БЛАЖЕН — ФРАЗЕОЛОГІЯ

Блажен муж, що не йде на раду нечестивих.

Вислів походить з біблійної Книги Псалмів, де сказано: «Блаженний муж, що не ходить на раду нечестивих, і не ступає слідом за грішниками, і в зібранні злоріків не сидить» (1, 1).
У літературній мові вживається як у прямому, так і в переносному, іронічному, значенні. Своєрідність використання вислову знаходимо в поезії Т. Шевченка і І. Франка.
Приклади
  • Блаженний муж, що йде на суд неправих
    І там за правду голос свій підносить,
    Що безтурботно в сонмищах лукавих
    Заціплії сумління їх термосить.
    (І. Франко, На старі теми)
  • Блаженний муж на лукаву
    Не вступає раду,
    І не стане на путь злого,
    І з лютим не сяде.
    (Т. Шевченко, Давидові псалми)

Блажен, хто вірить.

Цитата з комедії О. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824), слова Чацького «Блажен, хто вірує, йому на світі тепло» (дія І, ява І). Приклади
  • Згодом під час заворушень на Волині 1789 року та на Уманщині 1826 року в народі поширювалася поголоска, що очолювати повстання мав син Ґонти, який для цього прибуде з Волощини.
    Блаженні віруючі!
    (С. Зінчук, Доля Івана Ґонти)
  • — Не комедія, а застереження від отрути, дорога пані. Профілактика.
    — Блаженні, хто вірить.
    (П. Панч, Голубі ешелони)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання