БІЛЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

трима́ти бі́ля спідни́ці кого і без додатка.

Не відпускати кого-небудь від себе, постійно контролюючи та опікуючи (дитину, чоловіка). Приклади

А вона думає як? Гладити [дитину] по голівці та тримати біля спідниці? (М. Коцюбинський)
— Що ж у цім поганого? Нехай би собі дружили.— Вам легко говорити, у вас хлопці. А от з дівчиною… як би чого не вийшло. Краще вже біля спідниці тримати (З газети)

стоя́ти бі́ля коли́ски перев. чого.

Бути учасником творення чого-небудь, родоначальником чогось. Приклади

Геніальний Шевченко стояв біля колиски української літератури (З газети)

бі́ля ко́жного стовпа́, зі сл. зупиня́тися, става́ти і т.ін.

Дуже часто, раз у раз. Приклади

Їхали потягом.. Посувалися, як волами, зупинялись біля кожного стовпа (О. Гончар)

з пі́ною в ро́ті (бі́ля ро́та, на губа́х), зневажл.

Гаряче, з великим запалом. Приклади

Коли я мав сумнівну приємність бачити тебе востаннє, ти з піною на губах стверджував, немов саме з моєї вини всі в інституті почали тупцювати на місці (Ю. Шовкопляс)
Галчан поривався першим увійти в хату, але молодиці не пускали його.. Це доводило Йона до лютості, ображало, як автора ідеї, і він з піною в роті, лаючись та розштовхуючи всіх, перся до дверей (М. Коцюбинський)

горі́ти бі́ля се́рця.

Дуже переживати, бути незадоволеним з приводу кого-, чого-небудь. безос. Приклади

У нього горіло біля серця, і він хотів іти мерщій додому. І швидко потюпав до своєї хати. — А все ж кортить знати, за що така честь Розумам? — Он пан дяк іде, може, той знає (М. Лазорський)

смокта́ти ко́ло (бі́ля) се́рця (під се́рцем, за се́рце) кого і без додатка.

Мучити, непокоїть кого-небудь, викликати відчуття душевного болю від чогось неприємного. Приклади

Йонька ніби погодився, але ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце (Григорій Тютюнник)

стоя́ти бі́ля керма́.

Очолювати, керувати. Приклади

І жінка звільнена — не слабша половина! Біля державного стоїть вона керма (М. Рильський)

відігріва́ти / відігрі́ти (ви́годувати) змію́ (гадю́ку) бі́ля (ко́ло) [свого́] се́рця (за па́зухою) зневажл.

Виявляти турботу, піклуватися про того, хто згодом віддячить злом. Приклади

ви́гріти змію́ за па́зухою. — Покійний гетьман змію за пазухою вигрів. При батькові в пір'я поріс, а сина скривдив, булаву і достатки забрав, з батькового двора сиріт гонить (Б. Лепкий)
[Харко:] Пізнав, бідага, що вигодував гадюку коло свого серця, пізнав — та пізно вже (Панас Мирний)
Захотілося, наприклад, Пашці вчитися. Тітка-лавушниця в крайнім ступеню обурення казала їй добросердечно: — Ах ти ж, паскудо неприкаяна! А що ж, я по хазяйству сама тоді маю бігати? Навіщо ж ми тоді тебе брали? От і відігрій змію за пазухою! (Г. Хоткевич)
— А що, одігріли змію біля свого серця! — гукали перші неймовірці (Панас Мирний)

Біля розбитого корита.

Вислів з «Казки про рибалку й рибку» (1835) О. Пушкіна, яка розповідає про золоту рибку, що на прохання старого вбогого рибалки задовольняла всі примхи його дружини. Коли ж вона зажадала, щоб рибка стала її служницею, чарівниця розгнівалася й повернула рибалку з дружиною до їх бідності, до «розбитого корита».
У переносному значенні — втрачені надії. Приклади

Куди ж ішли вони, стражденні,
з осатанілим ворожбитом,
що й нинішньому Авіценні
їх не піднять, не звеселити?
Німі сидять на авансцені
біля розбитого корита.
(В. Базилевський, їх рай примарний пеклом стане…)
Говорилося багато промов, запальних, щирих і довгих… І кінець кінцем прийшли до того самого розбитого, кілька разів латаного корита і коаліції. (В. Винниченко, Відродження нації)

як біль, зі сл. бі́лий.

Дуже, надзвичайно. Приклади

Як біль біла спочивала [Ілашка] по чорних муках (Марко Черемшина)
Вона [Ксеня] була з тих, що звуть зачуханими, себто, покинутими без ніякого догляду… На їй [ній] була обідрана поганенька спідничка та чорна сорочка, а схудле чепурне обличчя було як біль біле (Б. Грінченко)

лама́ти (зала́мувати, ломи́ти) / залама́ти (заломи́ти) ру́ки.

Жестами, виглядом виражати переживання, страждання, хвилювання і т.ін.; побиватися, плакати. Приклади

По садочку ходила, рученьки ломила (Укр. пісні)
ру́ченьки лама́ти (ломи́ти). Ти, дівчино засмучена, Скажи, що думаєш: Щодня нудиш білим світом, Рученьки ламаєш? (М. Кропивницький)
Рибалочка по бережку та рибоньку ловить, А милая по милому білі ручки ломить (Коломийки)
Ходить дівка по бережку, білі руки ломле [ломить] (Сл. Б. Грінченка)
Білих ручок не ламай, Карих очей не стирай (І. Кропивницький)
бі́лі ру́ки (ру́чки┌117860) лама́ти (ломи́ти) по кому і без додатка. Катря аж білі руки ламле [ламає] (Марко Вовчок)
Десь за піччю мовчки заломила руки мати, а Мусій затиснув муку зімкнутими до скреготу зубами і крізь якийсь туман дивився на каганець (В. Речмедін)
І заставляло [життя] заламувати руки і битись, битись об землю, в дикому бажанні згинути, зникнути з сього світа, де щастя і горе так божевільно сплелись… (Леся Українка)
Матері в печалі-горі скорбно руки заломили (О. Гуреїв)
Жужмом лежить на позаливаній землі всяке добро, ламає руки дружина, як смерть ходить мати… (М. Коцюбинський)
— Любить… любить,— вимовляє Віра в безсильній злобі своїй, заламуючи руки (А. Шиян)
Глухі його слова приводять дружину до розпуки. Вона ломить руки, вибухає шаленим плачем (А. Крушельницький)
Я ніби бачив, як старий батько ходить по садку й ламає з горя руки (І. Нечуй-Левицький)

бі́лі му́хи, жарт.

Сніг, що йде; сніжинки. Приклади

Без крил, без ніг білі мухи літають (Загадка)
З лісу вийшов дід Данило — Білих мух літає рій! (А. Малишко)

в оча́х замигті́ли (замиготі́ли) [бі́лі (весе́лі і т.ін.)] мете́лики у кого і без додатка.

Хтось тимчасово втратив здатність звичайного зорового сприйняття через слабкість, сп'яніння, втому тощо. Приклади

В нього почала крутитися голова, а в очах замиготіли білі метелики (М. Чернявський)
Вихилив повний корячок сирівцю. Огняне питво збудоражило хлопця, дивно заграв світ, пішла обертом земля, в очах замигтіли веселі метелики (К. Гордієнко)

Білі раби.

У першій половині XIX ст. в Англії вислів «білі раби» чи «білі негри» означав найбільш визискуваний прошарок населення, а в Росії так називали кріпаків. 1845 р. німецький письменник А. Вільком публікує роман «Білі раби», а 1852 р. виходить роман американського письменника Р. Хілдрета «Білий раб».
Згодом «білими рабами» стали називати усіх експлуатованих людей. Приклади

— Я знаю, — провадила ти, — з сього є один звичайний вихід: скинути все на «білих рабинь», — але хоч би в мене й стало коштів на се, я не можу сього морально. Я вже одвикла, щоб на мене робили, та власне й не привикала ніколи. (Леся Українка, Помилка)