БІСОВА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

лиха́ (бі́сова, вра́жа і т.ін.) личи́на.

грубо. Уживається для вираження незадоволення ким-небудь, досади, обурення з якогось приводу; погань. Приклади
  • бі́сова личи́нка. — Та, йди-бо, бісова личинко! Бандите клятий! (М. Хвильовий)
  • [Сагайдак (зриваючи п'явки):] Десять років не був у вас. Тоді чи не було їх, чи не помічав. Бісові личини (Л. Дмитерко)
жарт. Уживається для вираження задоволення, захоплення ким-, чим-небудь і т.ін. Приклади
  • — Марто… — Ще не забувся, як мене звати? — дивується дівчина.— Ну й бісова ти личина,— похитує головою (М. Стельмах)
  • — Люблю й я смажене сало. Держиш його на вогні, а воно, лиха личина, шкварчить, та на паляницю тільки кап, кап (Остап Вишня)
лайл. Недобра, підступна і т.ін. людина або інша істота. Приклади
  • Хитра лукава личина. Ой, хитрюща! (О. Ковінька)
  • Поки пташка літає і корму добуває, зозуленя повикидає усіх маленьких пташенят з гнізда.. Отаку катавасію в чужому гнізді окаянна личина робить (А. Хижняк)
  • Скріпивсь [хлопчина], стоїть, як твердий дуб, І жде, яка то зла личина Йому пом'яти хоче чуб (І. Котляревський)
  • — Ну покинь хлипати, нехай краще та вража личина хлипає, котра тебе зобидила (Л. Письменна)
  • — Ач, меле, бісова личина! — аж хмуриться дехто. Та Невкипілий уже подибав до іншого гурту (А. Головко)
  • [Настуся:] Та пропадай, вража личина! Коли б вже й давно щез! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Личак:] А я, розумієш, так думаю: Загуба чи не Загуба, а якась лиха личина в нашій окрузі завелася.., хтось комору запалив (Я. Мамонтов)

бі́сова (прокля́та, соба́ча і т.ін.) душа́.

Уживається для вираження незадоволення, роздратування, обурення з приводу чого-небудь. Приклади
  • Він [Чіпка] стискував зуби. Прокляті душі!.. На вас трохи такої муки, трохи каторги.. (Панас Мирний)
  • Він [Варчук]. . повертає додому, обдумуючи дорогою, як найкраще віддячити Трояну. Бісова душа!. .Господарів рівняє до нечистої сили (М. Стельмах)

бі́сові (вра́жі, су́чі і т.ін.) ді́ти, лайл.

Уживається як лайливий або добродушно-лайливий вислів на чиюcь адресу. Приклади
  • — По їх січовому розуму, ніщо на світі не стоїть [не варте] ні радості, ні печалі. Філософи, вражі діти! (П. Куліш)
  • бі́сова дити́на. — Заснеш ти сьогодні чи ні, бісова дитино? — накричала на неї [дівчинку] Олена (Григорій Тютюнник)
  • Позад себе він чує приглушений регіт — з нього ж, бісові діти, насміхаються (М. Стельмах)

іди́ [собі́] к бі́совому ба́тькові (к нечи́стій ма́тері), лайл.

Уживається для вираження зла на кого-небудь, незадоволення, обурення з приводу чогось, бажання позбутися когось. Приклади
  • — Тілько [тільки] наш чернечий устав кращий од монастирського. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не саджають, а зараз — іди собі к нечистій матері (П. Куліш)
  • — По копі з шагом…більше не можна дати [за хліб]… — Іди ти к бісовому батькові, — одрубав Чіпка та й пішов сам до хати (Панас Мирний)

бі́сової па́ри.

грубо. Уживається як лайка для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. Приклади
  • [Платон Гаврилович:] Нащо ж ти брешеш, бісової пари вилупок (С. Васильченко)
Уживається для вираження фамільярності у ставленні до кого-, чого-небудь або захоплення кимсь, чимсь і т.ін. Приклади
  • [Цокуль:] Ну й бісової пари молодиця! Раз у раз на перешкоді мені стає (І. Карпенко-Карий)
  • А що вже за парубок був то на всю станицю. Не одне дівоче серце, бісової пари, тремтіло, коли танцював (В. Логвиненко)

бі́сів син.

Уживається як лайка. Приклади
  • — Та йди ж, бісів сину, людям поклонися за честь (М. Стельмах)
  • — Який там, кому і на кого позов написали? — Се він [становий] вам хвалився? — збентежився Пищимуха. — А хоч би й він. — відказую. — От бісів син! (Панас Мирний)

ма́тері (бі́сові) його́ (їх, її́ і т.ін.) кові́нька (ко́рінь).

Уживається для вираження захоплення з якого-небудь приводу. Приклади
  • [Марко:] ..От я й був парубком повного калібру, бісові його ковінька. Ге, та що там згадувати! (З. Мороз)
лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т.ін. з приводу чого-небудь. Приклади
  • — Що, дядьку? — Орчики роблю матері його ковінька! Я, Никодим Динька, роблю орчики (М. Зарудний)
  • — Так не годиться голові [співати]. Овва! Люде почують, будуть тьокати. Ви ж голова, — здержував Чабанця десяцький. — А матері їх ковінька! А що мені до того? (І. Нечуй-Левицький)

на яко́го (бі́сового і т.ін.) си́на, лайл.

Навіщо, для чого. Приклади
  • — А на якого сина ще й допрос? (Г. Квітка-Основ'яненко)

посила́ти / посла́ти до бі́сового ба́тька (до всіх чорті́в і т.ін.) кого, лайл.

Висловлювати в різкій формі своє незадоволення кимсь, своє небажання спілкуватися з ким-небудь і т.ін.; лаяти когось, лаятися. Приклади
  • Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (М. Коцюбинський)
  • — Ти ніколи путнього слова не скажеш! До тебе з ласкою, а ти — з серцем! Тебе просиш, а ти до бісового батька посилаєш! (Панас Мирний)

яко́ї бі́сової (вра́жої і т.ін.) ма́тері, фам. , лайл.

з дієсл. Чому, через що, з якої причини. Приклади
  • Якої вражої ти матері сумуєш? (П. Гулак-Артемовський)
Уживається для вираження обурення, незадоволення діями, намірами кого-небудь і т.ін.; чого, що. Приклади
  • Якої бісової матері їм треба?;

до бі́сової (лихо́ї і т.ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й і т.ін.) ма́тері кого, що і без додатка, лайл.

з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваного; дотла, нанівець, неодмінно і т.ін. Приклади
  • Ти дома тільки спала та вилежувалася… У тебе обіду не діждешся; у тебе і хліб глевкий, і з хати к бісовій матері тепло випустиш (Панас Мирний)
перев. зі сл. забира́тися, йти, гна́ти і т.ін. Уживається для вираження небажання терпіти чиюсь присутність; геть, подалі звідси і т.ін. Приклади
  • [Гайда (по телефону до Крикуна):] Негайно забирайтеся звідси до чортової матері (О. Корнійчук)
  • — Інспекція з штабу армії! — Доповів черговий.— Жени їх до чортової матері! — Розсердився Боженко.— Мені не інспекція потрібна, а люди! (О. Довженко)
  • — Гетьте к нечистій матері! — Крикне жорстокий запорожець.— Якого біса лазите передо мною? (П. Куліш)
  • [Ївга:] Коли б ви, паниченьку, зділала [зробили] милось [милість] та швидше допросили мого Левка! — Якого там Левка? Піди собі к нечистій матері з ним!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Та ж би там, у столиці, побачивши таке диво, зараз би нагнали і к лихій матері: Ачу, невмиване, на село до ціпа!.. (М. Коцюбинський)
  • — Цить, підла,— крикнув на неї [Уляну] пан.— Не реви, а не то убирайся к бісовій матері (Панас Мирний)
  • — А як не хоче [Ярина], то забирайтесь собі всі к чортовій матері, я знайду інших! (Леся Українка)
тільки до бі́сової ма́тері кого, чого, фам. Багато кого-, чого-небудь. Приклади
  • Розвелось їх до бісової матері.
Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т.ін. з якогось приводу. Приклади
  • — Та ну тебе к нечистій матері!— скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка (Панас Мирний)
  • ну к лихі́й (нечи́стій) ма́тері кого. [Копистка:] Випий, зіронько!.. Та випий, ну тебе к лихій матері! [Параска:] От сатана, таки спокусив (М. Куліш)
  • Невкипілий сказав гаряче: — Правильно каже Юхим. І к чортовій матері! Сидиш у кругу, так кругову й пий! А хитрувати нічого. (А. Головко)
  • З хати димом, з двору вітром к чортовій матері (Укр. присл.)
  • — О, я знаю, ти од цього відмовишся й під петлею. Але це правда. І до бісової матері всі теорії. Я практик. Знаєш, скільки вже на моєму рахунку… (Ю. Мушкетик)
Без сліду, геть. Приклади
  • — Е, синок,— мовив старий, не зводячи на нього очей,— якби я за кожним словом у кишеню ліз, то вже б давно кишені пообдирав к лихій мамі (Григір Тютюнник)
  • Мати розповіла, що складав старий стіжок соломи за хлівом і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити. Тільки він туди зайшов, бачить у вікно: зірвало вихором вершняк, закрутило понад садом і понесло к лихій мамі (Григорій Тютюнник)
  • к бі́совій (лихі́й) ма́мі. — От взяв би — р-раз, р-раз, розвалив би [гуральню] к бісовій мамі, зрівняв би з землею, щоб і пам'ять пропала на віки вішні [вічні] (М. Коцюбинський)
  • Через мить вода вирвала к нечистій матері у нього [Йоньки] люльку з зубів і змила з голови бриля.— Переймай! — загорланив він, вигрібаючись із води (Григорій Тютюнник)

до чо́рта в зу́би, грубо.

У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце. Приклади
  • [само́му] чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в… огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко)
  • чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький)
  • до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг [Сивоок] кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний)
  • [Ніна:] Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко)
  • [Голос з 1-го хору:] Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький)

бі́сової ві́ри.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. Приклади
  • — Ми йшли в ранішньому тумані. Бриг рипів і кректав, розсохлий і страшний. Бісової віри вітер ледве надимав паруси (Ю. Яновський)
  • — Боягузи бісової віри! — гарячився Невкипілий. — Жаток полякалися! (А. Головко)