ВБИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

вбива́ти (вби́ти) оси́ковий кіло́к (кіл) у моги́лу кого, чого.

Покінчити з ким-, чим-небудь. Приклади
  • Є в О. Підсухи поема Похорон бюрократа… Закінчується вона народним гулянням після такого довгожданого похорону. Мабуть, це надто поспішно — вбивати осиковий кіл у могилу останнього бюрократа (З газети)

вбива́ти / вби́ти собі́ в го́лову що.

Вперто, невідступно триматися якихось думок, переконань, намірів. Приклади
  • Клим і синок Олександра Підіпригори найкраще вчилися в церковноприходській школі, а тепер вбили собі в голови, що мають десь далі вчитися (М. Стельмах)
  • — Ви, пане Франко, таки справді чудний чоловік! Написати мені листа, приїхати до Коломиї, а потім вбити собі в голову, пробачте на слові, якусь дурницю (П. Колесник)

вбива́ти / вби́ти в го́лову що, кому, чию.

Настирливо доводити кому-небудь щось, переконувати когось у чому-небудь. Приклади
  • Книжчини [фашистські] були розраховані на німецьку молодь, яка виросла після війни й не мала про неї сталої думки. Цим юнакам і дівчатам вбивали в голову, що всі претензії Гітлера були цілком справедливими (Л. Дмитерко)
  • Вона [мати] вбивала йому у голову, що він красивіший, розумніший і здібніший за інших (Д. Ткач)
Частим повторенням, нагадуванням чи биттям примушувати кого-небудь запам'ятати, засвоїти щось. Приклади
  • Довго вона мучилася з нею, довго била, поки таки вбила їй у голову, як і що треба робити (Панас Мирний)
  • — Ви, Степане Васильовичу, хоч лінійкою, хоч стусанами, хоч мордачами вбийте цю рихметику [арифметику] в його дурну голову (М. Стельмах)

вбива́ти (забива́ти) / вби́ти (заби́ти) клин між ким, кому і без додатка.

Роз'єднувати, сварити кого-небудь між собою. Приклади
  • — Як забити вам клин, Все докопується, Бо від заздрощів він Ледь не лопається (Г. Білоус)
  • — Нікому не вдасться вбити клин і розколоти дружбу цих двох талановитих юнаків (З газети)
  • — Спить і у ві сні бачить, як нашу дружбу порушити, клин між нами вбити (В. Собко)

діли́ти шку́ру невби́того ведме́дя.

Планувати, заздалегідь розподіляючи те, чого ще немає; розпоряджатися чимсь ще не досягнутим. Приклади
  • діли́ти зві́ра, яко́го ще не вби́ли. Довго збиралась Русь — кувала зброю, думала, ділила звіра, якого ще не вбили.., нарешті, рушила в похід у Поле, виявилося, що половини князів нема (В. Шевчук)
  • От уже невгамовна людська натура,— навкруги колючий дріт.., кулемети.., а вони споряться між собою й ділять шкуру невбитого ведмедя (Ю. Яновський)

кулако́м вола́ вб'є.

Дуже сильний. Приклади
  • Зовнішність у нього [Діденка] імпозантна, людина середнього віку, міцного складу, кулаком вола вб'є (Ю. Яновський)