БРУДНИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

брудни́ти (паску́дити і т.ін.) ру́ки.

Робити щось невартісне, виконувати недостойну когось роботу. Приклади
  • — Вже коли писати, так писати, щоб і руки не паскудити. Спишу я все його життя (І. Нечуй-Левицький)
  • — Сагайдак-бей не жав хліба козацького. Та й навіщо було бруднити руки, коли йому і так належала лев'яча частка здобутого?! (З. Тулуб)
Зв'язуватися з ким-небудь непорядним, нечесним ( перев. у бійці). Приклади
  • — До петельок кидаєшся, папірця носиш, та я не боюся. Лише рук не хочу бруднити об тебе (А. Хорунжий)
  • — Та не подонок? — ще й зараз обурюється Микола.— Хотілося йому й по тикві дати, та вирішили, навіщо руки бруднити (О. Гончар)
Бути причетним до чого-небудь низького, непристойного. Приклади
  • Кадети цілу дорогу висміювали Василя.. Справді, украсти копу проса — це ж така мізерія, що доброму злодієві не варто руки каляти! (Д. Косарик)