ВЕЛА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

вести́ своє́ (своє́ї).

Настирливо триматися певної теми, повертатися до тієї самої думки (у розмові). Приклади

Видно, Кваша намагався перевести балачку на іншу тему. Але Гайсин уперто вів своєї (П. Панч)
— Літувати у нас добре. Хоч і роботи до біса, то зате весело дуже, — веде своєї Мотя (В. Козаченко)
Брагун її [коняку] ніколи не підганяв, не сердився… Ніби граючись, помахував батіжком, вів своє: — То таке в мене діло, Михайле Кузьмичу… женюся, одним словом (Ю. Збанацький)

[і] ву́хом не вести́ (ве́сти) / не повести́.

перев. кого. Не виконувати наказу, прохання, волі кого-небудь; зовсім не слухати. Приклади

переста́ти і ву́хом ве́сти. Нерідко син ворогував з батьком,. . кидав рідну оселю.. За братами потяглися й сестри: перестали й ухом вести батька-матері (Панас Мирний)
— Е, пішли тепер діти, та тільки не такі, як раніше, що батька та матір слухали, а інші, розумні та дрюковані, що рідних і вухом не ведуть, бокаса від них ходять (Григорій Тютюнник)
Сестра навчає — він [Антін] не слухає; я навчаю, говорю — він і вухом не веде (І. Нечуй-Левицький)
— Козаки судді і ухом не ведуть, а тебе і без пірнача послухають (П. Куліш)
— Та й між рідними розладдя пішло.. Дочка матері ухом не веде (Панас Мирний)

Зовсім не звертати уваги, не реагувати, не зважати на що-небудь. Приклади

і за ву́хом не ве́сти. Ярмола попереджав Сидора: кобила норовиста, веде досхочу, батога й за вухом не веде. З дороги нікому не зминає, а стане десь щипати траву, далі вже не піде… (М. Рудь)
і ву́хом не зве́сти. Як засяду, браття, коло чари, Як засяду, браття, на меду, То най прийдуть турки і татари, А я собі й вухом не зведу (Пісні та романси..)
Послали телеграму Миколаївському антрепренерові М. А. Максимову про вчинений проступок, але той, як кажуть, і вухом не повів (Збірник про М. Кропивницького)
— Скільки часу стою та кричу, а вони й вухом не ведуть (С. Васильченко)
— І це гроші,— байдуже цьвохнув чиїмось батіжком Лесь Якубенко, придивляючись, як ремінчик обкручується навколо пужална. Чи не чортів Лесь? З ним про таку ціну говорять, а він забавку найшов і вухом не веде (М. Стельмах)

гра́ти пе́ршу скри́пку в чому і без додатка, рідше де.

Бути головним у якій-небудь справі. Приклади

Аркадію здалося, ніби він із своєю підвищеною інтелектуальністю й культурою взагалі відійшов на задній план, бо про таку гру нічого не знав, а першу скрипку повела офіціантка (В. Собко)
вести́ (пове́сти) пе́ршу скри́пку. — Марисі все ж випадає вести першу скрипку, так велить їй діяльне й бурхливе начало її вдачі (О. Гончар)
Тут [у розвитку економічного мислення трудівників] першу скрипку повинен грати інженерний корпус, який тримає екзамен на професійну компетентність (З журналу). І в нинішньому році механізатори, як то кажуть, гратимуть першу скрипку у вирощуванні качанистої (З газети)
За плечима багато років великої і високо оціненої народом спільної роботи. Правда, першу скрипку завжди грав Коваль (В. Собко)

гну́ти (вести́) лі́нію яку, куди.

Дотримуватися певних поглядів, норм поведінки і т.ін. Приклади

Остап єдину лінію гне — за правду скрізь б'ється (К. Гордієнко)
— Ти, Васюто,.. помічаєш, що ваш голова не туди гне лінію (М. Стельмах)

вести́ до вінця́ кого.

Одружуватися з ким-небудь. Приклади

Скільки-то перегоріло у його серці огню од того несказанного жалю, що інший перед його очима взяв да й веде її до вінця (П. Куліш)

вести́ за ру́ку кого.

Допомагати, сприяти кому-небудь у чомусь, спрямовуючи його, оберігаючи від труднощів; опікати. Приклади

Пильно на тебе дивиться пані Ганна: знає вона, чого тобі треба. Вона тебе ні в чому за руку не веде, вона тільки твій розум засилює, щоб сама ти свій шлях познала [пізнала] і, куди тобі треба, добре прямувала (П. Куліш)

вести́ свою́ лі́нію.

Настирливо триматися у розмові певної теми, не відступати від чогось. Приклади

Микола вислухав батька, спитав: — А як це зробити?..— Треба, Миколо, зробити, а от як — ти це мусиш знати краще мене,— вів свою лінію батько (М. Ю. Тарновський)

Послідовно домагатися здійснення чого-небудь наміченого. Приклади

А він хоче, щоб я кинула роботу й вийшла за нього. Ну, ото й не може втихомиритись, чіпляється, як реп'ях до кожуха.— Ось воно що, хлоп'яче діло! А ти свою лінію веди,— проговорив Канушевич (Г. Коцюба)

і ву́сом (брово́ю) не вести́ / не повести́.

Зовсім не звертати уваги, не реагувати на що-небудь. Приклади

— На хлопця це не справило ніякого враження. Він і бровою не повів (В. Нестайко)
Коло них [дівчат] худа й довготелеса Текля Барилова вимахує руками, щось своє доказує. А вони й бровою не ведуть. Мов не чують (В. Кучер)
[Остюк:] Вирішив я… взяти полковника [фашистського] живим. Пустив коня на них. Їду і співаю: Гоп, мої гречаники. Фашисти спочатку наставили на мене автомати, я ж і вусом не веду, їду й співаю (О. Корнійчук)

вести́ о́ком за ким--чим.

Спостерігати, стежити за ким-, чим-небудь. Приклади

От-от уже зрада за повід смикне… Та щось верхівця насупроти жене, Себе перемігши, до друга бреде. Розлючений крук за ним оком веде (Б. Олійник)

вести́ (виво́дити) / ви́вести за две́рі кого.

Виганяти звідкись. Приклади

Непрошеного за двері ведуть (Укр. присл.)

вести́ (води́ти) пере́д.

Бути головним, провідним у чому-небудь. Приклади

Мовчки вислухав він рішенець у волості, що вже тепер не він, а жінка має перед вести в господарстві (Леся Українка)

Керувати, верховодити ким-небудь або в чому-небудь; бути на чолі когось, чогось. Приклади

— Через три неділі Остап косив у писаря сіно… Усьому лад дає, усім перед веде — отаманує (Панас Мирний)
Гордій справді вмів перед вести, вмів отаманувати так, що інші його слухались (Б. Грінченко)
По долині стадо коней ходить; Козацький кінь всім перед водить (Українські народні пісні)

Заспівувати або виділятися голосом, витримуючи окремі високі ноти в груповій пісні довше, ніж інші. Приклади

І справді, молодиці жартували, сміялись, співали пісень, аж луна розлягалась по полю. Олександра вела перед (М. Коцюбинський)
Співають молоденькі дівчата — Ярошенкова Орися, Біликова Тетяна: ще там їх скілька [скільки] єсть, та то вже менші, ті ще тілько [тільки] за старшими потягають; ну а сі перед ведуть, бо вже давно співають, років три (О. Пчілка)

перев. у чому. Бути першим, передовим у боротьбі, змаганні тощо. Приклади

І йому стало ніяково і соромно за те, що він, Гавриш, який досі вів перед, несподівано здав першість. І кому ж? Постолакові? (Г. Коцюба)
Перед вела, як ми вже згадували, друга бригада — Олексія Пантелеймоновича Кулика, яка й мала в себе перехідний Червоний прапор… (Остап Вишня)
— Тепер у повіті страйк! Вчора почався. Великий рільничий страйк, і ваше село веде перед у ньому (Д. Бедзик)

вести́ гру яку.

Діяти певним чином. Приклади

— Ти даремно думаєш, що перехитрив його, — сказала вона. — Гребенщиков вів безпрограшну гру і виграв її (В. Попов)
Мила, доброзичлива лікарко! Ти безсила, як і твоя закостеніла терапевтична наука! Може, ти не винна в цьому, але ведеш нечесну, фальшиву гру (О. Дмитренко)

вести́ (заво́дити) сло́во (мо́ву, річ).

Говорити про що-небудь. Приклади

впада́ти в річ. [Джонатан (тихо до Річарда):] Але ж, брате, впадати в річ старому — як же можна (Леся Українка)
здійма́ти річ. Коли Остап здіймав річ про те, що пора вже висунути шию з панського ярма, люди спочували [співчували] йому (М. Коцюбинський)
Мало не з кожним заїжджим заводить Демид мову про того свого генерала і дивується, що ніхто про нього не чув і не знає (О. Гончар)
— А знаєш, Тимофію, куди ходім? — перегодя трохи, веде річ Пацюк.— До пана!.. (Панас Мирний)
Тепер і решта косарів зрозуміла, до чого вів слово суворий запорожець, і вони загомоніли всі разом (П. Панч)
Тепер Марта дивилась на капітана неприязно. . Довкола відбуваються такі події, а він веде мову про дурниці (В. Собко)

співа́ти (вести́) тіє́ї [ж (са́мої, своє́ї)].

Повторювати сказане кимсь раніше. Приклади

— А хто ж це, хлопці, є там у вас у Борисівці? — Є… Моя наречена… Зайшла мовчанка. Чи він справді, чи.. Ваньку валяє? — вела тієї ж самої Маскимова. . думка (І. Багряний)
— Мало знати [хлопці]. Серцем треба перевірити, — відповідала Катерина. — Глядіть, перевіряйте, — співала своєї Уляна. — Наше бабське діло таке: сьогодні краса, а завтра роса… (М. Олійник)
Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає… (М. Коцюбинський)

Усі дороги (шляхи) ведуть у Рим.

Це середньовічне прислів'я увійшло в літературну мову через байку французького письменника Ж. Лафонтена (1621—1695) «Третейський суддя, брат милосердя і пустельник».
Значення вислову: кінцева мета одна й та сама, хоча шляхи її досягнення різні. Приклади

В час квітування модернізму, коли всі шляхи художницькі, здавалося, вели в Італію чи до Парижа, він (М. Ешер) спробував цього ігристого питва й утік із Рима до тихого містечка в Нідерландах. (М. Зінєць, Вербуй)