БУЛІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
і га́дки (ду́мки) нема́ (нема́є, не було́) у кого, рідше кому і без додатка..
Хто-небудь і не думає про когось, про щось, не має намірів, не збирається щось робити.
Приклади
- І Гризельда, і усі двірські панки ходили, як неприкаяні. Ні в кого й думки не було сісти за роботу (І. Нечуй-Левицький)
- Про те, щоб пускатись в дорогу у таку пітьму в невідомій стороні, не було й гадки. Треба було дочекатися світу (М. Коцюбинський)
- — В інших радгоспах чабанам уже газові плити збираються ставити, а нашому начальству про це й гадки нема (О. Гончар)
нема́ (нема́є, не було́, не ста́ло і т.ін.) життя́ перев. кому.
через кого, від кого. Хто-небудь дуже докучає, завдає великих неприємностей комусь.
Приклади
- Він сердито жалівся: і так од голоти життя не стало, а тут ще Гущу пустили (М. Коцюбинський)
- — Собаки й вівчарі твої, Усі ви — вороги мої, Од вас мені життя немає (Л. Глібов)
перев. без кого--чого. Хто-небудь позбавлений душевного спокою; комусь дуже погано.
Приклади
- — Дотягну до осені, а там подамся на шахти або на заводи. Все рівно дома життя не буде (Григір Тютюнник)
- — Так-так,— підхопили двораки,— без землі що?.. Без землі життя нема! (Панас Мирний)
- А тепер я ходжу, світом нуджу, нема мені життя без Насті… Як не буду з нею жити, то буду в сирій землі гнити (М. Коцюбинський)
нема́ (нема́є, не було́) відбо́ю (одбо́ю) від кого.
Не можна позбутися кого-небудь.
Приклади
- — Сам заїду послухати, як співає товариш Горобець.— Та й заїжджав? — Одбою не було. Приїдуть із старшиною, принесуть ящичок розморожених яєць, щоб я, значить, із голосу не звихнувся (Григорій Тютюнник)
- — Ти бачив у нас дівку Марину?.. І — лиха її година знає: — підвернулася, брат, п'яному під руку..— А тепер одбою немає… (Панас Мирний)
Надто багато тих, хто чимсь цікавиться, чогось домагається.
Приклади
- — Хорошіємо, Таню? Від наречених, мабуть, вже й одбою немає? (А. Дімаров)
- — Ми не можемо його [вино] тут держати. Он, бачите, вже ходять, посвистують. Коли в підвалах стояло, то й тоді відбою від них [матросів] не було. А тепер і поготів (В. Кучер)
- Старші [школярі], ті стояли осторонь, а від малюків не було відбою. Вони, як бджоли, обліплювали автогенний апарат, почервонілими очима дивилися на сліпучі спалахи електрозварки (М. Зарудний)
що б там (то) не було́ (не ко́штувало, не ста́ло і т.ін.).
За будь-яких умов і обставин; неодмінно.
Приклади
- — Пронести ось це наше почуття, це розуміння життя через все, все що б там не було… (О. Довженко)
- Ми вирішили, що б то не було, виконати своє завдання (З журналу)
- — Що б там не коштувало, одривай [хату], а ні, я сама одірву,— говорила Мотря (І. Нечуй-Левицький)
- Пам'ятав я: треба дійти до своїх [в штаб], що б то не коштувало (Ю. Яновський)
- Цей завзятий хлопець що б то не стало хоче здобути вищу освіту (З газети)
[нема́ (не було́ і т.ін.)] ані́ (ні, і) крови́нки в чому.
Що-небудь дуже бліде ( перев. про обличчя, губи і т.ін.).
Приклади
- Двір наповнився дітьми з блідими лицями, в яких не було й кровинки (С. Чорнобривець)
- ні крови́ночки. Голівка спущена додолу, у лиці ні кровиночки, замість уст лиш чорна смужечка якась (Г. Хоткевич)
- Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки (О. Гончар)
- В губах не було ані кровинки, і вони тремтіли (І. Франко)
ні́де (ні́як) [було́] поверну́тися.
Дуже багато.
Приклади
- Кругом їх набилося народу — повернутися ніяк (Панас Мирний)
Дуже тісно.
Приклади
- За ними прийшли ще люди, так що в хаті ніде було повернутися (Григорій Тютюнник)
- Коли вперше з Петром Здором зайшов [Тиміш] до гуртожитку в призначену для них кімнату, Шпак накинувся на новачків: — Самим повернутися ніде (М. Колесник)
щоб ноги́ [бі́льше] не було́ чиєї, де.
Уживається для вираження категоричної заборони кому-небудь бувати десь.
Приклади
- — Ви вже вільні,— перебив його Зарічний.— Як? — А так, що йдіть під три чорти і щоб вашої ноги тут більше не було (М. Ю. Тарновський)
нема́ (нема́є, не було́, не вистача́є, браку́є і т.ін.) [одніє́ї (тре́тьої і т.ін.) кле́пки у голові́ у кого, кому, зневажл.
Хто-небудь розумово обмежений, ненормальний.
Приклади
- деся́тої кле́пки не вистача́є. — Як на що інше, так у нього десятої клепки не вистачає, а на це вистачило (О. Гончар)
- Немає третьої клепки в голові (Укр. присл.)
- — Я ходив скаржитись на Лисицю, а сказали, що в мене нема клепки в голові (З газети)
- Він і справді трохи якийсь чудний, неначе в його [нього] нема однієї клепки в голові (І. Нечуй-Левицький)
і на (у) ду́мці не було́ у кого і без додатка.
Хто-небудь не мав намірів робити щось, не припускав чогось.
Приклади
- — Такого навигадують, чого зроду й на думці не було (Г. Квітка-Основ'яненко)
Хто-небудь навіть не уявляв чогось, не здогадувався про щось.
Приклади
- — Чи, може, ви гадаєте, що відбудувати [парусник] так легко? — У мене і в думці не було, що це така глибока справа. А тепер… (Ю. Яновський)
нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно, не ста́ло і т.ін.) і слі́ду
від кого--чого, рідше з кого--чого і без додатка. Хтось (щось) перестав (перестало) існувати, зник (зникло), пропав (пропало).
Приклади
- Під горою стояла ще друга хата, але вона була засипана глиною тоді, як обвалився бік гори. Тепер не видно і сліду того провалля (І. Нечуй-Левицький)
- Оглянувся — Галайди немає…— Де Галайда? — Максим кличе. І сліду не стало… (Т. Шевченко)
- На другий день рано діти кинулись до пиріжків…— пиріжків і сліду немає… (М. Коцюбинський)
- І сліду вже нема з тої столярні на бориславськім тракті в Дрогобичі, де мені довелось пробути перші три роки міського життя (І. Франко)
кого, чого. Хтось (щось) абсолютно відсутній (відсутнє).
Приклади
- Пес виполохував лише із трави птахів і зайців, але людей ніде не було й сліду (О. Маковей)
- В тих віршах нема й сліду поезії (І. Франко)
- Вже в душі зростає до нього [батька] недобре почуття, а вдячності нема й сліду (Моє життя в мист.)
за царя́ Горо́ха (Панька́, Тимка́, Хме́ля).
Дуже давно, у дуже давні часи.
Приклади
- За царя Томка, як земля була тонка (М. Номис)
- — У Ганки й льоду на Водохреща не вициганиш… Хіба що за царя Тимка, як стане земля тонка (Є. Гуцало)
- За царя Тимка, як була земля тонка,— пальцем проткни — та й води напийсь (Укр. присл.)
- за царя́ Панька́ (Тимка́), як була́ земля́ тонка́. Колись, ще за царя Панька, як була земля тонка, приходили до лиманів бердянських люди.., заривалися в калюжу, лежали під сонцем у тій густій багнюці й вилазили з неї дужими та кріпкими (Остап Вишня)
- за царя́ Горо́шка, коли́ люде́й було́ тро́шки. — Певно, не впізнав, га? Хіба не пам'ятаєш, як ми зустрічалися за царя Горошка, коли людей було трошки? (Ю. Збанацький)
- За царя Митрохи, коли людей було трохи (Укр. присл.)
- [Іван:] Тай давно то, мабуть, було, ще за царя Гороха, як було людей трохи (М. Кропивницький)
- за царя Горо́ха (Митро́хи), як (коли́) люде́й було́ тро́хи. — Йому [панові], мабуть, здавалось, що він і тепер панує на Вкраїні, як було колись за царя Гороха, як людей було трохи (І. Нечуй-Левицький )
- Се килим-самольот чудесний, За Хмеля виткався царя, літа під облака небесні, До місяця і де зоря (І. Котляревський)
- Хтось, колись, очевидно, ще за царя Гороха, вирішив, що підручник неодмінно має бути нудним (З газети)
- — За царя Гороха, значить? — чухаючись, одказав Сидір (Панас Мирний)
нема́ (нема́є, не було́) зно́су чому.
Що-небудь довго не порветься, не зіпсується, не поламається і т.ін.
Приклади
- Витираючи руки, Максим казав: — Машину любити треба! Обходься з нею, як з конем, їй зносу не буде (П. Автомонов)
- Хай усі знають, що у нього тепер є такий добрий кожух, що йому й зносу не буде! (М. Чабанівський)
[і] кри́хти (рі́ски, роси́нки і т.ін.) в ро́ті не було́ у кого.
Хто-небудь дуже голодний; зовсім нічого не їв.
Приклади
- — Я не маю часу. Бійтеся бога, люди добрі! Ви вже харчували, а у мене ще й дрібки у роті не було (Г. Хоткевич)
- й кри́хти в рот не бра́ти. — Може, гарячого чого з'їси?.. Ти ж учора й крихти в рот не брала (С. Руданський)
- — В мене ж сьогодні й росинки ще не було в роті,— сказала Галина Андріївна (Є. Кротевич)
- [Старшина (дивиться у вікно):] Еге, вже сонечко височенько підбилося, а в мене ще й ріски в роті не було… (М. Кропивницький)
- Нашвидку перекусивши, бо з самого ранку крихти в роті не було, Артем зразу ж пішов з дому (А. Головко)
щоб [і] ду́ху не було́ чийого.
Уживається для вираження настійної вимоги до кого-небудь негайно піти звідкись.
Приклади
- — Геть, щоб духу твого не було тут!.. Гнат метнувсь до жінчиної скрині (М. Коцюбинський)
- Карпо затявся, як одрізав, щоб княжевичів і духу не було на весіллі, а за ним і Катря потягнула руку (В. Кучер)
Назавжди, безповоротно.
Приклади
- Дуже розлютувався цар, як прочитав той лист та глянув на мишенят, зараз-таки звелів… царицю витурить з свого царства, щоб і духу її не було (О. Стороженко)
скі́льки о́ком ки́неш (кинь, захо́пиш і т.ін.).
На просторі, який можна побачити; скрізь до самого обрію.
Приклади
- Понад потоком зеленіли густі очерети, скільки можна було осягти оком (І. Нечуй-Левицький)
- Польський табір розташувався над річкою понад берегами та по невисоких горбах, скільки можна було засягти оком (І. Нечуй-Левицький)
- скі́льки [мо́жна було́] ски́нути (засягти́, осягти́ і т.ін.) о́ком. Кругом, скілько [скільки] оком скинути, гоготіла пожежа (Панас Мирний)
- І дивись: скинув [Мирон] рушницю на плече та й потяг подовж поля, скільки оком зглянеш (Панас Мирний)
- Справа і зліва, скільки оком захопиш, чорніли свіжою ріллею зорані на зяблю гори (М. Коцюбинський)
- Округи, скільки оком докинеш, рівний, білий степ (Л. Яновська)
- Скільки оком скинеш — леліє Дніпро (М. Коцюбинський)
- Геть-чисто вся ріка, скільки оком кинь, праворуч і ліворуч, рясніла бійцями (О. Довженко)
- Навколо них [переселенців], скільки оком кинеш, підіймаються засніжені поля (М. Стельмах)
була́ не була́.
Уживається для вираження рішучості при ризикованих діях ( перев. після певного сумніву або вагання).
Приклади
- Смагляве лице змигнуло йому назустріч,.. аж випроставсь наш Олекса і, ледь усміхнувшись до людей, рушив: була не була! (О. Гончар)
як (коли́) ба́ба була́ ді́вкою, перев. зі сл. тоді і под.
Дуже давно.
Приклади
- Тоді то було, як баба була дівкою (Укр. присл.)
[і (ні, ані́)] копі́йки [зла́маної (мі́дної, щерба́тої)] (ше́ляга) нема́ (нема́є, не було́) за душе́ю у кого і без додатка.
Хто-небудь не має грошей, дуже бідний.
Приклади
- — Не клясти я тебе прийшла, я за своїм прийшла. Зглянься ти на Бога… Празник святий іде… Ти ж будеш і їсти, і пити, а тут за душею шеляга немає (Панас Мирний)
- Навіть у 1921 році, коли в нас люди орудували мільйонами, в дядька Володимира, як він казав, не було за душею і щербатої копійки (М. Стельмах)
- — Віддай хоч попереду те, що винні зосталися.— Копійки мідної за душею немає, батюшка (Панас Мирний)
- — Та що ж ви візьмете, коли в мене й копійки зламаної нема за душею! (М. Коцюбинський)
- — Куди я піду, коли в мене копійки нема за душею,— сказала Василина (І. Нечуй-Левицький)
нема́ (нема́є, не було́) ра́ди на що і без додатка.
Відсутня будь-яка можливість виправити становище.
Приклади
- До життя треба ідеалів, інакше чоловік худобіє. На те нема ради (Б. Лепкий)
- З переляку Вмерла Катерина. А Максим на пожарище, Та на попелище Подивився. Нема ради! Тілько вітер свище. У димарі та в комині. Що на світі діять? (Т. Шевченко)
і ду́ху нема́ (нема́є, не було́, не чу́ти і т.ін.) кого, чого.
Хто-небудь зник (що-небудь зникло) або зовсім був відсутній (було відсутнє).
Приклади
- Тим часом Бурко прибіг до липи, шукає, нюхає, порпає — нема ані каменя, ані глини, а ковбаси й духу не чути (І. Франко)
- І хоч зачіплянських і близько нікого не було, не було й духу того дошкульника Баглаєнка, але виразно вчулося.., продзвеніло в повітрі: Батькопродавець (О. Гончар)
- Почав [хазяїн] кликати Дениса, а Дениса й духу нема (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Ведуть [некрутів] снідати каші з салом, а того сала — і духу нема (Панас Мирний)
нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому.
Хто-небудь позволений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах.
Приклади
- Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко)
- [Параска:] Нехай же тілько [тільки] Роман жениться на Пузирні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий)
без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище.
Приклади
- Думка її билася, ніби спійманий птах, і годі було знайти вихід, і здавалося, що просвітку немає (В. Собко)
- [Молодший лікар:] Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема… (О. Левада)
Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу.
Приклади
- Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура)
- Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко)
мі́сця живо́го нема́ (нема́є, не було́ і т.ін.) на кому, в чому.
Хто-небудь весь побитий, поранений.
Приклади
- Коли листоношу роздягли — на ньому не було живого місця, і п'явки купами поприсмоктувалися до тіла (Ю. Яновський)
- — А хто ж лічив, скільки панських стріл попало в серце діда Дуная? Надійсь, в тому серці живого місця нема (М. Стельмах)
- — Аж сусіди позбігались на мій вереск. .. геть мене потовк, місця живого нема,— скрізь синяки… гляньте… (М. Коцюбинський)
Що-небудь вщерть заповнене.
Приклади
- В камері стало трохи видніше, і, оглянувшись, я побачив, що тут місця не було живого — вся підлога, попритрушена перетертою чорною соломою, покрита людським тілами (Ю. Збанацький)
є лій у голові́ чиїй, у кого і без додатка., жарт.
Хтось розумний, здібний, кмітливий і т.ін.
Приклади
- не було́ ло́ю під чупри́ною. І в них [дорослих] теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі,.. не було лою під чуприною (М. Стельмах)
- — Були нагнали його з школи, так він подав начальству трактат. І так написав, що архімандрит змінив свою постанову. Є лій в голові хлопця (М. Стельмах)
нема́ (нема́є, не було́) рі́вного кому.
Хто-небудь найкращий своїми якостями, властивостями і т.ін.
Приклади
- Серед однолітків не було йому рівного в силі, спритності і відвазі, а найперше — в розумі (З журналу)
- Кожен козак обертався в… думах на лицаря, визволителя бідних невільників, ставав героєм, якому нема рівного в світі (З. Тулуб)
лиця́ нема́ (нема́є, не зна́ти, не було́) / не ста́ло на кому.
Хто-небудь змінюється на виду, стає дуже блідим від раптового сильного хвилювання, приступу хвороби і т.ін.
Приклади
- Як почула таке Мотря, то й лиця на їй не стало: поблідла, як крейда, затряслась, як лист на осині (Панас Мирний)
- Уляна стояла по один бік хати,.. лиця на ній не знати! (Панас Мирний)
- На скуйовдженому завгоспові лиця не було: — Біжіть до медпункту! Там… (В. Бабляк)
- Одімкнула скриню Марія. Яків порився в ній і… щось на ходу сказав Марії. А на ній лиця немає, як із воску виліплене (А. Головко)
- Глянула мати на сина — жахнулася! Глянув батько — розгубився! — Що сталося, сину? На тобі лиця нема! (З газети)
[і] ціни́ нема́ (нема́є, не було́) кому, чому.
Хто-небудь (або що-небудь) дуже цінний (цінне) своїми якостями, властивостями, особливостями.
Приклади
- Коли б… коню не лисинка, і ціни б йому не було (Укр. присл.)
- Хоч мало коштує хлібина, Насправді ж їй ціни нема! (М. Гірник)
- В тебе, Луко, голова — то й ціни їй немає! (Панас Мирний)
- Вся [Маруся] в золоті, в шовках. Там одна плахта… пар двох волів чумацьких стояла, а коралям і ціни нема (П. Куліш)
нема́ (нема́є, не було́, не залиши́лося і т.ін.) [ні (і)] ни́тки сухо́ї (рубця́ сухо́го) на кому.
Хто-небудь наскрізь промок.
Приклади
- Поки Антон переніс через ріку свою дружину, на ній не залишилося й сухого рубця (С. Чорнобривець)
- На ньому вже не було сухої нитки,.. ниючі плечі опали, розкисла шапка припала до чола й затуляла очі (А. Хорунжий)
- Лихо та й годі нашій Марусі! Нитки сухої на ній нема, а нігде [ніде] обсушитись (Г. Квітка-Основ'яненко)
нема́ (нема́є, не було́) зупи́ну (упи́ну, спи́ну і т.ін.) кому, чому і без додатка.
Не можна спинити, стримати, угамувати і т.ін. кого-, що-небудь у діях, вчинках, вияві чогось.
Приклади
- Летять огні у чорну путь, немає тим огням упину (В. Сосюра)
- Усі знали, що Єремії нема впину, нема закону.., коли він розлютується (І. Нечуй-Левицький)
- [Мар'яна:] Козаки не так люблять! Козак коли побачить, то нема йому спину на світі, на все готов для тієї, котору [котру] покохав (С. Васильченко)
- Нема впину вдовиному сину (М. Номис)
- Біжать воркуючи струмки До повноводної ріки І там збивають жовту піну, — З гори струмкам нема зупину (М. Шпак)
Дивіться також