БРАТИМЕМО — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

бра́ти / взя́ти в штики́ кого, що.

Гостро, різко, неприязно реагувати на когось, щось, чинити опір комусь, чомусь. Приклади

Все аморальне він в штики Бере в промовах, а на ділі Він діє зовсім навпаки (С. Воскрекасенко)

бра́ти / взя́ти за живе́ кого і без додатка.

Дуже хвилювати, бентежити кого-небудь. Приклади

Народу зійшлось дуже багато. Жнива! Підготовка до них — за живе кожного бере… (Є. Кротевич)

Дуже дошкуляти, вражати кого-небудь, торкаючись чогось найболючішого. Приклади

хвата́ти за живе́. Ага, думаю, хватає за живе. Сатира потрібна. Перейшов на сатиричні оповідання (О. Ковінька)
Видно, Родивон гострим словом дойняв пастуха. Саву взяло за живе, він переймається гнівом (К. Гордієнко)

на́ша [верх] бере́ / взяла́.

Ми перемагаємо. Приклади

[Герцог:] О, наче впала з пліч у нас гора! Ха-ха! Так, значить, наша верх взяла! (Є. Кротевич)
— То що? Фронт тримаємо міцно? Наша бере? — Не зовсім,— відповів похмуро Ваденін (Г. Коцюба)
До війська обернувся [Еней].. І річ таку їм уджиґнув: Козацтво! рицарі! Трояни! Храбруйте! наша, бач, бере (І. Котляревський)

бра́ти / взя́ти (забра́ти) [собі́] в го́лову.

Уявляти що-небудь. Приклади

Голова вдався собі разом тупиця і гординя. Колись він був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш)
[Горина (до Гордія):] О, бодай вас! Ви вже так розмалювали мене, що я й невість-що заберу собі в голову (М. Кропивницький)

Думати про що-небудь, задумуватись над чимсь. Приклади

— Побачать начальники, що не поступаємось і візьмуть собі в голову: мабуть суд не по правді — треба пересудити (Б. Грінченко)

Міркуючи, вирішувати що-небудь; надумувати. Приклади

Що він [Матвій] собі у голову забрав? (Л. Первомайський)
— Та що се ти узяла в голову? Чи він же тобі рівня?. ..Крепак [кріпак]! (Г. Квітка-Основ'яненко)

[аж] вбира́ти / бра́ти [в се́бе] о́чі (о́ко).

Вабити своєю красою, яскравістю барвів і т.ін. Приклади

Ясна прозелень озимих хлібів око вбира (К. Гордієнко)
о́чі відбира́ти. Привіз Петро одно ліжко з бази, сітка панцирна, бильця з нікелю… все з нікелю, очі одбирає (З газети)
Кругом кладовища — то зеленіє жито, аж очі бере в себе, то шумить золотим колосом пшениця (І. Нечуй-Левицький)
Всі вони [хусточки] красиві. Аж вбирають очі. Кожна запинає Доленьку жіночу (Г. Чубач)
Лежали персні, увінчані коштовними камінцями, які аж вбирали в себе очі (В. Кучер)
Її краса очі вбирала, і не хотілося думати — дурна вона чи розумна, добра чи скажена (Ю. Яновський)
Вся долівка кімнати була вистелена барвистими килимами, що вбирали очі своїм червоно-синім мереживом (Олесь Досвітній)

бра́ти / взя́ти за пете́льки́ кого.

Рішуче наступати на кого-небудь, домагаючись чогось. Приклади

Бурщик брав за петельки компресорщиків, примушував їх ремонтувати труби (З газети)

Загрожувати бійкою, починати бійку. Приклади

Хлопець взяв товариша за петельки, коли той образив (З газети)

бра́ти (дава́ти кому) / взя́ти (да́ти кому) рева́нш.

Здобувати перемогу в чому-небудь після своєї поразки, невдачі, програшу і т.ін. Приклади

Німецькі генерали погрожували дати Радянській армії під стінами Будапешта… реванш за Сталінград (О. Гончар)
Гармаш і сам бачив, що старик, напевне, вирішив узяти реванш за вчорашнє… (О. Донченко)
На протязі 20 кілометрів підходили все нові частини до місця бою, де червоні давали реванш синім (М. Трублаїні)
— Товариш Залужний не вважає, що він розвалив школу. Він — коли хочете — реванш бере, іде в наступ (Ю. Збанацький)

над ким. Здобувати перевагу над ким-небудь. Приклади

Жадоба знання, яка мала допомогти Бронкові взяти реванш над Філіпчуком, завела хлопця до читальні на Мнихівському передмісті (Ірина Вільде)

бра́ти на ре́шето кого.

Обмовляти кого-небудь. Приклади

Не знаю, як хто, а я не люблю, як беруть мене на решето та починають сіяти та пересіювати на всі боки (Марко Вовчок)

бра́ти (підніма́ти) / взя́ти (підня́ти) на глум (на глу́зи, на сміх) кого, що і без додатка.

Піддавати осуду. Приклади

Інший і сувору догану перетерпить, і круте покарання, а коли його візьме на глум громада, то вже йому непереливки (З газети)

Насміхатися, кепкувати з кого-, чого-небудь. Приклади

Та над Петром ну реготать, Петра на глузи піднімать (П. Гулак-Артемовський)
здійма́ти на глум. [Лицар:] Та що се ти мені байки плетеш, на глум здіймаєш, чи смієшся в вічі? (Леся Українка)
Засмутився Карпо, не їсть, не п'є, як ніч ходить… Глузують наші, на сміх його беруть… (М. Коцюбинський)
[Гаптін:] І чого ти така, Ярино?.. все зо сміхом, все на глузи береш… (Леся Українка)
Язикатий подоляк вічно бере на глум Гришині романи з вертихвістками (О. Гончар)

бра́ти / взя́ти у [свій] ро́зум (в ум).

Усвідомлювати, розуміти що-небудь, вирішити що-небудь. Приклади

— Тепер сам мусиш міркувати. Чи треба жить, чи умирати; А лучче, якби в ум ти взяв.. І занедбав мою Лависю (І. Котляревський)
Так щодня у нашій хаті Гомонять татусь і мати І чекають, що Невмій Візьме все у розум свій (М. Стельмах)

бра́ти / взя́ти з копи́та.

Судити про кого-, що-небудь відразу, не розібравшись. Приклади

— А ви що тут розвели? Теж мені вояки…— А ти так дуже не бери з копита,— понизив голос Оксен, і в голосі йому зазвучала образа (Григорій Тютюнник)

бра́ти на кпи́ни (на кпин) кого, що.

Кепкувати, глузувати, насміхатися з когось, чогось. Приклади

бра́ти на кпи, діал. І просять дочку за Трохима. Тут як піднявся Лобода, Як подививсь на них очима! То що?! На кпи берете нас?!! (С. Руданський)
— Нового завжди страшно, — сказав Тарас. — І колеса́ колись боялись люди… — Цього, що в возі? Ат, не смішить! — нахмурився, гадаючи, що то його беруть на кпини (В. Шевчук)
Ся насмішка дуже розсердила Їжака, бо… коли хто його ноги бере на кпини, то він того не може дарувати (І. Франко)
— Може б, і ви помахали косою? — брала Катрана на кпини Килина.— Заробили б якусь в'язку сіна (Ю. Мокрієв)

бра́ти (хапа́ти) / взя́ти на зу́би (на зуб і т.ін.).

кого. Обирати кого-небудь об'єктом глузування, пліток і т.ін.; судити, гудити. Приклади

ухопи́ти на зу́ба. Та все ж забули, що в Ковалівці тепер Заруба сидить. Він же як ухопить на зуба, то й до нових віників пам'ятатимеш (В. Кучер)
узя́ти на зубо́к. Любила [купчиха] чайку попити, добре попоїсти, уволю поспати; не згірше вона любила і на зубок стороннього узяти (Панас Мирний)
Господиня звивалася, як вужівка, стараючися, аби все було якнайліпше, аби любі гості не взяли потім на зуб (Г. Хоткевич)
бра́ти на зубки́. [Гаврик:] Ну і хотів би я знати, чи й сьогодня [сьогодні] Насті похвортунить [пофортунить] так, як у ту неділю, що всіх перетанцювала? [Настя:] Краще б не брав мене на зубки (М. Кропивницький)
Коли приходив котрийсь з багачів, Мандрика або Підпара, ті, що мокли під ґанком зборні, брали його на зуби (М. Коцюбинський)

що. Говорити, підхоплювати що-небудь сказане дотепно, влучно, вдало. Приклади

взя́ти на зубо́к.— Який я вам Тихін Оверкович? Що за панібратство? Прошу називати мене… товариш Басистий!.. Народ і взяв це на зубок. Усі як змовилися, почали називати його тільки так: Товаришу Басистий (В. Минко)

бра́ти / взя́ти в ру́ки (до рук) кого.

Утихомирювати, приборкувати кого-небудь. Приклади

Треба брати до рук розперезаних обивательщиною провінціалів і розрядити гостроту подій (Іван Ле)

Зловити, упіймати, полонити кого-небудь. Приклади

Злодії позбігалися, кинулися шукати втікачку, далі взяли в руки стару відьму. Та божиться: — Аби мені очі повилазили,.. якщо я тут винна… (Три золоті сл.)
— Ну, гукнув Бертольд,— то байка! Я візьму співців тих в руки! Коли чує, десь близенько Залунали пісні гуки (Леся Українка)

Підкоряти кого-небудь своїй волі, примушувати коритися; керувати кимсь. Приклади

Мати під'юджувала Клима: — Не можеш узяти її [Вірку] до рук (Б. Харчук)
— Женити його [сина] з якою енергічною [енергійною] та господарною шляхтянкою, яка би порядно взяла його в руки (І. Франко)

бра́ти / взя́ти на ара́па кого.

Обманюючи, хитруючи, діючи нечесно, домагатися чого-небудь. Приклади

Досвідчених людей на арапа не візьмеш (З газети)
— Не бери мене на арапа, бо я таких вже бачив!

бра́ти / взя́ти на Бо́га кого і без додатка.

Залякувати когось, загрожувати кому-небудь. Приклади

— Зрозуміло… Зараз я заїду до Рудого і візьму його трохи на Бога. Єсть підстава? Єсть… Народне добро… Злочинне недбальство… (С. Добровольський)

Кепкувати, глузувати, насміхатися з кого-небудь. Приклади

Христя ніяк не могла второпати — жартують із нею, беруть на Бога чи правду кажуть? (Є. Гуцало)

Обманюючи, хитруючи, діючи нечесно, домагатися чого-небудь. Приклади

— Ти мене одурити хочеш, на Бога взяти (В. Собко)

хоч живи́м (живце́м і т.ін.) у зе́млю (у моги́лу і т.ін.) лізь.

Уживається для вираження відчаю, зовсім безвихідне становище; безвихідь. Приклади

— А тут, Омеляне, така біда, що хоч живим у землю лізь (М. Стельмах)
— Тут живому хоч у могилу лізь (П. Колесник)
хоч бери́ та лізь живце́м у зе́млю. — Так мені остогидла хата-пустка,.. що хоч бери, старий діду, та лізь живцем у землю… (М. Коцюбинський)
хоч живи́м до Бо́га лізь. Що було грошенят з дому, з'їли, а тепер хоч живим до Бога лізь (В. Винниченко)

бра́ти за чи́сту моне́ту.

Щиро вірити, наївно вважати що-небудь за істину, правду. Приклади

— Таки справді щось кава мені не смакує…— Прошу не пити, коли не подобається! — з обуренням виривалася Маруся, схоплюючися. На початках вона брала ще то все за чисту монету (Г. Хоткевич)

[аж] оско́ма бере́ / узяла́ кого, жарт.

Хтось заздрісно, хтиво або із злістю, сердито і т.ін. поглядає на кого-небудь. Приклади

Як вздрів [сотник] Пазьку, що прийшла на весілля дивитися, так… аж оскома його узяла… (Г. Квітка-Основ'яненко)

бра́ти / взя́ти курс на що.

Обирати певний напрям діяльності, розвитку і т.ін. Приклади

З молодими державами, що взяли курс на прогрес, у нас встановилися тісні й дружні відносини (З газети)

бра́ти / взя́ти на пу́шку (на понт) кого і без додатка.

Обманюючи, хитруючи, діючи нечесно, домагатися чого-небудь. Приклади

— Та ми його, отамана.., на пушку тоді взяли. Коли б він не таким боягузом був, нічого й не вийшло б (А. Головко)
— Та не треба прізвища…— Як не треба?.. Мінє [мене], — говорю,— для відчиту треба… На понт беру… (Остап Вишня)
Шестопал… примусив себе посміхнутися: — На пушку береш? (М. Ю. Тарновський)

Насміхатися, кепкувати з кого-небудь. Приклади

— Чи не задаються дівчата? — Чи не хочуть вони просто узяти нас на пушку? (Г. Коцюба)

бра́ти / взя́ти до тя́ми що.

Розуміти, усвідомлювати що-небудь. Приклади

Іваниха кілька разів… підозріло косилася на нього, ніяк не могла взяти до тями, що він задумав (Б. Харчук)
І я та інженер почули новину, Що з німцями зайшло в Росії на війну. Не зовсім ще тоді ми це взяли до тями (М. Рильський)

бра́ти / взя́ти за печінки́ кого.

Дуже дошкуляти комусь, торкаючись чогось найболючішого. Приклади

Візьме й багатого за печінки (Укр. присл.)
Уздрів — і його [писаря] так і взяло за печінки! Зараз і надумав, який би бешкет Ївзі зробити, що таки чи не піде вона за його? (Г. Квітка-Основ'яненко)

[і] в рот не бра́ти / не взя́ти чого.

Не їсти, не пити нічого. Приклади

— Став лишень нам око вина та вари мамалигу,— каже Хаброня.— А я кажу: — Як хочете, то ставте, про мене, й десять ок, а я і в рот не візьму… (І. Нечуй-Левицький)
Пан Халявський і у рот нічого не бере, а пан Забрьоха — не узяв його чорт (Г. Квітка-Основ'яненко)

Зовсім не вживати спиртного. Приклади

Висповідаюсь і дам зарік і в рот не брати ні горілки, ні вина (І. Нечуй-Левицький)

бери́ його́ (її́, їх і т.ін.) лиха́ годи́на, лайл.

Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. Приклади

— А бери її лиха година! Сидить як ідол, з очей іскри, у бровах сам чорт ховається, і не [ні] пари з вуст! (Дніпрова Чайка)

Уживається для вираження мимовільної згоди з чим-небудь; нехай буде так. Приклади

— Як зосталися ми удвох, я й кажу паничеві: хай [пан] ..дасть хату й огород [город],— бери вже його лиха година! — помирюся (Панас Мирний)

взя́ти / бра́ти втямки́.

Добре запам'ятати що-небудь. Приклади

— Зірки на пілотках щоб сяяли від вас на двоє гін вперед! Зрозуміло?.. На тебе світ очима пряде, стежить, як ти сів, як устав, як рушив, як пішов!.. Все це мусите собі назавжди взяти втямки та й тримати голову високо (О. Гончар)

Усвідомити, збагнути, зрозуміти що-небудь. Приклади

Ніяк я не візьму в толк з маминих листів, чи витримала ти Закон Божий (Леся Українка)
взя́ти в толк. [Наталка:] Бог з вами, добродію!.. Що ви говорите! Я річі вашої в толк собі не візьму… (І. Котляревський)
— Чи можете у тямки взяти ви, Що горя мав я вище голови (М. Зеров)
взя́ти у тя́мку. — Наші догадуються, хто це похазяйнував, та мовчать, а пан у тямку ніяк не візьме (Панас Мирний)
Не знав [дід Йосип] письма, а через те нічого не брав утямки у тих мудрих книжках, якими так любив хвастать Кривенко (Д. Бедзик)
З тиждень Кирило Вередливий дзвінко торохтів цепом. Хуторяни ніяк не могли взяти утямки: де це скупий-перескупий Кирило такого злющого барбоса придбав (О. Ковінька)
Щось я втямки не візьму. Так чого ж, вибачай, чоловіче, ти йшов сюди? (С. Скляренко)
Жінка Тельє та двоє дорослих синів його не могли взяти втямки, чому такий працьовитий чоловік кинув роботу (М. Коцюбинський)

[і] кри́хти (рі́ски, роси́нки і т.ін.) в ро́ті не було́ у кого.

Хто-небудь дуже голодний; зовсім нічого не їв. Приклади

— Я не маю часу. Бійтеся бога, люди добрі! Ви вже харчували, а у мене ще й дрібки у роті не було (Г. Хоткевич)
й кри́хти в рот не бра́ти. — Може, гарячого чого з'їси?.. Ти ж учора й крихти в рот не брала (С. Руданський)
— В мене ж сьогодні й росинки ще не було в роті,— сказала Галина Андріївна (Є. Кротевич)
[Старшина (дивиться у вікно):] Еге, вже сонечко височенько підбилося, а в мене ще й ріски в роті не було… (М. Кропивницький)
Нашвидку перекусивши, бо з самого ранку крихти в роті не було, Артем зразу ж пішов з дому (А. Головко)

ва́ша бере́ / взяла́.

Ви перемагаєте. Приклади

— Що? Може, думаєш, ваша візьме? — крикнув грізно супротив його батько Пугач (П. Куліш)
Голоси поділилися майже нарівно: на сім голосів тільки й переважили ті, що були за. Діденко навіть засовався на стільці й тихенько чортихнувся. Саранчук мимоволі глянув на нього.— Чого ти? Ваша ж бере (А. Головко)

бра́ти / взя́ти на се́бе бага́то (забага́то).

Діяти, поводити себе не відповідно до власних можливостей, повноважень, прав тощо. Приклади

— Слюсар-наладчик, шостий розряд, багато на себе бере, носиться з модернізацією, як дурень з торбою, капає директору (А. Крижанівський)
Дмитро забагато бере на себе. Перші вдалі запровадження в механічному цеху запаморочили йому голову, і він гадає, що тепер йому море по коліна (П. Автомонов)

доса́да бере́ (нахо́дить, хапа́є і т.ін.) / взяла́ (найшла́, вхопи́ла і т.ін.) кого і без додатка.

Хто-небудь відчуває душевний біль, переймається почуттям невдоволення, образи і т.ін. Приклади

запекла́ доса́да. День отемнів мені, узяв жаль, запекла досада: — Поїхала! — лист писаний учора (С. Васильченко)
доса́да гризе́. А стара пані. . прислухається, що вони там між собою говорять.., та вже така її досада гризе, що вони вкупочці (Марко Вовчок)
— Я думала, що у вас ще й на третій [рік в наймах] зостануся. — Та й я б то, Варко, — одказує [господиня], не від того, та що ж? У тебе мале. . І така мене досада за серце вхопила!.. (Панас Мирний)
— Досада мене така взяла! А, звісно, як досада найде на господаря, то на кому ж її зірвати, як тільки на своїх близьких тобі людей (Панас Мирний)
— Кричиш! — образився Шумило. — І без тебе досада бере за вбогий технікум (О. Довженко)
Досада брала Гната, що він не похопиться бистрим словом, як Петро (М. Коцюбинський)

бра́ти / взя́ти [собі́] на ум (на ро́зум) що і без додатка.

Усвідомлювати, запам'ятовувати що-небудь. Приклади

[Конон:] Нам треба до того прислухатись та брати на розум. То люди вчені (М. Кропивницький)
Добру науку приймай, Хоч її і від простого чуєш; Злої ж на ум не бери, Хоч би й святий говорив (І. Франко)
Сказано на глум, а ти бери собі на ум (Укр. присл.)

бра́ти / взя́ти гріх на [свою́] ду́шу (на се́бе).

Чинити злочин, убивати кого-небудь. Приклади

Лежать вони десь отам порубані, в лантухах на дно річки пішли. І це все Ганна? Такого гріха не побоялася на душу взяти? (О. Гончар)

Діяти проти власної совісті, релігійних норм; робити щось несхвальне. Приклади

— Грішниця я, — буркотіла стара. — Але не можу, дівонько, ще й такий гріх узяти на себе. Не можу, саму молодою ошукано такечки (Я. Баш)
— Піди лишень до Галі та поговори з нею хорошенько по-своєму..— Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. І я тільки гріх на душу візьму (Т. Шевченко)
— Ти знаєш, може, та, що цю спідницю носила, лежить під землею,.. я доношую це рам'я… мучуся… беру гріх на себе… (Панас Мирний)

іноді жарт. Нести моральну відповідальність за кого-небудь, за чиїсь вчинки, дії. Приклади

Глянув Варава на близнят і враз рішуче вдарив рукою по своїй сквирській смушевій шапці.— Їдьте, хлопці, до мене! — Як це? — виривається в Левка.— Просто. Беру гріх на свою душу (М. Стельмах)

бра́ти / взя́ти [свої́] слова́ наза́д.

Відмовлятися від сказаного раніше. Приклади

[Єпископ (до неофіта-раба):] Покайся, нечестивий, візьми назад слова ті необачні, бо гірш тобі на тому світі буде, аніж на сьому (Леся Українка)

бра́ти / взя́ти бика́ за ро́ги.

Діяти енергійно, рішуче, починаючи з головного, найважливішого. Приклади

хапа́ти бика́ за ро́ги. — Дивно,— подумав [Форст] про себе,— я ніби чогось нервую. І вирішив діяти навально, одразу ж хапаючи бика за роги (В. Козаченко)
Мало, Микито, зробив, можна було більше і краще, треба було тільки сміливіше брати бика за роги (О. Гончар)
Він думав про те, що дальші успіхи залежать від його уміння орієнтуватися. Якщо він зразу ж не візьме бика за роги — не бачити йому ніякого підвищення, як власного вуха (М. Ю. Тарновський)

бра́ти / взя́ти збро́ю (меч) в ру́ки.

Готуватися до боротьби, війни або починати боротьбу, війну. Приклади

Ми закликаємо кінчати війну, а самі візьмемо меч у руки? Це — небезпечний експеримент (Ю. Смолич)
Треба за всяку ціну знайти Максима Бобровника, треба брати зброю в руки (Ю. Збанацький)

бра́ти / взя́ти за жа́бри (за зя́бра) кого і без додатка.

Притискати кого-небудь, обмежувати в діях. Приклади

схопи́ти за зя́бра. — Допустим, у цьому році пани збільшать нам плату, на рік ми скажемо ще більше дати, а потім так своєю ціною.. схопимо за зябра, що вже земля усім Стадницьким не буде давати ніякого зиску (М. Стельмах)
— На нашу долю теж роботи вистачить,— заспокоював Хома товаришів.— Ми їх [фашистів] з півдня за жабри візьмемо (О. Гончар)
— Браконьєрів брати за жабри — це, звичайно, діло, і воно, думаю, від тебе не втече (О. Гончар)

Примушувати кого-небудь виконувати, робити щось; настирливо домагатися чогось. Приклади

— А ти з характером, за зябра береш (Ю. Збанацький)
Воронцов не міг на цьому заспокоїтись і сам теж невтомно снував від підрозділу до підрозділу, виступаючи, де треба, з промовою, а в іншому місці.. брав когось за жабри не гірше, ніж Самієв (О. Гончар)

[аж] ре́готи беру́ть кого і без додатка.

Кому-небудь дуже хочеться сміятися; хтось дуже сміється. Приклади

ре́гіт розбира́є. — Смійтеся, смійтеся! — каже Пищимуха.— Вас регіт розбирає, а мені не до смішки… (Панас Мирний)
— Ану глянь у дзеркало, козак Китиця…— Ой, гарно, аж реготи беруть,— хихикнула Домка (В. Кучер)

бра́ти / взя́ти голі́ру́ч кого, що.

Здобувати, долати кого-, що-небудь легко, без особливих зусиль. Приклади

Дуже хитрого ворога важко взяти.. голіруч (З газети)
Люди хотіли голіруч землю взяти, а тепер мають: хто їсть сиру, а хто копає її в Сибіру (М. Коцюбинський)

бра́ти / взя́ти на му́шку (на приці́л) кого, що.

Зосереджувати увагу на кому-, чому-небудь, спостерігати, стежити за кимсь, чимсь. Приклади

Його призвичаєні очі на ходу оглядали вітрини магазинів і брали на приціл найнеобхіднішу річ (І. Сочивець)
Хто такий? Яка потреба поспішати з відповіддю? Перше ніж відповісти — слід подумати, оговтатись. Бачу — ті, що взяли мене на приціл,— не сільські, незнайомі (Ю. Збанацький)
— Собак вони своїми іклами одним ударом січуть на бефстроганов, а охотник [мисливець], як побачить сікача, зараз бере на мушку або дуба або грушу і сидить там тихий, як горличка (Остап Вишня)

кого. Різко критикувати, викривати, висміювати кого-, що-небудь. Приклади

— Там візьмуть тебе на мушку За курчат, за поросят. Одмолотять, знімуть стружку. І — газуй собі назад! (С. Олійник)
Зашушукались жінки, загоготали молоді чоловіки, пройшов смішок по натовпу.— Ну й Марфа! — вигукнув хтось.— Самого директора на приціл узяла (Ю. Збанацький)
Всміхаючися тихо-мирно, Кашкет насунувши на лоб, На мушку ви [Остап Вишня] берете вірно Головотяпів і нероб (М. Рильський)

бра́ти / взя́ти (схопи́ти) за ро́ги кого.

Діяти рішуче, настирливо вимагаючи чого-небудь від когось. Приклади

— Я, князю, ледь-ледь пишу, недавно лише навчився…— почав було викручуватися, та князь схопив його за роги: — Знаю, що ти великий книжник, що ти сидів два роки в хаті у Бориславича й читав літописи,— всміхнувся (В. Шевчук)

бра́ти / взя́ти язика́ на гапли́к.

Замовкати, мовчати. Приклади

взя́ти язика́ на гапличо́к. — Ох,— зітхнула полегшено тьотя Настя,— візьми язика на гапличок і нікому ні слова (Л. Первомайський)

бра́ти (хапа́ти) / взя́ти за се́рце (за ду́шу) кого і без додатка.

Дуже розчулювати, хвилювати кого-небудь. Приклади

[Іван:] Дзвенять вони [пісні] сумні та жалібні по лугам та садочкам і за душу хватають (С. Васильченко)
Все дужче й дужче бринить рідна мелодія, все голосніше озивається із-за перегородки пісня, хапає за душу, кличе Вутаньку до себе (О. Гончар)
Горький дуже Вам вдячний за книжки, каже, що така чемність хапає його за серце (М. Коцюбинський)

Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про почуття і под.). Приклади

Жакет, в якому Поліна приїхала до міста, досі зберігав запах рідної хати. Жалісний щем взяв за серце ще дужче (А. Хорунжий)

Впливати, діяти на кого-небудь. Приклади

Іван робив короткі, пожадливі затяжки, в грудях хрипіло від того ерзацевого зілля, бо нікудишнє, не брало воно за душу (З газети)

бра́ти / взя́ти (прийня́ти) на [свої́] пле́чі що.

Робити все самому, не обтяжуючи когось. Приклади

— Він усю виборчу справу на свої плечі взяв… (Панас Мирний)
Матуся у них в домі сильна, роботяща, з такою матусею не заживеш мозолів, усе бере на свої натруджені плечі (Ю. Бедзик)

Зобов'язуватися збиратися щось виконати, зробити. Приклади

Беру нову ношу на плечі. Хай важче буде, але ж на серці якось гарно… (О. Гончар)
— Хочу взяти добровільно на свої плечі додаткові обов'язки — вчасно закінчити ремонт тракторів (З газети)

[і] в го́лову (в ду́мку) [собі́] не бра́ти чого і без додатка.

Не думати, не здогадуватися про що-небудь. Приклади

Цвіркун, що поблизу мене, І в думку не бере: Співа собі (В. Поліщук)
Ніхто тоді з хлопців і в голову не брав, що дівчину ж треба провести додому (М. Чабанівський)

бери́ (бері́ть) ви́ще.

Уживається для підкреслення більшої значимості того, про що мова йде далі, порівняно з попереднім. Приклади

[Батура:] На курси їдете? [Романюк:] Беріть вище. Попросився, щоб в академію на кілька місяців послали вчитися (О. Корнійчук)
— Ну, товариші, тепер держіться! — сказав Щорс, показуючи телеграму: — Що таке? — спитав комбат Кащеєв.— Вгадайте.— Гетьмана вбили? — Бери вище. — Петлюру? (О. Довженко)

бра́ти / взя́ти лі́нію.

Визначати свою позицію, своє ставлення до кого-, чого-небудь. Приклади

— Лінії я одразу не братиму,— кажу я тихо,— бо тут справа торкається творчості, я не можу замінити собою всіх творців фільму. Я хочу заслужити в них повагу й авторитет (Ю. Яновський)

кого, чию. Підтримувати когось, поділяючи його погляди, схвалюючи вчинки. Приклади

Просив директора взяти на зборах лінію молоді (З газети)
Мати завжди брала лінію сина.

дрижаки́ пробира́ють (беру́ть, хапа́ють і т.ін.) / пробра́ли (взяли́ і т.ін.) кого і без додатка.

Хто-небудь тремтить, трясеться від холоду, страху, нервового напруження, хворобливого стану і т.ін. Приклади

Семен загорнувся в свиту, але його взяли дрижаки (М. Коцюбинський)
Зайду! Хоч погріюсь, бо вже з холоду дрижаки беруть. Доки дійду до Черкас, геть задубію (М. Пригара)
Дівчину хапали дрижаки — як це страшно: вдягтися в чорну одіж,. .замість співів — молитви (О. Донченко)
Стомлений, я заснув, але швидко прокинувся від холоду. Мене всього пробирали дрижаки (І. Багмут)

се́рце бере́ / взяло́ на кого.

Хто-небудь переймається гнівом, сердиться на кого-небудь. Приклади

Іноді ні з того, ні з сього візьме його таке серце на Ясочку, що так взяв би та спідтишка й садонув би під микитки (С. Васильченко)

кат його́ (її́) [ма́му] бери́ (забира́й) / взяв (побра́в, забра́в).

Уживається для вираження примирення, вимушеної згоди з чимось; нехай буде так, як є. Приклади

Теличка залишається вдома. Заберуть [німці], кат її бери, не доїться. А корову відвести на Василів кут, до далекої рідні (Григорій Тютюнник)

Уживається для вираження зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, незадоволення ким-, чим-небудь. Приклади

кат його візьме. Знають [Івана], кат його не візьме, допік він їм, майстрам, ще будучи фабзайцем (О. Гончар)
Хазяї, кат його маму бери,— сам не знає на кого сердиться [Левко], різко б'є віжками по конях (М. Стельмах)

лайл. Уживається для вираження досади з приводу чогось, незадоволення ким-, чим-небудь. Приклади

— Такий вовчисько, кат би його побрав. Жаль, що немає рушниці (Ю. Збанацький)
— Ага! От чого мені шкода, кат би його взяв,— піджака загубив (О. Довженко)

бра́ти / взя́ти [свої́м] горбо́м що.

Здобувати що-небудь, досягти результатів ціною великих зусиль, важкою працею. Приклади

А хто ж владає цим добром, що ви [сини] взяли своїм трудом, Своїм трудом, своїм горбом? Так! Хто вони? (М. Рильський)
— Ех, Никаноре. Дали ж тобі землю. Ти ж за неї болів. Чом же тепер не радієш? — Дали, та взять її нічим. Горбом тільки й береш (І. Микитенко)

бра́ти / взяти на язика́ кого.

Розпускати плітки про кого-небудь, судити, гудити когось. Приклади

взя́ти в свої́ язики́. Люблю дівчину самую Хорошую, молодую, Іно [тільки] превражі розлучники Взяли нас в свої язики (Укр. пісні)
взя́ти на язички́. Як відомо, в Сосниці таємниць не існувало, тож і взяли на язички молодиці Марту і Ладька (М. Зарудний)
— Я люблю його, Платоне,— прошептала дівчина..— Про це ніхто не мусить знати, бо як візьмуть на язики… (М. Зарудний)
— Якби її [Іваниху] другі жінки взяли на язик за газету [що читає], то вона би з сорому… під землю провалилася (Л. Мартович)
О, добре, що зайшли, Михею, може, чарочку? — Хай, мовляв, краще вип'є та йде з богом, ніж на язика колись візьме… (М. Зарудний)

думки́ (гадки́) беру́ть (обсіда́ють) / взяли́ (обсі́ли) кого і без додатка.

Хто-небудь перебуває в стані неспокою, тривожних роздумів, переживань. Приклади

думки́ гризу́ть го́лову. Текля не спала ніч, думки гризли голову (К. Гордієнко)
ду́ми-гадки́ обсі́ли го́лову. Думи-гадки обсіли його [Антонову] голову (С. Чорнобривець)
Ще важчі думки обсіли Даринці голову. Геть зовсім заморочилась дівчина (І. Вирган)
думки́ та гадки́ обсіда́ють го́лову. — Чого пан сотник зажурився? — ударом руки прибив усі спомини підполковник.— Думки та гадки обсідають голову? (М. Стельмах)
думки́ обсіда́ють / обсі́ли го́лову. — Сидів він [дервіш]… в глибокій жалобі,. .думки обсіли стару його голову (М. Коцюбинський)
думки́ та гадки́ взяли́. Вона [Катря] й сіла коло вербового кореня..; взяли її думки та гадки (Марко Вовчок)
Це знов обсіли мене дурні думки.. І що мені робити з ними, навіщо вони мені?.. (М. Коцюбинський)
Взагалі всякі думки брали.. Про Марусяка нема чого й говорити: в нім наживала собі… страшного ворога (Г. Хоткевич)

бра́ти / взя́ти на букси́р кого, що.

Допомагати кому-небудь у роботі, навчанні. Приклади

Відстаєте з буряками. Може, вас на буксир узять? (В. Кучер)
Чи він хотів, щоб отак мерли люди? Чи думав про це, вигрібаючи хліб по селу? Вигрібаючи до зернини, аби тільки викопати отой стрічний план, взяти на буксир сусіднє село, щоб ганебно провалювало хлібоздачу (А. Дімаров)

сон не бере́ / не взяв кого і без додатка.

Кому-небудь не спиться. Приклади

не бере́ться сон. І не береться сон — ходжу, картаю себе думками, розважаю згадками (С. Васильченко)
І спати хочеться, а і чогось мене сон не бере,— подумав Ломицький (І. Нечуй-Левицький)

чорт (біс) [його́ (вас і т.ін.)] бери (забирай) / візьми́ (побери́, забери́ і т.ін.).

Уживається для вираження задоволення, захоплення ким-, чим-небудь. Приклади

— Сев, а хороше море, чорт його забери? — Коли б тільки його не змальовували синьою фарбою і красивими епітетами (Ю. Яновський)
[Бугров:] Я живий! Чорт забирай, як я здорово біг! (І. Микитенко)
Виходячи з-під акацій, Данько на ходу розмашісто тернувся обличчям по обважнілій білим калиттям гілці: — Чорт візьми, здорово пахне, еге ж? — і засміявсь (О. Гончар)

лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади с приводу чогось. Приклади

Берд (кидається до Мічуріна і, вириваючи в нього один чемодан, перекладачеві┌87352) — Чорт вас забери! Беріть чемодани! Я вас прожену нарешті! Дайте чемодани! (О. Довженко)
Кудись раптом поділася властива Харкевичу ввічливість, і він крикнув: — Чорт забери, що ж я тут маю ночувати? (І. Головченко)
Цей безпритульний Томмі — дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, Чорт його побери! (М. Бажан)
— Я ще… не вмер. Коліть, чорт вас забирай! (Ю. Мушкетик)
— Дванадцать років відбатрачив. Дванадцять з дванадцати! І круглий рік? Чорт візьми, це ж каторга! (О. Гончар)
[Красовська:] Ти ж як просиділа ввесь вечір маною, що й словом до його не озвалась, то, звісно, він вже годі кватирі наймать! [Саша:] Ну й чорт його бери! (О. Пчілка)

бра́ти / взя́ти під о́бстріл кого.

Різко критикувати, викривати, висміювати і т.ін. кого-, що-небудь. Приклади

Ще в своїх ранніх творах М. Годованець взяв під сатиричний обстріл різного роду фальшивих людей (З журналу)
Піонерські загони.. брали на своїх зборах під обстріл невстигаючих (Ю. Збанацький)

бра́ти / взя́ти го́лову в ру́ки.

Заспокоїтися, зосереджитися на чомусь. Приклади

— Вам… треба взяти голову в руки та подумати до кінця і забути все минуле (І. Микитенко)

моро́з із-за плече́й бере́ кого і без додатка.

Комусь стає холодно, хтось починає мерзнути. Приклади

Мороз брав з-за плечей, і мерзли ноги.

Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т.ін. Приклади

— Так нащо ж ви мені проти ночі таке говорите? Мене вже мороз з-за плечей бере (Г. Квітка-Основ'яненко)
Було й слухати, як ваш батько-покійничок розказує, то мороз з-за плечей бере (Марко Вовчок)

бра́ти / взя́ти на се́бе.

що. Зобов'язуватися, погоджуватися, вирішувати і т.ін. здійснити, зробити що-небудь самому, самостійно. Приклади

бра́ти на свою́ ду́шу. Бери це на свою душу (Нар… присл.)
— Дивлюся на вас і думаю: така ви молода і згодились піти на чужих дітей: взяти на себе клопоти з найтруднішими… (О. Гончар)
Походити коло війта, щоби дав на ту просьбу громадську печатку та й свій підпис, то вже брав Микола на себе (Л. Мартович)

Робити що-небудь, переважно замість когось, вирішувати чиїсь проблеми. Приклади

— З твоїми копійками? — перехопив ініціативу Саунський — каву беру на себе! (А. Крижанівський)
— Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда. (М. Стельмах)

кого. Опікати кого-небудь, займатися кимсь, чимсь. Приклади

— А ніяких особливих обіцянок від нас ніхто не вимагає. Просто побудемо, поговоримо, окреслимо для себе коло можливостей… Взагалі, дозвольте мені словаків узяти на себе (І. Головченко і О. Мусієнко)

бра́ти / взя́ти верх (го́ру) над ким--чим і без додатка.

Перемагати, переборювати, долати кого-, що-небудь. Приклади

Ні, таки наші взяли гору, таки ми попереду… Ті вже далеко лишилися, спиняють коні… (М. Коцюбинський)
[Микита:] Так ні, не буде цього, ніколи не буде, щоб Семен взяв верх наді мною (М. Кропивницький)
Чайчиха вгледіла хлопця, коли він уже вискочив за ворота, з реготом відбиваючись від братів, які почали брати верх над ним (М. Стельмах)

без додатка. Виділятися серед чого-небудь. Приклади

А серед нарізних покликів молдуван співучий голос пана писаря бере гору над затихаючою бурею (М. Коцюбинський)

Виявлятися на повну силу. Приклади

Здоров'я почало брати гору, наповняло, як вода колодязь; і губи зачервоніли, і очі заграли (П. Куліш)

Здобувати перемогу, першість у змаганні; вигравати. Приклади

Баскетбол. У Свердловську динамівці Тбілісі взяли гору над місцевим Уралмашем (З газети)

Підкоряти своїй волі, розпоряджатися, керувати ким-, чим-небудь; верховодити. Приклади

Розпустилися [думки] так, що не приберу способу, як їх докупи позбирати, та над ними гору взяти (Панас Мирний)
— Хіба ми за людей гірші? Уже порішили [поділити землю]. Невдоволені були, але верх брали Гуща та Прокіп (М. Коцюбинський)

Виявлятися сильнішим у своєму вияві від кого-, чого-небудь; переважати когось, щось. Приклади

Як переконливо свідчить саме життя, ідеї добра, справедливості завжди беруть гору над злом (З газети)
Вивчення космосу супроводжувалося найжорстокішою боротьбою науки з мракобіссям, неуцтвом і шахрайством, в якій часто брали гору хибні, містичні уявлення (З журналу)
Писав [Олекса] їй листи, але Надія мовчала. Видно з усього, що гординя взяла верх над її коханням (І. Цюпа)
Утома була така сильна, що брала верх над усім: вони просто впали (М. Коцюбинський)

бра́ти / взя́ти своє́.

Виявлятися на повну силу. Приклади

Та весна брала своє, і навіть дощ прикрашав її (Ю. Яновський)
Зарилися [подорожні] в сіно, незчулись, як їх припорошило. Холод взяв своє. Добрався до кісток (Д. Косарик)

Позначатися на чому-небудь, виявлятися в чомусь. Приклади

Він гордовито несе… свою левино-кудлату голову, чорна блискуча грива його злегка сріблиться, але то не мороз її посріблив, то вік людський бере своє (О. Гончар)

Домагатися чого-небудь бажаного, досягати мети. Приклади

Шавкунова рада взяла своє. Шавкуна послухали і змовились, як в один голос, казати чиновникові про вибори (Панас Мирний)
Нічого,— ми підождем, а все-таки своє візьмем! (Укр. присл.)

Повністю оволодівати ким-небудь, охоплювати когось (про якесь почуття, стан і т.ін.). Приклади

Сон таки своє бере (І. Котляревський)
Всі троє знали ненадійність свого становища… Незабаром втома візьме своє (М. Трублаїні)

Виявлятися сильнішим від чогось, перемагати. Приклади

Його дужий організм потроху брав своє, і Данило, врешті, звівся на ноги (Л. Дмитерко)
Соломія не тратила надії й навіть не дуже журилась. Молодість брала своє. Коли вони не загинули в плавнях, коли не пропали досі, то вже тепер не загинуть (М. Коцюбинський)

вхопи́ти (схопи́ти) / бра́ти (хапа́ти) за ба́рки кого.

Рішуче домогтися чогось від кого-небудь. Приклади

— Пригадуєш, як куркульню брали за барки? (О. Гончар)
Стоколос [бурщик] брав за барки компресорщиків, примушував їх ремонтувати труби (Ю. Яновський)

Загрожуючи бійкою, примусити кого-небудь зробити щось, виконати свою волю ( перев. під час сварки, суперечки). Приклади

Бачачи, що я молодого за барки беру, що молодий не знає, як від мене боронитися, наспіли парубки, родичі молодого (Є. Гуцало)
— Він приїхав кіньми, а я не пускаю на виноградник… Кажу: батька рідного не пущу… А він вхопив мене за барки (М. Коцюбинський)
Кинувся [Улас] на Івана, неначе звір, одним скоком і вхопив його за барки (І. Нечуй-Левицький)

бра́ти / взя́ти на озбро́єння що.

Використовувати що-небудь, користуватися чимсь у роботі, боротьбі, діяльності і т.ін. Приклади

Завтрішнє суспільство.. братиме на озброєння все краще, створене людством протягом століть (М. Рильський)

о́дур бере́ (хапа́є і т.ін.) / взяв (ухопи́в і т.ін.) кого, грубо.

Хтось не знає, не може вирішити, що йому робити, як діяти; розгублений. Приклади

— Отсе [оце] шукаю вже півгодини і не можу в свому числі знайти нічого.. Адже ж тут одур хапає чоловіка! (І. Франко)

Хтось втрачає свідомість, комусь погано. Приклади

Не бачивши ж Рутульців, Турна, Вся кров скипілася зашкурна, І вмиг царицю одур взяв (І. Котляревський)

[і] го́лки в ру́ки не бра́ти / не взя́ти.

Нічого не робити ( перев. про шиття). Приклади

[Степанида:] Люде [люди] богобоязливі проти неділі або проти свята цілісенький день і голки в руки не візьмуть, а проти п'ятінки то й сирівцю не запарюють… (М. Кропивницький)

аж на ко́льки бере́ кого, безос.

зі сл. смія́тися і под. Дуже сильно, досхочу. Приклади

Сміялися ми з друзями, аж на кольки нас брало (Остап Вишня)

бра́ти / взя́ти на цугу́ндер кого.

Притісняти, експлуатувати кого-небудь. Приклади

Пани іменем Ісуса Христа взяли тружденних і обремененних на цугундер і тягнуть з них жили (Ф. Бурлака)

Притягати до відповідальності кого-небудь або розправлятися з кимсь. Приклади

Потім так своєю ціною візьмемо їх [панів] на цугундер,.. що вже земля усім Стадницьким не буде давати ніякого зиску (М. Стельмах)
Волосна влада брала винуватців на цугундер: — Звідкіля?.. По якому такому праву? (О. Ковінька)

бра́ти (хапа́ти і т.ін.) / взяти (схопи́ти) за го́рло кого.

Настирливо або силою домагатися чогось. Приклади

[Олена:] Куркульські недобитки пробують піднести голову. Товариші, нас хотять [хочуть] схопити за горло… (І. Микитенко)
Почалися виступи делегатів з місць.., тут же грізно клялися, що твердою рукою.. візьмуть саботажників за горло (О. Гончар)

Сваритися з кимось, чіплятися, придиратися до когось. Приклади

Вони [французи] і на владику лають, За горло всякого хватають, Гризуться і проміж себе (І. Котляревський)
— От вони й хапатимуть один одного за горло з приводу кожної дрібниці… А знаєш, я не від того, щоб вони посперечались (Ю. Шовкопляс)

охо́та бере́ кого і без додатка.

У кого-небудь з'являється, виникає якесь бажання, прагнення і т.ін., комусь хочеться щось здійснити. Приклади

припа́ла охо́та кому. Соломії чогось припала охота співати пісню про місяця-місяченька (І. Нечуй-Левицький)
Якось не завжди навіть маю час і охоту читати, та й до листів щось не дуже охота бере (Леся Українка)

бра́ти / взя́ти при́клад з кого.

Наслідувати кого-небудь. Приклади

[Касьянов:] Ось візьміть приклад з Миколи Щорса. Він блискуче використав умови природи: Дніпро замерз, він перейшов його по кризі і несподівано взяв Київ (Л. Дмитерко)

хай (неха́й) чорт (лихи́й, нечи́стий) бере́ / ві́зьме́ (ухо́пить) кого, що, лайл.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги, байдужості до когось або бажання позбутися їх. Приклади

[Олімпіада (чоловіку):] Бодай вже тебе чортяки вхопили!.. (М. Кропивницький)
бода́й чорти́ (чортя́ки┌146641) вхопи́ли. Він лютився.., і директорові чимало прокльонів діставалось: — А бодай того директора чорти вхопили (Л. Мартович)
бода́й нечи́стий узя́в. — Я вже забувся про неї, а вона знов роздратувала мене своїми очима. Оце ж то ті стріли купідонові, про котри торочать латинські поети! Бодай нечистий узяв оті купідонові стріли стріли (І. Нечуй-Левицький)
Лихо розказувать, Щоб бридке приснилось! Нехай його лихий візьме! (Т. Шевченко)
Хай візьме чорт мою дурну істоту! Цей Лермонтовський голубий туман Мені залити хоче всю роботу І геть зірвати виробничий план (М. Рильський)
Виб'ють ковбки останнього пструга в Черемоші, сплавлять з Балтагула останнійй ковбок, а там — хай все чорт бере, гуцули. Аби лиш податок давали та в кожнім селі мали жандармерію (Г. Хоткевич)

бра́ти / взя́ти себе́ в ру́ки.

Оволодівати своїми почуттями, заспокоюватися. Приклади

Я не можу не послухати тебе: тому-то обіцяю взяти себе в руки і не киснути, терпіти, не нарікати (М. Коцюбинський)
Із останніх сил, як наполоханого коня, беру себе в руки, щоб перед самим собою не осоромитися (З газети)

Ставати іншим — зібраним, цілеспрямованим, діяльним. Приклади

Я взяла себе в руки, роздумалась і прийшла до можливості писати більш-менш по-людськи (Леся Українка)
— Вітру у тебе в голові багато,— казала Ганна Сильвестрівна.— Я буду брати себе в руки,— обіцяв Рубін, і це була чесна обіцянка, і він дотримувався її до… наступного разу (І. Сенченко)

бра́ти / взя́ти кри́ком.

Домагатися, досягати чого-небудь від когось голосними вигуками, лайкою. Приклади

Якби криком брать, так кого б ми до рук не прибрали! (Укр. присл.)

бра́ти / взя́ти при́ступом (шту́рмом) що.

Активно, рішуче діяти, наступати на кого-, що-небудь, домагаючись свого. Приклади

Доводиться план брати штурмом (З газети)
Хоч кіньми, то ніяк в село заскочити, хіба що коні в заметах потопити, та чи спішаться [козаки],— все одно кожен замет треба приступом брати (А. Головко)

бра́ти / взя́ти на бас (на ба́са) кого.

Насміхатися, глузувати з кого-небудь. Приклади

Цього, брате-товаришу, не візьмеш на баса (М. Рудь)

ме́нший брат наш (ме́нші брати́), ірон.

бра́ти / взя́ти сло́во з кого.

Заручатися чиєю-небудь обіцянкою, запевненням у чомусь. Приклади

Зізнався я їй про нічного гостя і взяв з неї слово нікому про це ані гу-гу, навіть тітці (В. Логвиненко)

нія́кий грець не бере́ / не ві́зьме кого--що, жарт.

Нічого не трапляється з ким-, чим-небудь. Приклади

Такі вже ми, видно,. .що нас ніякий грець не бере — ні радіонукліди, ні нітрати, ні навіть гальмівна рідина, розведена одеколоном (З журналу)

[аж] сміх бере́ (розбира́є) / узя́в (розібра́в) кого і без додатка.

Комусь хочеться сміятися, стає смішно. Приклади

сміх не брав. Засміявся [піп] тихим старечим сміхом. Його бесідницю, видно, сміх не брав (Леся Українка)
Її аж сміх узяв від чудних комашачих викрутасів (Панас Мирний)
— Ще більше розбирає мене сміх (М. Стельмах)
Аж сміх бере, як подивлюся, Що перед ним [Левом] усяка твар тремтить (Л. Глібов)

бра́ти / взя́ти но́ги на пле́чі (в ру́ки, за по́яс).

Тікати, бігти, іти геть. Приклади

Кіт Мурлика до дороги Добре взяв за пояс ноги, В торбу впхав печену миш І лісочком, холодками Так на підвечерок самий Він прибув (І. Франко)
— Допивай же, братухо, свою чарку, бери ноги в руки і дуй з моєї хати.. Тобі ночувати в мене не можна (В. Кучер)
— Тоді, Андрюшко, мабуть, і тобі треба брати ноги на плечі (П. Панч)

Прискорювати ходу́, поспішати. Приклади

— Але сьогодні ви ще в Дубину не зайдете, зайдете аж, мабуть, завтра надвечір, коли добре візьмете ноги за пояс (П. Козланюк)

бра́ти / взя́ти в свої́ ру́ки що.

Очолювати що-небудь. Приклади

Зазначу… свою радість, що власне Ви взяли цю справу в свої руки, бо вже давно почувається пекуча потреба в упорядкуванню видань для люду (М. Коцюбинський)

бере́ з-за плече́й кого, безос.

Кому-небудь страшно, хтось переживає почуття страху, жаху. Приклади

— Так нащо ж ви мені проти ночі таке говорите? Мене вже з-за плечей бере (Г. Квітка-Основ'яненко)

бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) [бли́зько] до [свого́] се́рця що.

Перейматися чимсь, співчутливо ставитися до чого-небудь. Приклади

Вислухуючи мої дитячі скарги, вона завжди близько приймала їх до свого серця, умовляючи мене не звертати на те уваги (Панас Мирний)
Мирослава… дуже любила брата та і всю його родину. І інтереси їх близько брала до серця (А. Головко)

Ставитися до чого-небудь з інтересом, надаючи йому великого значення. Приклади

[Едіта:] Я мушу вам признатись, що я на сина втратила надію. Він слів моїх до серця не приймає (Леся Українка)
Мудрість Данте Шевченко так близько бере до серця тому, що доля італійського поета схожа була на його власну (З журналу)

Болісно сприймати, переживати що-небудь. Приклади

Звернувся ласкаво Василь до зажуреної дівчини,— Не бери всього так близько до серця (І. Цюпа)
— Маріє, не бери собі того так до серця… Плачем лиха не виплачеш (Р. Іваничук)

бере́ на дрижаки́ кого, безос.

Хто-небудь мерзне, труситься від холоду і т.ін. Приклади

— Бувало вже так: і ліс довкола, і ліміти спущені, а грубки розтопити нічим. Весь виселок на дрижаки бере (Я. Баш)

о́страх бере́ (обійма́є і т.ін.) / Узя́в (обійня́в і т.ін.) кого.

Стає неспокійно, страшно і т.ін. комусь. Приклади

[Харько:] Сумно в хаті.. Острах обійняв мене, і я швидш [швидше] з хати драла (М. Кропивницький)
Михайлик так і занімів. Острах обняв його такий, що він і слова не міг вимовити (Б. Грінченко)
— Поки Сомко був Сомком, я ставав на його [на нього] сміливо, а тепер мене якийсь острах бере… (П. Куліш)

бра́ти / взя́ти в ле́ща́та (в лабе́ти).

кого, що. Обходити з двох боків, захоплювати. Приклади

Але раз гаспидська змія Назирила її дитину: Ну мудрувать, як би достать, як Йвася б то в лабети взять (Укр. поети-романтики..)
Червона Армія з півночі і партизани з повстанцями з півдня взяли кращі петлюрівські війська — гайдамацькі курені та полки січовиків — у лещата (Ю. Смолич)

кого. Призводити кого-небудь до тяжкого, безвихідного стану, спричиняти трагічні наслідки. Приклади

Гордій Лобода! У шинелі солдата Стояв ти байдужий до смерті в ту мить, Коли куркулі тебе брали в лещата, Хотіли тебе застрашити й зломить (Л. Первомайський)

бра́ти / взя́ти в шо́ри кого.

Обмежуючи чиї-небудь дії, примушувати дотримуватися норм моралі і т.ін. Приклади

Бюрократів треба брати в шори (З газети)

Вичитувати, лаяти, закликати до порядку, робити слухняним кого-небудь. Приклади

узя́ти в залі́зні шо́ри. — Невже через цих ледарів і п'яниць загине врожай? Узяти їх у залізні шори! (О. Донченко)
Вичитавши всьому гуртові, директор почав брати в шори поодинці (С. Васильченко)
узя́ти в сто́си. Моторенко з комбайнером як узяли бригадира в стоси, так і слова йому не дадуть сказати (Остап Вишня)

Підкоряти кого-небудь своїй волі, примушувати коритися. Приклади

— Більше всього на світі бійся, Іване, жінок,— кумедно зморщивши щоки, сказав Половинка.— Як візьмуть вони тебе в шори, не викрутишся (В. Собко)

Приборкувати, перемагати кого-небудь. Приклади

Зумів [Потьомкін] узяти в шори розбійницькі турецько-татарські орди, спинити їх руїнницькі наскоки на південні землі України (С. Добровольський)

бра́ти / взя́ти з бо́ю.

Здобувати що-небудь, домагатися чогось, докладаючи значних зусиль, долаючи великі труднощі. Приклади

забра́ти з бою. Ці гольтіпаки, що зросли між гною, Права патриціїв забрали з бою (О. Мисик)
Чи він забув ту ніч дзвінку, як ми між вербами густими ловили раків у ставку,.. як кожний крок ми брали з бою пером, а потім і штиком… (В. Сосюра)
Остап повзе. Йому трудно, кожну купину доводиться брати з бою, в грудях коле й спирає дух, ноги важкі, як колодки (М. Коцюбинський)

бра́ти / взя́ти за карк (за в'я́зи) кого.

Ставити у скрутне, безвихідне становище, утискувати когось. Приклади

— Тепер візьмем їх за карк та й трясонемо, щоб злодійське тіло вилізло з шкіри,— гигикає Пігловський і смачно арапником січе повітря.— Комусь ниньки змелеться, а комусь і скрутиться (М. Стельмах)

взя́ти / бра́ти мо́ду яку.

Виробити звичку поводити себе певним чином або робити якісь вчинки ( перев. негативні). Приклади

Узяв [хлопець] собі моду кататися на кранах і вже один раз мало не наробив лиха (В. Собко)
— І гулі мені припини, моду яку взяв, чортова погань! Станеш хліб заробляти, тоді й волочись (Григорій Тютюнник)
Знову… бився з Плачиндиним Гнатом? — Одразу суворішає обличчя матері..— Я тебе, розхристанцю, зараз як повчу деркачем по спині. Бач, яку моду взяв: з старшими зчеплюватися (М. Стельмах)

бра́ти / Взя́ти свої́ права́.

Утверджуватися в чомусь, виявлятися на повну силу. Приклади

Завжди рани дістає колишнє, як нове бере свої права (М. Рильський)

[і] рі́ски (кри́хти) в рот не бра́ти / не взя́ти.

Зовсім нічого не їсти. Приклади

— Ти ж учора й крихти в рот не брала (М. Руденко)
— Оце лише тепер захотілося їсти, а в поїзді, повірте, ріски в рот не могла взяти… (М. Чабанівський)
День уже кінчався, а Забара як поснідав вранці, так з тих пір і ріски в рот не брав (П. Рєзніков)

бий (бери́, тряси́) тря́сця кого, лайл.

Уживається при висловленні недоброго побажання кому-небудь або невдоволення, досади з якогось приводу, бажання знехтувати чимось і т.ін. Приклади

Хомо, в хаті ляжем спати. Хоми дома нема. Тряси ж тебе трясця, Хомо! Я не ляжу спати дома, А до кума до Наума Піду в клуню на солому (Т. Шевченко)
— Чорт з нею, з економією. Подумаєш — щастя. Була б шия, а ярмо — знайдеться! Мати… і собі за ним ніби байдуже зауважила, що й справді — трясця її бери, саму економію (А. Головко)
— Спішив ото і плуга взяв, а колішню від плуга, бий би її трясця, забув дома (С. Олійник)
Ходім, вип'ємо, бий його трясця (М. Коцюбинський)

підніма́ти (бра́ти і т.ін.) / підня́ти (взя́ти і т.ін.) що ле́гко лежи́ть.

Привласнити чуже; красти. Приклади

Як же випадав коли такий нещасний день, що ні роботи, ні в шинку нікого, а в самого ні крихти хліба,.. не гріх тоді й підняти що легко лежить!.. (Панас Мирний)

бра́ти / взя́ти в робо́ту (в обмоло́т) кого.

Лаяти, сварити, докоряти кому-небудь за щось. Приклади

— Хтось із мужиків грубо: Не твоє бабське діло це. Ти спалахнула вся та як узяла його в роботу… Так говорила, що аж дядьки оторопіли (А. Головко)
Його [Рубіна] брали в роботу, і кожного разу після прочуханки він обіцяв, що більше не буде (І. Сенченко)

Рішуче впливати на кого-небудь, змушуючи діяти певним чином. Приклади

Артільні трударі, галасливе жіноцтво, яке не раз брало Оксена в такий обмолот, що він не знав, куди подітися.., ішли поволі, спідлоба позираючи на німецьких солдат (Григорій Тютюнник)
Брати в роботу дядю Ваню було не легко. Коли Келембет, порушуючи встановлену звичку, назвав його Іваном Петровичем,— той скорчив таке обличчя, що розсмішив самого Василя (Ю. Яновський)

Хто бере — усе той тратить, хто дає — усе придбав.

Цитата з «Витязя в тигровій шкурі» грузинського поета Ш. Руставелі (ХІІ—ХІІІ ст.) у перекладі М. Бажана.
Вживається як поетична формула дружньої допомоги людям. Приклади

Ума й таланту вистачало,
А, як Шота колись прорік,
«Все, що зберіг ти — те пропало,
А що роздав — твоє навік!»
(С. Крижанівський, Роздавай!)
«Хто бере — усе той тратить, хто дає — усе придбав…»
Чи не він, поет, це слово для нащадків проказав?
І така його поема, ніби щедрості рукав,
Що широко розсипає сотні сот квіток і трав.
(М. Рильський, Шота Руставелі)