся гримне На неї добродушно — і по всьому (М. Рильський)

Більше нічого. Приклади

Майна того, що на плечах та біля печі, та й по всьому (П. Панч)
Переказати лиш до Гната, щоб завіз її скриню, та й по всьому (М. Коцюбинський)

аж в сере́дині [все] оберта́ється у кого і без додатка.

Стає сумно, важко, неприємно і т.ін. комусь. Приклади

[Шміт:] Та ще й співи заводять: такі, що аж все в середині обертається, просто хоч гинь (Леся Українка)

обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом (дрижака́ми і т.ін.) кого, рідше що, по чому, перев. безос.

Хтось відчуває озноб від хвилювання, несподіванки і т.ін.; хтось хвилюється, дуже вражений чимсь. Приклади

по плеча́х так і си́пле моро́зом. Добре співав! Як було заспіває Нечая… По плечах так і сипле морозом (Марко Вовчок)
моро́зом обси́пало всю спи́ну чию, кому. Друзеві [лікарю] всю спину морозом обсипало: так одверто визирала з очей хворого раптова віра в його всемогутність (Ю. Шовкопляс)
аж моро́зцем обси́пало. Чоловіка аж морозцем обсипало від наглої радості (Є. Гуцало)
Остовпіла [Катря] й завмерла від несподіванки, злякано притулившись до чийогось тину. Так і обсипало всю дрижаками (В. Кучер)
— Знаєш: як розказала мені твоя мати, яку ви нужду, яке лишенько замолоду терпіли, то мене то в огонь укине, то морозом обсипле (Панас Мирний)
— Примарилося, наче хтось у вікно стукає… Мене морозом усю обсипало — думаю, батько (Є. Гуцало)

Когось проймає дрож ( перев. від хвороби). Приклади

То морозом її осипає, вона біліє, то у жар укине (Панас Мирний)
Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять (Панас Мирний)

ста́вити / поста́вити кра́пку (всі крапки́) над і.

Завершувати, закінчувати що-небудь, остаточно вирішувати щось. Приклади

розста́вити крапки́ і зна́ки о́клику. Данило розповідав про агрегат, а Василь Васильович думав своє.. .Несподівано для себе скрізь швидко і точно розставив крапки і знаки оклику (Ю. Мушкетик)
Поставити крапку над і — то неабияке мистецтво у житті (Н. Рибак)

З'ясовувати все остаточно, до кінця. Приклади

Поговорити було про що. І то негайно, зараз, щоб поставити всі крапки над і (В. Кучер)

посила́ти / посла́ти до бі́сового ба́тька (до всіх чорті́в і т.ін.) кого, лайл.

Висловлювати в різкій формі своє незадоволення кимсь, своє небажання спілкуватися з ким-небудь і т.ін.; лаяти когось, лаятися. Приклади

Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (М. Коцюбинський)
— Ти ніколи путнього слова не скажеш! До тебе з ласкою, а ти — з серцем! Тебе просиш, а ти до бісового батька посилаєш! (Панас Мирний)

на всі лопа́тки, зі сл. бі́гти, мча́ти і т.ін., жарт.

Дуже швидко. Приклади

— Питання є? — Нема! — Тоді шуруй додому — на всі лопатки! (В. Москалець)

ма́йстер (маста́к) на вся́кі (всі) шту́ки.

Дотепна, вигадлива і т.ін. людина. Приклади

Який це чудесний і симпатичний хлопець! Веселий, жартівливий і на всі штуки майстер (О. Ковінька)

зневажл. Той, хто здатний на погані і т.ін. учинки. Приклади

Напівшепотом Джо відкрив таємницю:. .Цей тип хвостом повіявся з фашистами з Києва, коли вони тікали, і мастак на всякі штуки (А. Хижняк)

прогле́діти (прогляді́ти, продиви́тися) [всі] о́чі.

Втомитися від виглядання, очікування кого-небудь звідкись. Приклади

В той день Оксана прогледіла на дорогу всі очі (П. Панч)
Впала ніч… шакали виють… Вітер… Мов зима! Я всі очі прогляділа,— Милого нема (А. Кримський)

всім по сім.

Порівну, так, щоб усі були задоволені. Приклади

Треба землю поділити так, щоб усім по сім (П. Панч)
— От скоро почне голота землю ділити… Ха-ха! Нащо багатьом стільки землі? Щоб, значить, усім по сім… Ха-ха!.. (М. Коцюбинський)
Налив [дідич] горілки й сказав селянинові: — Ану, ґаздо, вип'ємо за то [те], аби всім було по сім (Казки Буковини..)

у всій [своїй і т.ін.] наготі́.

Без прикрас, у справжньому вигляді; таким, як є. Приклади

Факт бунту [селян]..став перед уявою слухачів у всій наготі (І. Франко)
Художник стикається з дійсністю у всій її наготі (Деякі пит. поет. майстерн.)

ду́мкою (мрі́ями, се́рцем і т.ін.) ли́нути (леті́ти) до кого--чого, куди.

Пориватися, прагнути до кого-, чого-небудь, кудись. Приклади

в ду́мці ли́нути. Летіть, хмари, в край південний, Там у мене рідна хата;. .Сам туди я в думці лину, Хоч мене там і забули (П. Грабовський)
всіма́ ду́мами леті́ти. Він солодко вкладається на ліжко, всіма думами летячи до Уляни (М. Стельмах)
А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну (Т. Шевченко)
Кожне дитя Мріями лине в широке життя! (С. Олійник)
Хоч де б він був, чи з цього, чи з протилежного боку земної кулі, він і звідти линув думками сюди (О. Гончар)
Думкою лине до сина (М. Стельмах)
Галя звернула до хутора. Думкою летіла поперед себе. Нарешті вона довідається, де її рідні (Ю. Збанацький)
Добру хвилину стояли вони мовчазні… і линули думкою в майбутнє (О. Довженко)

всім се́рцем; всіє́ю душе́ю.

зі сл. люби́ти і под. Щиро, гаряче. Приклади

— Любиш думкою, любиш помислами своїми… ні, ти [Маруся] люби всім серцем своїм, всею [всією] душею своєю (Панас Мирний)
Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами!.. (В. Сосюра)

зі сл. співчува́ти, розумі́ти і т.ін. Цілком, повністю, до кінця. Приклади

Він співчував їм всім серцем і сам радо пішов би в дружину, коли б не його немолоді вже літа (О. Довженко)
Знала [Марта], всім дівочим серцем розуміла, що добре хлопцеві з нею (М. Стельмах)

крути́ти (верті́ти) на всі бо́ки.

Довго роздумувати, міркувати над чим-небудь, змінюючи щось. Приклади

крути́ти, верті́ти на всі бо́ки. Увесь вечір складав розклад лекцій, крутив, вертів на всі боки — нічого не виходе [виходить] (С. Васильченко)

сім мішкі́в греча́ної во́вни [і (та) всі непо́вні], жарт. , зі сл. наговори́ти, наплести і т.ін.

Багато зайвого, безглуздого. Приклади

сім міхі́в горі́хів, греча́ної во́вни та всі непо́вні. Наговорив сім міхів горіхів, гречаної вовни,— та всі неповні (Укр. присл.)
сім мішкі́в греча́ного Гаври́ла. Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила (Укр. присл.)
— Станеш потім питати, де чув, а він тобі сім мішків гречаної вовни нарозказу всякого, тльки слухай (О. Гончар)
сім мішкі́в греча́ної во́вни та чоти́ри копи́ гре́чки. — Ваша жінка приїхала сюди й наговорила сім мішків гречаної вовни та чотири копи гречки (І. Нечуй-Левицький)
Мельхиседен сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Нечуй-Левицький)
— Та з цього й кінь би сміявся — наплели ось сім мішків гречаної вовни.. І ви в це вірите? (П. Козланюк)

на всі чоти́ри.

Навколо, навкруги. Приклади

Уже він начинав боятись, На всі чотири озиравсь; Трусивсь, та нікуди діватись, Далеко тяжко в ліс забравсь (І. Котляревський)

Куди хоче. Приклади

— Хто хоче — хай іде зі мною, а хто не хоче — хай віється на всі чотири. Не бороню! (М. Стельмах)
[Степанида (до Оксани):] Ще ми по-божому обіходились, а он які інші пани, то бувало додержуть бурлаків, доки скінчаться жнива, а після жнив пов'яжуть їх та доженуть до межі, вліплять їм по стільки нагаїв та й пустять на всі чотири (М. Кропивницький)

на всю (свою́) обихі́дку, зі сл. бреха́ти, верзти і т.ін., фам.

Без будь-яких обмежень; надмірно, дуже, нахабно. Приклади

— Верзи, верзи на свою обихідку! Може, на душі полегшає,— сказав Оникій (І. Нечуй-Левицький)
— Мабуть, бреше на всю обихідку,— промовив один дід (І. Нечуй-Левицький)

іти́ / піти́ вго́ру.

Успішно розвиватися, поліпшуватися і т.ін. Приклади

Діла бідняків швидко пішли вгору (Г. Григор'єв)
Багатіє, іде вгору Комсомолець. Торік його доходи досягли 700 тисяч карбованців. Держава дістала від колгоспу 1380 тонн молока (З журналу)

Підвищуватися в ціні; дорожчати. Приклади

Віск земний не мав конкуренції. Віск пішов угору (І. Франко)

Добиватися вищого становища, положення в суспільстві. Приклади

іти́ уго́ру все та вго́ру. Вишняк ішов угору все та вгору. Вишнячка йшла ушир усе та вшир (Л. Костенко)
Інший би гордився твоїми успіхами, становищем, тим, що йдеш угору, а цей? Рідний батько при людях наклеп на тебе зводить, ГЕСи якісь приліпив, затоплення Скарбного (О. Гончар)
Тепер козаки побиті,— думав Єремія, їдучи до Варшави.. Час мені ставати до свого діла. Час мені йти вгору, підніматися високо, як тілько мога [тільки можна]!.. (І. Нечуй-Левицький)

до чо́рта в зу́би, грубо.

У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце. Приклади

[само́му] чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в… огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко)
чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький)
до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг [Сивоок] кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний)
[Ніна:] Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко)
[Голос з 1-го хору:] Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький)

все і вся, підсил.

Абсолютно, без винятку все (про вичерпну повноту охоплення чого-небудь). Приклади

Історичний підхід до вияснення причин і всіх можливих граней того чи того конфлікту не прокрустове ложе, не порятунковий рівень всіх і вся (З газети)

висиса́ти (висмо́ктувати, випива́ти і т.ін.) / ви́ссати (ви́смоктати, ви́пити і т.ін.) [всю] кров з кого і без додатка.

Жорстоко експлуатувати кого-небудь, доводячи до крайнього виснаження. Приклади

Мало ще мною люди поневірялись, всю силу забрали, всю кров виссали, а тепер ще дитину оддай їм… Не дочекають… (М. Коцюбинський)
— Я ж працювала на його [посесора] душу; він здер з мене моє грішне тіло, а пан виссав мою кров (І. Нечуй-Левицький)
Ольга підводиться, розправляє спину і оглядає поле — то тут, то там біліють хустини жниць. Проклятий рудий пес Никифор, тіун боярський, висмоктує кров (А. Хижняк)
— По-моєму, усяк, хто хоч трохи вище став від сірої маси народу,— не лізь у пани, не висисай з народу крові, а віддай народові все те, що через його придбав (Панас Мирний)

Дуже виснажувати, знесилювати кого-небудь. Приклади

— Ви бачите, я навіть не червонію, лице моє біле, як і у вас, бо жах висмоктав з мене всю кров (М. Коцюбинський)
Рахіра або земля. Се випивало його кров і виводило з рівноваги (О. Кобилянська)
Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття (П. Грабовський)

Завдавати кому-небудь прикрощів, великого клопоту своєю поведінкою, вчинками, ставленням і т.ін. Приклади

— Уб'ю гадюку, уб'ю змію!.. Вона [Оксана] з мене кров виссала (Г. Квітка-Основ'яненко)

переоці́нювати / переоціни́ти [всі] ці́нності.

Серйозно переглядати і змінювати погляди, уявлення і т.ін. Приклади

переоці́нка ці́нностей. [Терень:] А з Сльозкіним у нього давно порвано. Переоцінка цінностей (І. Микитенко)
— Зараз усі ми опинилися в однаковому, дуже важкому стані,— говорив цей погляд,— доводиться переоцінювати цінності, а це процес дуже болючий, нагадує перев'язку спеченого тіла, коли тобі повільно віддирають присохлі бинти (В. Собко)

на по́вних (на всіх) паруса́х, зі сл. мча́ти і под.

Дуже швидко, на великій швидкості (про водний транспорт). Приклади

Танкер Горький, як то кажуть, на всіх парусах прямував з Японії до рідного порту (З журналу)
По синіх валах океану, Лиш зорі зійдуть в небесах, Летить корабель одинокий, Летить він на всіх парусах (Переклад М. Рильського)
Фрегат на повних парусах заїхав у свій же бриг, п'ять мачт з вітрилами упали, мов зрізані (Ю. Яновський)

на всіх перехре́стях, зі сл. крича́ти і под.

Скрізь, відкрито. Приклади

Нехай впаде він безсилий на великій дорозі життя, нехай підуть потоптом по ньому ті, кого він збудить…— він кричатиме проти байдужих на всіх перехрестях (П. Колесник)

підко́вуватися / підкува́тися на всі чоти́ри.

Добре навчатися чогось, набувати глибоких знань. Приклади

[Вітровий:] Моряки не здаються.. Там у мене в курені ціла бібліотека, читаю, вчусь, веду бесіди в ланках як агітатор.. Одним словом, підковуюсь на всі чотири (О. Корнійчук)

по всіх усю́дах.

Скрізь, де тільки можна. Приклади

Ви писали страшну масу дрібних дописів по всіх усюдах (Леся Українка)
Як її [бумагу про землю] затаїти, як по всіх усюдах уже знають про неї (А. Головко)

ки́датися на всі бо́ки.

Діяти непослідовно, роблячи одночасно кілька справ і не завершуючи жодної. Приклади

Він [Романчук] щиро бажає добра своєму краю, але не знає за що ухопитись і на яку ступить, через те кидається на всі боки (Леся Українка)

іди́ [собі́] на всі чоти́ри ві́три (на чоти́ри бо́ки і т.ін.), лайл.

Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. Приклади

Старшина пильно глянув на них [Гната та Олександру]. — А йдіть ви собі на всі чотири вітри, бо, їй же Богу, битиму! — крикнув він (М. Коцюбинський)
[Карпо:] Що Домаха! Домаха — пустяк! [Мар'я:] Еге! Добрий пустяк — стілько [стільки] літ у його [нього] жила! Мало чого не буває! Звичайне, в кавалерійськім стані… [Карпо:] Так що з того, що жила! А оженився — на чорта ж вона йому? Іди, голубонько, на всі чотири вітри! (Олена Пчілка)

на всю пе́льку, вульг.

зі сл. пи́ти. Дуже багато. Приклади

Медосолодким вином одурманений ти. Воно шкодить Кожному, хто його п'є на всю пельку, не знаючи міри (Переклад Б. Тена)

зі сл. крича́ти і под. Дуже голосно, щосили. Приклади

З полум'я… несподівано схопився вихор, неначе Клуня роззявила рота, позіхнула й засопла на всю пельку (І. Нечуй-Левицький)
Вдома вона кричала й репетувала на всю пельку: там вона забувала, що вона свята та божа… (І. Нечуй-Левицький)

віддава́ти / відда́ти всього́ себе́.

Максимально напружувати свої сили в чомусь. Приклади

Ось уже ряд років Михайло Єгорович знову ковалює. І де б не трудився, він завжди віддає всього себе роботі (З журналу)

Присвячувати весь свій час, сили і т.ін. чомусь. Приклади

Неможливо жити без любові до чогось або ж до когось, — жити, не віддаючи чи не всього себе цій любові… (Ю. Шовкопляс)

як (мов, на́че і т.ін.) всі ро́зуми пої́сти.

Уживається для підсилення ознаки у значенні дуже, надто, занадто. Приклади

Наші — такі всі розумні, наче всі розуми поїли (Марко Вовчок)
Мудрий, як би всі розуми поїв (М. Номис)

по (у) [всіх (широ́ких, дале́ких)] світа́х.

Скрізь. Приклади

по всьо́му сві́ту. [Оксана:] Сяя повісилась на шию копитанові [капітанові], захотіла разом панею бути; таскалась з ним по усьому світу і дитину добула! (Г. Квітка-Основ'яненко)
Чомусь на вечорі було більше дівчат.. Чи то недавня тяжка війна порозкидала юнаків по краю і по далеких світах, чи то дівчата першими стали до нової роботи (Т. Масенко)
Хоч і не був Василько по широких світах, зате певний: ніде немає більшої краси за зелену Верховину (І. Чендей)
— Якби не та панщина,.. і я не тинявся б у світах (І. Нечуй-Левицький)
— Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала (Б. Грінченко)
Зібравши всю волю, вміння прикидатись, набуте за довгі роки блукань по світах, він раптом випростався,.. заговоривши французькою мовою (О. Довженко)
Дядьки оповідають — Володько слухає… Олійник — що був по світах, у Києві, в Одесі, десь там на шахтах вугіль копав, а після у Києві у якихсь там панів за дворника состояв (У. Самчук)
Не вагалась пані:. .поїхала з дорогою дитиною по світах (Дніпрова Чайка)

У незнані, невідомі місця; далеко. Приклади

Віщувало серце,— не втримати його [сина] в хаті, знову гайне по світах (О. Гончар)

все на сві́ті, підсил.

Абсолютно все. Приклади

О, якби вона [Земля] відповіла! Якби ожив його пошматований кабель, його рідний, живий нерв! Все на світі повернулося б до Маковея… (О. Гончар)
Про все на світі забув Федір! (Панас Мирний)
— Тепер, хто жонатий, забудь про жінку і дітей, хто не жонатий, залиш батька і матір, забудь все на світі… Треба перемогти, товариші, треба перемогти! (О. Довженко)

три мішки́ греча́ної во́вни [і (та) всі непо́вні].

зі сл. наговори́ти, наказа́ти і т.ін., жарт. Багато зайвого, несерйозного, несуттєвого і т.ін.; небилиці. Приклади

аж сто мішкі́в тієї во́вни. Ввірвався, наговорив аж сто мішків тієї вовни… (В. Шевчук)
три мішки́ уся́чини. — Наговорили, набалакали вам три мішки усячини про мене? (М. Стельмах)
— Та не слухайте гемонську бабу! Вона вам наговорить три мішки гречаної вовни і всі неповні! — гримнув на жінку Іван Бондар (М. Стельмах)
Хай нічого путнього не сказано, хай наверзли вони один одному по три мішки гречаної вовни, то хіба ж Федір Іполитович не побадьорішав од цього? (Ю. Шовкопляс)
[Проня:] Що ви мене соромите? Що ви тут наказали, — три мішки гречаної вовни? (М. Старицький)
— Ну, годі вже мені пащекувати: наговорив гречаної я вовни аж три мішки… (М. Драй-Хмара)
— Оцей панич наговорить три мішки гречаної вовни! (І.Нечуй-Левицький)

зі сл. добро і под., зневажл. Зовсім небагато. Приклади

Багатства там — три мішки гречаної вовни (І. Микитенко)
три мішки́ греча́ної во́вни, та всі три тепе́р непо́вні. — Він же злидар. А в мене — всякого добра…— Ото-то… Три мішки гречаної вовни, та всі три тепер неповні (І. Микитенко)

все чи́сто, підсил.

До найменших дрібниць; абсолютно все без винятку. Приклади

Тимофіївна, прибиральниця третього поверху, де містилася кімната, все чисто робила сама, а от паркет наказувала натирати хлопцям (В. Собко)
Міг би я вам розповісти про цей Іпель все чисто: і яка його бистрість, і де були розташовані вогневі точки противника на протилежному березі, і де міновані поля (О. Гончар)

на всі за́вертки, зі сл. хропі́ти.

Дуже голосно, нестримно. Приклади

— А хропе ото хто так? — Грицю, штовхни його, чого він ото на всі завертки? — звернувся Шельменко до Гриця (Остап Вишня)

стри́гти [всіх] під одну́ гребі́нку.

Однаково оцінювати всіх або багатьох. Приклади

— Ага, одрубники. Столипінці.— І з цікавістю приглядався до осель, що з десяток їх розкинулись ліворуч понад шляхом.. . — Не всіх, сину, стрижи під одну гребінку,— сказала мати (А. Головко)
стри́гти всіх під оди́н гребіне́ць. Надто вже якось ми звикли все робити по-сімейному, — врешті мовив Кандиба, зупиняючись перед столом. — Всі у нас свої, всі Івани Івановичі, і ми не так дбаємо про діло, як про те, щоб, не дай Боже, комусь криво що не сказати. А по-твоєму, свій, чужий, сват, брат, дідько лихий — стрижи всіх під один гребінець (С. Добровольський)

на всіх (на по́вних) пара́х.

Дуже інтенсивно. Приклади

Сповіщаю Вас, що робота по набору іде на всіх парах; уже 18 сторон [сторінок] зовсім надруковано (Панас Мирний)

У широкому вжитку, використанні. Приклади

Входять у наші кухні газові плити інфрачервоного випромінювання, їх Одеса випускає, в Києві вони вже на повних парах в робітничих їдальнях Ленкузні й Арсеналу, в ресторанах Метро й Динамо (З журналу)

зі сл. бі́гти і под. Дуже швидко. Приклади

Помчав поїзд на повних парах… Загуло, загриміло (Ю. Мокрієв)
А поїзд мчить на всіх парах прямісенько на Київ (О. Довженко)
Окрилений успіхом, він мчав на всіх парах (Ф. Бурлака)
Але Варвара помиляється. Насправді літо, наче його хтось підганяє, летить на всіх парах. Від того йому й жарко, що доводиться гнати щодуху (Н. Тихий)
Побігли на всіх парах голова з агрономом, а дід Левко, вичекавши, поки стихнуть їхні голоси, — обережно підходить до вікна контори (І. Драч)

у голові́ все іде́ / пішло́ о́бертом у кого.

Хто-небудь втрачає здатність чітко, логічно мислити, розуміти, сприймати і т.ін. Приклади

У мене в голові все йшло обертом. Я ніяк не міг похопити одної думки, що ледве ворушилась десь під свідомістю, намагаючись підвестись (Олесь Досвітній)

іти́ на все.

Не рахуватися ні з чим, не зважати ні на які перешкоди. Приклади

Свідомо йдемо на все.. І може, тому вона, Батьківщина, для нас стає тим дорожча, тим прекрасніша (О. Гончар)

вали́ти / звали́ти все доку́пи.

Змішувати, сплутувати що-небудь або кого-небудь, незважаючи на відмінності. Приклади

І все ж у його серці чомусь жевріла образа на тих, хто валив усе докупи (Ю. Бедзик)

вклада́ти / вкла́сти [всю] ду́шу в що.

Робити, виконувати, здійснювати і т.ін. що-небудь з великою любов'ю, старанністю, натхненням. Приклади

— Собор похмуро плив у хамарах вечірніх… Ким він вибудуваний? І яким чудом уцілів? І яку душу хтось у нього вклав, що й через віки вона Єльку торкає? (О. Гончар)
Боляче переживав [Бронко] провал справи, в яку вклав усю свою душу (Ірина Вільде)
Хорунжий і сам любив цю старовинну піснюі вкладав у неї свою душу. Його тонкий вібруючий голос бринів, мов срібна струна (С. Добровольський)
— Працюєте ви [доярки] непогано. Стараєтесь, душу в роботу вкладаєте. І от результати: усі колгоспи району по молоку ми далеко позаду залишили (В. Москалець)

на (у) всі (рі́зні) кінці́, з дієсл.

Скрізь, усюди, в кожному напрямі. Приклади

У нас зійшло вже сонце, його вогні ми шлем на всі кінці… (В. Сосюра)
В повіті вже, видно, щось прочули, раз дозори оце порозсилали в усі кінці (О. Гончар)
Вершники на момент круто збили коней і потім з… криком кинулись у різні кінці (П. Панч)

на все го́рло; грубо на всю горля́нку, зі сл. крича́ти, смія́тися, співа́ти і т.ін.

Дуже голосно. Приклади

Приїжджав, скажемо, ваш… губерніяльний секретар і кричить на всю горлянку (М. Хвильовий)
Оленка виспівувала на все горло (К. Гордієнко)
Катерина засміялася на все горло (Ірина Вільде)
Кайдаш і Лаврін… кричали на все горло,.. і підняли.. ґвалт на весь куток (І. Нечуй-Левицький)

З найбільшою інтенсивністю. Приклади

на по́вне го́рло. *Образно. Вже третій день я п'ю життя на повне горло (М. Коцюбинський)

за всіма́ пра́вилами.

Дотримуючись норм порядку і т.ін.; так, як треба, як слід. Приклади

— Ой жи́ла,— сказав Сагайда, коли єфрейтор відкозирявши за всіма правилами, відійшов (О. Гончар)
Сашко притишив машину і вів її поволі, за всіма правилами (В. Кучір)

обдава́ти / обда́ти жа́ром (моро́зом, хо́лодом і т.ін.) кого.

Викликати у когось стан сильного хвилювання, збентеження, переляку і т.ін. Приклади

І ця посмішка морозом обдає все тіло Марії (М. Стельмах)
На редуті зробилося тихо. І ця зловісна тиша холодом обдала Назара (П. Кочура)
обдава́ти моро́зом спи́ни (все ті́ло) чиї (чиє). І тільки думка про те, що знайдуть їх [утікачів] і силоміць повернуть до колишніх панів, обдавала морозом їх спини (З. Тулуб)
Мене острах бере, морозом обдає (Ганна Барвінок)
Настя вдячно глянула на хлопця, і Омелько знітився від погляду темнокарих очей, що обдали його жаром (І. Цюпа)

все одно́ (рі́вно).

За будь-яких умов; у будь-якому випадку. Приклади

Далеко не втече [араб], де не бігатиме, а все рівно до наших прийде… Тепер усі дороги до наших ведуть… (О. Гончар)
— Все рівно, чи так, чи інак, а земля пропадає. — Кому ж я її продам, сину, під сю завірюху? (Панас Мирний)
— Тепер Січ буде недалечко: у Романовському Куті. Правда, й туди вашому брату все одно — дзусь! (П. Куліш)

Однаково, немає різниці. Приклади

— Кому воля, а кому неволя! — сумно одповів дід..— Та вам все рівно, діду: ви давно вже вільні,— примовивсь Грицько (Панас Мирний)
Відорвати [відірвати] гуцула від його гір, то все одно, що зв'язаного орла занурити в воду, а рибу пустити літати в повітря (Г. Хоткевич)
Все одно, каже, чи звінчав піп, чи не звінчав, аби кохалися… (М. Коцюбинський)

Байдуже. Приклади

Благообразний дідок був взагалі веселим і балакучим від народження… і йому, мабуть, було все рівно, скільки часу він ще просидить в цьому кабінеті (Григорій Тютюнник)
— Мені все одно, що воно там написано, бо я його незугарна прочитати (І. Нечуй-Левицький)

Незважаючи ні на що; все-таки. Приклади

все 'дно, прост. Рудий казав: Тільки ж ти, Оверку, дивись. Хоч і в землевідділ йому дорога, а лікар все 'дно буде оглядати: щоб не дуже синяків було. — Повчи, повчи! (А. Головко)
Добре лірику, їй-право! Встане, гляне у вікно… Може, вам і не цікаво, — Він напише все одно (С. Олійник)
Губа [в Северина] зрослася, але тонюсінький, як ниточка, рівчачок все рівно розділяв її на дві половинки (Григорій Тютюнник)
Хоч би всіх [співців] переловили, Все одно б сього джерела Вільних співів не спинили (Леся Українка)

посила́ти [всі] громи́ і бли́скавки на кого--що.

Із роздратуванням, гнівом говорити про кого-, що-небудь; лаяти когось, щось. Приклади

Марія у своїй кімнаті посилає всі громи і блискавки на голову П'єтро Антонеллі.. .Негідник! Дурень! Безвольна маріонетка в чужих руких!. .І де були її очі, коли слухала цього пустомолота (М. Слабошпицький)

на всю гу́бу.

зі сл. пи́ти і под. Сильно, дуже, занадто і т.ін. Приклади

Сів, заплакав ревно з горя, Та й в шинок подавсь од моря, Та й запив на всю губу, Та й забув свою журбу (Л. Первомайський)

зі сл. ла́ятися, ла́яти, вереща́ти і т.ін. Голосно, непристойно, дуже і т.ін. Приклади

Реве на всю губу (П. Чубинський)
Циган спершу мовчки трохи подивився парубкові вслід, потім вилаявсь на всю губу (В. Винниченко)
Шпетить на всю губу (М. Номис)
Сидить посеред вулиці замурзаний хлопчина і верещить на всю губу (П. Козланюк)
Пани… погрожували комусь кулаками в повітрі і лаялись на всю губу (Збірник про Кроп.)

Все вертається на кола свої.

Вислів походить з біблійної Книги Екклезіаста, або Проповідника: «Вітер повіє на південь, потім поверне на північ, крутиться навколо й вертається туди, звідки взявся (і, 6).
Значення вислову: все повторюється. Приклади

Про хмари, книги, храми і вокзали, — про що б я в цьому світі не писала — усе зіходить на круги своя, і ті круги, вірніш — пекельні кола — зіходяться до центру, сходять болем в оцю кімнату, де над дітьми — я. (І. Жиленко, Лице)
Але стара історія землі, і в ній все повертається на кола свої. І ми знаємо, що всі переломні історичні моменти є тільки новими розділами в Книзі Господній, яка гортається з нашою участю. (Є. Сверстюк, Блудні сини України)

Все добре, що добре закінчується.

Назва комедії В. Шекспіра (1564—1616). Приклади

— Ну, я радий, що у вас добре. Все добре, ще добре закінчується! — сказав він, устаючи й підходячи до якоїсь гравюри на стіні. (В. Винниченко, Хочу!)

Все дозволено.

Слова Смердякова з роману Ф. Достоєвського «Брати Карамазови» (1879—1880). Сприйнявши у спотвореному вигляді філософські роздуми й сумніви Івана Карамазова, Смердяков зробив із них висновок у дусі крайнього егоїзму й аморальності.
Вислів уживається як формула зневаги до будь-яких моральних норм. Приклади

Розпач і крайній песимізм мистецтва можна часом зрозуміти, але не можна виправдати, бо вони порушують певність людини у власних силах, здатні викликати думку, що в переддень можливої загибелі світу «все дозволено». (Н. Білоцерківець, Садівник)
З самою вірою з «прогрес», хай вона розщеплює атоми й управляє електронними машинами, — людина втрачає імпульси для творення і сприймання прекрасного і тим перетворюється на потвору, для якої «есе дозволене». (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)
— Війна все спише, — так, здається, у нас говорять?
— А може, не спише, а так глибоко вріже в душі, що потім і не витравиш нічим? Все легко, все дозволено — раз живемо. Я надивився на таких гедоністів під кулями.
(Л. Первомайський, Дикий мед)

Все ж вона крутиться!

Вислів приписується італійському астрономові й фізику Г. Галілею (1564—1642), якого було притягнуто до суду інквізиції за визнання «єретичного» вчення Коперника про рух Землі навколо Сонця. Стоячи на колінах, Галілей змушений був заприсягтися, що він відмовляється від єресі. Легенда твердить, що після зречення Галілей, тупнувши ногою, вигукнув: «Eppur si muove» — «Все ж вона крутиться».
Вислів уживається для позначення глибокої певності, переконаності в чомусь. Приклади

У всіх відступах і зреченнях він (М. Хвильовий) знав: «А вона все-таки крутиться!» Він ствердив це ціною життя. (Ю. Шевельов, Про памфлети Миколи Хвильового)
Оце «а діждемось таки колись», що своїм лаконізмом нагадує Галілеєве «eppur si muove», ота надія невмируща на перемогу правди — ось де секрет Шевченкового впливу… (С. Єфремов, Історія українського письменства)

Все йде на краще в цьому найкращому зі світів.

Цитата з філософської повісті Вольтера «Кандід» (1759). Слова Панглоса, в образі якого автор висміяв німецького філософа Лейбніца, що створив учення про «наперед встановлену гармонію». Приклади

А хтось зітхає так глибокодумно,
Немовби зауважити хотів:
— Це дуже сумно. Боже, як це сумно!
Адже ж цей світ —
Не кращий із світів.
(М. Руденко, Геоцентризм)
Все передбачене, і ніби есе йде найкраще в цьому найкращому зі світів, навіть ми, радянські люди, допомагаємо Індії топити сталь. (І. Кошелівець, Про «Собор» Олеся Гончара)
Ще зовсім недавно типових конфлікт був приблизно таким: наше суспільне буття недовершене, але завдяки особистій ініціативі людина може багато що змінити на краще у цьому найкращому зі світів. (Т. Свербілова, Момент істини в драматургії)

Все має пору, для всього приходить свій час.

Вислів походить з Біблії: «Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора» (Книга Екклезіаста, або Проповідника, 3, І). Приклади

Все має пору, для всього приходить свій час. І для агави. Те, що таїлося в ній, продирає нарешті тісні обійми, і виходить на волю як велет, несучи на могутньому тілі, яке може зрівнятись хіба з сосною, цвіт смерті. (М. Коцюбинський, На острові)

Всім пахощам Аравії не змити…

Слова леді Макбет — героїні трагедії В. Шекспіра «Макбет» (1606): «Ця маленька ручка все ще пахне кров'ю. Всім пахощам Аравії не змити цього запаху» (дія 5, сцена 1).
У переносному вживанні вислів означає, що якась подія чи вчинок залишили в душі людини незмивний слід. Приклади

Всім пахощам
Аравії не змити
Того, що пробриніло раннім-рано,
Що процвіло музикою в душі.
(М. Рильський, Всім пахощам Аравії не змити…)

За всіх скажу, за всіх переболію.

Цитата з однойменної поезії (1922) П. Тичини:
За всіх скажу, за всіх переболію,
я кожен час на звіт іду, на суд.
Глибинами не втану, не змілію,
верхів'ями розкрилено росту. Приклади

Говорити від імені «письменників старшого покоління» і взагалі від будь-чийого імені не буду. Тільки від себе. І даруйте, коли занадто гостро. Це тільки Тичина: «За всіх скажу, за всіх переболію». Я не маю таких повноважень. (П. Загребельний, Думки нарозхрист)

Паршива вівця псує всю отару.

Вислів походить з Євангелія (Іван, 10). У сучасній мові вживається тоді, коли йдеться про начебто незначну причину великої шкоди. Приклади

Єпископ: Не зачіпайте!
Я стерпів образу,
і ви стерпіть за мене, я благаю.
Одна вівця паршива хай не губить
заразою отари усієї.
(Леся Українка, Руфін і Прісцілла)
Не прогнівайся: замуруємо тебе живцем у печерах, де спасалися печерські преподобники, щоб паршива вівця не псувала отари Христової. (З. Тулуб, Людолови)

Усе тече, все змінюється.

Так формулюється важливе положення вчення грецького філософа Геракліта з Ефеса (близько 530—470 до н. е.), видатного представника античної діалектики.
Вживається на позначення змін у природі та суспільстві. Приклади

І хоча немає нічого вічного в бутті і все тече, змінюючись у потоці часу, та є, одначе, у минулому щось таке, що хочеться назвати неминущим, вічним, берегти, як святиню, і заповісти майбутньому як нетлінний знак доблесті своїх предків, як дар їх нащадкам. (О. Довженко, Велике товариство)
Поет — пророк,
Що зможе з'єднати у струмінь всеєдиний
Кінці і початий натхненності своєї
Всемудрим і одвічним: «Пантареї».
(Л. Мосендз, Пантареї)