БРОВА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

хоч би [тобі́ (собі́, вам)] ву́сом (у́сом, ву́хом, брово́ю і т.ін.) повести́.

Не зважати, не реагувати на кого-, що-небудь, ні на що. Приклади
  • — Та я ж,— каже [Омелько], — скілько [скільки] разів і сам довідувався, і Параску засилав. Разом гукали на вас: Пане! пора вставати! А ви хоч би собі усом повели (Панас Мирний)

і (ні, на́віть) ву́сом (брово́ю) не моргну́ти.

Не звертати (не звернути) ніякої уваги на що-небудь; не (з) реагувати. Приклади
  • Юрко й бровою не моргнув (Л. Мартович)
  • і у́сом не морга́ти. Цу-цу, Рябко!.. — тут всі, повибігавши з хат: — Цу-цу, Рябко… на-на!.. гукнули, як на ґвалт. А наш Рябко тобі і вусом не моргає (П. Гулак-Артемовський). * Образно. Уявіть собі — пікейна ковдра! Сама справжня: біла з рожевим. Розляглась собі на ліжку й бровою не моргне!.. (Д. Бузько)
  • Щохвилі ціле зібрання переривало його оповідання грімким реготом, але бесідник навіть вусом не моргнув (І. Франко)
  • Гей ти, проклятий стариганю! На землю з неба не зиркнеш, Не чуєш, як тебе я ганю, Зевес! — ні усом не моргнеш (І. Котляревський)
  • Приговорює [Охрім]: Кабака гарна, терла жінка Ганна!… Солдат нічичирк! і усом не моргне (Г. Квітка-Основ'яненко)

і ву́сом (брово́ю) не вести́ / не повести́.

Зовсім не звертати уваги, не реагувати на що-небудь. Приклади
  • — На хлопця це не справило ніякого враження. Він і бровою не повів (В. Нестайко)
  • Коло них [дівчат] худа й довготелеса Текля Барилова вимахує руками, щось своє доказує. А вони й бровою не ведуть. Мов не чують (В. Кучер)
  • [Остюк:] Вирішив я… взяти полковника [фашистського] живим. Пустив коня на них. Їду і співаю: Гоп, мої гречаники. Фашисти спочатку наставили на мене автомати, я ж і вусом не веду, їду й співаю (О. Корнійчук)

бро́ви полі́зли на ло́ба у кого.

Хто-небудь чимсь дуже вражений, виявляє незвичайне здивування, подив і т.ін. Приклади
  • Брови у неї повільно полізли на лоба. Вона, Марія, була справді-таки гарна..— Йолоп,— сказала вона (Є. Гуцало)

не моргну́вши (рідше не зморгну́вши) [о́ком (брово́ю)], з дієсл.

Не бентежачись, не ніяковіючи, не соромлячись; упевнено. Приклади
  • А він [Хома Хаєцький], бровою не зморгнувши, поважно обходив шеренгу і, нівроку його, знав, з чого почати (О. Гончар)
  • — Саме з Стадницьким по чарці випивав,— не моргнувши оком, відповів Дзвонар і запишався (М. Стельмах)
  • — Та мені це все легше було зробити, ніж зайця на ходу підкувати,— не моргнувши оком, продовжував Харитон Макарович (Ю. Мокрієв)
Дуже швидко, відразу, не вагаючись, не задумуючись і т.ін. Приклади
  • — Брехні повірила! — не моргнувши оком, заперечив, щоправда не дуже упевнено, Грицько (А. Головко)
  • — Чого це тебе так радує? — підозріло спитала Антоніна Павлівна.— Бо буде весело,— не моргнувши оком, відповів Володимир (В. Собко)
Без почуття страху; спокійно, рішуче і т.ін. Приклади
  • — Прибити, чи що хочеш? — не рухаючись з місця, не зморгнувши оком, питала вона (Переклад С. Ковганюка та ін.)
  • Дай же, Боже, так спокійно І мені в труну зійти… Знавши втіхи, знавши втрати,— Горе й радість заодно,— Не моргнувши споглядати На могильне полотно (П. Грабовський)

хоч би [тобі́] брово́ю (ву́сом) моргну́в.

Не звертає уваги хто-небудь, ніяк не реагує на щось; байдужий, спокійний. Приклади
  • — Дівчина закохана в нього, а він хоч би бровою моргнув (С. Добровольський)
  • [Горпина:] Я таки, щоб запевнити себе, чи й справді заснув батько, взяла соломинку та й полоскотала його по щоці, а він хоч би тобі вусом моргнув,— хропе… (М. Кропивницький)